182818
178171

Українці стали їсти більше устриць

У січні-березні порівняно з аналогічним періодом 2019 року імпорт свіжих чи охолоджених живих устриць збільшився на 15,6%, або на 2,95 млн гривень до 21,81 млн.

Про це йдеться в даних митної статистики на сайті Державної митної служби, пише ukranews.com.

Найбільшими постачальниками живих устриць в Україну виступають Франція, Ірландія та Нідерланди.

Ваш вибір 'Подобається'.


Дахи будинків українських міст можуть стати плантаціями сіті-фермерів

Майданчиками для таких ферм можуть стати навіть дахи або горища звичайних висоток – законна загальна територія всіх мешканців будинку.

Такі думки висловив співзасновник української компанії Drone.ua Валерій Яковенко, пише seeds.

“Я вважаю, що такі ферми повинні узгоджуватися на рівні ОСББ і ви маєте право використовувати дахи ваших будівель або горищний простір. Якщо у вас є горище – це територія ваша загальна, і ви спокійно можете претендувати на те, що б там запускався якийсь проект.

Кожен мешканець будинку має відношення до прилеглих територій, технічних приміщень, і якщо у вас немає ОСББ, можна організувати і підняти це питання.

ЖЕКи, які в нашому розумінні нібито контролюють питання нерухомості, насправді є керуючими компаніями і слухаються мешканців. Тобто на підставі думки більшості мешканців мають вносити якісь зміни”, – зазначив Валерій Яковенко.

“Зараз ферма розміром 1,5 на 3 метри коштує близько 1700 доларів – це ціна вже ринкова. І ми зараз аналізуємо, наскільки вона буде конкурентною. Однак така ферма може бути набагато більшою.

Зараз ми показали, як вона працює на ґрунті. Це саме може відбуватися і тоді, коли основа є агропонічною або гідропонічною.

Більш того, ця ж ферма може використовуватися як окремий елемент в процесі вирощування рослин. Це роботизовані технології, які просто прибирають рутину. Тому тут є дуже багато можливостей для зростання”, – додав Валерій Яковенко.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні подорожчав алкоголь, найбільше - пиво

 Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у березні 2020 року пляшка горілки об’ємом 0,5 л коштувала в середньому 92,25 грн, тоді як у березні 2019 року — 91,21 грн.

Вартість столового вина вітчизняного виробництва також зросла — на 4%. У березні 2020 року пляшка вина об’ємом 0,75 л коштувала в середньому 66,9 грн, тоді як у березні 2019 року — 64,3 грн.

Досить суттєво зросла вартість пива вітчизняного виробництва — на 9%, до 17,3 грн за пляшку напою об’ємом 0,5 л.

Ваш вибір 'Подобається'.


Якою буде ціна на землю з 1 липня 2021 року

З 1 липня 2021 року ціна на землю в Україні складатиме $1,5–3 тис. за 1 га і вона не падатиме. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com розповів голова Держгеокадастру Денис Башлик. 

Він повідомив, що згідно із соціологічними дослідженнями, у перший рік після відкриття ринку землі лише близько 7% респондентів готові продати власну землю. Переважно це люди, які не працюють на землі і не користуються нею, наприклад, здаючи в оренду.

Денис Башлик додав, що ціна на землю зростатиме.

«Сьогодні ринок землі в особистому селянському господарстві вже відреагував. Ми бачимо, як коливаються ціни. І я думаю, що це дуже добре, коли встановлений запобіжник в нормах грошової оцінки, який не дозволить маніпулювати ціною на землю. Я думаю, що ціна на землю буде складати близько $1,5–3 тис. за га і вона не буде падати, навіть не зважаючи, що доступ до землі буде обмеженим»,  – сказав Башлик.

Нагадаємо, 31 березня Верховна рада України прийняла в другому читанні законопроект №2178-10 про ринок землі. Документ набуде чинності з 1 липня 2021 року. Прийняття цього законопроекту вимагав МВФ, про що Володимир Зеленський заявив депутатам у парламенті. 

Перші два роки землю зможуть купувати тільки фізичні особи-громадяни України і не більше 100 гектарів в одні руки.

