182818
178171

ВАР спільно з програмою USAID АГРО розпочинає проект з підтримки реформи Держгеокадастру

Громадська спілка "Всеукраїнська Аграрна Рада" за підтримки Програми USAID АГРО розпочинає проект з підтримки реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України.

Мета проекту – сприяти:

- розвитку малого та середнього агробізнесу;

- ширшому залученню органів місцевого самоврядування та сільських громад у  формуванні та реалізації державної політики у сфері земельних відносин;

- реалізації інституційної реформи Держгеокадастру;

- впровадженню комплексної земельної реформи та децентралізації в Україні;

- захисту інтересів органів місцевого самоврядування, малого та середнього агробізнесу в галузі землеустрою.

Через реалізацію цього проекту будуть напрацьовані системні підходи для вирішення проблем. 

Будь ласка, використовуйте Google форму, щоб залишити заявку на отримання допомоги або поділитися інформацією щодо діяльності Держгеокадастру, земельної реформи та земельного  законодавства, зокрема в таких питаннях:

Відмова передачі землі ОТГ;
Держгеокадастр не передає землі в ОТГ і здає в безоплатну приватизацію;
Проблеми з «накладками»;  
Договори оренди: поновлення та укладення – незаконні відмови;
Непогодження проектів (систематичне);
Безоплатна приватизація;
Перевірки Держгеокадастру;  
Відмови в державній реєстрації земельних ділянок;
Незаконна реєстрація колективних земель, як державна власність;
Оренда невитребуваних паїв (процедура, повноваження громад, проблеми);  
Оренда земель, власники яких померли, а спадкоємці відсутні (процедура, повноваження громад, проблеми);
Розпаювання землі фермерських господарств: взаємодія фермера, громади та Держгеокадастру;
Зміна виду угідь (пасовища, сіножаті, багаторічні насадження) та цільового призначення землі;
Безоплатна приватизація землі;
Реєстрація речових прав на нерухоме майно: незаконні відмови в реєстрації речових прав, відмови в прийнятті документів, порушення строків реєстрації, подвійні реєстрації

Після отримання Вашої заявки з вами зв'яжеться менеджер проекту для уточнення деталей і обговорення подальших дій.



Корисна сіль: вражаюча інновація американського стартапу

Компанія уже запатентувала свою технологію та розпочала збір інвестицій на краудфандингу. MicroSalt — це натуральна сіль, яка приблизно в 100 разів менша за традиційну та потребує меншої кількості задля досягнення того ж рівня смаку.

Розробник описує свій продукт як "частинки, покриті нанорозмірними кристалами солі". Носій (зазвичай мальтодекстрин) діє як транспортна молекула для доставки дрібних кристалів солі. Ці кристали природним чином прикріплюються до носія за допомогою електростатичних сил.

MicroSalt розчиняється майже відразу через надзвичайно малий розмір кристалів. У компанії запевняють, що їх продукт забезпечує однаковий рівень солоності порівняно з традиційним, маючи на 50% менше натрію. У планах — збільшити цей показник до 80%.


Джерело: agro.24tv.ua



Відновлено видачу дозволів на ввезення зразків ЗЗР

Про це повідомила Європейська Бізнес Асоціація.

Протягом лютого-березня цього року у зв’язку з введенням нового Порядку уповноваження науково-дослідних установ на проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів та, відповідно, проведення такого уповноваження, процедура видачі дозволів на ввезення зразків ЗЗР для таких цілей була фактично заблокована.

Така ситуація загрожувала зривом планів випробувань новітніх препаратів та, відповідно, майбутніми затримками з їх поставкою для фермерів.

Це, у свою чергу, могло призвести до якісного та кількісного зниження урожайності, а також росту резистентності шкідників та хвороб сільськогосподарських культур.

З початку цього тижня Міндовкілля відновили видачу дозволів для тих науково-дослідних установ, які пройшли уповноваження.

Європейська Бізнес Асоціація вітає розблокування цієї дозвільної процедури та сподівається на те, що вже найближчим часом кількість уповноважених науково-дослідних установ буде зростати.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Від теорії до практики: закон про «інвестнянь» та можливості для агро

Під час семінару мова йшла про нововведення, що запроваджуються Законом №1116 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», який набув чинності 13 лютого 2021 року, про державну підтримку, яку можуть отримати майбутні інвестори, про механізм її отримання та про те, як вже зараз можна вплинути на його дієвість.

За словами керівниці Офісу Національної інвестиційної ради Ольги Магалецької, попри те, що пандемія внесла корективи у інвестиційні плани багатьох компаній, Україна все одно є цікавою для інвесторів. Про це свідчить як велика кількість консультацій щодо майбутніх інвестицій, які проводять спеціалісти UkraineInvest, так і опитування потенційних інвесторів.

