178171

В Україні підвищили мінімальну роздрібну ціну на українські вина

13 січня Уряд здійснив ще один важливий крок з імплементації дорожньої карти щодо розвитку виноградарства та виноробства, підтримки національних виробників, боротьби з фальсифікатом та підвищення якості продукції.

Це стало результатом поїздок Президента та представників Уряду в південні області та на Закарпаття, численних зустрічей з асоціаціями, і повністю підтримується представниками реального сектору.

Рішенням Уряду врегульовано питання мінімальних роздрібних цін на окремі види виноробної продукції і приведення їх опису у відповідність до Податкового кодексу.  

“Зараз дуже важливо захистити внутрішній ринок вин від зовнішньої експансії та забезпечити споживача якісними українськими продуктами виноробства. У результаті виграють всі: українські винороби стануть конкурентоспроможними і відновлять втрачені позиції на ринку. Виноградарі матимуть більший попит на їх сировину. Український споживач матиме якісний, а не фальсифікований, продукт», -  зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Головна проблематика полягає в тому, що наразі на ринку відбувається маніпуляція назвами продукції і цінами, коли імпортований НАПІЙ на основі вина (а НАПІЙ - це продукт нижчої якості ніж ігристе вино) продається за ціною як  ігристе ВИНО (а якість ВИНА незрівнянно вища). У такій ситуації  українські виробники якісних ігристих ВИН опиняються в неконкурентній ситуації, а українські споживачі, введені в оману, купують неякісний імпортований напій замість справжнього ігристого вина.

Прийнята постанова усуває усі ці маніпулятивні різночитання та врегульовує питання “ціна має дорівнювати якості”.

“Національні виробники втратили 40% ринку ігристих вин, у зв'язку з чим була загроза закриттю українських виноробних заводів. Збільшення ж виробництва дасть можливість українським підприємствам відновити роботу, зберегти наявні та створити нові робочі місця, що призведе до наповнення бюджету та соціальної стабільності”, - наголосив Міністр.

Постановою підвищується мінімальна роздрібна ціна на українські вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) з 89 до 109 грн за пляшку 0,7-0,75 літра (+ 20 гривень), а також приводиться у відповідність до Податкового кодексу України опис цих виробів та їх коди згідно з УКТЗЕД.

Уряд удосконалив законодавство у сфері насінництва та розсадництва

«Гармонізація національного законодавства з правом ЄС сприятиме виробництву в Україні високоякісного садивного матеріалу, який відповідає сучасним міжнародним вимогам. Це дозволить українським виробникам підвищити свою конкурентоспроможність та зміцнити позицію України на світовому ринку», - зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Проєкт Закону розроблено Мінекономіки у тісній співпраці з галузевими науково-дослідними установами та профільними асоціації з метою удосконалення законодавчої бази у сфері насінництва та розсадництва.

Так, законопроєкт передбачає:

  • запровадити категорії садивного матеріалу (плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю);

  • спростити процедуру сертифікації садивного матеріалу;

  • спростити ввезення та використання садивного матеріалу сортів, зареєстрованих у інших країнах;

  • удосконалення ведення окремих реєстрів у галузі насінництва та розсадництва.

Відкрито справи про банкрутство агрофірм через борг перед Приватбанком

11-12 січня Госпсуд Дніпропетровської області відкрив низку проваджень в справах про банкрутство агрокомпаній, які є боржниками Приватбанку та які пов’язували з “приватівцями”:

- ТОВ “Приват-Агро-Альянс” (справа №904/6739/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 196 млн грн;

- ТОВ “Приват-Альянс” (справа №904/6736/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 122 млн грн;

- ПрАТ "Племінний завод "Червоний велетень" (справа №904/6733/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 152 млн грн;

- ТОВ “Коновалівське” (справа №904/6730/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 235 млн грн;

- ТОВ “Україна” (справа №904/6727/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 215 млн грн

- ТОВ “Приват-Агро-Білозір’я” (справа №904/6728/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 34 млн грн.

У всіх цих випадках ініціатором процедури банкрутства є ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", яке знову ж таки пов’язували з “приватівцями”.

Джерело: Finbalance

В Україні стрімко дорожчають цукор, гречка та олія

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

З грудня 2019 року гречана крупа подорожчала на 34,8% і у грудні 2020 року в середньому по країні продавалася по 37,43 грн за кг; рис за цей період виріс в ціні на 4,8% (до 23,93 грн за кг) ; манна крупа — на 16,6% (до 15,91 грн за кг); ячна крупа — на 13,4% (до 12,98 грн за кг). З круп у порівнянні з груднем 2019 року подешевшало лише пшоно: на 30,2% (до 17,51 грн за кг).

