178171

Вадим Нестеренко: «Важлива не просто врожайність, а кінцевий фінансовий результат»

Підсумки збирання ранніх сільгоспкультур в одному з найбільших агрохолдингів Південно-Сходу України Ristone Holdings прокоментував для Аgroreview.com Вадим Нестеренко – співвласник і голова наглядової ради холдингу.

- Вадиме Григоровичу, в середині весни прогнози у всіх аграріїв Південно-Сходу були похмурі. Як ви оціните результати збору врожаю?

- Урожай не рекордний, але і не критичний, я б назвав його середньо-високим. Як я і припускав раніше, ми зібрали десь 75% від того, що ми збираємо в найкращі роки.

Врожайність пшениці в цьому році в середньому по господарствам 45-50 центнерів з гектара (у рекордні роки доходила до показника в 65 ц/га), ріпак дав середні показники, для нього погодні умови в цьому році були не найкращими. А ось ячмінь порадував – дав дуже хороші показники для цієї культури – 40-45 ц/га. Для холдингу традиційно – чим далі на південь розташоване господарство, тим врожайність нижче. В цілому, це є тенденцією для всього українського АПК.

- А що допомогло вашому холдингу зібрати пристойний урожай? Технології, насіння, добрива?

- Насамперед, звичайно, допомогли травневі дощі, вони, по суті, врятували посіви. Ви ж пам'ятаєте, що осінь була суха, сіяли ми в неоптимальні пізні терміни. Потім боялися, що взимку посіви замерзнуть, але зима була теплою, тут пощастило. Природа все ж таки грає в сільгоспвиробництві домінуючу роль. Безумовно, є така закономірність – від вкладених в технології ресурсів залежить обсяг і якість врожаю. Важливо знайти золоту середину між витратами і результатом. Ми ж взагалі боремося не за врожайність, а за фінансовий результат. Тобто при мінімально необхідних вкладеннях отримати максимальну фінансову віддачу.

Можна, наприклад, внести добрив у п'ять разів більше, ніж визначено нормою, але врожайність при цьому в п'ять разів вище не стане, може, буде більше на 20%, але з точки зору фінансів такі надвитрати не мають економічного сенсу.
Баланс здорової економіки вирощування зернових в холдингу тримається на кількох китах, серед яких я б виділив власне виробництво насіння, суворе дотримання правил сівозміни, боротьба за збереження природної вологи в ґрунті, гарне технічне оснащення господарств.

- Могли б більш детально зупинитися на кожному з них. Наприклад, чому ви вважаєте, що насіння краще не купувати, а вирощувати?

- Всі аграрії, які мають власне насіннєве господарство, знають, як це позначається не стільки на врожайності, скільки на собівартості врожаю. Власне насіння помітно зменшує собівартість вирощування. І, одночасно, додає упевненості. Адже вже не раз люди стикалися з тим, що навіть у купленого в пристойних імпортних фірмах садивного матеріалу, вирощеного в тій же Угорщині, періодично проскакує проблемна партія. Звичайно, такі фірми для збереження власного іміджу швидко реагують на скарги, задовольняють різноманітні претензії, тим не менш, людський фактор присутній і в таких серйозних компаніях.

Коли ж ми використовуємо власний посадковий матеріал, ми чітко розуміємо, що отримаємо на виході. Вирощуючи своє насіння, ми вже заздалегідь бачимо і знаємо, який в кожному з гібридів закладений потенціал зростання. І потім коли вже це насіння сіємо на товарну продукцію, чітко розуміємо, чого очікувати.
Всі сорти ячменю і пшениці ми в основному вирощуємо самі для себе. Вони добре районовані та адаптовані до умов клімату тих територій, де розташовані наші господарства, будь то південь – Дніпропетровська і Запорізька області, або більш північні райони Харківської області.

- Ви згадали про важливість сівозміни, але як застосовувати ці правила у сьогоднішніх умовах, коли більшість господарств має монокультурну спеціалізацію?

- Дотримання вимог сівозміни має істотний вплив на врожай. Посів зернових після кормових культур відразу дає підвищення врожайності, це аксіома. Але, на жаль, сьогодні мало хто займається тваринництвом серйозно, тому у більшості аграріїв, націлених тільки на зернові культури, є проблеми з сівозміною.

