178171
182818

В України є всі передумови для виробництва якісного біоетанолу

В України є всі економічні передумови, щоб виробляти конкурентний і якісний біоетанол. Але, ймовірніше за все, Україну чекає бразильський сценарій — використання для виробництва біоетанолу зернових. Хоча виробляти паливо вигідно як із кукурудзи, так і з меляси, все залежить від попиту та цін.

Про це повідомив директор асоціації «Укрбіопаливо» Тарас Миколаєнко під час форуму «Зерно. Переробка. Прибуток», організованого компанією AgroInsightex.

«Верховна Рада не проголосувала за законопроєкт про обов'язкове додавання в бензин біокомпонентів, відповідно до якого передбачалося додавання біокомпонентів з 1 червня 2021 року — 5%, з 2022 року — 6% та з 2023 року — 7%. Історія з цим законом тягнеться ще з 2013 року, тоді нафтові компанії агресивно заблокували його, хоча це європейські вимоги, більше того, зобов'язання України з 2000 року. Якщо ми хочемо бути членом енергетичної спільноти, Україна повинна виконати норму 10% споживання біопалива в бензині. Європа вже пішла далі, і в них зараз вимога щодо вмісту біоетанолу в бензині на рівні 30%», — розповідає Тарас Миколаєнко.

За його словами, цього разу закон був відхилений через падіння цін на нафту.

«При вартості нафти близько $60 біоетанол дуже ефективний. А оскільки зараз ціна на нафту складає $20, нафтовики вирішили, що недоцільно зараз приймати цей закон», — пояснює Тарас Миколаєнко.

Він розповів, що наразі асоціація «Укрбіопаливо» об'єднала всі заводи, які на даний час мають обладнання, а це — 10 заводів потужністю понад 130 тис. т на рік. Більшість із них були створені на базі спиртових заводів, але зараз ще на трьох цукрових заводах запустили біоетанолові установки.

Щодо експорту біоетанолу, Тарас Миколаєнко відзначає, що тривалий час він був заблокований в юридичній площині. Друга проблема — для експорту потрібні великі партії: для ЄС — починаючи від 6 тис. т, і українські виробники самотужки не могли сформувати експортну партію.

«Зараз наші три виробники отримали європейський сертифікат вищого рівня екологічності, вони навчилися формувати спільні партії, і з початку року почався експорт біоетанолу», — зазначає Тарас Миколаєнко.

Джерело:  AgroPortal.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Уповільнення світової економіки посилює тиск на ціни на пшеницю

Експерти МВФ повідомили, що пандемія Covid-19 завдала світовій економіці більшої шкоди, ніж вважалося раніше, тому в оновленому звіті збільшили в порівнянні з квітневими оцінками прогноз падіння світової економіки з 3% до 4,9%, зокрема для країн Єврозони – з 7,5% до 10,2%, а для США – до 8%.

В США врожайність пшениці поки краща, ніж торік, тоді як первинні дані з Європи свідчать про неоднорідну врожайність, нижчу за минулорічну.

Вересневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF залишилися на рівні 177 €/т, проте через зниження курсу євро відносно долара до 1,125 $/€ доларова ціна опустилася до 199,08 $/т.

На фізичному ринку європейська пшениця з поставкою у липні-серпні торгується по 200 $/т FOB, що підтримає котирування чорноморської пшениці на такому ж рівні.

Ціни пропозицій чорноморської пшениці залишаються на рівні 200 $/т FOB для поставок у липні-серпні, тоді як ціни попиту не перевищують 195 $/т FOB. На біржі СМЕ липневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю виросли на 0,4% до 197,50 $/т, серпневі – на 0,3% до 197 $/т.

Ціни на пшеницю в США опускаються під тиском активного збирання врожаю, темпи якого перевищують минулорічні та середні 5-річні показники. Додатково на них тисне зміцнення курсу долара.

Липневі пшеничні ф’ючерси в США впали:

на 1,74 $/т до 176,83 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 1,38 $/т до 158,45 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті.
Виросла на 0,55 $/т до 189,69 $/т тверда яра HRS-пшениця в Міннеаполісі.

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Коронавірус: чому на м'ясопереробних заводах було так багато спалахів?

Сотні робітників показали позитивний результат на коронавірус на м'ясопереробних заводах і бійнях. Чому так, намагалися розібратися у Reuters.

