Ведения аграрного бизнеса: итоги десятилетия

Ведения аграрного бизнеса: итоги десятилетия

На підсумковому заході року, який організований асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABEvent, були окреслені зміни в умовах ведення аграрного бізнесу в Україні у 2018 році: макроекономічні, регуляторні, законодавчі, а також визначені тренди та перспективи на наступний рік.

Набір торговельних конфліктів призводить до асинхронізації глобальної економіки. У той час, як економіка США зростає дуже швидко, Китай – сповільнюється, а Європа – стагнує. Високий рівень економік усіх країн світу призводить до того, що торговельні війни так чи інакше відображаються на країнах, які участі здавалося б у них не беруть. Тимофій Милованов, почесний президент Київської школи економіки,  переконаний, що перед Україною стоять більші виклики, ніж перед іншими країнами: слабка економіка, залежна від міжнародного ринку, рекордні виплати зовнішнього державного боргу у 2019 році, великі соціальні витрати та неефективне використання грошей в напрямках освіти, медицини, виплати пенсій, вибори президента та до Верховної Ради, недосконала структура державного апарату і відсутність притоку інвестицій. «Українська економіка зростала під час збільшення світових цін на товари, які ми експортуємо. Якщо ж світова глобальна економіка піде у рецесію, то у нас виникнуть економічні проблеми. Також проблемою є те, що нам складно існувати без зовнішньої підтримки, і уряд України змушений брати позики під великі відсотки (9-10% річних в доларах)», – відмітив Тимофій Милованов. 

Зростання української економіки вкрай недостатнє. Більше того, його низькі темпи збільшують «прірву» з іншими країнами східноєвропейського регіону.  «Статистика 3-го кварталу поточного року дуже несприятлива. Україна не дотягує до 3% зростання, в той час коли лідери зростання: Румунія і Польща стрімко злітають на більше ніж 7%. Єдина можливість прискорити зростання ­– це зміна моделі зростання та різке збільшення інвестиційних потоків в Україну. Інвестиційна модель зростання передбачає, що Україна повинна взяти активну участь в конкуренції за глобальні потоки фінансових інвестиційних ресурсів. У результаті, країна матиме можливість забезпечити собі економічний стрибок та покращення бізнес-клімату­», – вважає Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера.

Під час другої сесії «Як сформувати команду «Ліги Чемпіонів?» були проаналізовані ключові фактори формування ефективної команди. Агропрофесії входять до топ-10 найбільш високооплачуваних в Україні. Проте проблема нестачі кваліфікованих кадрів наріжним каменем стоїть перед ринком. «Сільське господарство тривалий час мало стереотип «колгоспників», тому нині дуже важливо розвінчати цей міф і популяризувати саму професію, показати, що агропромисловий комплекс — це інновації та швидкий прогрес», – повідомила Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій агроіндустріального холдингу МХП.

«На власному досвіді переконався, що окремо «професіоналізм» не має бути вирішальним фактором при виборі співробітника», – розповів керівник аграрного напрямку групи компаній «Епіцентр К» Василь Мороз. За його словами, головне, – сформувати інтегровану вертикаль, в основі якої стоїть об’єднаний цими принципами колектив. «Важливо, аби кожний фахівець мав право висловити свою думку та показати свій спосіб вирішення проблеми. Найбільшим злом вважаємо замовчування працівниками проблем, оскільки від оперативності реакції та правильності дій часто залежить ефективність та прибутковість бізнесу, тому це є одним із ключових завдань для усієї нашої команди», – переконаний Василь Мороз. 

«Україна тепер – це один із ключових лідерів у галузі штучного інтелекту, природного навчального процесу, машинобудування тощо, – вважає Данило Білак, директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій, UkraineInvest. – «Вrains and grains» відображають надзвичайний людський капітал, технологічні досягнення, комерційно стратегічне розташування та велику кількість багатих і родючих сільськогосподарських земель в регіонах України. Інвесторів приваблює ідеальне розташування України: торгове перехрестя між ЄС, Близьким Сходом та Азією. Україна може стати світовим виробничим та логістичним хабом, зосереджуючись на високих технологіях та створенні високої доданої вартості», – додав експерт. 

Жерар де Ля Салль, засновник і керівник компанії Alfagro, з огляду на власний досвід, дав поради для інвесторів, котрі думають вкладати свої капітали в український агробізнес: «Потрібно мати плани на перспективу – років на 10-15 для самостійного розвитку та 5-10 – для розвитку бізнесу. При цьому потрібно постійно коригувати їх з урахуванням впливу зовнішнього середовища. Треба комплексно і глибоко інтегруватися у місцеве життя. Інвестору обов’язково перебувати на місці свого бізнесу особисто». На думку пана Жерара, інвесторів не зупинить очікувана турбулентність наступного року в Україні, пов’язана з виборами. «Стратегічний шлях України визначений, вона принципово йде вперед і до кращого», – додав він.

Протягом п’ятої сесії «Найбільші українські аграрні інвестори» учасники конференції розглянули потенційні напрямки та перспективи для залучення інвестицій. «Інвестори цікавляться секторами транспортної інфраструктури, видобування нафти й газу, альтернативної енергетики. Завдання України зараз – відкрити доступ до цих ринків для приватного капіталу, створивши умови для здорової конкуренції. Також є інтерес до галузі IT – зокрема, до заснування в Україні R&D центрів, регіональних IT-кластерів, – розповіла Юлія Ковалів, голова Офісу національної інвестиційної ради України. – Безсумнівно, агросектор є одним із пріоритетних. Утім, від відкриття ринку землі залежить, як скоро ми перейдемо від розмов про колосальний агропотенціал України до реалізації конкретних проектів».

Джерело: прес-служба УКАБ

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/vedenyya-ahrarnoho-byznesa-ytohy-desyatyletyya
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати