186395

В Україні зменшилось виробництво молока та яєць — Держстат

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

За січень-червень 2021 року в Україні було вироблено 4,32 млн тонн молока (на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства виробили 1,38 млн тонн молока (на 0,5% менше), господарства населення — 2,94 млн тонн (на 7,8% менше).

Найбільше молока за І півріччя 2021 року виробили у Полтавській області — 338,9 тис. тонн (на 6,2% менше, ніж за січень-червень 2020 року); на другому місці — Вінницька (331,4 тис. тонн; на 7,4% менше); на третьому — Хмельницька (321,5 тис. тонн; на 1,2% більше) області.

Найменші обсяги виробництва молока за січень-червень 2021 року продемонстрували у Луганській (47,5 тис. тонн; на 11,0% менше, ніж за січень-червень 2020 року), Донецькій (70,0 тис. тонн; на 6,2% менше) та Запорізькій (94,0 тис. тонн; на 8,5% менше) областях.

Як повідомлялося, за даними Держстату, за січень-червень 2020 року в Україні було вироблено на 3,7% менше молока, ніж за січень-червень 2019 року.

Тим часом за січень-червень 2021 року виробництво яєць в Україні зменшилося на 13,6% порівняно з аналогічним періодом 2020 року, до 7,38 млрд штук.

За січень-червень 2021 року в Україні було одержано 7,38 млрд яєць свійської птиці (на 13,6% менше, ніж за січень-червень 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства одержали 3,55 млрд яєць (на 23,1% менше), господарства населення —3,83 млрд (на 2,5% менше).

Найбільше яєць за І півріччя 2021 року одержали у Київській області – 1,65 млрд штук (на 3,3% менше, ніж за січень-червень 2020 року), на другому місці – Черкаська (421,8 млн штук; на 5,6% більше), на третьому – Дніпропетровська (366,2 млн штук; на 5,9% менше) області.

Найменші обсяги виробництва яєць за січень-червень 2021 року продемонстрували Луганська (42,3 млн штук; на 4,2% більше, ніж за січень-червень 2020 року), Миколаївська (80,2 млн штук; на 26,2% менше) та Одеська (82,7 млн штук; на 23,4% менше) області.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Зоною ризикованого землеробства у найближчі роки можуть стати 2/3 території України

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, пише Укрінформ.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

Ваш вибір 'Подобається'.


Сільгоспвиробництво в Україні продовжує скорочуватися

За підсумками першого півріччя п.р. обсяги виробництва сільгосппродукції в господарствах усіх категорій України скоротилися на 8,2% у порівнянні з показником аналогічного періоду роком раніше. Про це 19 липня повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

При цьому виробництво рослинницької продукції за перші 6 місяців п.р. знизилося на 26,4%, тваринницької – на 4,7%.

Як уточнюється, скорочення агровиробництва в січні-червні 2021 р. зафіксовано як у сільгосппідприємствах (на 9,6%), так і в господарствах населення (на 6,8%).

Джерело: АПК-Інформ



Кабмін збільшив держзамовлення на аграрні спеціальності

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

«Розвиток аграрної освіти є важливим чинником становлення аграрного сектору України, адже він є одним з найбільших роботодавців, що пропонує робочі місця для випускників усіх рівнів освіти. Забезпечення інноваційного розвитку цього сектору має важливе значення для збереження лідерської позиції України на світовому ринку як експортера продукції сільського господарства», — розповів Сергій Шкарлет, міністр освіти і науки України.

Так, нещодавно оприлюднено постанову Кабінету міністрів України від 30 червня 2021 року №708, якою затверджено обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році.

