178171

Верховна Рада підтримала зниження ПДВ до 14% на агропродукцію

Депутати прийняли проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції. Відповідне рішення підтримали 255 народних обранців.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс новим підпунктом, якими встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103; 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00,1207.

За цими товарними позиціями відповідно до УКТ ЗЕД класифікуються: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 1001 (Пшениця), 1002 (Жито), 1003 (Ячмiнь), 1004 (Овес), 1005 (Кукурудза), 1201 (Соєвi боби), 1204 00 (Насiння льону), 1205 (Насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (Насiння соняшнику), 1207 (Насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки).

У зв’язку із запровадженням понижуючої ставки податку на додану вартість у 14% відповідно корегуються також норми статті 194 Кодексу щодо основної ставки цього податку.

Зловмисники вимагали у підприємця 47 тисяч доларів за поставку сільгосппродукції

Слідчі Слідчого управління спільно з оперативними співробітниками Управління стратегічних розслідувань ДСР за силової підтримки бійців спецпідрозділу КОРД та під процесуальним керівництвом прокуратури Миколаївської області припинили злочинну діяльність чотирьох осіб віком від 33 до 45 років, які вимагали у громадянина неіснуючий борг за поставку сільгосппродукції. Про це повідомляє прес-служба МВС.

15 грудня на одній з автозаправних станцій обласного центру під час передачі від потерпілого частини грошових коштів у сумі 130 тисяч гривень фігурантів було затримано поліцейськими.

Наразі встановлено, що усі члени злочинного угруповання є мешканцями Миколаєва, до того ж зловмисники позиціонували себе, як представники криміналітету та досить відомі у кримінальних колах.

Під час санкціонованих обшуків за місцем їхнього мешкання та в автомобілі поліцейські вилучили грошові кошти, декілька автомобільних номерних знаків, мобільні телефони, а також психотропні речовини.

Слідчі поліції затримали зловмисників у порядку ст. 208 КПК. Наразі за процесуальної підтримки прокуратури затриманим повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 (Вимагання) Кримінального кодексу України. Вже підготовлено клопотання до суду про обрання запобіжного заходу фігурантам у вигляді тримання під вартою. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Ваш вибір 'Подобається'.

Продовольча безпека: приватизація державних агропідприємств та неконтрольований експорт зернових

Обсяг урожаю 2020/21 маркетингового року менший за будь-які песимістичні очікування: із 99% площі полів зібрано близько 64 млн тонн зернових, і цей показник уже не перевищить досягнутих у 2019/20 МР 75,5 млн тонн. Тобто, цьогорічний урожай буде на 15% меншим, аніж урожай 2019 року. Про це пише Микола Кучер, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, у своєму блозі на НВ.

"Було б логічно, аби у таких же пропорціях скорочувався у нас і агроекспорт. Але маємо іншу ситуацію. У 2020 році експорт пшениці виріс на 2,7%, ячменю — на 29,4%. Поставки кукурудзи поки що відстають від минулорічних темпів на 9%. Але тут слід пам’ятати, що цьогорічний урожай кукурудзи в Україні — найменший за останні 5 років: у 2020 році зібрали 29 мільйонів тонн — це за оперативними даними і не в заліковій вазі, а в 2019 році близько 36 мільйонів тонн.

Ще один нюанс. Меморандум про взаєморозуміння, який цього року підписали Мінекономіки та зернотрейдерські асоціації, передбачає граничні обсяги поставок у 17,5 млн тонн пшениці й 1 тисячу тонн жита, і жодних лімітів — по кукурудзі. Хоча такі параметри погоджувались із прогнозу врожаю в 72 мільйони тонн зернових, а він, як знаємо, не реалізувався. І відповідно, граничні обсяги по експорту пшениці також слід було б знизити", - зазначає Микола Кучер.

Нещодавно USDA опублікувало прогноз, у якому очікуваний обсяг зернового експорту з України складає 25 мільйонів тонн. Такий прогноз хіба що «розігріє» попит на світовому ринку на українське зерно, і відповідно — підвищить темпи експорту продукції агросектору.

"Уже є підстави побоюватись, що для українських тваринників може не вистачити запасів кукурудзи. Вони б’ють на сполох і через профільні організації закликають уряд втрутитися в неконтрольований експорт кормових культур. Розмови про збільшення квот на імпорт кукурудзи урядом Китаю лише поглиблюють панічні настрої поки що лише агровиробників, але у випадку підвищення цін на товари споживчого кошика українця, незадоволених буде значно більше", - підкреслює Микола Кучер.