Так, нещодавно спалах зафіксували на виробничому майданчику одного з заводів по переробці курки в Англії, де більше 150 робочих заразилися Covid-19, а також заводи в Рексемі і Західному Йоркширі. Також були великі спалахи в Німеччині, Франції, Іспанії та США.

Бев Кларксон з профспілки Unite каже: «Unite неодноразово попереджала про вірогідність спалахів коронавирусу на м'ясопереробних заводах по всій Великобританії».

Інфекція може виникнути в результаті тісного контакту з людиною або дотику до заражених поверхонь.

«Заводи і, зокрема, внутрішні і холодні приміщення є ідеальним середовищем для поширення і розповсюдження коронавирусу», - говорить Лоуренс Янг, професор молекулярної онкології в Університеті Уоріка. - «Краплі зі вмістом вірусу від заражених людей з більшою ймовірністю поширюються, осідають і залишаються життєздатними».

Сотні робітників показали позитивний результат в Німеччині.

Іншим можливим фактором на цих охолоджуваних робочих місцях є гучне обладнання, яке вимагає, щоб люди розмовляли голосніше або кричали, що може збільшити поширення заражених крапель.

А як щодо умов праці?

Важко тримати працівників на відстані двох метрів один від одного, коли вони працюють на швидко рухомих виробничих лініях, і відсутність денного світла також може допомогти вірусу вижити.

«Коли ваші люди стоять поруч один з одним, важко працюючи - тому що, звичайно, це важка робота - і важко дихаючи, у вас є шанс поширити вірус від одної зараженої людини до багатьох, які знаходяться в безпосередній близькості», - сказала Тара Сміт, професор епідеміології в Кентском державному університеті в Огайо. - «І тоді, звичайно, у вас утворюється ланцюжок доміно після цього».

Немає жодних свідчень того, що самі м'ясні продукти могли бути джерелом інфекції Covid-19 на заводах.

Це не просто умови всередині заводу, які можуть збільшувати ризик коронавируса.

«Більшість працівників цих заводів проживають у гуртожитках по кілька людей. Їх возять на автобусах до місця роботи разом і майже весь день вони перебувають у приміщенні разом», - сказав старший науковий співробітник Майкл Хед, науковий співробітник в області глобального охорони здоров'я в Університеті Саутгемптона.

Окрім того, за інформацією профспілки Unitе, у багатьох випадках працівники м'ясопереробних підприємств - це емігранти, які не мають достатньої медичної страховки, аби покрити витрати на лікування, окрім того, вони не хочуть втрачати гроші, якщо вони самоізолюються після хвороби. Також, частіше за все ці люди не володіють англійською і бояться втратити роботу, тому рідко звертаються до лікарів. 

Британська асоціація м'ясопереробних підприємств (BMPA) заявила, що більшість працівників на заводах її членів є повними працівниками, а не співробітниками агентства.

Що робиться для захисту працівників?

Уряд випустив рекомендації щодо безпечної роботи на виробництві харчових продуктів, включаючи можливість тримати робітників на відстані не менше двох метрів, коли це можливо.

Також пропонується надати додаткові засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), такі як козирки, якщо такі є - співробітники м'ясопереробних підприємств зазвичай носять ЗІЗ, але вони не обов'язково включають маски.

Доктор Івонн Дойл, медичний директор Public Health England, каже, що організація консультувала низку спалахів на фабриках, деякі з яких були пов'язані з переробкою м'яса.

«Там, де відбуваються спалахи, ми тісно співпрацюємо з NHS Test and Trace, щоб забезпечити належне тестування і відстеження контактів як всередині, так і за межами робочого місця. Там, де це необхідно, розгортаються мобільні випробувальні підрозділи, щоб забезпечити швидке тестування великої кількості співробітників».

У Німеччині уряд забороняє аутсорсинг скотарських кадрів - робітники повинні бути найняті безпосередньо компанією.

Джерело, близьке до Defra в Великобританії, розповіло BBC, що ще одним фактором, який розглядається в Німеччині, є погана підготовка і погані мовні навички переважно східноєвропейської робочої сили в м'ясопереробної промисловості, що заважає дотриманню правил.

У звіті Центру по контролю за захворюваннями в США було рекомендовано уповільнити виробничі лінії, встановити фізичні бар'єри між співробітниками, змусити всіх носити захисні маски і гарантувати, що ніхто не втратить гроші через самоізоляцію.

