174499

Вертикальні ферми можуть підвищити врожайність пшениці в 600 разів — і прогодувати людство

Група дослідників із Флоридського й Пристонського університетів (США) за допомогою комп’ютерного моделювання виявили, що вирощування пшениці у вертикальних фермах може збільшити її врожайність у кількасот разів. Так людство зможе забезпечити себе продовольством за умов обмежених земельних ресурсів.
Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому в науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.

Значення пшениці для людства важко переоцінити: вона наразі складає близько 20% усіх калорій і білків, які ми споживаємо. Пшениця є найважливішим знаком у більшості країн світу. Її вирощують на мільйонах гектарів землі — але, як правило, врожайність її порівняно невелика і дуже залежить від природних умов.

Прогнози зростання населення Землі (до 11 мільярдів на кінець ХХ століття) вказують, що виробництво злаків, аби прогодувати людство, потрібно збільшити на понад 60%. В умовах, коли земельні ресурси скорочуються, необхідні нові способи забезпечення людей продовольством.

Пол Готьє з Принстона з колегами дослідили можливість вертикальних ферм — так називають агропромислові комплекси, де насадження розташовані в кілька ярусів одночасно. Такі ферми заточені на швидке вирощування й збирання культур, а тому мають технічні можливості підтримувати необхідні умови.

У дослідженні ефективність вертикальних ферм була прорахована за допомогою двох незалежних комп’ютерних моделей - DSSAT-NWheat та SIMPLE, які вже раніше застосовувалися для подібних прогнозів. За параметри було обрано 10-ярусну вертикальну ферму з постійним освітленням, достатньою концентрацією вуглекислого газу й поживних речовин.

Розрахунки показали, що така ферма забезпечує урожайність у 220-600 разів вищу, ніж у середньому у світі. Перевагами вертикальної ферми є те, що вона не залежить від погодних умов, не використовує хімікатів для боротьби зі шкідниками й не потребує великої кількості землі. Автори запевняють, що їхню модель можна масштабувати до 100 ярусів — тоді, відповідно, теоретичний максимум урожайності може зрости аж у 6000 разів.

Утім дослідження підкреслює: ці розрахунки є лише теоретичними й мають бути підтверджені експериментально. Крім того, вертикальні ферми — досить вартісні у виробництві й утриманні, а тому можуть застосовуватися, приміром, у безземельних регіонах, де іншого способу вирощувати пшеницю немає.

Джерело: hromadske.ua

Ціни на м’ясо в довгостроковій перспективі будуть падати

Про це йдеться в новому дослідженні перспектив розвитку агроринків OECD-FAO Agricultural Outlook 2020-2029.

Необхідно зазначити, що реальні ціни – це ціни, скориговані на величину інфляції, і вони краще відображують дохідність бізнесу. Номінальні ж, або фактичні, ціни на яловичину, м’ясо птиці та баранину можуть збільшитись у той же самий період і тільки свинина дещо втратить в ціні навіть у номінальному вимірі.

Аналітики OECD-FAO відмічають, що в першій половині прогнозного 10-річного періоду ціни на свинину будуть підтримуватись зменшенням виробництва в Азії, обумовленого африканською чумою свиней. Потім, коли темпи зростання світового виробництва відновляться до їх нормальних рівнів, ціни свинини будуть знижуватись.

Яловичина в найближчі роки, навпаки, може подешевшати через більш ніж достатню пропозицію з боку основних виробників, таких як Аргентина, Бразилія та США. В той же час зростання виробництва з часом сповільниться і номінальні ціни яловичини дещо зростуть.

Ціни на м’ясо птиці обіцяють найкращі перспективи для виробників, оскільки завдяки зростанню попиту будуть невпинно збільшуватись в номінальному вимірі протягом наступних 10 років.

В цілому зростання споживання м’яса в світі буди йти повільніше ніж зростання виробництва, що й буде головною причиною зниження реальних цін. В той же час, ціни на корми продовжать тенденцію поступового зростання останніх років, через що прибутковість виробництва м’яса буде знижуватись.

Джерело: meat-inform.com

Обізнаність про українську продукцію у світі залишається низькою

Агросектору потрібний розвиток інфраструктури і об’єднань, які підтримують сільгоспвиробників в організації поставок за кордон. По-перше, необхідна краща організованість самих учасників ринку, а, по-друге, допомога держави для отримання кращих результатів. Про це заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу Роман Сластьон.

За його словами, українські виробники є цілком конкурентоспроможними на глобальному ринку, про що свідчить затребуваність сільгосппродукції вітчизняного виробництва.

«Проте, інша сторона питання – проблеми з логістикою, а саме висока вартість залізничного перевезення зерна до портів, ставки портових зборів та транспортування за кордон», – наголосив він.

Крім того, на думку Романа Сластьона, проблемою залишається не надто сильне поширення інформації про українську продукцію за кордоном, а саме неналежна роботу торгових представництв України. Як наслідок інформативність про українську продукцію в головних країнах збуту залишається низькою.

Останнім часом у цьому напрямку відбулися певні зрушення – наприклад, в Україні були зареєстровані географічні назви «Мелітопольська черешня» та «Гуцульська бринза».

«Розвиток таких брендів є правильним напрямком для підвищення конкурентоспроможності нашої продукції на закордонних ринках», – підкреслив Роман Сластьон.