За його словами, нинішня ситуація в Україні і відсутність чіткої політики уряду з забезпечення продовольчої безпеки викликає побоювання в повторенні кризи 2003/04 МР. Тоді, через посуху урожай впав до критичних 20,6 млн тонн. Тодішній уряд не поставив вчасно «заслін» для неконтрольованого агроекспорту, і в результаті в Україні - аграрній державі, виник дефіцит у 2 мільйони тонн продовольчого зерна. Покривати дефіцит довелось за принципом «з миру по нитці» — ті два мільйони тонн зерна довелось докуповувати в Росії, Угорщині та навіть у Казахстані.

"Дуже хотілося б, щоб ми нарешті навчилися оминати «граблі» і не повторювати помилок попередників, принаймні в питаннях безпеки. Україна нині стоїть на порозі системних проблем, що можуть загрожувати продовольчій безпеці, і відповідно — вимагають системних рішень. Наші зернові рекорди останніх п’яти років багато в чому тримались на сприятливих погодних умовах. Але 2020 рік показав, що кліматичні зміни — безповоротні, аграрії втратили значну частину посівів через кліматичні проблеми і технологічні помилки, але надалі ще складніше буде відвойовувати врожай. До того ж, у липні 2021 року має стартувати ринок землі, а такого роду реформи у перші роки завжди дають певну «просадку» по виробництву продовольства", - зазначає Микола Кучер.

На його думку, система державного управління агросектором в Україні також розбалансована.

"Влада взяла курс на загальну ліквідацію чи приватизацію державних агропідприємств. Але, чи варто цю політику реалізовувати так бездумно і поспішно? В Фонді державного майна України дуже переймаються миттєвим закриттям бюджетних дір за рахунок приватизації, але в результаті такі дії можуть поглибити кризову ситуацію в країні. В період глобальної економічної кризи розпродаж важливих для продовольчої безпеки підприємств, та ще й за безцінь, можуть спричинити втрату державою контролю над продовольчою ситуацією. Переконаний, що по окремих державних агропідприємствах варто переглянути рішення, щоб вони не йшли на ліквідацію чи приватизацію, а виконували свою роль — забезпечення продовольчої безпеки України", - підкреслює Микола Кучер.

За його словами, є певний дисбаланс і між гравцями агроринку. Зернотрейдери зорієнтовані на максимальне вивезення зернових на експорт, тваринники та борошномели — щоб зерно залишалось в Україні і реалізовувалася вже продукція з доданою вартістю. І не вистачає елементу, який міг би внести рівновагу в ці інтереси.

Ваш вибір 'Подобається'.

Створення міністерства АПК триватиме півроку і коштуватиме бюджету мінімум 1 млрд грн

Відновлення роботи профільного аграрного міністерства відбудеться на початку 2021 року. Про це під час засідання уряду заявив прем'єр Денис Шмигаль.

Між тим за оцінками експертів створення міністерства АПК триватиме щонайменше півроку і коштуватиме бюджету мінімум 1 мільярд гривень.

Нове міністерство планують створити шляхом розділення Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства. При цьому тільки рік тому Кабмін реорганізував Міністерство аграрної політики та продовольства, приєднавши його до Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства. Тодішній керівник Мінекономрозвитку Милованов пояснював це необхідністю комплексного вирішення завдань із пришвидшення ключових реформ.

Створення нових міністерств, яких може стати навіть більше, ніж за попередньої влади, "коштує великої кількості ресурсів і грошей платників податків", заявляв виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

За оцінками експертів тільки витрати на апарат нового міністерства АПК складуть 340 мільйонів гривень. А загальні витрати на його створення сягнуть 1 мільярд гривень. Кадри - окреме питання. Повноцінно нове міністерство зможе запрацювати не раніше, ніж влітку 2021 року.

Причому екс-міністр Милованов, який проводив об’єднання міністерств економіки та АПК, прогнозує інші терміни – на відновлення в Україні профільного сільськогосподарського міністерства, яке рік тому увійшло до складу Мінекономрозвитку, за найоптимістичнішими оцінками, знадобиться рік, а то й півтора.

Також Милованов заявляв, що у міністра новоствореного міністерства виникнуть проблеми як з ресурсами, так і з кадрами.

"Тому, хто прийде на посаду аграрного міністра, потрібно буде відповідати за реформи, а ресурсів і кадрів для цього немає. Бюджет на міністерство з'явиться лише з наступного року, а потрібно буде вже зараз провести 300 конкурсів", – наголосив екс-урядовець.