Джерело: PigUA.info 



Полтавське підприємство планує експортувати молоко до Китаю

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів генеральний директор «Воскобійників» Валерій Капленко.

Наразі молоко постачають до Ізраїлю. «Наше молоко відповідним чином сертифіковане. Ми тричі на тиждень продаємо кошерне молоко до Ізраїлю», – зазначив він. Решту молока продають на Білоцерківський молокозавод.

Також щороку «Воскобійники» продають 600 тонн м’яса. М’ясо бичків господарство експортує до Туреччини, Грузії, Таджикистану, Узбекистану, ОАЕ.

«Але ані Європа, ані арабський світ м’ясо прив’язаного бика не купує, тому ми перейшли на безприв’язне утримання, – зазначив Валерій Капленко. – Внаслідок цього приріст маси тіла за добу збільшився на 500 г, і нині ми маємо добові привіси 1200-1300 г. Тобто ми рентабельні по яловичині».

Господарство є племінним заводом із розведення ВРХ української чорнорябої молочної породи. Внаслідок схрещення з голштинськими бугаями сформувало три внутрішньопородні типи нової породи, які вирізняються високою молочною продуктивністю.

Продуктивність дійного стада підвищують і якісні умови безприв’язного утримання за європейськими стандартами. «Якщо на прив’язі надої були 6 тис. кг, то через чотири роки на безприв’язному утриманні вони зросли до 9 тис. кг», – підкреслив Валерій Капленко.

Довідка:

«Воскобійники» мають 6,5 тис. га землі. Утримують 6,5 тис. голів ВРХ, із них 2,3 тис. – дійні корови породи українська чорноряба молочна, 1,25 тис. голів бичків вирощують на м’ясо.

Джерело: AgroTimes



Мінекономіки може обмежити експорт пшениці з України

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в новому маркетинговому році (МР, липень 2020 - червень 2021) може обмежити експорт пшениці з України до рівня 17,2 млн тонн, тоді як у поточному сезоні граничні обсяги експорту пшениці становлять 20,2 млн тонн.

Про це повідомила прес-служба консалтингової компанії "Украгроконсалт" із посиланням на інформацію трейдерів.

"Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України запропонувало встановити обмеження на експорт пшениці на рівні 17,2 млн тонн у 2020/21 МР, який стартує з 1 липня", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та експортери планують затвердити обсяги експорту зерна нового врожаю в 2020-2021 маркетинговому році (МР, липень 2020 - червень 2021) та підписати 1 липня відповідний меморандум. Україна затвердила граничні обсяги експорту пшениці в 2019-2020 маркетинговому році на рівні 20,2 млн тонн.

Джерело: УНІАН



Вартість акцій більшості вітчизняних публічних агрокомпаній зросла

Ринкова капіталізація більшості українських публічних агрокомпаній зросла протягом останнього тижня. А загалом з початку року, станом на 25 червня їх капіталізація в середньому знизилась на 2%.

Про це повідомляє аналітичний департамент Української аграрної конфедерації з посиланням на дані компанії Eavex Capital. 

Найбільше протягом останнього тижня зросла ринкова капіталізація агрохолдингу МХП – на 8,7%, а зміна з початку року становить -35,5%. Таким чином вартість компанії наразі становить $668 млн ($6,26 за акцію). Ринкова вартість Ovostar Union за тиждень зросла на 5,7% – до $113 млн (74 злотих за акцію). А з початку року вартість компанії впала на 0,7%.

Ринкова капіталізація «Кернела» з початку року знизилася на 6%, а протягом останнього тижня – зросла на 3,3% і наразі становить $887 млн (42,6 злотих за акцію). Протягом тижня зросла в ціні також ІМК на 1,2%, а з початку року знизились на 0,4% – до $105 млн (12,4 злотих за акцію).

Істотно знизилася за тиждень капіталізація «Астарти» – на 15,3%, а з початку року – на 10%, до $92 млн (14,4 злотих за акцію).

Незмінною протягом тижня лишилася вартість компаній «Агротон» ($22 млн, 3,9 злотих за акцію), Avangardco ($12 млн, $0,19 за акцію) та «Мілкіленд» ($4 млн, 0,48 злотих за акцію).

Джерело: AgroTimes