182818
178171

Верховний Суд відмовив Ostchem Фірташа у стягненні $ 300 млн з Одеського припортового заводу

Теґи: 

Про це голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко розповів в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

"Це остаточне рішення, яке не підлягає оскарженню. Крапка... Якщо коротко, то тепер Ostchem не зможе домогтися примусового списання 250 млн доларів боргу з ОПЗ, а тим більше - претендувати на все підприємство", - заявив він.

Сенниченко уточнив, що претензії Ostchem щодо основного боргу становили 193 млн доларів, ще 57 млн доларів пені, а також 67,7 млн доларів нарахованих відсотків.

За його словами, подання Ostchem позовів в інших країнах теоретично можливе, однак на практиці безглузде. "Домагатися стягнення боргу за рішенням арбітражу можна в тих країнах, де розміщується майно підприємства або його філії. Активи ОПЗ зосереджені в Україні й тепер захищені від такого сценарію", - пояснив він.

Сенниченко зазначив, що це дуже важливе рішення для здійснення прозорої приватизації заводу, оскільки тепер будь-який потенційний покупець може бути впевнений: його право власності на ОПЗ не зможуть оскаржити кредитори.

"Ми позбавили Ostchem можливості шантажу і будь-якого впливу на операційну діяльність ОПЗ, а значить, можливі переговори про реструктуризацію або інші угоди будуть виключно конструктивними. Новий власник зможе налагодити роботу заводу і дійти до такої угоди з Group DF, яка влаштує обидві сторони", - сказав Сенниченко.

Ostchem Holding Limited - холдингова група, що об'єднує групу хімічних підприємств, які виробляють мінеральні добрива та інші хімічні продукти. Входить до складу Group DF олігарха Дмитра Фірташа.

ПАТ "Одеський припортовий завод" виробляє хімічну продукцію та належить державі в особі ФДМ (99,5667% акцій).

Нагадуємо, у 2016 році Арбітражний інститут Торговельної палати Стокгольма постановив стягнути з ОПЗ на користь Ostchem Holding Limited 250 млн доларів за газ, який Ostchem поставляла на завод у 2013 році.

У 2019 році Київський апеляційний суд визнав і надав дозвіл на виконання рішення Стокгольмського арбітражу про стягнення понад 250 мільйонів доларів з ПАТ "Одеський припортовий завод" на користь Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа за поставки газу.

ОПЗ заперечував проти такого рішення українського суду, зазначаючи, що підприємство з середини 2018 року було зупинене і виконання рішення Стокгольмського арбітражу призведе до банкрутства і загроз техногенної та екологічної катастрофи. Крім цього, ФДМ заявляв, що укладені контракти ОПЗ та Ostchem є нікчемними. ОПЗ і ФДМ продали апеляцію до Верховного Суду.

Джерело: Економічна правда

Ваш вибір 'Подобається'.


Ініціатива Кабміну підняти податки збанкротить половину птахівників

Про це УНН заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

“Сфера птахівництва і так переживає не найкращі часи за останні 10 років. Виробники зазнають збитків через істотне зростання цін на корми. При цьому ціни на продукцію не піднімалися.

За оцінками Української аграрної конфедерації, половина суб’єктів госпдіяльності у сфері птахівництва може збанкрутувати протягом року. Якщо ініціативу Кабміну не скорегувати або не надати птахівникам державну підтримку — вони можуть зовсім зникнути”, — стверджує Козаченко.

Крім впливу на економічну активність країни, ініціатива Кабміну може вплинути і на споживача. В країну завозитимуть більше імпортного м’яса, вбиваючи вітчизняну промисловість, підкреслив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Інфографіка: ринок яблук в Україні

В Україні вирощується близько 1,1 - 1,2 млн тонн яблук щороку. При цьому, 70% врожаю виробляється домогосподарствами для задоволення власних потреб, а також частково на подальшу реалізацію кінцевому споживачу або ж на переробку. Решта яблук вирощується сільськогосподарськими підприємствами. Про це пише УКАБ.

В середньому 25-30% вирощених яблук йде на виробництво яблучного соку, концентрату тощо. На переробку переважно йде нетоварне яблуко, яке має маленьку масу, пошкодження, непривабливий вигляд і т. д. Решта реалізується на внутрішньому ринку або експортується за кордон.

"В 2020 році експорт яблук становив 19,5 тис. т, що в 2,8 рази нижче аналогічного показника минулого року. Причина такого зменшення експортних відвантажень – зменшення обсягів виробництва яблук в порівнянні з рекордним 2018 роком. Хоча урожай був отриманий восени 2018 році, частину продукції було експортовано вже в 2019 році. Також свій вплив мало підвищення ціни на яблука на внутрішньому ринку, що трішки зменшило привабливість експорту для товаровиробника. Основними країнами-покупцями українських яблук в 2020 році були: Білорусь (37% об’єму експорту), ОАЕ (9%) та Австрія (9%)", - розповідає Світлана Литвин, аналітик УКАБ.