«Згідно з останнім опитуванням однієї з компаній стратегічного консалтингу щодо інвестиційної привабливості України, близько 65% респондентів вважають, що пандемія жодним чином не вплине на їх плани і можливості інвестувати в нашу країну. І ми в цьому впевнились минулого року на прикладах підписання концесійних договорів у портах «Ольвія» і «Херсон», на прикладі придбання DP World 51% акцій українського Контейнерного терміналу ТІС, на прикладі початку будівництва німецькою компанією Kostal заводу під Києвом і т. д. Також, згідно з опитуванням, близько 71% інвесторів вважають, що створення державних інвестиційних стимулів позитивно вплине на їх готовність інвестувати в українську економіку. За їх словами, найважливішими стимулами з боку держави є створення податкових пільг, спеціальні митні збори та гарантована власність на землю. Всі ці стимули передбачені законом №1116», — говорить Ольга Магалецька.

Також вона зазначила, що інвестиційними менеджерами або так званими «нянями», які надаватимуть консультаційну допомогу інвесторам на всіх етапах підготовки та реалізації проєкту, будуть співробітники UkraineInvest. Такий супровід буде безкоштовним для інвестора і здійснюватиметься за його бажанням.

Виконавчий директор Державної Установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» (UkraineInvest) Сергій Цівкач розповів, що наразі триває процес написанням підзаконних актів, але, разом з тим, до UkraineInvest уже звертаються компанії, зацікавлені у інвестуванні. На сьогоднішній день йдеться про інвестиції на загальну суму понад $970 млн. Звісно, що з часом ця сума лише зростатиме. Якщо ж говорити виключно про агросектор та про переробку у агро, то таких проєктів вже зараз існує на суму $363 млн.

«Зараз більшість бізнесів приходить до нас з ідеєю подати заявку на отримання державної підтримки. Ми обов’язково зустрічаємося з цими бізнесами, щоб дізнатися, як у них відбуваються економічні процеси, яке у них планування. Нам це допомагає у роботі над підзаконними актами, адже ми відразу можемо відкоригувати якість теоретичні речі і внести практичні правки, які необхідні бізнесам. Тому зараз нам важливо бути в контакті з інвесторами, щоб не відірватися від реалій», — пояснює Сергій Цівкач.

Його думку підтримує і керівник Управління залучення та супроводження UkraineInvest Віталій Чернюк. За його словами, інвесторам потрібно звертатися за консультацією вже сьогодні, а не чекати поки будуть розроблені усі нормативні акти та внесені зміни до Податкового та Митного кодексів.

«Ми вже сьогодні можемо почати консультації по існуючих напрацюваннях. За кожним інвестором, що до нас звернувся, ми закріплюємо інвестиційного радника, і про всі зміни, про усі нові нормативні акти, що виходять і починають діяти, ми оперативно їх інформуємо. Таким чином, компанії можуть вже зараз готуватися до подачі заявки, опрацьовувати документи і паралельно консультуватися з нами. Адже нормативні документи прийматимуться щомісяця, а не одним пакетом у кінці чи в середині літа. Це відбувається поступово», — пояснює Віталій Чернюк.

За його словами, уся нормативна база має бути готова до 13 серпня 2021 року. Протягом серпня—вересня перші компанії вже зможуть подати заявки. Оскільки на розгляд проєктів відводиться до двох місяців, то підписання угод з першопрохідцями відбудеться у листопаді—грудні 2021 року, а реалізацію перших проєктів інвестори зможуть розпочати у 2022 році разом з набранням чинності змін до Податкового та Митного кодексів.

Думку щодо нового закону з точки зору інвестора озвучив виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник. За його словами, за останні 7 років їх компанія інвестувала в українську економіку близько $15 млн.

«Основний проєкт, який ми реалізували, — будівництво заводу з виробництва пластівців у Чернігівській області. І, чесно кажучи, на той момент нам дуже бракувало такого закону, адже реалізувавши тоді першу чергу заводу, нам на два роки довелося зупинити інвестиції. Ми зіштовхнулися з певною кон'юнктурною війною, як на світовому, так і на українському ринку, а також мали певні питання з обіговими коштами. Якщо відверто, то ми взагалі тоді втратили надію на те, що в Україні комусь цікавий розвиток інвестицій. Зараз я дуже сподіваюся, що новий закон дасть поштовх і для інвесторів, і для розвитку української економіки», — ділиться Петро Мельник.

