174499

В Уряді знову заговорили про відновлення Міністерства агрополітики

Теґи: 

Про це глава уряду повідомив в інтерв’ю "Інтерфаксу".

"Є кілька ідей, – сказв Шмигаль. – Перше – це можливість виокремлення з Міністерства економіки аграрного спрямування в окреме міністерство. Це існує на рівні ідеї, ми над цим працюємо спільно з міністром економіки, спільно з віцепрем’єрами".

Міністерство аграрної політики України ліквідував уряд Олексія Гончарука у вересні 2019 року. 

На початку березня-2020 – після відставки уряду Гончарука і призначення в Кабмін Дениса Шмигаля – уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко прогнозував, що Міністерство аграрної політики буде відновлено. І вже найближчим часом.

Але жодних реальних кроків з відновлення відомства досі не було зроблено.

Рейдерство землі: як не допустити захоплень – 10 важливих кроків

Створення законодавчого підґрунтя для ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення може стати потужним імпульсом не лише для розвитку української аграрної галузі і залучення інвестицій, а й для активізації замовників рейдерства у державних реєстрах.

Експерти Офісу протидії рейдерству підготували свої рекомендації щодо кроків, які потрібно зробити у сфері державної реєстрації, аби не допустити сплеску аграрного рейдерства після відкриття ринку землі.

Крок 1. Забезпечити повне перенесення із Державного реєстру земель у Державний земельний кадастр відомостей про земельні ділянки, що перебувають у приватній власності або у користуванні фізичних та юридичних осіб. Це сприятиме вирішенню проблеми реєстрації земельних ділянок, технічна документація на які була розроблена до початку 2013 року.

Крок 2. Включити до Державного земельного кадастру просторові і метадані, а також сервіси, забезпечивши відкритий онлайн-доступ до них.

Крок 3. Запровадити Єдиний реєстр адрес України для впорядкування, об’єднання і захисту існуючих баз даних і сервісів, зменшення технічних помилок під час ідентифікації земель, та оптимізації діючих процедур із земельними ділянками.

Крок 4. Забезпечити проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо необхідності присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, що є істотною умовою для оформлення права власності на землю. Без цієї процедури на сьогодні неможливо оформити жодну юридичну дію щодо земельної ділянки (відчуження, оренда, суперфіцій тощо).

Крок 5. Розширити можливості діючих моніторингових сервісів, зокрема, забезпечити повноцінне функціонування послуги SMS-Маяк Земля. Це дасть змогу власникам і користувачам відстежувати зміни статусу земельної ділянки.

Крок 6. Забезпечити підключення нотаріусів до Державного земельного кадастру задля спрощення процедури оформлення правочинів та спадщини щодо земельних ділянок (надання можливості нотаріусам самостійного формувати витяг із Державного земельного кадастру).

Крок 7. Сприяти повноцінному функціонуванню безкоштовного онлайн-сервісу для аграріїв – Державного аграрного реєстру, в якому відображено актуальну інформацію про належні особі земельні ділянки: їх площу, цільове призначення, вартість, речове право (у разі наявності).

Крок 8. Передбачити можливість автоматичної взаємодії між Єдиним державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень для забезпечення максимально доступної та прозорої перевірки інформації про наявність судових рішень щодо земельної ділянки.

Крок 9. Запровадити обов’язкове нотаріальне посвідчення договорів оренди земельної ділянки, як додаткової гарантії законності договору і дієвого запобіжника від шахрайських дій.

Крок 10. Забезпечити ефективну співпрацю між Міністерством юстиції України і Міністерством внутрішніх справ України з метою координації дії у сфері запобігання та протидії рейдерству.

Джерело: 24tv.ua

В Україні хочуть ввести відповідальність за обіг "дерева без бирки“

Державне агентство лісових ресурсів України підготувало законопроект щодо відповідальності за збут, закупівлю, перевезення, зберігання та використання незаконно заготовленої деревини, який наразі опрацьовується в профільному екологічному комітеті Верховної Ради. Про це повідомляє прес-служба агентства.

"Ми хочемо запровадити відповідальність за збут, закупівлю, перевезення, зберігання та використання незаконно заготовленої деревини. Кожен має розуміти: за будь-який етап проходження незаконної деревини, всі, хто до цього причетний, понесуть відповідальність, аж до кримінальної. Також законопроект передбачає стовідсоткову сертифікацію виробів з деревини. Це означає, що нікому не вдасться хитрими шляхами обійти законодавство і використати нелегальну деревину у виробництві", - наголосив голова Держлісагентства Андрій Заблоцький.

