178171

Україна втрачає $2 млрд через неповернення валютної виручки та махінації з експортом зерна

Офіс Генерального прокурора займається розкриттям міжнародної злочинної схеми, через яку Україна щорічно втрачає $2 млрд унаслідок неповернення валютної виручки на махінаціях з експортом зерна, повідомив глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

"$2 млрд. Така сума коштів не повертається у вигляді валютної виручки щорічно в державу через дії шахраїв, котрі спочатку купують за готівку зерно, а потім експортують його за кордон. Це кошти, які втрачає наша економіка", - написав він у Telegram-каналі.

За його словами, в махінації втягнуті відомі світові зернотрейдери.

"Провели плідну зустріч в Офісі генерального прокурора. Кримінальне провадження розпочато. Слідство триває. Міжнародну злочинну схему буде зупинено", - зазначив він.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Ваш вибір 'Подобається'.

Україна б'є рекорди імпорту тепличних помідорів

За інформацією аналітиків EastFruit, Україна знову різко наростила імпорт тепличних томатів в 2020 році, оновивши попередній рекорд, встановлений роком раніше. За 2020 календарний рік імпорт тепличних помідорів виріс на 21% і досяг рекордних 86,7 тис. тонн. З огляду на зростання вартості помідорів, зростання у вартісному вимірі було ще більш істотним, досягаючи 56%. Всього ж на імпортні томати українські імпортери витратили понад $ 77,6 млн.

Якщо ж врахувати стандартні торгові націнки, то українські споживачі витратили на тепличні помідори імпортного виробництва близько 4 млрд грн (приблизно $ 145 млн).

«Україна має дуже високий рівень внутрішніх цін на енергоносії в порівнянні з країнами, які експортують газ, нафту і вугілля. Відповідно, виробництво однієї гігакалорії тепла тут обходиться в два рази дорожче, ніж в Узбекистані, майже в 3 рази дорожче, ніж в РФ і майже в 5 разів дорожче, ніж в Казахстані або Туркменістані, не кажучи вже про те, що потреба в кількості тепла для обігріву теплиць в Україні також набагато вище», - пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Природно, що в таких країнах, як Туреччина, що поставляє основний обсяг міжсезонної тепличної продукції в Україну, де клімат набагато м'якше і витрати на обігрів теплиць або мінімальні, або взагалі дорівнюють нулю, собівартість вирощування тепличної продукції набагато нижче. А ціна і далі відіграє найважливіше значення для небагатого українського споживача, що і є головною причиною зростаючого обсягу імпорту», - пояснює експерт ФАО.

Туреччина в 2020 році поставила в Україну 68,6 тис. тонн тепличних томатів або 79% від усіх експортованих в Україну томатів. Відзначимо, що роком раніше, питома вага Туреччини була вище і досягала 90%. Найбільш різко в 2020 році поставки в Україну нарощував Іран, поставляючи продукцію через Азербайджан. Обсяги поставок зросли за рік більш ніж у вісім разів. Майже в чотири рази збільшився експорт тепличних помідорів з Білорусі, яка продовжувала мати перевагу перед Україною в вартості енергоносіїв і активно ними користувалася. У три з половиною рази зросли поставки тепличних томатів в Україну з Польщі та в два рази - з Нідерландів. До речі, Польща, вперше за сезон поставила в Україну понад 10 тис. тонн помідорів.

Окремо потрібно згадати про початок системних поставок узбецьких тепличних томатів в Україну. У 2020 році Україна імпортувала 153 тонни цих овочів з Узбекистану, в той час як раніше Узбекистан поставляв в Україну лише маленькі пробні партії томатів.

При цьому Андрій Ярмак закликає не скидати з рахунків і ті можливості, які є у українських виробників тепличних овочів. «Вперше за останні роки Україна збільшила експорт тепличних томатів за рахунок розширення асортименту вирощуваної продукції. В Україні, навіть в цих умовах, є розвинені і конкурентні сегменти дуже ефективного виробництва річного тепличного томату високої якості. До речі, вирощування томатів обходиться дуже дорого для тих країн, де дуже жарко, тобто там, де вирощують томат для України взимку. Однак експорт українських літніх томатів ускладнений відсутністю кооперації між виробниками, тому що абсолютна їх більшість - це дуже маленькі підприємства і приватники, які мають менше 1 га літніх теплиць», - говорить Андрій Ярмак.

Зростання експорту тепличних томатів з України склало 20% за рік в натуральному вимірі, а перелік ринків збуту почав розширюватися. Відзначимо перші значні експортні поставки тепличних томатів в ОАЕ і Нідерланди і збільшення експорту в Естонію, Латвію і Литву. Також різко зріс експорт українських тепличних помідорів в Молдову.

