174499

Уряд не вводитиме мита на дизпаливо та скраплений газ

Вчора Урядовий кур'єр опублікував повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про недоцільність порушення антисубсидуційного розслідування щодо імпорту дизпалива та скрапленого газу, повідомляє прес-служба УКАБ.

УКАБ вітає рішення Мінекономіки скасувати таку ініціативу та відміну введення обмежень на важливі компоненти сільськогосподарського виробництва. 

Нагадаємо, що агросектор є другим найбільшим споживачем ДП в Україні - 1,37 млн тонн, що складає майже 19,5% від загального споживання ДП в Україні.  Разом з тим, виробничі потужності двох діючих в Україні нафтопереробних заводів - Кременчуцького НПЗ «Укртатнафти» і Шебелинського ГПЗ «Укргазвидобування» забезпечують лише 45% від потреби ринку в бензині і всього 15% в дизельному паливі, яке є основним компонентом виробничої діяльності АПК.У разі позитивного рішення МКМТ про початок розслідування і введення запобіжних заходів щодо імпорту, подорожчання вартості ДП мало б суттєвий негативний вплив на сільське господарство, особливо на порозі кампанії зі збору врожаю.

Обмеження поставок палива і скрапленого газу з Європи, Білорусі і повну заборону на покупку російських нафтопродуктів лобіювали ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта», що входять до групи «Приват» олігарха Ігоря Коломойського, і АТ «Укргазвидобування» (НАК «Нафтогаз України»).

Колишні власники банку "Надра" купують частки в 10 агрофірмах

Бізнесмени Ілля та Вадим Сегали, колишні бенефіціари банку "Надра", планують через американську компанію Agro 1 LLC придбати частки у статутному капіталі 10 агропідприємств в Херсонській, Полтавській, Кіровоградській і Запорізькій областях.

Про це свідчать матеріали Антимонопольного комітету України (АМКУ), передає БизнесЦензор.

Зокрема, Agro 1 LLC просить надати дозвіл на придбання акцій ПРАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" та ТОВ "Імені Гагаріна", частки в статутному капіталі ТОВ Фірма "Універсал-Експо", пп "Агротехнології", ТОВ "Україна Дивне", що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління товариств.

Сегали також можуть придбати через Agro 1 LLC частки в статутному капіталі ТОВ "Оріон Молоко", ТОВ "Полтаваэкопродукт-2", ТОВ "Фрідом Фарм Терра", ТОВ "Магістраль-Сервіс" та ПРАТ "Виробниче договірне об'єднання асоціація "Південна", що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління товариств.

За даними Єдиного держреєстра фізосіб і юросіб, кінцевим бенефіціаром згаданих агропідприємств через "Иденпарк Холдінгс Лімітед", ТОВ "Агрофарм Юей Лімітед", компанію "Мокслей Продактс Лімітед" є Анастасія Куніцина.

Куди Україна експортує корів: топ-5 країн

Минулого року в Україні вирощуванням та реалізацією великої рогатої худоби займалось 2269 підприємств. Наразі їх кількість скоротилася до 2045 господарств. Деякі з цих компаній займаються експортом живої ВРХ, утім, 84% закордонних продажів здійснюють лише 10 великих підприємств. До того ж, більш ніж чверть експорту (27%) – це продажі однієї компанії “ВРХ Україна”, йдеться у матеріалі від видання Latifundist.com.

Також переліку до топ-10 компаній-експортерів увійшли: “Е і М Красива земля”, яка в 2019 році продала за кордон 19% української ВРХ, “Броди Міт Експорт” (11%), “Баффало” (входит до складу МХП) (9%), “Агрікор Холдинг” (4%), “Чорнобайпродсервіс” (4%), “Агростар Експорт” — (3%), “Компанія МІТ Трейд” (2%), “Дейрі Глобал Експертс” (2%), “Цефей-ВК” (2%).

Що ж до імпортерів великої рогатої худоби з Україну, то тут 95% закупівель здійснюють лише 5 країн: Ліван (49%), Азербайджан (18%), Йорданія (12%), Єгипет (11%) та Узбекистан (5%).