Зокрема, за галуззю знань 20 «Аграрні науки та продовольство» обсяг прийому за державним замовленням за освітніми (освітньо-професійними) ступенями становить: фаховий молодший бакалавр — 4 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 3,3 тис. місць, що відповідно на 3,7% та 4,3% більше порівняно з 2020 роком; молодший бакалавра — 100 місць (рівень 2020 року); бакалавр — 5,9 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 5 тис. місць, що порівняно з 2020 роком більше на 12,6% та 14,3% відповідно; магістр (на основі освітнього ступеня бакалавра) — 4,1 тис. місць, у тому числі за денною формою навчання — 3,5 тис. місць, що відповідно на 43,2% та 54,6% більше порівняно з 2020 роком.

За галуззю знань 21 «Ветеринарна медицина» обсяг державного замовлення за освітніми ступенями ставить: фаховий молодший бакалавр — 800 місць, що на 5,3% більше порівняно з 2020 роком; магістр (на основі бакалавра) — 355 місць, що на 8,8% більше ніж у 2020 році; магістр (на основі повної середньої освіти) — 1020 місць (рівень 2020 року).

«Агросектор відіграє важливу роль у розвитку та становленні економіки країни. Аграрії дають країні 50% валютної виручки, ВВП — 20. Сьогодні наші відомства мають повне взаєморозуміння і спільний напрямок розвитку сфери, чого без належної освіти фахівців досягти неможливо», — додав Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

Крім того, Алекс Ліссітса, голова Ради з питань аграрної освіти МОН України, розповів про підсумки двох сезонів проєкту співпраці бізнесу та вищих навчальних закладів, а також плани щодо освітньої магістерської програми «Агрокебети». «Серед питань, які також були обговорені під час засідання: сучасний стан, перспективи та проблеми аграрної освіти України; особливості підготовки фахівців для аграрного сектору економіки; розвиток фахової передвищої освіти в аграрних коледжах країни тощо», — підсумували у міністерстві.

Джерело: Agravery.com

Ваш вибір 'Подобається'.


На Полтавщині горять пшеничні поля та комбайни

Зокрема, у селі Максимівка Піщанської громади загорілося пшеничне поле, на якому ще не завершили косовицю та обмолот зерна. Як повідомили власкору "Голосу України" у прес-службі Головного управління ДСНС в області, червоного півня там приборкували вогнеборці ДСНС і двох підрозділів місцевої пожежної охорони з села Піщане та селища Градизьк. Вогонь вони загасили. Однак до того спопеляючим полум'ям, поширенню якого сприяла неймовірна спека, було знищено 4,7 гектара пшениці на корені та 25 гектарів пожнивних решток.

А поблизу села Чорбівка Кобеляцької громади вже надвечір загорівся зернозбиральний комбайн "Class" приватного сільськогосподарського товариства. За попередньою інформацією, комбайнер повертався з поля вже після завершення робочого дня. І саме під час руху виникло загорання. Спочатку чоловік намагався ліквідувати його самотужки за допомогою вогнегасника. Однак зробити це йому не вдалося. Тож на підмогу викликали вогнеборців Білицької місцевої пожежної охорони, котрі загасили вогонь (на знімках).

Розміри завданих збитків та причини пожеж в обох випадках з'ясовують фахівці відповідних служб і правоохоронці.

Джерело: Голос України



Оподаткування агросектору: ВАР розробила пропозиції для виправлення дискримінаційних норм законопроєкту 5600

Після прийняття законопроєкту у першому читанні (1 липня 2021 року) експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна Країна» протягом двох тижнів працювали з народними депутатами, аби розробити та подати поправки до другого читання, які виправляють деякі відверто дискримінаційні положення законопроєкту та несуть у собі великі корупційні ризики.

Зокрема, ВАР провела численні консультації з народними депутатами Миколою Сольським, Олегом Тарасовим, Мариною Нікітіною, Павлом Халімоном, Олександром Салійчуком, Володимиром Тимофійчуком, Дмитром Костюком, Артемом Чорноморовим, Олександром Гайду, Олексієм Устенком, Сергієм Лабазюком, Ігорем Молотком, Іваном Чайківським. 

