Урожай української пшениці, що має годувати світ, не можна вивезти з країни

Урожай української пшениці, що має годувати світ, не можна вивезти з країни
Фото: з відкритих джерел

Оскільки порти закриті через війну, величезні обсяги пшениці не можуть дістатися країн, які залежать від української зернової.

Зерно, яке вирощує Україна, можна зустріти по всьому світові. Значна частина хліба на Близькому Сході виробляється саме з української пшениці. Багато харчових продуктів, що постачаються світовими благодійними організаціями, аби запобігти голоду в Ємені, виготовлено з української пшениці. Значна частина кормів, якими вигодовується китайська худоба, яка, у свою чергу, годує людей у ​​всьому світі, так само виготовляється з української пшениці.

Незважаючи на те, що згубна війна триває вже сьомий тиждень, цього літа Україна готується до вбирання більшості своїх величезних хлібних полів; водночас зростають занепокоєння, що нестача пропозиції через воєнні дії може призвести до скорочення виробництва зернових на третину. Крім того, сховищах країни зберігається 30 мільйонів тонн пшениці.

«Минулий рік був рекордним для всієї країни за врожайністю пшениці», – сказав Дмитро Грушецький, власник сільськогосподарського підприємства з майже 12 тис. га орних земель поблизу Умані, та керівник компанії з моніторингу полів в Україні, Росії та сусідніх країнах. «Україна насправді має надлишки зернових. Наші сховища переповнені».

«Проте нині ми не можемо вивезти зерно», — сказав він, заторкнувши проблему, яка може спричинити величезний стрибок цін на зернові та загострення голоду в усьому світі, «а це означатиме, що українських фермерів та решту світу “кинули”».

Усі чорноморські порти України закриті для світу через російську блокаду, в тому числі – через плавучі міни. Лінійний корабель, який затопили ВМС України, щоби уникнути його захоплення, блокує доступ до зернових складів у найбільшому порту країни в Одесі. Тож після 20 років інвестицій в інфраструктуру «від ферми до порту», обсяги перевезення пшениці залізницею становлять лише мізерну частину того, що раніше експортувалось морськими шляхами.

Без експортних надходжень весь величезний агросектор України стоїть на межі призупинення, а це, в свою чергу, загрожує фермерам банкрутством і збільшує ймовірність того, що світовий ринок зерна та похідних продовольчих товарів все гостріше відчуватимуть його нестачу, навіть у тому малоймовірному випадку, якщо конфлікт буде швидко розв’язано.

Девід Бізлі, виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП), заявив у Раді Безпеки ООН, що ціни на продукти харчування вже зараз стрімко зростають. Пшениця є основним продуктом харчування для третини населення світу. Обурення через зростання цін на продукти харчування завжди було основною причиною громадянських заворушень у всьому світі.

Опосередкований вплив війни на поставки енергоносіїв та добрив вже поширюється на ланцюжки постачання сільськогосподарської продукції, спричиняючи підвищення цін на основні товари майже в цілому світі.

Такі країни як Єгипет — найбільший імпортер української пшениці минулого року — а також Ліван, Пакистан та інші, імпортують більшість пшениці з України. Країна вирощує приблизно п’яту частину високосортної пшениці і сім відсотків від загальних обсягів пшениці, що виробляються у світі. При цьому, ВПП половину обсягів зернової закуповує саме в Україні.

Грушецький має запаси пшениці на суму понад 2 мільйони доларів, і, як і інші фермери по всій країні, хвилюється, що, не маючи змоги її продати, він не зможе заплатити працівникам, закупити насіння, паливо та добрива, обслуговувати обладнання або оплачувати непогашені рахунки, що в свою чергу ставить під загрозу майбутнє його компанії.

Трейдер, з яким він працює в Одеському порту, Олександр Чумак, розповідає про занепокоєння представників галузі.

«В нас немає іншого шляху, ніж віддати зерно на потреби армії чи в якості гуманітарної допомоги. Україна, на щастя, голодувати не буде», – сказав він. «Але якщо ми говоримо про продовольчу безпеку світу в цілому, то це вже система вразлива. Зміна клімату, хаос у ланцюжках поставок, а тепер ця війна — через півроку бідні верстви населення почнуть помирати від голоду. Думаю, світ цього ще не розуміє. Заради них самих мають проводитися переговори про відновлення перевезень продовольства Чорним морем».