Ціна хліба пшеничного з борошна вищого ґатунку у грудні 2020 року в середньому по країні становила 26,73 грн за 1 кг (на 11,8% більше, ніж роком раніше); хліба пшеничного з борошна першого ґатунку — 21,40 грн за 1 кг (на 9,3% більше); хліба житнього та житньо-пшеничного — 22,07 грн за 1 кг (на 6,4% більше); батона — 14,75 грн за 0,5 кг (на 6,4% більше).

Макаронні вироби з м’яких сортів пшениці за вказаний період подорожчали на 10,2% (до 20,17 грн за кг у грудні 2020 року); борошно пшеничне – на 13,2% (до 12,70 грн за кг); цукор – на 46,2% (до 20,9 грн за кг), соняшникова олія – на 22,2% (до 42,07 грн за 1 л).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Близько 30% фермерських господарств півдня вже згорнули свою діяльність

2020 рік став дуже показовим щодо українських сільгоспвиробників до аграрного страхування. З одного боку, високі врожаї в останні роки та відсутність глобальних кліматичних катаклізмів послабили пильність аграріїв, з іншого – пандемія, економічна криза, невизначеність і очікування щодо відкриття ринку землі у 2021 році сприяли оптимізації витрат, в тому числі й за рахунок страхування. Але, як показав сумний досвід аномального з усіх боків 2020 року, багато аграріїв залишилися незахищеними від катастрофічних збитків.

І хоча агросектор найменш постраждав від пандемії, багато компаній на початку весни зіткнулися з нерозумінням і страхом, як далі вести свій бізнес.

Чи чекати банкрутства серед автовиробників? Подробиці теми розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної раді Денис Марчук в ефірі телеканалу «Перший Діловий».

За його словами, на жаль 2020 рік відзначився не тільки подоланням важких наслідків пандемії, а й для самої України це виявися рік неврожаю.

«Було багато погодних катаклізмів. В тому числі й на початку весни. Сталася велика втрата серед багатьох аграрних культур через те, що катастрофічно не вистачало вологи в ґрунті. Це не дало нам отримати більш якісний урожай. Більш того, ми вже зіткнулися з відповідними наслідками. Наприклад, на півдні України, в тій же Одесі, вже близько 30% домогосподарств просто закрилися», – навів приклад експерт.

Він заявив, що такі ділянки навіть не мали можливості увійти в посівну компанію на осінь, тому що у людей просто не вистачало коштів для того, щоб розплатитися по податках, купити паї та забезпечити себе добривами.

«Все це можна назвати дуже великою катастрофою, оскільки в цій ситуації постраждав не тільки той чи інший фермер, але і вся селянська інфраструктура, коштом якої живе громадськість», – сказав Марчук.

Він навіть згадав про факти суїциду з боку аграріїв, які не змогли змиритися з такою долею.

«Деякі аграрії покінчили життя самогубством через власне економічне становище, яке пішло в мінус через поганий врожай 2020 року. Він зачепив багато регіонів країни, але південь постраждав найбільше», – розповів про проблематику ситуації експерт.

Він вказав на те, що уряд повинен глобально підійти до питання про модернізацію системи зрошення в Україні.

«В Україні має бути створено об’єднання водокористувачів України. Тоді саме аграрії стануть безпосередніми учасниками системи водокористування України. Поточні підходи до питання зрошення землі не є ефективними. Нині на цьому просто заробляють певні менеджери», – резюмував глава Всеукраїнської аграрної раді.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як змінилися ціни на м’ясо та молочку

З грудня 2019 року по грудень 2020 року в Україні свинина подешевшала на 2,8%, куряче філе – на 9,8%, курятина у тушках – на 5,7%; інші товари тваринного походження подорожчали.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

У грудні 2020 року сало в середньому по Україні продавалося по 78,95 грн за кг (на 4,1% дорожче, ніж у грудні 2019 року); яловичина – по 144,82 грн за кг (на 9,0% дорожче); ковбаса варена першого ґатунку – по 103,91 грн за кг (на 4,7% дорожче); морожена риба – по 80,97 грн за кг (на 3,4% дорожче) ; яйця – по 27,48 грн за десяток (на 30,4% дорожче).

При цьому з грудня 2019 року по грудень 2020 року подешевшали: свинина – на 2,8%, до 115,86 грн за кг; куряче філе – на 9,8%, до 91,71 грн за кг; курятина у тушках – на 5,7%, до 55,96 грн за кг.

Молоко пастеризоване жирністю до 2,6% за цей період зросло у ціні на 1,1% (до 25,60 грн за кг); сири м’які жирні – на 5,4% (до 111,46 грн за кг); сметана жирністю до 15% – на 2,9% (до 63,81 грн за кг); вершкове масло – на 4,4% (до 44,47 грн за 200 г).

Ваш вибір 'Подобається'.