Урожай в Україні перевищує очікування, але радіти зарано: у чому причина
2022 рік був шоковим для всіх секторів української економіки. У перші тижні після початку великої війни громадяни переймалися винятково власною безпекою і лише ближче до літа бізнес почав оживати. Оцінки стану економіки у 2022 році показали, що бізнес виявився стійкішим, ніж припускали навіть стримані оптимісти, а прогнози на 2023 рік після зимових блекаутів засвідчили, що господарська діяльність у країні буде відновлюватися.
На тлі відносно оптимістичних прогнозів щодо стану економіки вітчизняне сільське господарство виглядало “чорною вівцею”. Після зменшення врожаю 2022 року на майже 40% очікування на 2023 рік зводились до одного: буде гірше. Через проблеми з експортом та брак коштів на фінансування сівби українські аграрії мали б зібрати на 13% менше збіжжя, ніж у 2022 році. Проте цей прогноз не справдився: зібрати вдасться на сотні тисяч тонн більше, ніж торік.
Урожай 2023 року
У березні Мінагрополітики опублікувало прогнози стосовно врожаю. Вони виглядали невтішно. До падіння обсягів збору зерна у 2022 році на 37% мало додатися зменшення ще на 13% через скорочення посівних площ на 1,5 млн га. Якщо падіння у 2022 році пояснюється окупацією територій та їх мінуванням, падінням економічної активності та порушенням логістичних ланцюгів, то прогноз на 2023 рік зводився до відповіді на одне запитання: чи засіють аграрії свої землі.
Річ у тім, що сівба – справа недешева, вона вимагає чималих витрат на оплату праці, придбання пального, добрив та засобів захисту рослин, оновлення й технічне обслуговування сільгосптехніки.
У мирний час аграрії витрачають кошти від продажу збіжжя попереднього сезону. Проте у 2022 році продати його було важко: експорт скоротився через заблокований морський шлях, доступні експортні шляхи ледь дозволяли “вийти в нуль”, а внутрішні ціни були значно нижчими за світові через профіцит продовольства в країні.
На початку жнив виявилося, що зібрати вдасться більше. У липні прогнози стосовно України покращив Департамент сільського господарства США (USDA), а на початку серпня це зробила Українська зернова асоціація (УЗА). Згодом свої передбачення поліпшило й Мінагрополітики: у 2023 році Україна збере 76,7 млн тонн зерна.
Прогноз УЗА перевищив міністерські оцінки на 3,3 млн тонн. На думку очільника асоціації Сергія Іващенка, урожай може бути й вищим. Зараз уже завершилося збирання ячменю, пшениці та ріпаку, з огляду на що прогноз і підвищили. “Кукурудза та соняшник можуть показати кращі результати. Через місяць побачимо ситуацію більш чітко”, – говорить він.
Порівняно з 2023 роком, найкраще почувалися олійні культури. Очікується, що їх урожай збільшиться на 12% завдяки ріпаку та сої (+20%). Урожай зерна зросте на 5%, найбільший внесок зробить кукурудза.
Площ стає менше
Обсяги збирання зерна визначаються врожайністю та розмірами посівних площ. У 2023 році мільйони гектарів залишилися несіяними навіть попри те, що Україна звільняла території та розміновувала землі. Допомогла рекордна врожайність, яка залежить від якості ґрунту, насіння, захисту рослин, а також від погоди.
“Спочатку очікували, що у 2023 році буде нижчий урожай через часткове зменшення використання добрив та засобів захисту рослин у деяких господарствах”, – каже аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. Причини – високі ціни на ці ресурси та брак коштів в аграріїв.
Однак завдяки сприятливій погоді врожайність значно зросла і компенсувала втрати площ. Зокрема, у 2023 році сівба проводилася пізніше, ніж зазвичай, бо початок весни був холодний та дощовий. “Ми потрапили в гарний графік. Коли були потрібні дощі – були дощі. Коли знадобилася спека – була спека”, – пояснює Іващенко.