Так, він пояснив, що однією з причин незаконних рубок є попит на таку деревину.

"Ми проаналізували законодавство і виявили низку прогалин. Зараз немає відповідальності за використання незаконної деревини. Якщо "чорний" лісоруб встиг продати на якусь пилораму незаконну деревину, то вже нікого притягти до відповідальності неможливо", - зазначив Заблоцький.

"МХП" зараз іде у бік кулінарної компанії

Власник агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП) Юрій Косюк повідомив, що нині його бізнес розвивається у бік кулінарної компанії, зокрема "МХП" цікава зміна концепції ресторанів швидкого харчування.

"МХП" зараз йде у бік кулінарної компанії. Нам цікава зміна концепції ресторанів швидкого харчування. Коли в таких ресторанах не буде кухні, лише клієнтський сервіс. Такі ресторани дуже ефективно управлятимуться. Ми хочемо вбити так звану кухонну неефективність - у процесах, у витраті продуктів, у великій кількості відходів. Нам це дуже цікаво", - зазначив він в інтерв'ю виданню "Новое время".

Перспективним напрямом для інвестицій власник "МХП" вважає також стартапи, при цьому компанія не обмежує себе за напрямами розробок.

"Багато що цікавить. Від холодильника, який подає команди, яку їжу треба в нього поставити, до логістики, яка відбувається без людини. Штучний інтелект в управлінні пташниками за відсутності людини. Нам не потрібні лікар, зоотехнік, менеджер об'єкта, якщо їхні функції може виконувати програма. Застосування цим людям можна знайти в інших місцях, передусім у сервісі", - зазначив Косюк.

"МХП" - найбільший виробник курятини в Україні. Здійснює також виробництво зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок "МХП" постачає охолоджені півтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині.

У лютому 2019 року "МХП" завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.

Засновником і мажоритарним акціонером "МХП" є український бізнесмен Юрій Косюк.

Чистий прибуток "МХП" у 2019 році зріс в 1,7 раза порівняно з 2018 роком - до $215 млн. Виручка в 2019 році збільшилася на 32% - до $2,06 млрд.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Україна увійшла в топ-15 світових експортерів горілки

Україна увійшла в топ-15 світових лідерів за обсягами експорту горілки. Про це свідчать дані порталу World’s Top Exports, передає УНН.

Так, у рейтингу найбільших експортерів продукту Україна посідає 15 місце. У 2019 році країна експортувала горілки на 33,7 млн дол.

Повідомляється, що за рік Україна скоротила поставки горілки за кордон на 17,1%, і змістилася з 12 на 15 місце у рейтингу.

Перше місце в рейтингу належить Швеції. За рік країна поставила за кордон горілки на 449,1 млн дол., при цьому скоротивши експорт на 8,4%.

Друге місце у рейтингу посідає Франція з показником 404,3 млн дол. (- 8,7%). Замикає трійку лідерів Росія. У 2019 році країна експортувала горілки на 150,6 млн. дол. (+39%).

В цілому, у 2019 році світовий експорт горілки склав 2,18 млрд дол. Майже 89% від загальносвітового обсягу експорту продукту — 1,9 млрд дол. — припадає на європейські країни.

НБУ повідомив про підвищення цін на продукти

Протягом тижня ціни на продукти харчування незначно зросли. Дорожчали крупи, яловичина та фрукти, передає УНН з посиланням на звіт за підсумками тижня Національного банку України.

"Протягом останнього тижня ціни на продукти харчування незначно підвищилися. Зокрема дорожчали фрукти під впливом скорочення пропозиції, а також яловичина та деякі крупи", - повідомили в НБУ.

Повідомляється також, що зміна цін на продукти харчування, щодо яких запроваджено державний моніторинг, була незначною та різноспрямованою.

"З 18 травня набула чинності постанова КМУ про державне регулювання цін, що зобов’язує ритейлерів заздалегідь декларувати зростання роздрібних цін для визначеного переліку продуктів харчування та медичні товари. За даними з онлайн супермаркетів протягом квітня-травня зміна цін на більшість таких товарів не перевищувала 3% за тиждень, а вартість деяких з них навіть знижувалась", - йдеться в звіті НБУ.