178171
182818

В Україні почали виробляти снеки з органічного кизилу

Підприємство Famberry, що займається вирощуванням кизилу в Запорізькій області, разом з дніпровською компанією "Креовіт" будуть випускати сублімовані дропси з кизилу та йогурта. До складу снеку входять органічний кизил, натуральний йогурт та мед.

Про це повідомив Сергій Ольшанський, засновник Famberry, на своїй сторінці у Фейбук. «Від експериментів переходимо до випуску нових продуктів. Це будуть сублімовані дропси з кизилу та йогурта! TM Famberry разом з дніпровською компанією «Креовіт» розробили ці абсолютно нові, дуже корисні та смачні «перекуси»! Таке поєднання цих продуктів забезпечить ваші організми вітамінами та корисними бактеріями для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту. Це абсолютно натуральний супер снек, до складу якого входять органічний кизил, якісний натуральний йогурт та трохи меду!», — йдеться у повідомленні.

Для кондитерів випустили порошок зі сублімованого кизилу. Також Farmberry розробили кизилові цукерки в чорному та молочному шоколаді.

Джерело: ІА «Інфоіндустрія»

Ваш вибір 'Подобається'.


Пасічники назвали три найбільші проблеми у бджільництві

Про це повідомив директор ТОВ «Пчелич» Олександр Оньша, пише agroportal.ua

«Перша проблема — це скорочення кормової бази та зменшення ефективного медозбору майже вдвічі. Кожній бджолиній сім’ї за сезон потрібно зібрати 120-150 кг нектару. В Кіровоградській області сьогодні майже всі землі (84%) є орними, природних медоносів майже не залишилося, а в планах посівів лише два види медоносів — соняшник і ріпак», — зазначає Олександр Оньша.

За його словами, друга проблема, яка не залежить від пасічників, — питання експорту меду з України.

«Сьогоднішня ситуація була спровокована два роки тому діями із захоплення ринку експортерами меду. Вони почали активно діяти і від такої сильної конкуренції отримали на ринку неадекватні ціни на мед. З тієї ж причини зараз маємо зменшення експорту», — розповідає Олександр Оньша.

Він відмітив, що третьою кризою для бджільництва є низька купівельна спроможність споживачів. Оскільки мед не є основним продуктом харчування, то в нинішній ситуації українці не готові витрачати на нього гроші.

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрії перемогли Фірташа і відстояли своє право на ринкову ціну на мінеральні добрива

Квоти на імпорт мінеральних добрив вводитись не будуть, оскільки це суперечить інтересам України. Таке рішення за результатами розслідування опублікувала сьогодні Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає дане рішення Комісії, яке на сьогодні є безпрецедентним, адже ухвалене не в інтересах олігарха, а в національних інтересах України. Протягом місяця вся аграрна спільнота боролась проти введення квот на імпорт добрив та остаточної монополізації ринку, доводячи до влади факти про шкідливість для економіки України такого кроку. Аби їх почули, аграрії виходили з акціями протесту на дороги, під кабмін та Офіс президента.

 «ВАР з 2016 року боролася з олігархом Дмитром Фірташем і вперше за 4 роки нам вдалося перемогти. Цього разу ми перемогли і відстояли своє законне право на ринкову ціну. Але на цьому боротьба не закінчується. Адже монополія компанії OSTCHEM на ринку добрив, на жаль, ще залишається. І саме ця монополія, згідно із рішенням Антимонопольного комітету України, має бути примусово розділена. Лише тоді аграрії матимуть справедливу ціну саме на вітчизняні добрива. За це і будемо боротися далі!», - наголосив голова ВАР.

Всеукраїнська Аграрна Рада дякує за підтримку аграріїв у даному питанні президенту України Володимиру Зеленському, народним депутатам комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, а також – депутатам Європарламенту, Литовського сейму за підтримку за межами нашої країни.

Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо що за результатами розслідування Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства має намір ввести квоти на імпорт мінеральних азотних добрив із країн-торгових партнерів України -  країни ЄС, Перської затоки, Північної Африки, а також Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США.

Провідні аграрні асоціації виступили з різкою критикою такого наміру, адже вбачали у ньому лобіювання інтересів українського монополіста з виробництва добрив – групи компаній Ostchem, до якої входять основні заводи із виробництва добрив і яка належить олігарху Дмитру Фірташу



На Миколаївщині викрито діяльність міжрегіональної злочинної групи з розповсюдження контрафактного алкоголю

В Миколаївській області було ліквідовано діяльність міжрегіональної злочинної групи, яка займалась виробництвом та збутом фальсифікованих алкогольних напоїв на території Миколаївської та Кіровоградської областей. Про це повідомляє пресс-лужба Прокуратури Миколаївської області.

«За версією слідства, 43-річний місцевий житель залучив до злочинної діяльності п’ятьох осіб, двоє з яких здійснювали придбання спирту та організовували незаконну діяльність, ще троє безпосередньо займалися виготовленням, зберіганням та збутом фальсифікованої алкогольної продукції», – йдеться у повідомленні.
Підпільне виробництво та зберігання фальсифікованої продукції здійснювалося у шести спеціально обладнаних складських приміщеннях, боксах та гаражних приміщеннях.