Таким чином, урожайність ячменю і пшениці наразі близька до рекордної, додає очільник асоціації, а серед найкращих очікуваних показників – урожайність кукурудзи. За даними Держстату, у 2022 році в середньому з гектара збирали 45,8 центнера зерна. У 2023 році йдеться про 51,8 ц/га, свідчать дані Мінагрополітики. За оцінкою УЗА, у 2023 році фермери засіяли на 2,2 млн га менше – додатково до “мінус” 5 млн га, втрачених у 2022 році через російську окупацію та бої.
Частина господарств неподалік фронту могла припинити роботу з безпекових мотивів і дорожчу та складнішу логістику, каже Литвин. Іващенко додає, що основним фактором скорочення площ були воєнні ризики. Разом з тим, заспокоює він, таке скорочення в масштабах країни несуттєве і становить близько 10% усіх посівних площ у 2022 році.
Були й винятки: площі під ріпак зросли на 13%, під цукрові буряки – на 36%. Площі під олійні культури постраждали менше, ніж під зерно, що є наслідком переорієнтації фермерів на високомаржинальні культури.
Хоча високий урожай 2023 року став хорошою новиною, у 2024 році погода може бути менш сприятливою. Попри спекотний кінець літа, попередні місяці були одними з найпрохолодніших за останні роки.
Взірець на 2024 рік
Більші обсяги збору врожаю наштовхують на питання, а скільки з нього можна заробити, а відтак і яку його частину українські аграрії можуть відправити на експорт.
До початку великої війни всередині країни щороку споживали 19 млн тонн зернових та 2 млн тонн олійних, або 21 млн тонн усього. Тепер цей обсяг на 10-15% менше, пояснює Литвин, тобто 17,8-19 млн тонн.
Якщо цьогорічний врожай становитиме 75 млн тонн, то близько 56 млн тонн потенційно підуть на експорт. А все, що не вдасться вивезти з огляду на морську блокаду та перевантаженість залізниці чи автотранспорту, зберігатиметься у сховищах.
Торік перехідні залишки продовольства, які сягали 20 млн тонн були величезною проблемою. Все це зерно було неможливо експортувати в умовах заблокованих портів, а місць для зберігання не вистачало. Зараз це не повинно бути проблемою, адже потужностей вистачить на понад 50 млн тонн одночасного зберігання збіжжя.
Після воєнного 2022-го року у новий маркетинговий рік Україна зайшла з невеликими запасами – всього 2 млн тонн зернових та олійних. Натомість розмір перехідних залишків цьогоріч залежатиме від того, як країні вдасться налагодити експорт.
За оцінкою УЗА, експорт з України потенційно може становити майже 49 млн тонн. Це за умови, якщо чорноморські порти бодай частково будуть розблоковані, а також працюватимуть Дунайські порти та західні залізничні та автомобільні переходи. Для порівняння, минулий сезон, коли на експорт відправили 58 млн тонн продовольства, приніс 20 млрд дол валютної виручки.
Якщо ж умовний “зерновий коридор” морем працюватиме без перебоїв, а порти на Дунаї та західні переходи продовжать розвиватися, каже Іващенко, то український зерновий експорт може бути і більшим.
“Ми можемо Дунаєм перевозити до 3 мільйонів тонн на місяць, або 35 мільйонів тонн на рік. Можемо збільшити цей показник до 4-5 мільйонів на місяць, тоді і за рік буде ще більше. Західні кордони навіть на сьогодні можуть перевезти 15-16 мільйонів тонн на рік, але теж можемо збільшити, якщо процедурно спростимо перехід кордону”, – пояснює він.
Питання експорту є важливим і для збереження агрокомплексу майбутньому. Від того, чи працюватимуть морські порти, залежатиме те, чи скорочуватимуть фермери посівні площі надалі.
Нині в Мінагро очікують, що цього не станеться. Опитування міністерства показало, що 45% фермерів не планують суттєво зменшувати площі, а 38% розраховують їх збільшити. Литвин також додає, що посівні площі під озимими культурами цієї осені, за попередніми прогнозами, поки що не мають значно скоротитися.
“Гарна врожайність цього року додає аграріям надію, незважаючи на низьку ціну на зернові та олійні культури та значні проблеми з експортом. А рішення щодо посіву ярих культур буде прийматися вже ближче до кінця зими і воно буде сильно залежати від наших можливостей експорту”, – пояснює вона.
Джерело: Економічна правда