178171

Українці спецрейсом полетіли до Фінляндії збирати полуницю

І от  - карантинний виняток, українці полетіли спецрейсом до Фінляндії, повідомляє ТСН.

Це перший чартер, який фіни організували на прохання тамтешніх фермерів. Полетіло близько двохсот українців. А загалом до сільгоспробіт у Фінляндії планують долучити близько тисячі працівників з України.

Списки осіб та спецрейси погоджують з нашим Міністерством закордонних справ. У Фінляндії переконані, що без цих робітників їхньому сільському господарству не впоратись з весняною посівною.

Після прильоту усі заробітчани зобов'язані пройти двотижневий карантин. У докоронавірусні часи за рік у Фінляндію на заробітки їздили близько 15 тисяч українців. 

 

Городина виросла, а продавати ніде: львівські фермери про карантин

Про це повідомляє Суспільне Львів.

Досі люди продавали свій товар на ринках Львова та області. Тепер, через карантинні заходи, не можуть продати те, що виростили. Якщо великі господарства мають угоди із супермаркетами чи великими торгівельними мережами, то маленькі - залежать лише від фактичних продажів.

Працюють на своїй ділянці у Великих Грибовичах подружжя Зельманів. Вирощують кріп, редиску та різні види салатів.

Зберігати товар довго не можуть. Кажуть, зелень - швидко в’яне. Тож чи не буде їхня праця марною – наразі не знають.

"Робота в нас не зупиняється, ми так і працюємо. Карантин продовжили до 12-го. Надіємося, що може частину продамо. А як не продамо, то будемо викидали. Ми такі гроші вклали, а скільки праці. Страшної праці. Звичайно, що шкода, дуже шкода", - говорить фермерка Уляна Зельман.

Закупити насіння та виростити – це лише початок, каже Роман Керницький. Чоловік розповідає - уже можна порівняти ціни на їхню городину із минулорічними. І каже - збитки у таких, як у нього, маленьких фермерських господарств - будуть.
"Ціни – подекуди на половину, а де-не-де на 70%, аніж були в нормальні роки. Ціна на товар залежить від попиту, а попиту немає ніякого. Бо я ж говорю – кордони закриті, туристи не їдуть. Навіть туристи українські не їдуть. Ресторани, базари, ятки, лотки – все, що в нас купляло – все стоїть закрите. Куди товар діти? Але люди садять, бо мають надію, що продадуть, хоч за пів ціни", - каже фермер Роман Керницький.

Зараз, щоб фермери і покупці змогли контактувати онлайн, створили групу у соцмережах. Розповідають в обласному департаменті агропромислового розвитку. Але кажуть – це тимчасове рішення.

"Ми на базі Facebook створили таку площадку, яка називається "Я – фермер", де ми сконсолідували всі наші фермерські господарства, власне невеличкі, маленькі, де ми проводимо промоцію кожного господарства, розповідаємо чим вони займаються, яку продукцію вони можуть надавати", - говорить директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Юлія Шопська.

Але таким чином маленькі підприємці можуть продавати лише частину із вирощеного. За словами фермера Романа Керницького, наскільки великими будуть збитки – рахуватимуть у два етапи. Після закінчення карантину та на початку осені, коли завершать усі польові роботи. І наразі не знають – чи будуть мати за що купувати насіння для посівної 2021 року.

Темпи експорту зерна з України на 20% перевищують минулорічні

В поточному сезоні станом на 22 квітня Україна експортувала 48,951 млн т зерна, що на 8,25 млн т перевищує відповідний показник минулого року, а саме:

кукурудзи – 25,197 млн т,
пшениці – 18,535 млн т,
ячменю- 4,545 млн т.

Нагадаємо, що у 2018/19 МР Україна експортувала 50,144 млн т зерна, зокрема:

кукурудзи – 29,82 млн т,
пшениці –15,579 млн т,
ячменю –3,692 млн т.

В порівнянні з минулим сезоном темпи експорту пшениці виросли на 31,5%, а ячменю – на 35%, що призвело до скорочення обсягу запасів.

Так, станом на 1 квітня 2020 р. запаси зернових та зернобобових культур складали 13,506 млн т, з яких на аграрних підприємствах знаходиться 7,743 млн т, а на підприємствах, що займаються зберіганням та переробкою зерна – 5,763 млн т.

В порівнянні з минулим роком запаси зерна скоротилися на 19%, а саме:

кукурудзи – на 31,7% до 7,717 млн т,
пшениці – на 7,5% до 4,075 млн т,
ячменю – виросли на 24% до 1,259 млн т,
жита – залишилися на тому ж рівні 68,2 тис т.

Падіння світових цін на кукурудзу зменшує конкурентоспроможність української кукурудзи в порівнянні з американською, що й надалі уповільнюватиме експорт.

За тиждень Україна зменшила експорт зерна на 15% до 992тис т, зокрема кукурудзи – на 33% до 596 тис т. Одночасно експорт пшениці виріс на 47% з 217 до 319 тис т, ячменю – на 44% до 77 тис т.

