В Україні 82% безробітних становлять жінки: нові дані про гендерний дисбаланс
В Україні спостерігається суттєва гендерна диспропорція серед зареєстрованих безробітних: жінки складають 82% цієї категорії. Така ситуація переважно зумовлена мобілізаційними заходами та воєнним станом, які істотно впливають на структуру ринку праці.
Про це розповідає AgroReview
Освітній та професійний профіль безробітних
Найбільшу частку серед безробітних складають особи віком від 36 до 54 років, тоді як молодь віком 18–25 років становить лише 6,4%. Щодо рівня освіти, понад 31% безробітних мають вищу освіту, а ще 31,4% — професійно-технічну. У таких містах, як Київ, частка безробітних із вищою освітою досягає 69,3%.
Водночас експерти підкреслюють, що високий рівень освіти не гарантує працевлаштування, що свідчить про помітний дисбаланс між підготовкою фахівців і попитом на ринку праці. У структурі професій найчисельнішими є професіонали (29,4%) та фахівці (22,4%). Частка тих, хто має найпростіші професії або зайнятий у сільському господарстві, мінімальна (1,4% і 1,1% відповідно). Це свідчить про зростання попиту на робітничі спеціальності та кваліфікаційний і регіональний дисбаланс.
Причини безробіття та очікування
Серед зареєстрованих безробітних значну частку становлять внутрішньо переміщені особи (24%) та особи з інвалідністю (8%). Головними причинами втрати роботи респонденти називають особисті обставини (37,7%) та низьку оплату праці (20,7%).
Основними критеріями для вибору роботи безробітні вважають високу заробітну плату (59,1%), стабільність і безпеку (51,3%). Водночас 78,1% не готові переїжджати заради працевлаштування, з посиланням на особисті життєві обставини (74,1%) та відсутність житла (32,3%). Рівень очікуваної заробітної плати в основному знаходиться в межах 8–20 тисяч гривень, що близько до середньої зарплати по країні. Чоловіки мають вищі зарплатні очікування, ніж жінки, а також спостерігаються і регіональні відмінності.
Лише 23,1% опитаних безробітних готові змінити професію, тоді як 29,6% узагалі не розглядають такої можливості. Основними причинами відмови від перекваліфікації є переконання, що це не вирішить їхніх проблем (44,4%), а також складність процесу навчання (32,2%).
«Порівняння структури потреб роботодавців із пріоритетами навчання безробітних свідчить про їхню структурну невідповідність. Безробітні здебільшого прагнуть підвищувати наявний рівень освіти, в той час як потреби роботодавців зосереджені переважно у сфері робітничих професій, що вимагає швидкої перекваліфікації».