Великі агрохолдинги чи маленький фермер: кого має підтримати держава

Україні вигідніше підтримувати маленького фермера та використовувати бюджетні засоби на це, попри те, що великі агрохолдинги можуть принести інвестиції швидше. Чому це саме так, УНН розповів народний депутат та член комітету ВР з аграрної політики Вадим Івченко.

“Скажіть, будь ласка, чи великі корпорації зможуть створити (у нас сьогодні 4 млн одноосібних господарств) 4 млн робочих місць? Одна корпорація обробляє понад мільйон гектарів, десять-двадцять таких корпорацій — ось вам 30 мільйонів цих гектарів. А це майже вся рілля України. А вони ніколи не створять багато робочих місць. Одноосібні ж господарства створюватимуть сімейні ферми. Мільйон сімейних ферм — і у кожному селі — де 200-300-800 людей, 30 людей займалися б сімейним фермерством. 30 помножте на 20 гектарів — це 6 млн, а 30 помножте на 100 гектарів — це 30 млн. А у нас всього 32 млн гектарів землі ріллі!”, — пояснив Вадим Івченко.

Парламентар впевнений, що діяльність сімейних фермерів є ефективною протидією агрохолдингізації української “ріллі” та має низку переваг: від створення великої кількості робочих місць і розвитку сільських територій до збільшення податкових надходжень до бюджету.

“Якщо б половина землі була у сімейних фермерів, то у нас агрохолдингами в Україні й не пахло б. Це було б мільйон робочих місць. Мова тільки про сімейне фермерство, а якщо додати сезонних робітників — це колосальна кількість робочих місць і податків з доходів фізичних осіб”, — зауважив нардеп.

За словами Івченка, прогресивний та єдино правильний підхід у формування аграрної політики України повинен бути спрямований саме на малого та середнього фермера.

“Весь світ робить ставку не на корпорації, як це було в Аргентині і в Бразилії, а на сімейне фермерство і фермерські господарства малого та середнього типу. Так потрібно будувати і українську аграрну політику”, — резюмував він.