Ми розуміємо, що високорентабельних культур залишилося не так багато, по суті це тільки пшениця і соняшник. А сіяти поперемінно ці культури за правилами сівозміни не можна, це гарантована втрата врожайності. Але що робити маленьким господарствам? У них вибору немає.

Наш багатопрофільний холдинг, у нас є тваринництво, ми утримуємо ферми, тому можемо застосовувати правила сівозміни. Я вам скажу так: де поле після кормових засівається зерновими, там відразу помітний ріст урожаю на 20, 25, а то і 30%.

Але все це, передусім, впирається в питання економіки. Ось я вам наведу простий приклад - ми сьогодні чи не кожен день читаємо панічні новини про те, як агрогосподарства спалюють стерню після збору врожаю. Цього робити не можна, але якщо цього не робити, то постає питання про додаткові витрати на кілька обробок землі, що, відповідно, знижує рентабельність господарства. Дим на полях – це наслідок бажання фермерів скоротити витратну частину.

По розуму, потрібно збирати солому, але виникає питання – куди її дівати? Вона завжди йшла в тваринництво, проте галузь ВРХ неухильно скорочується, тому солома – це не додатковий прибуток, а додаткові витрати. А якщо стоїть питання – витратити більше або витратити менше, то наш український фермер, природно, вибирає друге.

Це ще одна грань переваг багатопрофільного агрохолдингу, яким є наш Ristone Holdings. У нас солома йде на приготування кормів для ферм ВРХ, на виготовлення компосту, який застосовується для вирощування грибів на наших підприємствах. У цьому економічні переваги великого багатопрофільного господарства.

А дрібні агрогосподарства вони в основній своїй масі мають одну спеціалізацію – рослинництво експортоорієнтованих культур, все. У них немає ні бажання, ні можливостей розвиватися в бік переробки. І якщо все ж буде прийнятий законопроект 3131, якщо всі аграрії будуть поставлені в однакові умови щодо оплати землі, то дрібні виробники опиняться в ситуації, коли їм доведеться, образно кажучи, «згадати про колгоспи». Тобто думати про кооперацію та укрупнення. Іншого шляху для підвищення рентабельності в АПК немає, без цього у них не буде жодних шансів вижити. Поки багато виживають тільки за рахунок роботи «в чорну», без податків, але нескінченно так тривати не може. Адже ми будуємо правову державу, адже правда?

- Ваш холдинг вклав чимало коштів у придбання гарної імпортної сільгосптехніки. Затрати чималі, а чи вони дали якийсь суттєвий економічний ефект?

- Звичайно, це якість і швидкість обробки землі, збору врожаю. Але на сьогоднішній день придбання хорошої техніки для багатьох господарств стало проблематичним.

Великі агрогосподарства вийшли на досить пристойний технічний рівень не сьогодні, а за ті 10-12 років, коли вони мали можливість користуватися спецрежимом ПДВ. Ці кошти акумулювалися на спецрахунки і використовувалися для розвитку виробництва. Безумовно, мова йде про легальних і працюють в білу агрогосподарствах. Про тих, хто думав про перспективи розвитку, хто пристойно вклався в техніку. Зараз з цим набагато складніше, ПДВ у аграріїв забирають в бюджет.

Я не втомлююся повторювати, що спецрежим ПДВ для аграріїв – це була найкраща, сама не корупційна і найбільш проста в адмініструванні державна підтримка АПК України. Саме в силу своєї некорупційності та прозорості ця пільга давала аграріям хороше зростання конкурентоспроможності, власне кажучи, саме тому лобісти транснаціональних корпорацій продавили її скасування. На мій погляд, першою ознакою формування серйозної державної політики України в галузі АПК стане як раз повернення спецрежиму ПДВ для агровиробників.

- Кліматичні умови, як ми бачимо, всі останні роки стають все більш несприятливими. Як до них пристосовуватися? Є сенс говорити про мережі зрошення, наприклад, для Дніпропетровської області?

- Якщо Південь України турбує нестача вологи, то Захід з року в рік навпаки заливає дощами. Там природне зрошення, часто навіть надлишок вологи, але якщо поля не вимокають, врожайність там вища. Але на Західній Україні ніхто ніколи масштабно зрошенням не займався, цього не вимагають їх кліматичні умови.

