Український експорт залізної руди до Туреччини у 2025 році скоротився удвічі
Обсяги експорту залізної руди з України до Туреччини у 2025 році значно скоротилися – за десять місяців турецькі підприємства отримали лише 487,9 тисячі тонн української сировини. Це більш ніж удвічі менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли поставки перевищували мільйон тонн. Таке падіння викликає занепокоєння серед учасників ринку.
Про це розповідає AgroReview
Динаміка імпорту залізної руди Туреччиною
Загальна ситуація з імпортом залізної руди до Туреччини виглядає неоднозначно. У жовтні 2025 року в країну було завезено 809,7 тисячі тонн цієї сировини, що на 17% менше, ніж у вересні. Водночас, порівняно з жовтнем минулого року, імпорт зріс на 20,5%. При цьому вартість закупівель знизилася до 80,96 мільйона доларів США.
За десять місяців 2025 року Туреччина імпортувала 8,37 мільйона тонн залізної руди, що на 5% менше за аналогічний період минулого року. Витрати на закупівлю впали майже на 20%, що свідчить про суттєве зниження цін на сировину та частково пояснює падіння вартості постачань.
Основні постачальники та нові учасники турецького ринку
Лідером серед експортерів залізної руди до Туреччини залишається Бразилія – країна збільшила обсяги постачань на 16,9%, досягнувши 5,49 мільйона тонн. Друге місце посідає Швеція з показником 660,7 тисячі тонн, хоча її експорт знизився на третину. На третій позиції – Узбекистан, який поставив 593,5 тисячі тонн, що також менше, ніж торік.
Російська федерація піднялася на четверте місце, наростивши експорт на 44,4% – до 555,5 тисячі тонн. Україна тепер перебуває на п’ятій позиції. Південно-Африканська Республіка різко скоротила обсяги постачань – до 167,65 тисячі тонн, що на 80,5% менше, ніж раніше.
На турецькому ринку також з’явилися нові постачальники. Серед них – Австралія (166,09 тисячі тонн), Норвегія (165,29 тисячі тонн) та Уругвай (79,53 тисячі тонн). Румунія продемонструвала зростання більш ніж удвічі, хоча її частка у загальному обсязі імпорту поки що залишається невеликою.
Турецька металургійна промисловість традиційно залежить від імпорту залізної руди, оскільки власних родовищ у країні недостатньо. Туреччина входить до десятки найбільших виробників сталі у світі, тому стабільні поставки сировини критично важливі для її економіки.