182818
178171

Укрспирт виставив на приватизацію п’ятий завод

Про це повідомляє пресслужба Укрспирту.

Бершадське МПД знаходиться у Вінницькій області і виставлено на приватизаційний аукціон п’ятим з переліку об’єктів ДП “Укрспирт”.

Повідомляється також, що розпочато масштабну програму з приватизації підприємств спиртової галузі, метою якої є виконання розробленого та ухваленого за ініціативи Президента України Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", що демонополізує галузь виробництва спирту та створює новий ринок з рівними правилами для всіх учасників.

Варто зазначити, що відповідно до чинного законодавства, єдиною можливістю стати учасником ринку виробництва спирту в Україні до 1 липня 2021 року - є придбання об’єкту спиртової галузі.

Торги відбуватимуться на площадці Prozorro.Продажі. 

Ваш вибір 'Подобається'.


Чи сіятиме Україна в грудні?

Пізня озима сівба є вже традиційною для українських аграріїв, оскільки стали частішими і жорсткими посушливі умови в серпні-вересні, що змушує зрушувати терміни проведення посівної. І озима посівна 2020 р. не стала винятком.

Згідно з даними Укргідрометеоцентру, кумулятивна кількість опадів в період з 1 серпня по 20 вересня 2020 р. на більшості території України не перевищувала 10-30% від норми, що менше, ніж під час посухи 2015 г. У зв'язку з цим вчені рекомендували змістити строки сівби на другу декаду вересня - першу декаду жовтня. У той же час в деяких регіонах ризик затягування посівної аж до першої декади грудня є високим, якщо це дозволять зробити погодні умови.

«Згадуючи посівну 2015 р., можна відзначити, що, згідно з даними профільного міністерства, досить активно сівба тоді здійснювалася в листопаді і навіть в першій половині грудня. Так, за підсумками листопада 2015 р. було засіяно близько 274 тис. га озимою пшеницею (4% від загальної посівної площі під культурою) і близько 126 тис. га - озимим ячменем (12%). Що стосується збільшення посівних площ в грудні, то ці значення могли бути обумовлені коригуванням даних у деяких регіонах і не відображати реальної картини сівби, але фактом залишається дуже пізня посівна, яка формує ризики зниження врожайності за рахунок входу в зиму в недостатньо розвиненому стані», - зазначив начальник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко.

У той же час, додав аналітик, підсумкові дані щодо врожаю 2016 р. показали, що навіть в умовах такої пізньої посівної врожайність озимої пшениці збільшилася на 8% (до 42,2 ц/га), а озимого ячменю - на 16% (до 36,2 ц/га). Безумовно, ключовий вплив на виробничі показники озимих культур мають погодні умови в зимовий період і в період весняної вегетації, але, з іншого боку, дані значення показують, що пізня сівба не є такою критичною для формування майбутнього врожаю.

Для формування врожаю озимих культур 2021 р. окрім дефіциту вологи характерний ще й дефіцит оперативної інформації щодо посівної кампанії, що буде впливати на формування ринкової ситуації і цінових трендів. Оперативна інформація про хід осінньої посівної, яка з'явилася тільки 30 вересня, показує, що станом на 28 вересня озимою пшеницею засіяно 1,5 млн га з прогнозованих 6,1 млн га (25%), що є мінімальним показником за 10 останніх років, при порівнянних підсумкових площах під даною культурою.

«Так, в 2019 р. на аналогічну дату озимою пшеницею було засіяно 2,9 млн. га, в схожому через погодні умови 2015 р. - 2,8 млн. га. Найближчим до поточного показника виявилося значення 2013 р., коли на звітну дату було посіяно лише 1,8 млн га озимої пшениці», - резюмував А.Купченко.

Джерело: АПК-інформ



Постраждалі від посухи аграрії просять звільнити їх від сплати податків на 2020 рік

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Ми розробили ряд пропозицій, вони стосуються податкових платежів. Основна ідея в тому, щоб допомогти постраждалим від засухи агрогосподарствам шляхом зменшення обсягу податкових платежів по регіону (півдня Одеської області - ред.)", - повідомив президент ТОВ "Велес "(ТМ" Колоніст ") Іван Плачков на прес-конференції.

За його словами, 10-15% виноградників півдня Одеської області висохли, ще 50% урожай не збирали через його відсутність, з решти виноградників врожай був отриманий в 10-15 разів нижче середнього за попередні роки.

У свою чергу директор фермерського господарства Олександр Петков повідомив: незважаючи на задекларовану профільним міністерством державну допомогу на гектар постраждалим від посухи агровиробникам кошти не виплачено.