 "За" проголосували 259 парламентарів, проти - 24, утрималися - 3, а не голосували - 29. Фракція "Слуга народу" віддала 206 голосів (з 213 присутніх), "Європейська солідарність" - 23 голоси (з 24 присутніх), "Голос" - 13 (усі присутні), депутатська група "Довіра" - 12 (з 13 присутніх).



Широкий асортимент овочів, фруктів і ягід більше не актуальний – як впливає коронавірус на торгівлю

Аналітики EastFruit повідомляють про зниження середнього асортименту овочів і фруктів в роздробі. Представники роздрібної торгівлі пояснюють це зміною споживчих переваг, які обумовлені зміною режиму та формату торгівлі і зниженням доходів населення.

«Ми бачимо, що люди купують більше продукції за один раз, намагаючись мінімізувати кількість походів в магазин. При цьому в кошику не завжди знаходиться місце для широкого асортименту плодоовочевої продукції, хоча більшість споживачів і зараз переймається своїм імунітетом», - говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Практично у всіх країнах, де наш проект здійснює моніторинг: Україна, Узбекистан, Молдова, Таджикистан, Грузія і Росія, ми бачимо скорочення середнього асортименту свіжої плодоовочевої продукції і відмову від необов'язкових позицій асортименту, які не є якірними або ключовими, і продаються дуже повільно. Як правило, це недешеві або й зовсім дорогі позиції, переважно імпортні», - зазначає Андрій Ярмак.

Багато імпортних позицій овочів і фруктів за період коронавіруса, різко зросли в ціні. Якщо не брати до уваги імбир і лимон, які подорожчали, переважно, внаслідок ажіотажного зростання попиту в спробі підняти імунітет, зростання цін було обумовлене також девальвацією національних валют і збільшенням витрат на логістику. Закриття ринків і, як наслідок, обмеження конкуренції, також призвело до зростання цін на найбільш «ходові» позиції. До таких позицій можна віднести цитрусові (апельсин, мандарин, грейпфрут, лимон), а також яблуко, яке, при цьому, в більшості країн залишалося самим доступним фруктом для населення за ціною.

А ось така позиція, як ягода, втрачає місця на полицях. В Росії і Україні мережі супермаркетів стали відмовлятися від імпортної лохини, яка в останні роки стала досить популярною серед забезпечених споживачів. Теплична суниця садова з'являється на полицях класичних супермаркетів і дорогих мереж, але в дискаунтерах і недорогих магазинах її практично ніде немає, незважаючи на початок сезону збирання. Попит на неї, за словами представників мереж супермаркетів, помітно знизився – ягода для споживачів надто дорога. Зараз  мережі поки не впевнені, що вони будуть купувати такі ягоди, як жимолость і червону смородину, і, можливо, знизять закупівлі ожини.

Очікується також зростання попиту з боку супермаркетів на недорогий круглий і транспортабельний помідор, який добре зберігається в домашніх умовах. В останні роки такий томат закуповували, переважно, дискаунтери. При цьому обсяги закупівель нішевих і дорогих позицій сезонних і тепличних овочів, на думку учасників ринку, будуть скорочуватися.

Що стосується овочів борщового набору, то мережі очікують буму продажів і зараз активно шукають системних постачальників на дані позиції. Причому вони відзначають зростання попиту на продукцію в упаковці, яка коштує дорожче. Однак споживачі явно воліють упаковку економ-класу, і ось на неї і планується зробити акцент.

Що стосується кісточкових культур, то думки мереж супермаркетів з цього приводу розділилися. В Україні та Молдові мережі супермаркетів вказують на ймовірність високих цін черешні та абрикоса у зв'язку з заморозками, і планують знизити обсяги закупівлі продукції. А ось в країнах Центральної Азії і Грузії, навпаки, не виключено розширення торгових площ під цією популярною категорією фруктів, яка зазвичай тут продається за порівняно доступною ціною.

Продажі горіхів вже істотно знизилися, і очікується, що попит і далі буде залишатися дуже невисоким, так як горіх залишається порівняно дорогим і не обов'язковим, з точки зору споживача, продуктом. Аналогічна ситуація і з сухофруктами – попит на них вже знизився, і подальше зниження цілком можливо.