Великий український виробник горіхів привернув багатомільйонне фінансування від Укрексімбанку

Великий український виробник горіхів Український волоський горіх залучив $ 15 млн довгострокового фінансування від ВАТ Укрексімбанку. Про це повідомляє компанія Altius Capital, яка виступила ексклюзивним консультантом в угоді, пише НВ.

Перший транш у розмірі $5 млн буде виділено компанії в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту доступу до довгострокового фінансування.

Компанія Український волоський горіх займається виробництвом волоських горіхів в промислових масштабах. Підприємство на 100% орієнтоване на експорт і розташоване в Могилів-Подільському районі Вінницької області.
Кошти планують направити на створення виробничого кластера в Херсонській області та завершення вертикальної інтеграції - створення потужностей з переробки волоського горіха в обох населених пунктах.

«Виділене фінансування послужить гарною підмогою для зміцнення бренду і позицій України на світових ринках продуктів харчування», - зазначив партнер Altius Capital Ігор Білоус.

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні зросло поголів’я ВРХ

Станом на 1 лютого в Україні налічувалось 2,932 млн голів великої рогатої худоби, повідомляється у звіті Державної служби статистики. Таким чином, з 1 січня поголів’я ВРХ зросло на 33,2 тис. або більш ніж на 1%. Утім, порівняно з показниками початку лютого 2020 року, кількість худоби скоротилась на 180,3 тис, або на 5,8%.

На підприємствах країни наразі налічується 1,01 млн голів ВРХ, що на 3,4% менше, ніж було у лютому минулого року. У господарствах населення скорочення поголів’я було ще більш помітним. Наразі селяни утримують 1,92 млн голів великої рогатої худоби (-7% у річному обчисленні).

Утім, з січня кількість ВРХ на підприємствах зросла на 11,9 тис. або на 1,2%, а в особистих селянських господарствах – на 21,3 тис. або на 1,1%.

Якщо ж говорити лише про корів, то наразі в Україні налічується 1,677 млн голів цих тварин. Це на 5,5% менше, ніж у лютому минулого року, але майже на 1% менше, ніж було на початку січня 2021 року.

Також на 1 лютого в країні утримувалось 1,143 млн голів овець та кіз. За рік поголів’я малої рогатої худоби скоротилось на 4,2%.

Джерело: Meat-Inform

Мультиволоконний хліб: дослідники створили унікальний продукт

Французский производитель Bridor запускает в производство мультиволоконний хлеб. Продукцию разрабатывали в течение 4 лет.

Багет l'Amibiote – это результат закваски, которая состоит из семи растительных волокон. Исследования показали, что клетчатка – невероятно важная часть рациона. Одна из проблем – получать ее из продуктов, которые люди потребляют ежедневно.

Компании удалось создать хлеб с обогащенным волокном, который полезно есть в любое время суток.

Уникальный рецепт производства состоит из семи растительных волокон, отобранных с учетом положительного влияния на здоровье. Пищевые качества продукта способствуют снижению уровня холестерина благодаря действию бета-глюканов.


Джерело: 24tv.ua

Уже три нових штами африканської чуми свиней виявили в Китаї

Ще минулого року Китай, який досить помітно постраждав від африканської чуми свиней, почав відновлювати поголів’я цих тварин. Утім проблеми країни з АЧС ще далеко не вирішені, оскільки дослідники з Чанчунського військового ветеринарного інституту виявили новий штам африканської чуми свиней. На їх думку, штам є менш смертоносним, ніж той, який призвів до знищення майже половини поголів’я свиней у країні.

На свинофермах у Китаї вже виявлено щонайменше ще два нових штами захворювання. Вони викликають хронічну форму АЧС, яка впливає на виробництво на батьківських фермах. Вчені кажуть, що вірус зазнав природних мутацій. З іншого боку, деякі штами, проаналізовані раніше, можуть бути наслідком використання нелегальних вакцин від АЧС.

Частина ринкових експертів впевнена, що поголів’я свиней у Китаї цього року знову скоротиться, незважаючи на зусилля, спрямовані на його відновлення.

“Широке поширення щеплення неякісними (незаконними) вакцинами проти АЧС призвело до зараження мутованим вірусом африканської чуми свиней. Смертність заражених свиней може досягати 70%, що, очевидно. Ще більш негативним фактором є те, що модифікований вірус може передаватися. Таким чином, якщо вакцинована одна свиня, вся ферма може бути заражена АЧС. Відновлення виробництва свинини в Китаї сповільниться, що призведе до збільшення імпорту свинини протягом кількох наступних місяців”, – вважає Джим Лонг, президент і генеральний директор Genesus.

Джерело: Meat-Inform

Ваш вибір 'Подобається'.