В Україні планують унормувати ринок імітованих молочних продуктів

На офіційному сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту № 3516  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти». Авторами є група народних депутатів від «Слуги народу» та «За майбутнє» серед яких Олег Тарасов, Іван Чайківський, Петро Юрчишин та інші. Основною метою законопроекту є упорядкування сфери маркування і реалізації харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, що забезпечить право споживачів на отримання повної інформації про якість харчових продуктів.

Законопроектом запроваджується термін «харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти», під яким пропонується розуміти усі харчові продукти,  які вироблені з молока або молочної сировини, з повною або частковою заміною складових молока (молочного жиру, молочного білка, лактози), з використанням або без використання харчових добавок, та які можуть сприйматися споживачем як продукти, аналогічні молочним, і вживатися замість таких продуктів.

У законопроекті встановлюються особливі вимоги до найменувань, маркування та реалізації молочних продуктів, та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, що забезпечить право споживачів на отримання необхідної достовірної інформації для здійснення вільного вибору продукції відповідно до їх потреб.
Так, законопроектом передбачено, що не допускається використання у власних назвах та торговельних марках харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, слів «молоко» та будь-яких похідних (однокореневих) від нього, назв молочних продуктів та тварин (корів, овець, кіз, буйволиць, кобил) та зображень молока, молочних продуктів, корів, овець, кіз, буйволиць, кобил. Ці вимоги не поширюються на маркування харчових продуктів, які не є молочним продуктом, та які не можуть сприйматися споживачем як молочні продукти та/або мають усталене використання певних назв при їх маркуванні (зокрема, молочна ковбаса, молочний шоколад, молочне печиво тощо).

З метою забезпечення належного інформування споживачів законопроектом передбачається встановити, що на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг має бути розміщено текст такого змісту: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока», розміром шрифту для першого речення не менше 75%, а для другого -  40% від найбільшого напису на упаковці. Також встановлено вимоги щодо розміщення відповідних написів на упаковці харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти.
Законопроектом встановлюються особливі вимоги до реалізації харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, суб’єктами господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю, якими передбачено розміщення молочних продуктів окремо від харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти та інших харчових продуктів, а харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти – також окремо від молочних та інших харчових продуктів.

У відповідність з Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» приведена термінологія Закону України «Про молоко, молочні продукти, та харчові продукти, що їх імітують» (назва у редакції законопроекту), а також передбачено, що державний контроль та нагляд у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини, молочних продуктів та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, здійснюється відповідно до законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Законопроектом встановлюється відповідальність за порушення особливих вимог щодо маркування та реалізації молочних продуктів та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту передбачено поетапне введення в дію нових положень  Закону України «Про молоко, молочні продукти, та харчові продукти, що їх імітують» (назва у редакції законопроекту), що дозволить суб’єктам господарювання належним чином підготуватися до виконання його вимог.

Джерело: Судебно-юридична газета

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українська тушонка поїде в Конго

Перша партія продукції Тернопільського м’ясокомбінату уже 22 травня буде відправлена в республіку Конго.

Про це повідомили у пресслужбі комбінату у Facebook.

Зазначається, що тушкована свинини продаватиметься під назвою «Смачного – Bon appetite».

«Якісна, безпечна сировина та простий рецепт консервування дозволяє зберегти всі корисні властивості м’яса, на що звернули особливу увагу наші покупці в далекій Африці», – йдеться у повідомленні.

Довідка:
«Тернопільський м’ясокомбінат» є структурним підрозділом компанії «Агропродсервіс». Відновив свою роботу у 2016 році.

Ваш вибір 'Подобається'.

Зеленський підписав закон про відміну "соєвих правок"

Президент Володимир Зеленський підписав прийнятий Верховною Радою 16 січня 2020 року Закон про поправки до Податкового кодексу №1210, який, який передбачає, зокрема, скасування так званих "соєвих поправок", через які експортери сої та ріпаку втратили право на відшкодування податку на додану вартість (ПДВ).

"Сьогодні президент України підписав закон, який скасовує так звані "соєві поправки". Майже 2,5 року тривала боротьба з "соєвими поправками", що скасовували відшкодування ПДВ на сою і насіння ріпаку з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року; ріпаку з 1 січня 2020 до 31 грудня 2021 року. В результаті цього рішення щорічно український малий і середній аграрний бізнес втрачав сотні гривень на кожній тонні реалізованої сої", - написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький в Facebook у четвер увечері.

Всупереч «погодним гойдалкам»: заврожайні результати озимих культур Semelita

Цьогорічні кліматичні умови були не дуже сприятливими для озимих культур. Невисокий запас продуктивної вологи призвів до критичної ситуації, особливо в південних областях України.

Всупереч природнім перешкодам озимі сорти пшениці і ріпаку від Semelita, які вивела на ринок компанія Vitagro Partner, показали заврожайні результати – неможливо не похвалитись! Розглянемо детальніше сорти озимого ріпаку Кортез і Рескатор, а також сорти озимої пшениці Мескаль, Ребелл, Мулан та Нота Одеська.

30.jpg31.jpg

Ріпак озимий «Кортез»

Властивості сорту:

Оригінатор:

«Селген, а.с.», Чехія

Посухостійкість – 8.