Нагадаємо, на очільника МінАПК очікується призначення чинного голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка.

Джерело: depo.ua

Зрив сезону зрошення-2021: аграрії Миколаївщини та Херсонщини залишаються без води

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) звернулась до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із закликом невідкладно звернути увагу на ситуацію, що склалась довкола початку сезону зрошення-2021 у Миколаївській та Херсонській областях. Аграрії цих регіонів ризикують залишитись без придатної води для поливу полів.  Мова іде про 36 тис. га поливних земель та півтори сотні агропідприємств, які користуються водою для зрошення.

Як зазначається у зверненні, вода для поливу полів поступає у зрошувальну систему з річки Інгулець. У неї ж скидаються шахтні води з балки Свистунова, куди протягом року поступають з гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького басейну. Аби після скидання шахтних вод, річкова вода була придатною для поливу, русло Інгульця промивається: потік води з Карачунівського водосховища виштовхує солону призму, яка залишається після шахтних вод. Подальше промивання русла річки протягом всього вегетаційного періоду – з кінця березня до початку жовтня — дозволяє підтримувати воду річці у придатному для зрошення стані.

«Для того, щоб дані процеси відбулись, щороку затверджується індивідуальний регламент періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у міжвегетаційний період та регламент промивання русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець. Для повного скидання шахтних вод з балки необхідно близько трьох місяців. Аби встигнути до березня, цю роботу потрібно було розпочати ще на початку  грудня. Крайній термін початку робіт минув учора, 15 грудня», — йдеться у зверненні.

Не дивлячись на те, що регламенти давно готові Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України їх не погоджує та не виносить на розгляд Кабміну, тим самим провокуючи зрив зрошувального сезону-2021. А це у свою чергу  призведе до катастрофічних наслідків: фактично буде зруйноване сільгоспвиробництво цілого регіону, держава не отримає сотні мільйонів гривень податків, експортному потенціалу країни буде завдано величезної шкоди.

На тому, що балку Свистунова уже не вдасться повністю спустошити через зірвані терміни наголошує і директор громадської спілки «Асоціація користувачів водомереж» Андрій Мишкін та попереджає про катастрофічні наслідки:

«На сьогодні регламенти не підписані і це означає, що повністю спустошити балку Свитунова до початку вегетаційного періоду уже неможливо. І така ситуація відбувається протягом останніх трьох-чотирьох років. Залишок шахтних вод призводить до того, що вони ідуть в підземні води, через які все одно потрапляють в Інгулець. В результаті шкідливі речовини перевищують норму в 3-4 рази. І цією водою зрошуватись не можна. Тобто факт непідписання регламентів тягне  за собою зрив сезону зрошення 2021. Крім того, оскільки балка уже наповнена, гірничо-збагачувальним комбінатам Криворізького басейну не  буде куди скидати шахтні води. А це критична ситуація, адже якщо цього не робити, то шахти можуть просто обвалитись», — пояснює Андрій Мишкін.

Укрзалізниця не планує підвищувати тарифи на вантажоперевезення у 2021 році

Про це повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Володимир Жмак під час круглого столу за участю великих вантажовідправників, присвяченого поліпшенню взаємодії перевізника з клієнтами.

«Ми не плануємо підвищувати тарифи, хоча багато експертів нас до цього підштовхують. Нас підштовхують до думки, що без підвищення тарифів ми не зможемо вивести Укрзалізницю з фінансової прірви, у якій вона опинилась», — сказав він.

За словами Володимира Жмака, така думка виникла тому, що за підсумками січня-вересня 2020 року збитки компанії склали 11 млрд грн. Він наголосив, що причин цих збитків було багато, проте менеджмент компанії вже їх ліквідував чи працює над їх ліквідацією.

Він нагадав, що також однією з причин збитковості був віртуальний прибуток компанії за 2019 рік, який був досягнутий лише завдяки курсовим різницям.

«Проте Укрзалізниця не збирається підвищувати тарифи. Ми збираємось знижувати собівартість наших послуг, і для цього ми працюємо над оптимізацією по всіх напрямках: електроенергія, економія дизельного пального, боротьба з його розкраданнями, оптимізація руху», — резюмував Володимир Жмак.

Як раніше повідомляв голова правління Укрзалізниці, компанія працює над формулою економічно обґрунтованих тарифів на вантажні перевезення та запропонує свої напрацювання вантажовідправникам. 

Джерело: Главком

Ваш вибір 'Подобається'.