Маючи достатню пропозицію на внутрішньому ринку, зменшилися і імпортні поставки. В 2020 році було імпортовано 14 тис. т яблук, що в 1,7 разів менше аналогічного показника попереднього року. Обсяги імпорту не мають значного впливу на внутрішній ринок,оскільки становлять 2-3% від загального обсягу виробництва яблук. Основними країнами-постачальниками яблук в 2020 році були Польща, Туреччина та Нідерланди.

Вже буквально через пару місяців розпочнуть надходити яблука нового врожаю. І поки що прогнози оптимістичні, - цьогоріч варто розраховувати на хороший врожай яблук, якщо ніякі природні катаклізми не втрутяться (град, посуха тощо).

untitled-infogr_54822828 (3)

 



Поглиблення інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки призупинено

На тлі загального інвестиційного спаду в економіці України капітальні вкладення в аграрний сектор економіки у першому кварталі 2021 року порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 7,7 % і склали 8787,7 млн грн, з яких на сільське господарство припадає 98,9 %, поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за січень − березень 2021 року.

За його словами, хоча частки інвестицій у лісове (1,0 %) і рибне (0,1 %) господарства в аграрному секторі економіки незначні, їх обсяги у першому кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2020 року зросли на 169,4 % і 8,0 % відповідно.

На фоні активізації інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки в січні-березні 2021 року у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів продовжився її спад. Індекс капітальних інвестицій у харчову промисловість до відповідного періоду минулого року становить 73,5 %, що характерно для кризового стану, зауважив Микола Кісіль.

Пріоритетність інвестування розвитку сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю зберігається. Співвідношення між обсягами капітальних інвестицій у сільське господарство і харчову промисловість у першому кварталі 2021 року склало 2,06:1.00 грн/грн, тоді як у торік воно було меншим − 1,74:1.00 грн/грн, нагадав науковець.

Позитивні зміни, що розпочалися у динаміці капітальних інвестицій в аграрному секторі економіки, є характерними для явищ їх післякризового сплеску, як це було, наприклад, у 2010 році після фінансової кризи 2008–2009 років і у 2016 році після початку війни на Донбасі. У 2021 році, як і в ті періоди, частина інвесторів продовжила вкладати кошти в розпочаті раніше інвестиційні проекти, які торік були призупинені через кризу, пояснив експерт.

Однак особливих підстав для подальшої активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві поки що немає, вважає він, оскільки минулорічна інвестиційна криза в аграрному секторі економіки викликана комплексом чинників, більшість з яких зберігає свій негативний вплив й у 2021 році. Щоб відновити та збільшити обсяги капіталовкладень в аграрний сектор економіки, необхідно закріпити і посилити чинники активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві, подолати інвестиційний спад у харчовій промисловості й загалом в економіці, підсумував Микола Кісіль.
 



Малина з часом коштувати дорожче за лохину

Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За словами експерта це дасть поштовх до експорту ягоди з України, проте в перспективі деякі ягідівник в Україні можуть почати розкорчовувати плантації з цієї культурою.

Як зазначив Андрій Ярмак, маленькі фермери, які самі вирощують і доставляють ягоду споживачам, отримуючи роздрібну ціну, швидше за все, зможуть і далі успішно функціонувати. Окрім того, падіння ціни на лохину не надто загрожує й великим компаніям, які можуть самостійно зберігати, допрацьовувати й експортувати продукцію. А ось середній сегмент постраждає найбільше.

Також Андрій Ярмак вважає, що малина для свіжого ринку з часом коштувати дорожче за свіжу лохину. Тому «закривати» проєкти з вирощування малини для реалізації в свіжому вигляді в Україні та закордоном не варто.

«Зниження ціни на лохину в світі може спричинити уповільнення її експорту, оскільки цю ягоду вже зараз вирощують практично всюди, через що вона може стати доступною та масовою. Хоча зараз це звучить майже неймовірно, але надалі лохина може стати звичайною сировиною для переробки, і актуальними будуть повністю механізовані проєкти механізованого збору врожаю», — зазначає Андрій Ярмак.

Джерело: kurkul.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Для стабілізації цін: м’ясокомбінати просять повернути ПДВ 20%

Через зменшення ставки ПДВ лише на живих свиней та ВРХ, ціни для споживачів на червоне м’ясо та вироби з нього збільшилися на 6-10% за перші три місяці дії Закону №1115-ІХ. Про це повідомляє пресслужба Асоціації “М’ясної галузі” України.

“Зниження ПДВ на живих тварин не тільки не привело до зниження закупівельних цін для м’ясопереробних підприємств, а навпаки: м’ясокомбінати змушені доплачувати різницю ПДВ, що і призводить до збільшення ціни для рітейлу, а відтак і для споживачів. Крім того, Україна може втратити до 20 млрд грн ПДВ щороку через тіньові оборудки, які, до того ж, збільшують кількість фальсифікату. Через це кінцевий споживач, купівельна спроможність якого знаходиться на низькому рівні через пандемію, потрапив у вкрай невигідну ситуацію: купувати м’ясо від легальних переробників дорожче на 6-10% або купувати м’ясо за меншою ціною у нелегального бізнесу, наражаючи себе на ризик придбати фальсифікат, який може бути неякісним у кращому випадку, а у гіршому – призвести до проблем зі здоров’ям”. – йдеться у  відкритому зверненні.

Ваш вибір 'Подобається'.