Що буде з цінами на продукти

В Україні за перший квартал подешевшали найзатребуваніші товари і послуги. Це видно з даних Держслужби статистики і підтверджено економістами. Що і наскільки подешевшало, в чому причина, і як зміняться ціни на ці позиції в другому кварталі, розібрався сайт "Сьогодні".

Що нині почому

Як видно, за січень-березень багато позицій подешевшали, а ті, що подорожчали, зросли в ціні не набагато. Набір щоденних продуктів став загалом коштувати менше, навіть незважаючи на підвищення цін на гречку (+8,1%, або 2,25 грн/кг). Але зате тепер дешевше, ніж в грудні минулого року, коштують борошно, свинина, курятина, молоко і особливо курячі яйця: ціна на них впала до рівня 2014 року.

Не змінилися ціни на хліб і недорогу ковбасу. У грошах весь продуктовий кошик з нашого переліку (це понад 12 кг продуктів) обійшовся б в грудні минулого року в 515 грн, в березні нинішнього року – в 504 грн, або на 2% дешевше.

Горілка коштує стільки ж, як і три місяці тому, а ось сигарети – дорожче на 4,7% (майже 2 грн) через чергове підвищення акцизів.

Чому дешевшало
На думку експертів, головна причина зниження цін – зменшення попиту в зв'язку з карантином через епідемію коронавірусу. Причому основний внесок в зниження попиту був не з боку населення, а в сфері сервісу, передусім громадського харчування.

"В умовах епідемії здешевлення продуктів сталося через те, що їх стали в десятки разів менше купувати кафе, ресторани, в тому числі мережі швидкого харчування, які, як відомо, зараз працюють тільки на винос, а це набагато нижчий рівень попиту, – зазначив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Сказане стосується м'яса, соняшникової олії, борошна, оптових закупівель овочів і фруктів і так далі".

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко нагадав, що в березні був короткочасний ажіотажний попит на продукти з боку населення. Але він швидко закінчився: люди побачили, що товари в магазинах є, а ціни на них не зростають, і заспокоїлися, попит повернувся до звичайного рівня.

"Ціни на більшість продуктів, які дорожчали під час ажіотажного попиту в березні, потроху знижуються, – зазначив Олексій Дорошенко. – Для цього був задіяний цілий арсенал інструментів, який останні сім років не використовувався, в тому числі рішення Кабміну про введення в квітні регульованих цін".

Що буде з цінами далі
У найближчі три місяці експерти не бачать підстав для підвищення цін на найзатребуваніші товари. Навпаки, вони дешевшатимуть, поки не закінчиться карантин і не відновиться попит.

"Вартість "кошика" поки і надалі знижуватиметься до рівня березня з поправкою на девальвацію гривні і зростання світової ціни на деякі продукти – зерно, соняшникову олію. Цьому сприятиме і те, що Кабмін повернув держконтроль над цінами на 10 базових продуктів харчування і низку медикаментів. Вважаю це дієвим механізмом впливу на цінову ситуацію в країні і початком м'якого регулювання за європейським зразком. А ціни на фрукти та овочі, як і раніше, виявляться залежними від урожаю. При цьому багато фруктів і ранніх овочів у нас будуть привізними", – підсумував Дорошенко.

А ось Олег Пендзин очікує з осені серйозного зростання цін на багато позицій, які зараз дешевшають.

"Головних причин для цього буде три, – аналізує Пендзин. – Перша причина – очікуємо, що карантин на той час скасують, сфера послуг почне працювати, значить, зросте попит на ту ж соняшникову олію, м'ясо. Відновляться перевезення – тут же підуть вгору ціни на паливо. Друга причина – карантин не дозволить агропрому і переробним підприємствам в агросекторі досягти навіть торішнього рівня випуску продукції. І третій фактор – через складні кліматичні умови як в світі в цілому, так і в Україні зокрема, урожай зберуть набагато менший при незмінному попиті на продукти харчування – очевидно, що ціни через це теж почнуть зростати. Детальніший прогноз можливий ближче до вересня".

Ваш вибір 'Нічого сказати'.