Зрошенням як раз намагаються займатися на Півдні, де з кожним роком стає все сухіше, постійно присутня загроза посухи. Однак для переходу до зрошуваного землеробства є одна поки непереборна перешкода – розпайована земля.

Розумієте, один-два пайовика з господарства вийшли, і пропало для зрошення все поле. Це питання економіки і політики в стратегії розвитку АПК. Те, про що ми говорили вище – легалізація всіх земельних та податкових відносин, цивілізований ринок землі і наступні процеси кооперації.

В нинішніх умовах, розмірковуючи про кліматичні загрози, потрібно говорити про сучасні технології обробітку ґрунту. Щоб максимально зберегти природну вологу в грунті, слід зменшувати кількість технічних прийомів обробки землі. Чим менше ти пройшовся культиватором по полю, тим більше ти зберіг вологи.

Над цим і працюють господарства нашого холдингу – як зберегти хоча б невеликі залишки вологи в грунті. Є, звичайно, так звані «нульові технології» no-till, які активно пропагують. Це, якщо пояснити просто, заганяють спеціальну сівалку і сіють по полю. Але ця технологія у нас не дуже придатна. Господарства холдингу працюють за технологією mini-till – тобто мінімально, дбайливо, але все ж обробляємо землю, прибираємо залишки перед посівами, намагаючись максимально зберегти в грунті вологу. Це теж запорука стабільності врожаїв.

- Зрозуміло, що сільськогосподарський рік ще не закінчився, але його екватор вже пройдено. Ваша загальна оцінка економічної ситуації для холдингу?

- Головне полягає в тому, що ми впевненіше стали дивитися у завтрашній день. Багато було занепокоєнь із-за погодних сюрпризів, але в глобальному сенсі вони нам не завадили досягти позитивного економічного результату. Сьогодні і на пізні культури хороші перспективи відкриваються.

Зміна курсу валют теж з нашої точки зору позитивне, оскільки, так чи інакше, у нас є частина експортоорієнтованих зернових позицій і виробництво соняшникової олії. Ставки банківські впали, це теж позитивний момент з точки зору оборотних коштів.

Я не думаю, що все це результат якоїсь цілеспрямованої економічної політики влади, тут скоріш діє збіг багатьох обставин, тон яким задає пандемія коронавіруса. Але все це разом узяте дає перспективу вважати, що нинішній рік з точки зору економіки для холдингу буде набагато успішнішим, ніж попередній.

- Ви згадали про пандемію Сovid-19 і карантин, як, на ваш погляд, вони позначаться на можливості та перспективи цінових продукції АПК?

- Я думаю, що з урахуванням уроків коронавірусу і закриття кордонів, всі країни в цьому році будуть більш активно орієнтуватися на формування досить потужних національних продовольчих запасів. А наша Україна буде орієнтуватися на задоволення їх потреб. Тому що своїх запасів ми практично не формуємо, чомусь завжди фатально впевнені, що нам завжди всього вистачить.

На мій погляд, це неправильний підхід і відсутність осмисленої політики в цьому питанні. Якщо бездумно йти таким шляхом далі, то рано чи пізно ми відправимо все вирощене на експорт і навіть не помітимо, що залишилися ні з чим. Але це ж питання реального суверенітету і самодостатності держави перед обличчям загальносвітових загроз.

Мені так здається, що наші попередні і нинішня державна влада питання про продовольчу безпеку України звикли сприймати просто як слова, як абстрактне і не наповнене реальним змістом гасло. А це неправильно. У держави у цьому питанні повинна бути чітка і вивірена політика.

Сьогодні ситуація така, що АПК України розвивається не завдяки, а всупереч тим умовам, в яких знаходиться. Але на тлі зростання світової загрози нестачі продовольчих ресурсів, саме ця галузь стає для України державноутворюючою. Колись це дійде і до влади, і тоді в нашій країні з'явиться грамотна і перспективна політика для АПК, слова про продовольчу безпеку набудуть реального сенсу і змісту.

 

Охоплений корупцією Держгеокадастр: новопризначений голова окреслив першочергові завдання

Роман Лещенко став головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з 11 червня 2020 року. У своїй колонці на Інтерфакс-Україна він окреслив першочергові завдання на новій посаді.