Проте у українських фермерів є ще більш нагальні проблеми.

У перший ранок вторгнення РФ в Україну російськи війська лише за дві години окупували 14 000 га земель сільгосппідприємств Володимира Хвостова, які вирощують пшеницю, ріпак, соняшник і молочну худобу в найбільш врожайному регіоні країни – між Кримським півостровом і південним містом Херсон.

Від початку війни найбільш продуктивні сільськогосподарські регіони України перейшли під контроль Росії.

Джерело: Інститут вивчення війни, Міністерство сільського господарства США. (Юлія Ледур / The Washington Post)

Ключові канали, які зрошують сотні тисяч гектарів земель, були пошкоджені в ході бойових дій.

Дизельне паливо, яким заправляють трактори та іншу сільгосптеніку, стає все менш доступним по всій країні, оскільки його донедавна його отримували з Росії, або через те що, Росія розбомбила місцеві сховища палива.

Ключові події в сільськогосподарському календарі — внесення добрив, обробіток і, невдовзі, посівна — проминають, поки фермери з усіх сил намагаються отримати життєво важливі товари, а деякі з них вже йдуть воювати. Працівники сільгосппідприємств нині звільнено від призову, але багато хто приєднався до ЗСУ через почуття обов’язку.

«Ми все ще плануємо зібрати урожай, навіть якщо це буде складно», – говорить Хвостов. «Але якщо до того часу ми не переможемо росіян, це вже не матиме значення для решти світу».

Чиновники від аграрного сектору в Україні занепокоєні тим фактом, що, хоча армія їхньої країни, схоже, стримує російську армію від досягнення її найамбітніших цілей, Росія може виграти у тривалій війні проти України, знищуючи її аграрну галузь.

Крах сільського господарства стане згубним для України майже в усіх аспектах, які лише можна собі уявити. А оскільки Росія так само є одним із найбільших світових виробників зернових, то вона виграє саме там, де Україна програє.

«Це секретна зброя на війні», – вважає Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради. «Змусити Україну збанкрутувати. Змусити світ купувати у Росії. Звичайно, світ буде купувати у них, аби не голодувати».

Росія вже знизила ціни на пшеницю, аби зробити свою продукцію більш привабливою на світовому ринку, натомість пригрозила обмежити експорт сільськогосподарської продукції до країн, які вважає ворожими у питанні свого вторгнення в Україну. Російський експорт продовольства ще не потрапив під санкції Заходу, а деякі з найбільших агрокомпаній США, включаючи Cargill, продовжують працювати в Росії.

«Американські та німецькі компанії все ще працюють у Росії. А отже, хоча Сполучені Штати впроваджують санкції проти Росії, водночас вони продовжують її фінансувати», – наголосив Дикун. «Захід змусить нас повільно вмирати таким чином».

Оскільки сільське господарство є органічною частиною економіки України, українці героїзують фермерів, і вважають їхню роль майже такою ж важливою, як і роль ЗСУ. Більшість фермерів вважають своїм обов’язком зібрати якомога більше зернових не лише заради своєї країни, а й заради всього світу.

«Це напівжарт, але, можливо, Заходу варто постачати нам броньовані трактори», – каже Богдан Лук’янчук, фермер, агроном і ведучий YouTube-каналу для українських фермерів Growex,.

Під час зборів у своєму будинку на околиці Первомайська — на півночі від міста Миколаєва, яке останніми тижнями зазнало масованих російських обстрілів — Лук’янчук сфотографувався з автоматичною гвинтівкою.

«Я сплю із такою. Ще одну про всяк випадок беру з собою в поле», – каже він. «Ми повинні втримати під своїм контролем якомога більше нашої землі. Це битва не лише за Україну, а й за весь світ».

Джерело: ВАР

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/urozhaj-ukrayinskoyi-pshenyczi-shho-maye-goduvaty-svit-ne-mozhna-vyvezty-z-krayiny
Like
Цікаво
2
Подобається
2
Сумно
2
Нічого сказати
1