В поточному сезоні експорт пшениці може й не сягнути визначеного Меморандумом між урядом та трейдерами обсягу 20,2 млн т, оскільки більшість міжнародних компаній планує до кінця квітня закрити програми з експорту пшениці через можливе обмеження експорту внаслідок посушливих умов та скорочення пропозицій з боку виробників.

Росія, що є основним конкурентом України у чорноморському регіоні, станом на 16 квітня експортувала 33,2 млн т зерна, що на 13% поступається рівню минулого сезону, зокрема експорт пшениці зменшився на 11% до 28,5 млн т. Запроваджена квота на експорт зерна обсягом 7 млн т не дозволить країні досягнути прогнозованого експорту зерна на рівні 43-44 млн т, зокрема пшениці 33,3-35 млн т.

Джерело: graintrade.com.ua

Експортні котирування на українську кукурудзу знижуються

Про це повідомляється на Телеграм-каналі Refinitiv Agriculture.

Разом з тим цінові пропозиції кукурудзи знаходяться на досить високому рівні і визначаються високими закупівельними цінами на базисі СРТ-порт.

Українські трейдери відзначають слабкий інтерес покупців до закупівель кукурудзи і вказують на більш привабливі пропозиції поставки кукурудзи з Аргентини і США. Поява на ринку кукурудзи з Південної Америки і зниження цін утримує операторів ринку від активної торгівлі

«Закупівельні ціни на кукурудзу, пропоновані експортерами на базисі СРТ-порт, не приваблюють виробників. Вони притримують запаси, сподіваючись усе ще продати їх за вищою ціною. В результаті пропозиція кукурудзи на ринку помітно знизилося», – йдеться в повідомленні.

Однією з причин утримання високої ціни фермерами може бути вичерпання запасів кукурудзи в Україні. За повідомленням одного з операторів ринку, запаси кукурудзи вже вичерпалися в багатьох регіонах країни. У той же час статистика свідчить про достатні її запаси.

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Для моніторингу стану рослин розроблено спеціальні наносенсори

Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) і Сінгапурського-MIT Альянсу з досліджень та технологій (SMART) розробили спеціальні датчики з вуглецевих нанотрубок, які можна вбудувати в листя рослин.

Наносенсори, імплантовані в листя рослин, допомагають у моніторингу стану рослин, відправляючи на смартфон сигнали, викликані сенсорами. За словами вчених, датчики показують, як рослини реагують на стреси, такі як травми, інфекції, теплові і світлові пошкодження, при цьому передаючи інформацію в режимі реального часу.

Такі технології на думку науковців дозволить збільшити урожай культур. Дослідники розповіли, що датчики вловлюють сигнали, які рослини використовують для внутрішнього зв'язку. «Нова технологія дозволить порівнювати здатності різних видів рослин протистояти механічним пошкодженням, впливу світла, тепла та інших форм стресу, а також вивчити, як різні види реагують на патогенні мікроорганізми. Її також можна використовувати для вивчення того як рослини реагують на різні умови вирощування на приміських фермах», — йдеться в повідомленні.

Вчені відзначили, що зазвичай дослідження в галузі молекулярної біології обмежувалися лише конкретними рослинами, які піддаються генетичних маніпуляцій. Нову технологію потенційно можна застосувати до будь-якої рослини. Дослідники вже успішно використовували цей підхід при вивченні восьми різних видів рослин, включаючи шпинат, полуницю і рукколу.

 

Джерело:  Аграрії разом

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки світ втратив від коронавірусу

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на презентацію Рітеша Рамакрішнана, виконавчого співдиректора Transworld Group – крупного оператора міжнародних морських перевезень, що базується в ОАЕ.

Світовий експорт, за даними Рітеша Рамакрішнана, знизиться на $161 млрд, а втрати транспортної галузі по всьому світу складуть щонайменше $33 млрд. Зокрема, в галузі міжнародних морських перевезень фіксується спад на 20-25%. За останній місяць міжнародні морські контейнерні перевезення показали рекордно низьку завантаженість – 87%.

Водночас спостерігається дефіцит рефрежираторних контейнерів, які використовуються для перевезення свіжої сільгосппродукції. Як пояснили фахівці галузі міжнародних морських перевезень, це сталося через зниження інтенсивності роботи портів внаслідок браку робочої сили в період карантину. Також логісти відзначають брак складських площ з вентиляцією для зберігання сільгосппродукції.
В цій ситуації сільгосппродукція – як свіжа, так і зерно – входять до обмеженої групи вантажів, завдяки яким міжнародна морська торгівля тримається в цей час. Крім того, місцями ситуація вже покращується. Так, країни Перської затоки збираються дозволити перевезення і торгівлю в таких сегментах, як риба, овочі, фрукти, м’ясо, чай, кава і рис.

Експерти в галузі перевезень вважають, що з закінченням карантину перевезення так само швидко відновляться, тому в цей період перевізники зіткнуться з дефіцитом потужностей.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.