"Я прийняв новий виклик, очоливши  один із найбільш корумпованих державних органів - Держгеокадастр. Я розумію, які складні і масштабні завдання попереду. 

Я бачу історичну місію Держгеокадастру у тому, щоб допомагати Україні ефективно розпоряджатися своїми сільськогосподарськими угіддями та унікальними природними ресурсами, забезпечувати основу для планування та збору надходжень до місцевих бюджетів, сприяти розвитку приватного сектору, особливо у сфері сільського господарства, і, головне – захищати права громадян на землю та забезпечити їм безперешкодний доступ до якісних послуг", - зазначив Роман Лещенко.

За його словами, охоплений тотальною корупцією Держгеокадастр провалив свою місію у попередні роки. Водночас його робота зараз, як ніколи, потрібна, аби допомогти країні швидко подолати негативні наслідки кризи.

"Відтак трансформація Держгеокадастру у вільного від корупції провідного провайдера геопросторових даних відкриває для усіх нас величезні можливості. 

Перше, з чого почну свою роботу на посаді, - це боротьба з розкраданням нашого спільного скарбу – державних земель. Чесним співробітникам із незаплямованою репутацією немає чого боятися, проте будь-які свідчення незаконної або неналежної поведінки будуть негайно розслідуватись.

Друге пріоритетне завдання – докласти всіх можливих зусиль для ухвалення необхідного законодавства, яке забезпечить передачу державних земель у розпорядження органів місцевого самоврядування, дозволить нам спростити та перевести «в цифру» усі процеси управління земельними ресурсами, проводити електронні земельні аукціони, а також створить для фермерів стимули для виходу з тіні та отримання доступу до банківських кредитів і державної підтримки.

Для реалізації нашої місії нам знадобиться підтримка багатьох урядових структур, а також громадянського суспільства, приватного сектору та міжнародних партнерів. Це допоможе нам викривати корупцію на всіх рівнях та боротися із нею, водночас чітко фокусуючи увагу на складних технічних завданнях та відповідному оснащенні нашого персоналу для чесного й гідного служіння країні", - підкреслює Роман Лещенко.

 

Криза не стане шансом для прориву українського агросектора на світових ринках

Юрій Косюк, аграрний мільярдер, власник МХП, скептично ставиться до пандемії. Карантин, каже він, ще більше мотивував його зануритися у власний бізнес. У той же час, глобальна криза не стане шансом для прориву українського агросектора на світових ринках. Таку точку зору він висловив в інтерв'ю НВ.

Ситуація з коронавірусом, зазначив він, швидше за все «емоційний перегрів». «А для економіки ризиків набагато більше, ніж для здоров’я людей. На зустрічі президента України з представниками великого бізнесу я заявив досить прямо і однозначно: істерія навколо пандемії принесе набагато більше шкоди і смертей, ніж реальний вірус», — сказав Косюк.

Він вказав на серйозні загрози для малого і середнього бізнесу. На думку Косюка, економічна турбулентність пов’язана зі значним ризиком «для тисяч людей, які опинилися на межі виживання в прямому сенсі слова».

Втім, додає Косюк, позиції України на світовому продовольчому ринку навряд чи зміцняться. «Нікуди ми, на жаль, не рвонемо. Так, ми можемо закривати невеликі дірки в продовольчих балансах інших країн, як правило, країн третього світу, але великого прориву в економіці це нам не дасть», — прогнозує він. За його словами, шанс виграшу для України — жорстка увага до питань гігієни і контролю. МХП, додає він, виніс ці уроки після епідемій пташиного і свинячого грипу.

Оцінив мільярдер і поточну ситуацію свого бізнесу, який експортує продовольство в Європу і Азію. «Глобально нічого не змінилося. Через зниження споживання трохи просіла Європа, хоча всі наші підприємства, розташовані там, працюють. Виросли арабські ринки, Африка. Трохи Японія призакрита, але найближчим часом, думаю, все знову відкриється. Загалом, якщо говорити в цілому, картинка без змін», — розповів Косюк.

Ще один фактор ризику для українського агробізнесу — глобальні нафтові війни. «Багато зерна перероблялося на біопаливо, а споживання палива в цілому і біопалива як добавки в інші види палива сильно впало», — каже Косюк. Падіння попиту, пояснив він, буде перевантажувати склади. Через це біржові ціни на зерно в світі будуть ще два наступних роки коливатися разом з ціною на нафту, вважає власник МХП.