Холодостійкість, стійкість до хвороб - 7

 

Ріпак озимий «Рескатор»

Властивості сорту:

Оригінатор:

«Селген, а.с.», Чехія

Посухостійкість, стійкість до хвороб  – 8.

Холодостійкість - 7

32.jpg33.jpg

Пшениця озима «Мескаль»

Властивості сорту:

Оригінатор:

«Лімагрейн Юроп», «Нікерсон Інтернешнл Рісьорч СНС», Франція

Посухостійкість, холодостійкість, стійкість до хвороб - 8

 

Пшениця озима «Ребелл»

Властивості сорту:

Оригінатор:

«РАЖТ», Франція

Посухостійкість, холодостійкість, стійкість до хвороб - 8

34.jpg

Пшениця озима «Мулан»

Властивості сорту:

Оригінатор:

«Нордзаат Заатцухт ГмбХ & Ко. КГ», Німеччина

Посухостійкість – 9

Холодостійкість – 7

Стійкість до хвороб  –  8

27.jpg

28.jpg

Пшениця озима

«Нота Одеська»

Властивості сорту:

Оригінатор:

Селекційно-генетичний інститут –Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН України, м. Одеса

Посухостійкість,  холодостійкість – 9.

Стійкість до хвороб  –  6

Як засвідчує практичний досвід, сучасні високопродуктивні посухостійки сорти озимих – запорука високих врожаїв та гарних результатів! 

Довідка:  Компанія Vitagro Partner – сучасна національна  аграрна компанія, що використовує у роботі передові канадські технології та інтегрує їх в український досвід. Компанія має новітню наукову базу, а передові агрономічні технології тестуються та вдосконалюються на власних полях  агрохолдингу.

 

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні триває зниження цін на цибулю

В Україні триває зниження цін на ріпчасту цибулю. Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. Перш за все, дана ситуація була зумовлена ​​досить об'ємною пропозицією на ринку імпортної продукції нового врожаю з Нідерландів. Крім того, якість цибулі продовжувала стрімко погіршуватися, що негативно вплинуло на попит в даному сегменті, що також змушувало продавців переглядати відпускні ціни убік зниження.

Так, на даний момент основні продажі ріпчастої цибулі ведуться за ціною 10-14 грн / кг ($ 0,38-0,53 / кг), що в середньому на 10% дешевше, ніж в кінці минулого робочого тижня.

За словами гравців ринку, знижувальний ціновий тренд продиктований відразу декількома факторами. Зокрема, оптові компанії та роздрібні мережі все частіше залишаються незадоволені якістю пропонованої цибулі з місцевих господарств і скорочують обсяги закупівель. В таких умовах імпортери почали активніше шукати альтернативу на зовнішньому ринку, в результаті чого поставки імпортної цибулі досить різко збільшилися.

Відзначимо, що торішня ріпчаста цибуля в Україні на сьогоднішній день пропонується до продажу вже в середньому на 29% дешевше, ніж в аналогічний минулорічний період. При цьому, більшість учасників ринку не виключають, що негативний ціновий тренд в сегменті цибулі збережеться і далі. Свою думку, вони аргументують тим, що більшість фермерів прагнуть швидше розпродати торішню продукцію до масового надходження на ринок цибулі нового врожаю.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Квоти на добрива: аграрії виходять на мітинг

Голова ВАР Андрій Дикун у своєму відеозверненні до президента України Володимира Зеленського анонсував попереджувальну акцію протесту агровиробників, яка відбудеться 22 травня, о 10:00. Аграрії вийдуть на основні автомагістралі країни, аби заявити про свою незгоду із наміром Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запровадити квоти на імпорт добрив в Україну. 

«Шановний Володимире Олександровичу! Звертаюся до Вас від імені Всеукраїнської Аграрної Ради та всіх аграріїв України. Сьогодні нам стало відомо, що завтра Міністерство економіки хоче ввести квоти на імпорт добрив з інших країн. Мова йде про країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки та інші країни. Щоб не було ніяких маніпуляцій, ми, як Всеукраїнська Аграрна Рада, виступали і виступаємо категорично проти завезення добрив з Російської Федерації. Але заборонити ввезення добрив з інших країн - це буде катастрофа для аграрного сектору України!», - заначив голова ВАР. 

Андрій Дикун наголосив, що, фактично, лише останній рік аграрії мають можливість купувати добрива по ринковій ціні. До того тривала довга боротьба із монополістом по виробництву добрив в Україні – групою компаній «Остхем», які належить олігарху Дмитру Фірташу. Свою продукцію на вітчизняному ринку заводи реалізували по значно завищеним цінам. Рішення ж Мінекономрозвитку лише посилить позицію олігарха і аграріям знову доведеться переплачувати.

«Ми категорично проти цього рішення! Окрім того, що постраждають аграрії і, як результат, пересічні громадяни України, країни, проти яких будуть введені квоти, введуть дзеркальні санкції. І, в першу чергу, по основних статтях нашого експорту. І, знову ж таки, мова іде про сільське господарство. Введенням квот ми порушуємо угоду зі Світовою організацією торгівлі і Асоціацію з Європейським Союзом, яку ми підписали. Немає жодних підстав для такого рішення. Ні економічних, ні логічних, окрім одного – дати монополісту в черговий раз нажитися на українцях», - сказав голова ВАР.

Голова ВАР закликав президента втрутитись у ситуацію та не допустити прийняття даного рішення. 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.