186395

Український досвід у питанні запровадження «Зеленого курсу». Висновки Національного діалогу за напрямом: «Дружнє до довкілля виробництво»

19 липня 2021 року під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України та за підтримки Продовольчої та Сільськогосподарської організації ООН відбулося чергове публічне обговорення у межах Національного діалогу «Трансформація продовольчих систем: український контекст» за темою «Дружнє до довкілля виробництво». Обговорення теми охорони довкілля в контексті розвитку сільського господарства, пов’язане із проблемою глобального потепління та наслідками, з якими вже активно зіштовхується людство.

Модератор події Олена Ковальова, директор ННІ неперервної освіти НУБІП України, поділилася ключовими орієнтирами другого пріоритетного напряму «Дружнє до довкілля виробництво», напрацювання по якому ляжуть в основу презентації країни на Саміті ООН. Шлях до кліматичної нейтральності України буде стосуватися різних сфер, зокрема: українського Smart Green Deal, забезпечення ресурсоефективності та природоохоронного виробництва, біоенергетики, практичних кроків до інклюзивних систем харчування, ефективної роботи агрометеорологічних служб, трансформації систем зрошення та національної політики у відповідності до Коронівійської Спільної Програми ООН з питань сільського господарства.

Україна та Європейський зелений курс

«Розвиток дружнього до довкілля виробництва є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Європейський зелений курс визначає дорожню карту в межах якої ми можемо знайти шляхи реалізації реформ в Україні та змінюватися згідно з тими викликами середовища, що виникають останнім часом. Більшість змін стосуються температурного режиму, який за останні десятиліття, на жаль, показує чітку тенденцію до зростання», – сказав Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України у вступній промові до зустрічі.

Сільське господарство та природні умови є взаємозалежними, з цим погодилися всі учасники діалогу. «Клімат змінюється швидко й ці зміни мають, вочевидь, доволі страшні результати, збільшення природних катаклізмів, руйнування або знищення досить великих територій, у тому числі й виробничих. З іншого боку, слід розуміти, що продовольчі системи впливають на зміни клімату», – додав Михайло Малков, координатор FAO UN зі зв’язків з Урядом та донорами в Україні. Кліматична політика у контексті екологічних змін є важливою компонентною. Розробка цього документу (кліматичної політики – ред.) має відбуватися відповідно до Коронівійської Спільної Програми ООН з питань сільського господарства за основними напрямами, коментує пан Михайло, а саме: ґрунти, використання корисних речовин та їх залишків, водні ресурси, тваринництво, управління кормами та відходами, та все що пов’язано з соціально-економічними параметрами.

Для України, як для учасниці діалогу, дуже важливо залучитися до ініціативи Європейського зеленого курсу. Адже цей напрям є загально світовим трендом. Ігноруючи ті завдання, що перед нами стоять сьогодні, ми ризикуємо випасти з сучасного контексту та, як результат, стати неконкурентоздатними на міжнародній арені. Однак, більшість учасників діалогу погодились, що Україна у контексті Європейського зеленого курсу вже має свої позитивні напрацювання та унікальну специфіку, саме тому умови цієї політики мають бути не скопійовані, а адаптовані до українських реалій.

Шляхи фінансування Smart Green Deal 

Наша країна, як і інші країни-учасниці, перебуває на шляху пошуку рішення щодо збалансованої системи фінансування всіх необхідних змін, дотичних до Smart Green Deal. «Питання екологізації продукції вже переросло з дискусії локально європейської до масштабу всесвітньої, а тому можна зробити висновок куди б ми, як країна-експортер, не прямували, практично всюди нашу продукцію будуть очікувати нові норми та правила. Ці правила будуть стосуватися гуманного відношення до тварин, упаковки, норм виробництва, навіть шляхів доставки продукту. Тому зараз дуже важливо підготуватися до змін, що неминуче стануться. Та своєчасним є питання, яким чином будуть фінансуватися ті зміни, що потребує виробництво впродовж своєї адаптації до  імплементації «Зеленого курсу» в країні. Це питання український бізнес досить чітко ставить вже сьогодні», – прокоментував Дмитро Лось, голова Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA). 

Українська екологічна реальність

Кліматичні зміни, що останнім часом стали досить помітними в Україні та світі, дійсно мають зв'язок з досить активною експлуатацією природніх ресурсів людиною. Олександр Краснолуцький, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, прокоментував: «В Україні розораність земель одна з найбільших у світі. Це призводить до втрати значної кількості унікальних природних ділянок та тварин, що проживали на цих територіях. Тому є ідея запровадити так звану «заморозку» тих територій, що є критично важливими до збереження, з метою їх відновлення та порятунку».   

Однак, більшість учасників зустрічі в зійшлися у думці, що в Україні ситуація є менш критичною порівнюючи навіть до сусідніх країн. «У Європейському союзі обговорення «Зеленого курсу» зараз розвивається за вектором, як сільське господарство може бути ефективним та при цьому бути екологічно безпечним й Україна вже має позитивні напрацювання у цьому. Ми боїмося зовнішніх вимог, але в реальності, політика «Зеленого курсу» може мати майбутній маркетинговий хід для держави в цілому», – розповів Тарас Качка, заступник Міністра економіки України, Торговий представник України. 

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, підсумував напрацювання зустрічі: «Програма «Зеленого курсу» має бути адаптована до українських реалій. Розробка заходів у межах напряму «Дружнє до довкілля виробництво» відбувається у формі діалогу, та з розумінням того, що зворотний зв'язок вкрай необхідний для всіх учасників процесу. Державна підтримка для впровадження змін вона буде зосереджена на мотивації агровиробників, але й також буде мати визначені стандарти стосовно продукції та процесу виробництва».  