Народні депутати частково, або повністю внесли правки до ПЗУ, розроблені ВАР. Дякуємо їм за роботу та підтримку агровиробників!

Основні пропозиції ВАР: 

Зміни в частині мінімального податкового зобов’язання (МПЗ)

1. Однією з найбільш обговорюваних стала норма щодо впровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) на 1 га. Однак, формат обрахунку МПЗ у законопроєкті 5600 прописаний так, що призводить до збільшення податкового навантаження на легальних працівників, а не вирівнюють його між «тіньовиками» і тими, хто працює в рамках закону.

Законопроєктом 5600 пропонується встановити МПЗ на рівні 5% від нормативно-грошової оцінки землі (НГО), що перевищує середні по Україні показники суми сплачених податків легальних с/г виробників (до 4.5% НГО).

Сама ідея введення МПЗ полягає в тому, що він встановлює саме мінімальний рівень податкового навантаження, який сплачуватиметься сумлінними платниками податків.  Згідно даних самої ДПС середній рівень податкового навантаження у легально працюючих підприємств без урахування ПДВ та ЄСВ становить 1246 гривень -  4.5% НГО. При цьому, в певних випадках, наприклад, низькородючих земель з високою НГО податкове навантаження сумлінних платників податків становить 3% НГО, тому що, на жаль, розмір НГО зараз не відображає реального родючості ґрунтів.

 Відповідно, мінімальне податкове зобов'язання не може бути встановлено вище або на рівні з середнім податковим навантаженням. Саме тому, ВАР запропонувала встановити МПЗ на рівні до 3,5% НГО.

2. Проблемним питанням є застаріла методика обрахування нормативно-грошової оцінки землі, від якої розраховується мінімальне податкове зобов’язання. У деяких регіонах НГО є безпідставно завищеною, через що агаровиробники переплачуватимуть при сплаті МПЗ. Зокрема, це стосується південних регіонів України, де одна з найвищих цін на землю (на рівні 31 тис. грн за га) при тому, що регіон два роки поспіль страждав від посухи і не було врожаю. Таким чином, НГО не відповідає реальній родючості ґрунтів.

Пропозиція ВАР — встановити для розрахунку МПЗ максимальну суму нормативно-грошової оцінки землі на рівні 28 тис. грн, що є середнім значенням НГО по Україні. Таке обмеження діятиме, до набрання чинності нової Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка буде враховувати актуальну ступінь зволоження ґрунту на відміну від діючої методики.

3. Ще один негативний момент — в законопроекті мінімальне податкове зобов’язання розраховується окремо для кожної компанії, що також призводитиме до переплати податку легальними агровиробниками. Адже поширеною є практика, коли штат співробітників оформлений на головну компанію, в той час як у дочірніх підприємствах вони фактично «відсутні». Це призводитиме до донарахувань мінімального податку на дочірні компанії, хоча загальна сума сплачених податків буде перевищувати МПЗ.

Пропозиція ВАР – за бажанням, платник податків може розраховувати мінімальне податкове зобов’язання для групи пов’язаних юридичних осіб сукупно, а не для кожної компанії окремо.

4. Законопроєкт 5600 залишає лазівки для маніпуляцій зі сплати МПЗ з державних та комунальних земель. Документ встановлює, що до МПЗ зараховується весь розмір орендної плати за державні та комунальні землі. Водночас орендарі приватних земель зараховуватимуть до МПЗ лише 19.5% вартості оренди - сплачені з орендної плати податки. Можлива маніпуляція, при якій орендарі державних і комунальних земель за рахунок зарахування орендної плати перекриватимуть МПЗ з приватних земель.

Пропозиція ВАР - встановити, що при розрахунку суми сплачених податків, для порівняння з МПЗ, до суми сплачених податків зараховується лише сума сплаченого земельного податку, але не орендна плата за землю. Також - зменшити МПЗ на 50% для всіх с/х земель, які не належать фізичним особам: орендовані у юр. осіб, а також у держави та громад, або належать юридичній особі.

