Український кондитерський ринок захопили три монополісти
Якими є тенденції, тренди та проблеми українського кондитерського ринку, розповів перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.
Ситуацію з кондитерським ринком взагалі експерт ілюструє на становищі з українським шоколадом. Яким би він якісним не був, але конкурувати у Західній Європі зі швейцарським, бельгійським чи іспанським шоколадом, що його там виробляють добру сотню років, українському шоколаду дуже важко, практично неможливо. Задля цього треба вкладати колосальні кошти.
«Ось чому вітчизняні виробники шоколаду орієнтуються на ринки Азії, Африки та інших країн третього світу, – наголошує перший віцепрезидент ТПП. – Нещодавно мені один колега розповів напіванекдотичну історію. Коли він був у Монголії, то в одному барі побачив цукерки «Рошен». Дуже сміявся з приводу того, що солодощі від нашого експрезидента дійшли навіть до Монголії. Окрім цього, наші кондитерські вироби полюбляють в Румунії, Африці, Об‘єднаних Арабських Еміратах, Кувейті.
Але до чого я веду? Кондитерський ринок України дійсно захоплений трьома монополістами – «АВК», «Конті» та «Рошеном». В усіх країнах, де є попит на українські солодощі, вони ведуть дуже агресивну експортну політику. Для цього в них є усі можливості, відповідні фахівці, логістика, яка дозволяє нашим монополістам виходити на ці ринки й конкурувати з місцевими виробниками. Та все одно робити ставку на шоколад в епоху COVID-19 важко. Шоколад – дорогий сегмент. Його купівельна спроможність у всьому світі внаслідок коронавірусу впала. Людина замість шоколаду купує вітаміни, щоб не захворіти.
А от за рахунок середнього сегмента – виробів з борошна – експорт з України навіть зріс. І наші три монополісти збагатіли».
Між тим декілька показників за 2020 рік говорять про ситуацію навпаки саме з імпортом шоколаду. Закупівля цієї дорогої продукції за кордоном збільшилася на 28%. Але цікаво, що імпорт какао-бобів, какао-пасти, какао-масла, какао-жирів та какао-порошку минулого року скоротився на 2,5%. Тобто Україна стала закуповувати більше готової продукції, скоротивши імпорт сировини для виробництва у цьому сегменті. Виникає питання – чому?
«Я бачу загрозу навіть не в цьому, – каже Михайло Непран. – Загроза в тому, що у 2021 році цілком можливо, що буде закуповуватися навіть більше борошна та цукру. Тому що зараз внутрішня ціна на борошно та цукор вища, ніж у тій самій Європі, не кажучи вже про інші країни. В будь-якому випадку це одна з основних складових кондитерського виробництва, ніякі замінники цукру не дають справжнього смаку. Але загроза для української кондитерської галузі полягає навіть не лише у збільшенні імпорту цукру. На превеликий жаль, той же ринок виробництва борошна і цукру ще більш монополізований, аніж в цілому ринок кондитерських виробів.
В нас же одна структура контролює 40% цукрового ринку. Отже, вона має усі можливості диктувати ціни на цукор. І я не виключаю, що у 2021 році баланс буде такий, що кондитерська промисловість закуповуватиме цукор за кордоном. З тієї ж Латинської Америки завозити тростинний цукор, як колись Радянський Союз завозив його з Куби. Тільки тоді це робилося, щоб допомогти братній Кубі, а зараз це робитиметься тому, що латиноамериканський тростинний цукор дешевший. Монополістам це дуже сподобається».
Джерело: Перший діловий