В Євросоюзі тимчасово обмежують експорт агропродукції з України: чому це рішення невигідне обом сторонам
Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія заборонили імпорт української агропродукції до 30 червня. Зокрема, заборона стосується імпорту зерна, молочної продукції, м’яса та інших товарів. Чому країни-партнери пішли на такі заходи і як це вплине на сільське господарство в Україні, розповідає Delo.ua
Українська влада змогла домовитись з польськими партнерами про відновлення транзиту української агропродукції через територію Польщі, який знов запрацює вночі з 20 на 21 квітня, але з урахуванням додаткових заходів контролю. При цьому тимчасове обмеження експорту української агропродукції на ринок Польщі залишається як і зі сторони Словаччини, Угорщини та Болгарії. Однак транзит товарів та зерна ці країни зберігають.
Болгарія заявила про тимчасову заборону на імпорт продуктів харчування з України 19 квітня. Раніше українська бізнес-спільнота наголошувала на тому, що треба не допустити такого обмеження зі сторони Болгарії. Адже рішення щодо тимчасового обмеження експорту української агропродукції до ряду країн ЄС ускладнює роботу зернового коридору та створює загрозу експорту аграрної продукції з України, вкрай необхідного для підтримки економіки нашої держави, що потерпає від російської агресії.
У Європейській бізнес Асоціації наголосили, що запровадження будь-яких обмежувальних заходів щодо імпорту сільськогосподарських товарів з України необхідно вводити із завчасним попередженням, аби у експортерів була можливість виконати попередньо укладені контракти.
Хто та чому створює загрозу експорту аграрної продукції з України
В уряді Словаччини пояснили, що причиною тимчасового призупинення імпорту деякої сільгосппродукції з України є “захист здоров’я населення Словаччини”. За словами Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, Словаччина пішла на такі дії нібито через те, що в одній із партій зерна були виявлені залишки пестицидів.
Угорщина та Польща також запровадили заборону на імпорт агропродукції з України до 30 червня. Заборона стосується продукції рослинного і тваринного походження. Рішення Польщі стало частиною заходів, спрямованих на підтримку польських фермерів, які раніше виходили на протести з вимогою врегулювати ситуацію з поставками дешевого українського зерна, які знижували ціни на їхню продукцію.
Однак співрозмовник Delo.ua економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак зазначив, що Україна не є причиною низьких цін. Наразі це тенденція світового ринку, куди також інтегрована Польща та Угорщина. За його словами індекс цін на продовольство падае кілька місяців поспіль, адже світова економіка знаходиться в стагнації і спостерігаються низький попит на продовольство.
Так, за даними ФАО, індекс цін на продовольство у березні 2023 року знизився на 2,1% порівняно з лютим. За останні 12 місяців з березня 2022 року індекс впав аж на 20,5%. Зниження індексу в березні було зумовлене падінням цін на зернові, рослинні олії та молочні продукти, тоді як ціни на цукор і м’ясо зросли.
Середній індекс цін на зернові в березні на 5,6% менше, ніж у лютому, і на 18,6% нижче, ніж рік тому. Зниження цього місяця відображає падіння міжнародних цін на всі основні зернові. Міжнародні ціни на пшеницю впали найбільше, на 7,1%, що викликано великими глобальними поставками продовольства та сильною конкуренцією серед експортерів.
При цьому уряд Угорщини пов’язав своє рішення з раніше ухваленими подібними обмеженнями з боку Польщі та Словаччини. По прикладу цих країн правляча Соціал-демократична партія Румунії (PSD) звернеться до уряду країни з проханням також запровадити тимчасову заборону на імпорт українського зерна.
На заяви ряду країн відреагували у Єврокомісії наголосивши на тому, що рішення Польщі та Угорщини про тимчасову заборону імпорту українського зерна на свою територію є неприйнятними.
“Важливо наголосити, що торговельна політика – це виняткова компетенція ЄС, і тому односторонні дії неприйнятні. У такі складні часи дуже важливо координувати та узгоджувати всі рішення всередині ЄС”, – заявили у Єврокомісії.
Труднощі чи політика: чому бунтують європейські фермери
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів, що рішення в такій категоричній формі заборонити транзит було неочикуваним для багатьох людей в українському уряді та ринку.
“Те що ці питання актуальні і почали турбувати польську сторону стало зрозуміло ще в січні. Ми постійно були у публічних та непублічних переговорах, вони (Польща, – ред.) мали аргументацію що планували робити. Очевидно є певна політична ситуація в Польщі і інші моменти, які всім зрозуміли, що призвело до однієї домовленності в березні (мається на увазі домовленість про контроль за транзитом, – ред.)”, – каже Сольський.
За його словами були і інші ситуації, які призевели до додаткових переговорів під час візиту президента України у Варшаву. Тоді проводились переговори і були досягнуті конкретні домовленності, яка продукція повинна йти тільки транзитом. Для підписання такої угоди тиждень готувались документи, але за день до католицької Пасхи все змінилось.
В Українському союі промисловців і підприємців (УСПП) переконані, що заголовки про великі проблеми польських чи румунських, словацьких фермерів перебільшені, оскільки Україна переважно використовувала ці країни для транзиту, а не власного експорту збіжжя.
“На фоні всієї цієї ситуації українські виробники потребуватимуть збільшення кредитування для проведення посівних робіт, збору врожаю, його зберігання тощо. Також це сигнал для українського уряду все ж створити найбільш лояльні умови – податкові та ін. – для розвитку переробки в Україні, що знизить щорічний тиск із потребою реалізації значної кількості зерна та унезалежнить валютні надходження від світового коливання цін на продовольство”, – коментують експерти УСПП.