У ситуації, що склалася він закликав за аналогією з рішенням уряду, коли агровиробників звільнили на два місяці від податку на землю та орендної плати за землі сільгосппризначення державної власності, позбавити аграріїв півдня Одеської області від сплати податків в 2020 році, в тому числі податку 4-ї групи.

"Ми просимо звільнити нас від сплати сільгоспподатку 4-ї групи на цей складний рік. Це було б опорою для нас і дозволило б провести польові роботи, засіяти на наступний рік", - зазначив Петков.

Ваш вибір 'Подобається'.


«Епіцентр Агро» запустив на Київщині новий елеваторний хаб

Про це повідомляє прес-служба компанії.

Потужності оновленого «Переробника» розраховані на 105 тис. тонн одночасного зберігання зерна: побудовані 7 силосів обсягом 15 тис. тонн кожний. Чотири енергозберігаючі сушарки здійснюють якісну доробку с/г культур до міжнародних параметрів. Доставка зерна у порт, враховуючи розташування елеватору поблизу Одеської траси, здійснюється виключно автотранспортом.

За словами заступника керівника «Епіцентр Агро» з елеваторного напрямку, керівника відділу трейдингу Світлани Нікітюк, запуск нового потужного елеватору в центральному регіоні України вже у цьому сезоні забезпечить потреби у зберіганні і сушінні зерна не тільки для потреб агрохолдингу.

«Це наш перший крок у створенні регіональних зернових хабів, де поєднуватимуться бізнес-інтереси продавців і покупців зерна.  Дрібні агровиробники та фермери сплачуватимуть елеватору лише за прийомку зерна: менше 1 гривні за тонну», – зазнаила Світлана Нікітюк.

За її словами, оплата за відвантаження та доставку до порту здійснюється великими транснаціональними компаніями, які отримають можливість придбати зерно, за згодою його власника, безпосередньо на елеваторі.

 

Джерело: AgroTimes



Український стартап запустив виробництво рослинного м’яса

Про це повідомляється у корпоративному блозі Андрія Черухи, який також є засновником магазину вишиванок ETNODIM.

Черуха повідомляє, що починаючи з 2018-го, команда проєкту познайомилася з десятками технологів із різних країн, зробили сотні тестів, рецептур фаршу.

В основі продукту текстурований соєвий білок, за смак відповідають дріжджові екстракти, які виготовляються з неактивних дріжджі, для металевого присмаку м’яса до складу додають мінерали грибів коджі.

Також у складі є  метилцелюлоза, кокосова та соняшникова олія та натуральний фарбник.

 

Джерело: Економічна правда



«Труби викопували і продавали на металобрухт» - як розкрадали зрошувальні системи в Україні

Близько 30% зрошувальних мереж нижнього рівня в Україні не мають власника. Через це за роки незалежності країни їх чимало розікрали. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов, передає прес-служба ВАР.

«Труби просто викопували і продавали на металобрухт. Відбувалось це тому, що вони фактично «підвішені» у повітрі і нікому не належать. Вони не перебувають ні у державній власності, ні в комунальній, ні у приватній.  І, не дивлячись на те, що для аграріїв зрошення має величезне значення, ми, як і раніше, стикаємось з випадками, коли люди, яких я вважаю бандитами, викопують труби, знищуючи зрошення», - зазначив Михайло Соколов.

Наразі в Україні із близько 2,1 млн га зрошувальних земель, які держава мала на початок незалежності, поливається менше 500 тис. га. Аби виправити ситуацію та створити умови для розвитку меліоративних систем, було запропоновано законопроєкт про Об’єднання водокористувачів (ОВК), у розробці якого ВАР бере активну участь.    

«Законопроєкт про ОВК – це з однієї сторони можливість об’єднати землекористувачів, які використовують зрошення. А з іншої – можливість для  держави передати таким організаціям на баланс мережі та насосні станції, скоротити державні видатки, і створити умови для розвитку меліорацій. Аграрії готові вкладатись у зрошувальні системи. Більше того, там, де аграріям вдалось маим зробити зрошувальні системи, що затрати на полив одного гектару виявились на 30% меншими. Друга частина цього законопроекту стосується оформлення майнових прав на зрошувальну систему. Адже зараз труби, які лежать у землі, неможливо зареєструвати як об’єкт нерухомості: система Держгеокадастру не передбачає такої можливості. Цим законопроектом вона передбачається і вже просто так вкрасти і не відповідати за це, буде неможливо. Плюс це дасть можливість для створення приватних зрошувальних мереж», - зазначив Михайло Соколов.

 Заступник голови ВАР наголосив, що відновлення зрошення суттєво збільшить ВВП України, адже це дасть можливість збільшити урожайність у два, а то й три рази. Разом з тим, це потребує великих зусиль і доволі тривалої реформи.