У ході проведення 30 санкціонованих судом обшуків за місцями мешкання фігурантів, в автомобілях, складських приміщеннях правоохоронцями вилучено понад 10500 л спирту та спиртової суміші, грошові кошти в сумі понад 800 тис. грн, понад 180 пляшок горілки, фасованої в скляні пляшки, без марок акцизного податку та з марками, що мають явні ознаки підробки, обладнання для виробництва, помпи для перекачування спирту, тара, спиртометри, мірні ємкості, ароматизатор «Коньяк» та ін. Також за місцями мешкання фігурантів виявлено та вилучено вогнепальну зброю та набої до неї.

У прокуратурі також повідомляють, що наразі вирішується питання щодо повідомлення про підозру особам за ст.199 КК України (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів). Розслідування триває.

Джерело: agro-yug.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Хурму в Україні вирощують з кожним роком дедалі активніше

Зважаючи на суттєві зміни клімату не довго чекати того часу, колі хрущі гудітимуть вже не над вишневим садком коло хати, а над садком хурми. Виявляється хурму в Україні вирощують з кожним роком дедалі активніше, пише seeds.org.ua.

Щодо потепління і кліматичних змін дендролог Євгеній Ткачук заспокоює: “зміну клімату не треба перебільшувати, тим більше що це саме зміна, а не просте потепління”.

Однак хурма вже давно не просто гостя на городах України, є дослідний колекційний сад в ДП Новокаховське і навіть повноцінний приватний сад Наталі Мартишинець. Буяє цей сад хурми на схилах Чорної гори, яка височіє над Виноградовом, що на Закарпатті.

Промислових плантацій хурми в Україні поки що не існує, хоча клімат цілком для цього підходящий.

“Промислова культура хурми гібридної для виробництва фруктів для споживання в свіжому вигляді можлива в приморських регіонах, частині Закарпаття та Одещини, вся інша територія України може бути використана для вирощування хурми вірджинської для переробки плодів на джеми та пастилу”, – розповів  дендролог Євгеній Ткачук.

До речі хурма, це не овоч і не фрукт. Хурма – це ягода. Однак дізнатися точно скільки людей вже вирощує цю ягоду в Україні важко. “Точна статистика відсутня. Виходячи з опитування, можна впевнено говорити про сотні садівників”, – каже Євгеній Ткачук.

Водночас говорити про те що незабаром українці можуть споживати винятково власну, місцеву хурму, поки зарано, зазначив експерт. Однак доповнити вітчизняною продукцією полиці українських магазинів цілком можливо, переконаний Євгеній Ткачук.

До речі, саджанці і сіянці хурми в Україні продають вже давно.

За сіянець хурми, однорічний, дикий і не щеплений просять до 100 гривень. Уже щеплений саджанець хурми коштує приблизно 300 гривень, кронований — від 600, а той, що на наступний рік плодоноситиме — понад тисячу гривень.

Хурма не потребує спеціальної обробки хімікатами, а плодоносити починає на четвертий рік. Семирічне дерево дає близько 20 кілограмів врожаю. Дерева старіші, від 15 до 50 років, можуть принести до 200 кілограмів. А ось росте хурма довго – дві сотні років.

 



Аграрії задоволені відмовою від введення квот на імпорт добрив

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) прийняла рішення не обмежувати поставки в Україну мінеральних добрив. Про готовність ввести квоти на імпорт життєво важливих для українських аграріїв товарів, в травні цього року заявило Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнес» неодноразово зверталась з офіційними листами до Президента і керівників органів вищої державної влади про катастрофічні наслідки планованих нововведень для сільськогосподарської галузі і негативний ефект на економіку в цілому.

Квотування поставок призвело б до створення штучного дефіциту і, як наслідок, різкого підвищення цін на продукцію українських монополістів, виробничі потужності яких не в змозі забезпечити потреби агросектору в міндобривах. За підрахунками УКАБ, в разі введення квот на добрива, 50 тис. фермерів були б змушені щорічно субсидувати групу компаній «Остхем» Фірташа на $ 500 млн.

Зростання витрат на міндобрива неминуче призвів би до подорожчання собівартості аграрної продукції і зростання споживчих цін.

«Нарешті поставлена крапка в контроверсійний історії з квотами на мінеральні добрива. УКАБ вважає даний крок єдиним правильним рішенням, яке забезпечує збереження національних інтересів України, не йде в угоду монополістам та дозволить і надалі продовжувати розвиток аграрного сектору. Дякуємо, що дослухались в Мінекономіки, Верховній Раді та Офісі Президента, приділили увагу цьому питанню, зваживши всі «за» і «проти», та вплинули на прийняття справедливого рішення. Важливо кожну законодавчу ініціативу розглядати з різних сторін, враховувати плюси і мінуси того чи іншого рішення для всіх причетних та прогнозувати наслідки його прийняття», - коментує Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ. 

Ініціатором квотування імпорту мінеральних добрив з країн ЄС, Перської затоки, Південної Африки, Туреччини, Казахстану, Білорусі, Грузії, Китаю і США виступила група компаній «Остхем», що входить до складу хімічної бізнес-імперії Group DF олігарха Дмитра Фірташа. Group DF є абсолютним монополістом з виробництва аміачної селітри в Україні, контролює найбільшого виробника комплексних добрив - державне підприємство ПАТ «Сумихімпром». У серпні 2019 року, за заявою підконтрольних Group DF предприємств, МКМТ почала розслідування фактів різкого сплеску імпорту добрив в період 2016-2019 років, який, як стверджували монополісти ринку, завдав непоправної шкоди вітчизняному хімпрому.

Ваш вибір 'Подобається'.