 

 

 
Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Японії здійснюють екопроєкт з вирощування фруктів під сонячними панелями

Як передає Укрінформ, про це повідомляє NHK.

Сонячні панелі були встановлені на висоті чотирьох метрів на сільськогосподарській ділянці в місті Токородзава. Це спільний проєкт державного і приватного секторів.

Під сонячними панелями вирощують виноград і чорницю. Представники міської адміністрації оцінюють річний обсяг виробленої енергії більш ніж у 1.000 мегават-годин, що досить для забезпечення потреб понад 300 домогосподарств.

Представники адміністрації кажуть, що вироблену енергію буде купувати місцева електроенергетична компанія, заснована міською владою, яка потім буде постачати електроенергію на громадські об'єкти в районі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Зоною ризикованого землеробства у найближчі роки можуть стати 2/3 території України

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, пише Укрінформ.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

Ваш вибір 'Подобається'.


Сільгоспвиробництво в Україні продовжує скорочуватися

За підсумками першого півріччя п.р. обсяги виробництва сільгосппродукції в господарствах усіх категорій України скоротилися на 8,2% у порівнянні з показником аналогічного періоду роком раніше. Про це 19 липня повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

При цьому виробництво рослинницької продукції за перші 6 місяців п.р. знизилося на 26,4%, тваринницької – на 4,7%.

Як уточнюється, скорочення агровиробництва в січні-червні 2021 р. зафіксовано як у сільгосппідприємствах (на 9,6%), так і в господарствах населення (на 6,8%).

Джерело: АПК-Інформ



Кабмін збільшив держзамовлення на аграрні спеціальності

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

«Розвиток аграрної освіти є важливим чинником становлення аграрного сектору України, адже він є одним з найбільших роботодавців, що пропонує робочі місця для випускників усіх рівнів освіти. Забезпечення інноваційного розвитку цього сектору має важливе значення для збереження лідерської позиції України на світовому ринку як експортера продукції сільського господарства», — розповів Сергій Шкарлет, міністр освіти і науки України.

Так, нещодавно оприлюднено постанову Кабінету міністрів України від 30 червня 2021 року №708, якою затверджено обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році.

Зокрема, за галуззю знань 20 «Аграрні науки та продовольство» обсяг прийому за державним замовленням за освітніми (освітньо-професійними) ступенями становить: фаховий молодший бакалавр — 4 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 3,3 тис. місць, що відповідно на 3,7% та 4,3% більше порівняно з 2020 роком; молодший бакалавра — 100 місць (рівень 2020 року); бакалавр — 5,9 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 5 тис. місць, що порівняно з 2020 роком більше на 12,6% та 14,3% відповідно; магістр (на основі освітнього ступеня бакалавра) — 4,1 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 3,5 тис. місць, що відповідно на 43,2% та 54,6% більше порівняно з 2020 роком.

За галуззю знань 21 «Ветеринарна медицина» обсяг державного замовлення за освітніми ступенями ставить: фаховий молодший бакалавр — 800 місць, що на 5,3% більше порівняно з 2020 роком; магістр (на основі бакалавра) — 355 місць, що на 8,8% більше ніж у 2020 році; магістр (на основі повної середньої освіти) — 1020 місць (рівень 2020 року).

«Агросектор відіграє важливу роль у розвитку та становленні економіки країни. Аграрії дають країні 50% валютної виручки, ВВП — 20. Сьогодні наші відомства мають повне взаєморозуміння і спільний напрямок розвитку сфери, чого без належної освіти фахівців досягти неможливо», — додав Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

Крім того, Алекс Ліссітса, голова Ради з питань аграрної освіти МОН України, розповів про підсумки двох сезонів проєкту співпраці бізнесу та вищих навчальних закладів, а також плани щодо освітньої магістерської програми «Агрокебети». «Серед питань, які також були обговорені під час засідання: сучасний стан, перспективи та проблеми аграрної освіти України; особливості підготовки фахівців для аграрного сектору економіки; розвиток фахової передвищої освіти в аграрних коледжах країни тощо», — підсумували у міністерстві.

Джерело: Agravery.com

Ваш вибір 'Подобається'.


На Полтавщині горять пшеничні поля та комбайни

Зокрема, у селі Максимівка Піщанської громади загорілося пшеничне поле, на якому ще не завершили косовицю та обмолот зерна. Як повідомили власкору "Голосу України" у прес-службі Головного управління ДСНС в області, червоного півня там приборкували вогнеборці ДСНС і двох підрозділів місцевої пожежної охорони з села Піщане та селища Градизьк. Вогонь вони загасили. Однак до того спопеляючим полум'ям, поширенню якого сприяла неймовірна спека, було знищено 4,7 гектара пшениці на корені та 25 гектарів пожнивних решток.

А поблизу села Чорбівка Кобеляцької громади вже надвечір загорівся зернозбиральний комбайн "Class" приватного сільськогосподарського товариства. За попередньою інформацією, комбайнер повертався з поля вже після завершення робочого дня. І саме під час руху виникло загорання. Спочатку чоловік намагався ліквідувати його самотужки за допомогою вогнегасника. Однак зробити це йому не вдалося. Тож на підмогу викликали вогнеборців Білицької місцевої пожежної охорони, котрі загасили вогонь (на знімках).

Розміри завданих збитків та причини пожеж в обох випадках з'ясовують фахівці відповідних служб і правоохоронці.

Джерело: Голос України