Крім волатильності на сировинних ринках, під загрозу сільське господарство України ставить і погода. «У цьому році у нас посуха і тривожна ситуація в деяких регіонах, рівень води у водоймах впав майже на 40%. Для аграрної держави це серйозні ризики, про які потрібно думати вже зараз», — закликав він.

Ринок земель сільськогосподарського призначення: чого очікувати та як підготуватися

Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова відповідає на запитання, які цікавлять аграріїв.

Чи є наявність укладеного договору оренди землі перешкодою для продажу або іншим способом відчуження земельної ділянки?

Ні, наявність укладеного договору оренди або емфітевзису не являється обтяженням земельної ділянки. Будь-який власник буде мати право розпорядитися своєю ділянкою за власним бажанням. Вільний обіг земель сільськогосподарського призначення відкриває власнику багато можливостей щодо розпорядження нею. Зокрема, буде дозволено не лише продавати земельну ділянку а і передавати її в дарунок, в довірчу власність, міняти, передавати у заставу банку під отримання кредиту або укласти договори довічного утримання та спадковий договір при яких також відбувається відчуження земельної ділянки. 

Чи зобов’язаний власник земельної ділянки повідомляти орендаря про бажання продати або іншим способом відчужити свою земельну ділянку?

Законом передбачається, що орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається. В такому випадку орендодавець зобов’язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається.

В той же час, з 1 липня 2021 року набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення зможуть бути виключно фізичні особи громадяни України та банки в порядку звернення стягнення на предмет застави. Більша частина діючих орендарів, це юридичні особи, які не зможуть набувати право власності на «підмораторні» земельні ділянки отже виникає питання, а як тоді орендарю скористатися своїм переважним правом? Якщо власник земельної ділянки зможе без відома орендаря продати ділянки будь-якій іншій фізичній особі. На даний час, Закон відповіді на це питання не дає. Проте, є сподівання, що ця проблема буде врегульована іншими Законопроєктами, один з який уже прийнято в першому читанні за №2194, саме в цьому Законопроєкті буде детально розписана процедура реалізації переважного права купівлі землі та передача цього права іншим особам. Тому, як на мене, поки не варто панікувати чекаємо доопрацювання всіх механізмів через прийняття інших Законів. 

Що буде з діючими договорами оренди землі та емфітевзису після початку функціонування повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення?

- За загальним правилом, яке визначене в чинному законодавстві, перехід права власності на земельну ділянку (в тому числі її продаж, дарування, спадкування), не є підставою для дострокового розірвання договору оренди або внесення до нього змін за ініціативи нового власника. Всі права та обов’язки за таким договором переходять до нового власника, навіть якщо він не бажає укладати додаткової угоди до договору про заміну сторони. Проте, якщо в самому договорі оренди землі передбачено інше, то перехід права власності може бути підставою для дострокового розірвання за ініціативи власника. Тому, завдання №1 переконатися, що у ваших договорах оренди відсутня фраза, що перехід права власності є підставою для дострокового розірвання договору або внесення до нього змін. Крім того, в моїй практиці, я зустрічала чимало договорів оренди де містилися інші умови для дострокового розірвання договору оренди, Наприклад: розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативи власника або орендаря за умови попереднього повідомлення, прострочення виплати орендної плати на декілька місяців, реорганізація орендаря, зміна власника (засновника) орендаря.

З метою збереження земельного банку дуже важливо переконатися, що Ваші договори оренди не містять жодної умови, яка би могла бути підставою для дострокового розірвання договору. В такому разі розірвання буде можливе виключно в судовому порядку і то у окремих випадках. В наступній статті, ми поговоримо про топ 10 підстав для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Чи можна вже зараз укласти попередній договір купівлі-продажу землі?

Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Проте, чинним законодавством передбачено, що угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Враховуючи вищенаведене, ви звичайно можете укласти попередній договір з власником ділянки та зафіксувати певні домовленості, але така угода буде мати більше психологічний фактор аніж юридичний.

Що робити з земельними ділянками, які вже були «придбані» в умовах мораторію?

