Уряд ініціює збільшення площі зрошуваних земель в Україні

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що Україна може зміцнити позиції на світових аграрних ринках, якщо збільшить площу зрошуваних земель, повідомляє прес-служба уряду.

"Зміцнення лідерських позицій України на аграрних ринках у світі можливе за умови збільшення зрошуваних земель. Україна має великий потенціал у розвитку системи зрошуваного землеробства, але наявні потужності використовують лише на 25%. Тому ми маємо нарощувати площі поливу за рахунок модернізації наявних систем зрошення і побудови систем крапельного зрошення", - сказав прем'єр.

Він зазначив, що такі заходи дадуть змогу збільшити врожайність у Херсонській області щонайменше у 2,5 рази, що сприятиме зростанню ВВП і створить нові робочі місця.

"На Херсонщині найкраще зберігся водогосподарський комплекс і зосереджені найбільші площі під крапельним зрошенням. Тому вона може стати зразком у будівництві нових і сучасних систем іригації", - додав Шмигаль.

Україна масштабними темпами втрачає питну воду

Теґи: 

Україна масштабними темпами втрачає питну прісну воду.

Про це в інтерв'ю УНІАН розповіла президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

За її словами, це серйозна проблема, яка не може не лякати. "Ми бачимо дефіцит питної води, при цьому, не знаємо реальної кількості питної артезіанської води", - зазначила вона.

Еколог повідомила, що артезіанські джерела не пораховані державою. За її словами, в Україні немає жодного фахівця, який би міг сказати: «У нас на найближчі 50-100 років є така-то кількість питної артезіанської води».

"По-перше, потрібно провести моніторинг та зрозуміти поточну ситуацію. По-друге, треба заборонити використовувати унікальні джерела артезіанської води для потреб сільського господарства. Зараз це роблять, бо законом не заборонено. Хоча, на мій погляд, це взагалі недопустима, кримінальна аномалія", - заявила спеціаліст.

Вона наголосила, що для промислових потреб воду можна опріснити, є багато технологій. При цьому вона зазначила, що артезіанська вода в Україні обмежена, тому треба заборонити використовувати цей ресурс для будь-яких потреб, окрім питного водоспоживання.

Ваш вибір 'Подобається'.

Фермери перекриють траси: посуха вбила врожай, майно - під заставою

Попри те, що Уряд заявляє про  підтримку вітчизняних аграріїв, Всеукраїнський Конгрес Фермерів обіцяє перекрити траси через жахливий стан фермерських господарств, які втратили врожай через посуху і не мають допомоги від держави. Про це ідеться у повідомленні на сайті організації.

Посуха в Бесарабії триває  вже другий рік поспіль і місцеві фермери доведені до відчаю.   Без допомоги Уряду бессарабський фермер не виживе в цьому році.  Аграрії говорять, що для  посівної торік   взяли кредити на добрива, насіння, солярку. Все майно зараз заставлене ще з минулого року, але на них ніхто не звертає уваги.

"До нас приїжджали всі: і Тарас Висоцький (заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства) тричі був сам міністр і губернатор, але результату немає. Приїжджають  і розказують, що немає схеми виплати", - бідкаються аграрії.

За словами аграріїв,  зараз Кабмін пообіцяв їм підготувати програму про компенсацію страхування. В теорії це виглядало б так: страхування буде коштувати 300-400 грн. за гектар і 50% мають компенсувати. Але це мінімум. 

Зараз в регіоні вже загинули від 80% до 100% озимих, тепер продовжують гинути ярові культури. На сьогодні господарства вже залишились без соняшника, проса і кукурудзи.

Голова асоціації фермерів Бесарабії Алла Стоянова розповідає, що ситуація катастрофічна: "Посуха була з 2019 року. Ще з 2018 року аграрії увійшли в кредити для посівної у  2019 р. Очікували, що затягши паски в 2020 році, стануть на  ноги, але потрапили в пастку: виклались на повну, грошей на рахунках немає, склади пусті, в полях все згоріло, орендну плату пайщикам заплатити нема з чого, податки – нема з чого".

На переконання фермерів, можливості допомогти в Уряді є, але бракує розуміння, як вони можуть допомогти. Компенсація – чудовий механізм, але на сьогодні Торгівельна палата не визнає посуху  форсмажором. А без реальної фінпідтримки аграії не виживуть. 

Як відомо, фермери Одещини будуть у суді вибивати допомогу за втрату врожаю.

 

Джерело: greenpost.ua

Україна – лідер з експорту соняшникової олії

За підсумками 2019/20 МР з України експортовано основних видів рослинних олій на 5,28 млрд.дол.США (зростання 116,9% до 2018/19 МР).

Про це повідомляє прес-служба Асоціації "Укроліяпром.

Експорт олії соняшникової досяг рекордної позначки у 6,68 млн.тонн на 4,9 млрд.дол.США (зростання відповідно 110,2% та 117%.).

Очікується, за оцінками USDA, що у 2020/21 МР України залишиться світовим лідером з експорту олії соняшникової.

На Тернопільщині відкрили сучасне підприємство по заморозці ягід та фруктів

Вчора, 9 вересня 2020 року ТОВ " БОНІФРУТ" розпочало свою роботу на території Чугалівської сільської ради. Керівник заводу Віктор Стравінський завершив втілення планів спільного Україно-Польського найсучаснішого та іноваційного виробництва з іноземними інвестиціями по заморозці ягід та фруктів з європейськими потужностями.

Підприємство використовує у виробництві прогресивні технології та укомплектоване висококваліфікованим персоналом і виробляє високоякісну продукцію, як для вітчизняного споживача так і для споживача за межами України.

В перспективі за інвестиціями прийдуть додаткові робочі місця, що дуже важливо для розвитку нашого регіону, а також конкретність Кременеччини на глобальних ринках.

"Не зважаючи на карантинні обмеження в державі динамічний розвиток ринку заморозки Кременецького району, під егідою ТОВ " БОНІФРУТ", став безсумнівним трендом ягідного ринку нашого краю в 2020 році", - зазначає В'ячеслав Онишкевич, перший заступник голови Кременецької райдержадміністрації. 

Джерело: ternopoliany.te.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Уряд схвалив утворення Ради з національної інфраструктури геопросторових даних

Рада з національної інфраструктури геопросторових даних – це колегіальний дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України, який має консультативну функцію щодо визначення механізмів реалізації державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних.

Головою Ради є Віце-прем’єр-міністр України - Міністр цифрової трансформації, членами Ради є представники центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, Національної академії наук України, органів місцевого самоврядування та установ, підприємств та організацій, які мають досвід діяльності з геопросторовими даними.

Діяльність Ради матиме позитивний вплив на забезпечення ефективного прийняття органами державної влади та органами місцевого самоврядування управлінських рішень, що сприятиме задоволенню потреб суспільства в усіх видах географічної інформації.

Серед основних завдань Ради:

розроблення та подання пропозицій Кабінетові Міністрів України у сфері національної інфраструктури геопросторових даних;

сприяння зменшенню дублювання геопросторових даних та метаданих у різних держателів даних;

сприяння забезпеченню належних умов користування геопросторовими даними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими користувачами;

розгляд річного звіту про функціонування та розвиток національної інфраструктури геопросторових даних;

сприяння розбудові інформаційної взаємодії між держателями даних.