Міністр агрополітики Микола Сольський зазничив, що частка українських товарів та зерна поставлялись на ринок Польщі. Це принесло вигоду польській економіці тому, що переробка зерна дала додаткову вартість товарам, а деякі галузі, як молочна та твариницька змогли більше продати за 2022-й, ніж роком раніше.
У перемовинах з Польщею для України було принципово відкрити транзит тому, що значний обсяг товарів, який перетинав українсько-польский кордон, йшов до польських та балтійських порів, а також до Німеччини та Голандії.
Сольский додав, що у Польщі цього року пройдуть вибори, а дрібні фермери є основою електрорату для багатьох партій.
“Під кінець весни ситуація ускладнилась тим, що фермери у всьому світі притримують зерно, щоб потім продати його, коли почнеться посівна кампанія нового сезону. Як правило зерно дорожче весною, ніж взимку, але не в цьому році, адже ситуація на ринку глобально змінилась і вплинула на всіх. Це викликало негативні емоції, які з кожним днем збільшувались”, – каже міністр.
Наразі йдуть перемовини і з іншими країнами та Євросоюзом тому, що вони не можуть в односторонньому порядку приймати подібі рішення.
Чому від заборон втрачатиме не тільки Україна, а й сам ЄС
Польща є великим виробником та експортером продукції тваринництва. Україна є експортером фуражних зернових та протеїновиї шортів, які потрібні галузі тваринництва дозволяло Польщі додавати більше вартості на молочну продукцію та м’ясо.
“Заборона – прямий удар по власним виробникам і по надходженням до бюджету країни”, – наголошує економіст ФАО Андрій Ярмак.
При цьому Польща заборонила імпорт українських товарів, зокрема молочних продуктів та м’яса.
Директор аналітичного агентства Infagro Василь Винтоняк розповів Delo.ua, що для молочної галузі України наразі таке рішення не критично через низькі світові ціни. Останнім часов українські фермери навіть уникали поставок продукції до Польщі, а вершкове масло взагалі не експортувалось на польський ринок через низьку ціну. Однак з початком сезону ситуація суттєво вплине на українських фермерів.
“Скоро починеться сезон, тому збільшеться виробництво сирого молока та інших продуктів. Експортери повинні почати відновляти поставки до Польщі, а через заборону вони у невигідному становищі. Але є таке враження, що молочну продукцію приберуть з переліку заборонених товарів”, – каже Винтоняк.
Він додав, що зерно попало під заборону для того, щоб полькі фермери до початку нового сезону змогли продати своє збіжжя. Стосовно інших продуктів, які під забороною, є питання.
“Чому попали інші продукти це трошки загадка. Чому саме поляки прийняли такі рішення Це дуже великий популізм, який не зрозумілий навіть багатьом полякам”, – говорить експерт Винтоняк.
Стосовно експорту м’яса до країн ЄС, які ввели тимчасову заборону, в Асоціації свинарі Україні розповіли Delo.ua, що саме в ці країні фермери не експортували свинину. Тому рішення про заборону імпорту з України поки ніяк не вплине на українських фермерів. Однак експортувались великі обсяги курки і якщо цей вид м’яса підпаде під заборону і вона залишиться на внутрішньому ринку, то це може спричинити до зниження цін в Україні. Нагадаємо, що Україна також входить до топ-10 світових постачальників м’яса курки, зокрема одним з головних постачальників курятини в ЄС.
Разом з тим ситуація з українським зерном інша. Агроспільнота вкрай стурбована ситуацією, що склалася з односторонньою забороною імпорту українського продовольства до Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії. Ці рішення також провокують певні аналогічні дії інших країн ЄС сусідів України. Зокрема, наразі тривають певні дискусії в Румунії.
“Запровадження обмежувальних торгових заходів зі сторони країн ЄС суперечить багатьом міжнародним договорам, в тому числі правилам торгівлі СОТ, нормам ЄС про спільний ринок, Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС (та її торговельної частини ПВЗВТ), а також підриває постулати запроваджених ЄС Шляхів Солідарності”, – наголошується у зверненні Українського клубу аграрного бізнесу.
В УСПП додали, що через російську агресію і блокування морських портів України 40% вітчизняного збіжжя спрямовується через сухопутні західні кордони, тому ситуація справді складна.
“Тому у даній ситуації важливо здійснити комплекс дій. По-перше, розширювати сухопутні “коридори солідарності”, щоб уникнути ситуації, коли так звана “зернова криза” вплине на обсяги перевалки нашого збіжжя. По-друге, необхідна посилена дипломатична робота із країнами-партнерами (Польща, Румунія, Словаччина) щодо збереження транзиту та відсутності блокування переходів приватними фермерами. Сюди слід додати перемовини з ЄС, котра має розуміти, що зерновий експорт – один із ключових джерел валютних надходжень в наш бюджет”, – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Він додав, що є відповідна загальна політика Євросоюзу, що передбачає вільний рух товарів, і обмежити транзит одноосібно країни-члени навряд чи мають змогу. Морський експорт має бути повністю розблоковано, без штучних бар’єрів з боку агресора, до даного коридору слід додати порт Миколаєва. В цьому питанні ООН, ЄС та окремі країни, як Франція, Британія мають зайняти активнішу позицію. Адже українське зерно потрібне світовому ринку, особливо країнам, що голодують.