Ні для кого не секрет, що тіньовий ринок земель сільськогосподарського признання завжди існував в Україні. Для цього найчастіше використовувалися схеми обміну земельними ділянками (коли 1 сотка обмінювалася на декілька гектарів з доплатою або без) або договір емфітевзису (це довгострокове право користування земельною ділянкою). Якщо у випадку міни до зацікавленої сторони переходило право власності на обміняні земельні ділянки, то у випадку емфітевзису набувається лише право користуватися земельною ділянкою без набуття права власності. Отже, після початку вільного обігу земель особам, що «придбали» земельні ділянки за договором емфітевзису все одно прийдеться їх офіційно купити або продовжувати користуватися на підставі договору емфітевзису.

Чи будуть продаватися землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності?

Прийнятим Законом передбачається пряма заборона на продаж земельних ділянок державної та комунальної форми власності. Але, не забороняється зміна цільового призначення з подальшим продажем та продаж землі, яка перебуває у фермерів на праві постійного користування або довічного успадковуваного володіння ( в тому числі переоформленого на умовах оренди). Крім того, варто звернути увагу, що з існуючими темпами безоплатної приватизації таких земель до 1 липня 2021 року може не залишитись взагалі, тому і продавати буде нічого.

Чи буде Всеукраїнський референдум щодо ринку землі та які питання на ньому мають вирішуватися?

- Законом пропонується, що лише на референдумі має бути схвалено питання набуття земель  сільськогосподарського призначення іноземцями, особами без громадянства і то лише через набуття ними частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, яка володіє землями сільськогосподарського призначення. В той же час, в Україні відсутній Закон «Про всеукраїнський референдум», отже для початку його потрібно розробити та прийняти.

Як аграрію підготуватися до ринку землі? Топ-7 рекомендацій

1. Повний аудит договорів оренди землі на відповідність законодавству та підстав для дострокового розірвання договору.
2. Перевірка правильності нарахування та виплати орендної плати за останні три роки.
3. Фінансовий та бухгалтерський аудит з метою отримання подальшого кредитування під купівлю землі.
4. Виправлення виявлених недоліків в договорах оренди або через переукладення договорів оренди, або шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін.
5. Максимально збільшити строк дії договору, шляхом внесення до нього змін.
6. Терміново поновити договори оренди, які закінчуються найближчі декілька років.
7. Постійна робота з орендодавцями та контроль ситуації.

Роман Бондаренко: Сварог уникає сплати боргів перед Агротек

Із лютого 2019 року ТОВ «Агротек» веде судову суперечку із корпорацією «Сварог Вест Груп», яка не розрахувалася близько за 40 одиниць сільськогосподарської техніки John Deere. Загальна сума збитків складає понад 160 млн гривень. Однак, незважаючи на ряд виграних справ, у тому числі у Верховному Суді та Центральному апеляційному господарському суді, «Агротек» компенсації так і не отримав. Тож, чому «Сварог» не поспішає розраховуватися за боргами, розповів директор ТОВ «Агротек» Роман Бондаренко.

- Романе Євгеновичу, розкажіть, у чому полягає корінь проблеми?
- Співпрацювати зі «Сварогом» ми розпочали ще у 2013 році, сподіваючись  на довготривалІ  відносини. Й відтоді протягом двох років ми надали їм у лізинг 37 одиниць техніки John Deere -  трактори, сівалки, обприскувачі. Однак десь із середини 2015 року «Сварог» перестав виконувати взяті на себе зобов’язання, посилаючись,  на складне фінансове становище у зв’язку з неврожаєм. Ми пішли на зустріч клієнту, заключили ряд додаткових угод, згідно з якими вони повинні були виплатити заборгованість з врожаю наступного сезону. Утім, «Агротек» так нічого й не отримав та був змушений звернутися до суду.

- Наскільки відомо, «Агротеку» вдалося повернути лізинговану техніку та виграти кілька справ у суді. Розкажіть про це більше.

- Так,частину техніки ми повернули прямо з полів, точніше те, що від неї залишилося. Трактори  та обприскувачі, що повернув нам «Сварог», були в жахливому технічному стані, та аби знову ввести їх в експлуатацію, нашому сервісу довелося прикласти усю свою майстерність та немалі кошти!