Нагадаємо, згідно закону, державна підтримка інвестиційним проєктам зі значними інвестиціями надається після укладення спеціального інвестиційного договору між інвестором та державою строком до 15 років. Підтримка надаватиметься українським та іноземним інвесторам, які мають намір інвестувати понад €20 млн та зобов’язуються створити мінімум 80 робочих місць із заробітною платою на 15% вищою за середню зарплату у регіоні у відповідній сфері. Термін реалізації проєкту від моменту підписання договору до запуску підприємства чи відкриття нової лінії виробництва має складати до 5 років, а обсяг державної підтримки не перевищуватиме 30% від загальної суми інвестицій у проєкт.

Серед форм державної підтримки: надання податкових пільг, звільнення від мита та ПДВ при ввезенні нового обладнання, надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування (оренду) на пільгових умовах, будівництво або реконструкція коштом державного чи місцевих бюджетів об’єктів суміжної інфраструктури, а також сприяння у приєднанні до мереж тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо.

Джерело: прес-служба УКАБ

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Які країни купують українську свинину

Експорт свинини у 2021 році показує позитивну динаміку протягом декількох місяців. Так, за 3 місяці 2021 року Україна вже експортувала 1,07 тис. т  м’яса свиней – на 72% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема у березні було експортовано 592 т свинини, що у 2 рази більше, ніж в попередньому місяці. Експорт йде переважно в замороженому вигляді. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Основними імпортерами є: Гонконг – 169 т, Грузія – 136 т, ОАЕ – 98,5 т, Габон – 56 т. Одночасно один з  найбільших світових імпортерів свинини – Китай, поки залишається недосяжним для українських виробників свинини через санітарні бар’єри. Натомість збільшенням попиту на свинину в Китаї скористалися найбільші експортери – ЄС та США.

І це на фоні того, що в США спостерігається скорочення кількості свиней. Звіт USDA показав, що станом на 1 березня поголів’я свиней зменшилося до 74,773 млн голів, що на 1,8% менше, ніж у тому ж періоді минулого року. Дана новина була неочікуваною, адже в останній раз схожий стрімкий спад спостерігався у 2014 році, коли галузь була в кризовому стані через поширення вірусу епідемічної діареї свиней.

Україна ж наразі стрімко збільшує поголів’я. За даними Держстату, станом на 1 березня 2021 року поголів’я свиней в Україні склало 5,85 млн голів, що на 2,7% більше ніж торік. При цьому, у промислових свинокомплексах налічується на 9,6% більше тварин, ніж минулого року.

Ваш вибір 'Подобається'.


Переданий в концесію Херсонський порт показав збиток

Про це свідчить статистика Адміністрації Херсонського морського порту, передає УНН.

“Загальний вантажообіг за I квартал 2021 року в акваторії морського порту Херсон склав 509 тис. тонн. Це на 35,9% нижче, ніж в I-му кварталі 2020 року. Значну частину загального вантажообігу становить агропродукція: кормової шрот — 92 тис.тонн, насіння сої — 35 тис.тонн, пшеничні висівки — 74,32 тис.тонн. Листової сталі перевалили 42,24 тис.тонн, і прокат чорних металів — 21 тис.тонн”, — вказали у звіті.

26 червня 2020 року, між Міністерством інфраструктури України, державним підприємством “Адміністрація морських портів України”, приватною компанією “РісоілХерсон” і компанією “Проектна компанія РісоілХерсон” був підписаний договір про передачу в концесію майна державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” та майна державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.

“Для встановлення більш плідної і результативної співпраці в частині стратегічного розвитку морського порту Херсон, було прийнято одноголосне рішення про включення до складу Ради морського порту Херсон представників з боку Концесіонера. Раді вітати їх в нашому портовому співтоваристві і сподіваємося, що завдяки реалізації заходів, передбачених концесійним договором з розвитку нашого морського порту, Херсон поліпшить свої конкурентоспроможні і економічно привабливі позиції серед інших портів України”, — коментував начальник ХФ ДП “АМПУ” (Адміністрації Херсонського МП), голова Ради морського порту Херсон В’ячеслав Харкавенко.

Концесія херсонського порту була укладена на 30 років і концесіонер в особі “Рісо-Херсон” зобов’язався збільшити до 80% частки вантажів, які прямують в порт з використанням залізничного, внутрішнього водного та інших видів транспорту, крім автомобільного.

Компанія “Рісо” входить до “Індустріальної групи Грузії” Давіда Бежуашвілі — одного з найбагатших грузинських бізнесменів. Головні активи (Кутаїський автозавод і Ткібульске вугілля) Бежуашвілі отримав при правлінні Міхеїла Саакашвілі в Грузії. Брат Давіда Бежуашвілі Гела при Саакашвілі був начальником зовнішньої розвідки Грузії.

Ваш вибір 'Подобається'.