5. ПЗУ пропонується встановити, що платники єдиного податку здійснюватимуть доплату з МПЗ у вигляді єдиного податку, який на 100% спрямовується у місцевий бюджет. В той же час, платники податку на прибуток доплачуватимуть податок на прибуток, який на 90% спрямовується у державний бюджет.

Пропозиція ВАР — встановити, що платники податку на прибуток доплачуватимуть МПЗ у вигляді земельного податку, який повністю спрямовується у місцевий бюджет, як і єдиний податок четвертої групи.

6. Законопроєктом 5600 звільняються від сплати МПЗ фізичні осіб, в яких у власності до 0,5 га с/г землі. Але норма виписана таким чином, що якщо фізичної особи є в користуванні сукупно 0,51 гектари то вона вже зобов'язана розраховувати МПЗ на всю площу земельної ділянки, а не на 0,01 га.

Пропозиція ВАР — для всіх фізичних осіб зменшувати МПЗ на 0,5 га.

Зміни в частині адміністрування податків і зборів

1. В законопроєкті 5600 практично знищується автоматичне відшкодування ПДВ. ПЗУ обмежує відшкодування ПДВ для виробників/переробників, в яких витрати на переробку складають менше 8% від продажної ціни. При цьому не зрозуміло, чи може вважатися переробником той же аграрій, у якого може виникнути ПДВ до відшкодування при реалізації продукції виключно всередині країни (через знижену ставку ПДВ 14% на с/г продукцію). Норма корупціогенна та призведе до затримок у відшкодуванні ПДВ: податківці для кожного будуть перераховувати, чи підпадає суб’єкт під критерії відшкодування.

Пропозиція ВАР – виключити дану норму із проєкту закону.

2. Державній Податковій службі надаються дуже широкі повноваження, які можуть призвести до корупції. Приміром, якщо платник оскаржує донараховані зобов'язання, в тому числі в апеляційному органі ДПС, податковій надається право брати у податкову заставу (без рішення суду) рухоме та нерухоме майно платника податку (в тому числі вироблену продукцію, наприклад, молоко). Корупціогенна норма, яка за умови зловживань надаватиме можливість зупиняти господарську діяльність і фактично знищити підприємство без підтвердження судом наявності факту податкового порушення

Пропозиція ВАР – надати можливість органам ДПС брати майно у податкову заставу лише після рішення суду. Більше того: у податкову заставу може братися лише нерухоме майно та засоби виробництва, а не продукція агропідприємства через що його діяльність може повністю зупинитись.

3. Також ВАР пропонує виключити правку, якою розширюються повноваження ДПС на надсилання запитів платникам податків. Наразі підставою для написання такого запиту є факти, які свідчать про правопорушення. А в редакції законопроєкту 5600 пропонується слово «свідчить» замінити на «можуть свідчити». Таке формулювання дає можливість надсилати запити до підприємств з будь-якого приводу. Відсутні ж відповіді на запит є підставою для проведення перевірки. Фактично, для органів ДПС створюється можливість збільшити кількість перевірок суб’єктів господарювання.

4. Законопроєкт  5600 надає повноваження органам місцевого самоврядування без будь-яких доказів, більшістю голосів місцевих депутатів визначати ту чи іншу особу винною в самостійному захопленні земельної ділянки, на підставі чого податкові органи зобов’язані  нараховуватимуть такій особі податок на землю. Такий підхід явно корупціогенний та порушує права громадян – ніхто не може бути притягнутий до відповідальності без надання будь-яких доказів.

Пропозиція ВАР —  виключити дану норму із законопроєкту.

ВАР закликає парламент підтримати дані пропозиції, щоб оподаткування аграрної галузі було прозорим та відкритим і сприяло вирівнюванню податкового навантаження між легальними агровиробниками та тими, х то працює в «тіні», а не збільшувало його для і так сумлінних платників податків.  

Ваш вибір 'Нічого сказати'.