Джерело: Meat-Inform

Стільці IKEA виготовляють із незаконно вирубаної деревини Карпат

Британські дослідники з неурядової організації Earthsight з'ясували, що стільці відомої компанії IKEA виготовляють із незаконно зрубаної деревини з Карпат. Про це повідомляє AgroPolit.com.

Повідомляється, що розслідування тривало 18 місяців і стосується закупівель компанією ІКЕА української деревини. Дослідники простежили шлях деяких з культових товарів ІКЕА з полиць магазинів до лісу, з якого вони походять.

Earthsight вдалося знайти не лише винуватців незаконних рубок, які досі тривають в Карпатах, а й з’ясувати їх причину.

«Лісомисливське господарство смт Великий Бичків на Закарпатті займає територію, удесятеро більшу за Манхеттен (50 тис. га) у найбільш багатолісній та біорізноманітній частині українських Карпат. Перевірки Державної екологічної інспекції підтвердили, що Великобичківське ЛМГ незаконно видало ліцензії на санітарні рубки на понад сотню ділянок з квітня до червня 2018 року. Дані, отримані Earthsight, свідчать, що Великобичківське ЛМГ проводило незаконні санітарні рубки у тому ж обсязі в аналогічний період у 2019 та 2020 роках. Дозволи на рубку здорових дерев видали під приводом того, що вони хворі», — йдеться у дослідженні.

Дослідники зазначають, що cанітарні рубки — це поширений в Україні обман, який дозволяє проводити лісозаготівлю у значно більших обсягах, ніж ті, що вважаються невиснажливими. Крім того, виявлено докази порушень законодавства під час лісозаготівлі, зокрема, рубки поза визначеними межами.

Врожайність пшениці та ячменю не тішить аграріїв

На Херсонщині у 8 районах області розпочалися жнива, проте, за даними Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, урожайність озимого ячменю та озимої пшениці виявилася помітно нижчою, ніж минулого року. 

Зазначається, що першими почали збирати урожай озимини аграрії Генічеського та Новотроїцького районів, згодом приєдналися фермери Каховського, Каланчацького, Скадовського, Білозерського, Великолепетиського та Нижньосірогозького районів Херсонської області.

«Озимий ячмінь скосили на 4,2 тис. га, озимої пшениці — на 1,28 тис. га. На жаль, середня врожайність цих стратегічних для регіону культур через весняну посуху та приморозки виявилася помітно нижчою у порівнянні з минулим роком. Для ячменю це 2,7 т/га (минулого року — 3,2 т/га), для пшениці — 3 т/га (3,3 т\га у 2019 році). Втім, цифри ще можуть змінитися: адже косовиця ще далеко не на фініші», — підсумували у Департаменті розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА.

Джерело: kurkul.com

Зміни клімату: яке майбутнє вирощування картоплі в Україні

Про це GreenPost повідомила начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

"Останнім часом в усіх регіонах України спостерігається дуже інтенсивне підвищення температури повітря та ґрунту, як середньорічної, так і сезонної. Це пов’язано саме із географічним положенням країни, а не з іншими чинниками. У картоплі бульбоутворення відбувається на глибині 10 см. При температурі, яка перевищує + 25°C, відбувається уповільнення, а часто і припинення росту бульб. Через 10-15 років високі температури ґрунту спричинятимуть колосальні втрати врожаю", - заявила Тетяна Адаменко.

«Високі температури скорочують вегетаційний період картоплі, що впливає на продуктивність. У південних регіонах завжди спостерігалася низька, в півтора раза менша, ніж у західних, урожайність цієї культури. Мова йде саме про центральні, північні та західні області України. При підвищенні температури західний регіон протримається найдовше і залишатиметься сприятливим для вирощування картоплі та її врожайності.

Проте це не означатиме, що в центральних та північних областях картоплі вирощувати не будуть. Нині існують сучасні технології, які пом’якшують негативний вплив високих температур на врожайність картоплі. Наприклад, можна застосовувати сучасні системи зрошення», - зазначила Тетяна Адаменко.

Вона підсумувала, що врожайність картоплі перебуватиме в прямій залежності від температури повітря та ґрунту, а тому фермерам для збереження врожайності доведеться застосовувати передові технології, зокрема, системи зрошення.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.