Щодо розгляду справи в суді, то дійсно нам вдалося здобути кілька важливих звитяг. Особливо це стосується рішень Верховного Суду, який підтвердив факт дії договорів поруки, що були укладені з компаніями корпорації в період з 2015 по 2017 роки.  Суд визнав, що «Сварог» ухилявся від виконання контрактних зобов’язань, не сплачуючи за рахунками за лізинг техніки. Власне, Центральний апеляційний господарський суд зобов’язав «Сварог-Дністер» та «СК Бужок» (компанії структури «Сварог Вест Груп» - Ред.) виплатити нам майже 45 млн гривень.

Але в нас  багато сумнівів щодо швидкого повернення цих грошей.

- А на чому гуртуються ваші сумніви?
- За рік судових спорів ми багато разів переконалися в тому, що «Сварог» грає не за правилами. Адвокати «Сварог» прикладають всіх зусиль, щоб уникнути повернення боргу - від  спроб вирішити все на містах через лояльних суддів до банкрутства компаній-поручителів.. Останній приклад. Нещодавно вони зареєстрували 3 нові компанії -двійники тих фірм, із якими ми судимося стосовно договорів поруки. Зрозуміло, Із боржників «Сварог» виведе активи, залишивши їх банкрутами, а який борг с банкрута?

Тому, як директор компанії «Агротек» , хочу застерегти  керівництво торгівельних компаній, крупних постачальників сільськогосподарської  техніки, від  співпраці з корпорацію  «Сварог Вест Груп». Сьогодні вони не платять борги нам, завтра «кинуть» інших. А враховуючи їх багатий набір «схем», законно притягнути цих ділків до відповідальності буде дуже складно.

- Нещодавно «Епіцентру К» придбав частку в статутному капіталі корпорації «Сварог Вест Груп». Представники «Епіцентру», часом, не виходили на вас?

- Жодних контактів не було. Впевнений, що вони знають про існуючий борг, утім, не поспішають або не хочуть вирішувати проблему.  Цілком ймовірно, що це їх спільна програма, яка вигідна обом сторонам, але юристи нашої компанії зроблять все можливе, щоб повернути цю справу в русло закону та змусити їх погасити борги!

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Ми закінчимо земельну реформу - Володимир Зеленський

Про це повідомляє прес-служба Офісу Президента.

«Земельна реформа – це реформа і Президента, і уряду – ми всі несемо відповідальність. Найскладніша реформа, тому що впродовж майже 30 років ніхто не міг навіть почати обговорення законопроекту (про ринок земель сільськогосподарського призначення. – Ред.) у комітетах. Ми закінчимо цю реформу», – сказав Глава держави у розмові з журналістом видання Bloomberg.

Володимир Зеленський зазначив, що голосування за законопроект про ринок землі у другому читанні – це лише перший етап земельної реформи. Надалі необхідно ухвалити закон про референдум і впорядкувати земельні кадастри.

Також Президент вважає за доцільне відновити Міністерство аграрної політики. «Адже коли така складна річ, як земельна реформа, – потрібні окремі люди в Україні, окрема інституція. Це має говорити й робити профільний міністр», – зазначив Глава держави.

Водночас Президент переконаний, що, попри опір опозиції та блокування «спамом» правок, закон про ринок земель сільськогосподарського призначення буде ухвалений Верховною Радою.

«Це справді найскладніший законопроект. У нас там тисячі правок. Ми можемо лише вимагати й працювати», – наголосив Володимир Зеленський. 

Водночас Глава держави акцентував увагу на необхідності поліпшення комунікації між урядом і суспільством, роз’яснення деталей земельної реформи.

Він зазначив, що для уряду неприпустимо провалювати комунікацію у той момент, коли в країні відбуваються докорінні зміни.

«Це не про ваші особисті рейтинги, не про те, що вас «знесуть», а про те, що просто, можливо, в країни більше не буде шансу», – наголосив Президент.

Нагадаємо, закон про ринок землі можуть ухвалити 19-20 березня.

6 березня парламент закінчив розгляд 3298 правки за законопроєкту про ринок землі. Загалом до нього подали 4018 правок.

Наступне засідання Верховної Ради заплановане на 17 березня.

Крім того, у фракції партії "Слуга народу" переконують, що голосів для ухвалення закону про ринок землі вистачить.