Джерело: Landlord 

Ціни на кукурудзу нового врожаю продовжують опускатися

Прогнозовані на наступні 7-10 днів опади на тлі невисоких температур 24-28 градусів у «кукурудзяному» поясі США покращать умови наливу сої та кукурудзи, що збільшить потенціал врожаю. Посіви кукурудзи достатньо забезпечені вологою, а темпи дозрівання перевищують минулорічні завдяки сприятливим погодним умовам. Це посилює тиск на ціни, які й так страждають від зменшення закупівель зерна Китаєм.

Не змогло підтримати котирування збільшення обсягів виробництва етанолу в США за тиждень на 5,2% до 958 тис барелів/добу, що відповідає споживанню 2,5 млн т кукурудзи на тиждень, хоча аналітики очікували, що воно виросте лише на 8 тис барелів/добу після першого за останні 3 місяці падіння минулого тижня.

Ф’ючерси на кукурудзу на біржі в США у липні знизилися на 6,7%. Вчора вересневі ф’ючерси впали на 1,77 $/т до 124 $/т, грудневі – на 1,47 $/т до 128,7 $/т.

Суха погода в Бразилії дозволила активізувати збирання кукурудзи другого врожаю та збільшити обсяги експортних поставок. За тиждень було експортовано 1,1 млн т кукурудзи, а загалом у липні – 2,74 млн т із прогнозованих 4 млн т. У порівнянні з липнем минулого року експорт кукурудзи скоротиться на 1,9 млн т внаслідок низького врожаю кукурудзи сафринья та високих внутрішніх цін, обумовлених високим попитом на корми.

Листопадові ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Парижі торгуються по 163,25 €/т, проте доларова ціна виросла до 192,1 $/т внаслідок зміцнення курсу євро.

Опади в Європі покращили стан посівів ярих культур, зокрема й кукурудзи, завдяки чому експерти MARS збільшили у липневому звіті прогноз врожайності кукурудзи в ЄС до 8,21 т/га у порівнянні з 7,58 т/га в середньому за 5 років, а також знизили оцінки імпорту зернової до ЄС.

Тепла погода в Україні також сприяє розвитку посівів кукурудзи, хоча у південних регіонах спостерігається дефіцит опадів, а наступного тижня пройдуть лише невеликі дощі.

Форвардні ціни на поставки української кукурудзи в порт у жовтні-листопаді залишаються на рівні 143-148 $/т, проте виробники не поспішають контрактуватися, оскільки дефіцит опадів може знизити врожай, особливо на тлі зменшення врожайності пшениці та ріпаку.

Джерело: graintrade.com.ua

На закарпатській фермі розводять італійських коней, африканських баранів та швейцарських корів

Вже понад 5 років на Закарпатті, в смт Солотвино Тячівського району, працює унікальна ферма, де розводять італійських коней, африканських овець та швейцарських корів. Проте через карантинні обмеження навіть це унікальне місце зазнало кризи.
Щороку сюди приїжджають сотні туристів із усієї України та навіть її меж аби спробувати на смак унікальний продукт – молоко швейцарської корови або африканську баранину. Нині ж, через карантинні обмеження, туристів майже немає. Проте фермери не опускають руки, й кажуть - це в першу чергу справа для душі, а не для заробітку.

Справжньою гордістю вважають своїх коней: це благородні, дуже розумні та спокійні породи. Похвалитися наявністю яких може далеко не кожен господар. Головна красуня стайні – кобила Фаїна, неодноразова чемпіонка кінних перегонів.

Вирощують на фермі й унікальні породи корів. Тут їх близько 40, які щодня дають понад 50 літрів молока. На пасовиську можна зустріти і гуцульських красунь, і швейцарок, і навіть француженок.

Щодня близько 70 літрів молока дають фермерам і вівці. Найбагатші на молоко також українські породи, у той час як африканських вирощують виключно для м’яса, кажуть вівчарі. 350 овець щодня починаючи зранку і до пізньої ночі обслуговують всього 5 людей, каже вівчар. Чотири з них доять, один випасає.

Вкладені старання, клопітка праця та найголовніше любов до своєї справи дають чудовий результат, кажуть фермери. І саме він з року в рік мотивує працювати ще більше та краще.

За унікальним продуктом та колоритною подачею їдуть не тільки українці а й багато іноземних гостей. Фермери переконані: вже найближчим часом карантин завершиться і вони знову зустрічатимуть туристів у себе на господарстві.

Джерело: zakarpattya.net.ua

Які області лідирують за площами посівів різних культур

Цього року в Україні сільгоспкультурами було засіяно 27,974 млн га, з яких 19,556 млн га – агропідприємствами, решта 8,418 млн га – господарствами населення. Зокрема, під зерновими та зернобобовими цього року – 15,365 млн га, що становить 55% від усіх посівних площ.

За даними Державної служби статистики, за площами посівів у розрізі культур лідирують такі області:

пшениця – Запорізька область (668,8 тис. га);
кукурудза – Полтавська область (666 тис. га);
ячмінь – Миколаївська область (301,3 тис. га);
жито – Чернігівська область (23,6 тис. га);
тритикале – Волинська область (3 тис. га);
овес – Волинська область (39,3 тис. га);
гречка – Житомирська область (14,8 тис. га);
сорго – Одеська область (13 тис. га);
просо – Одеська область (36,6 тис. га);
квасоля – Хмельницька область (6,4 тис. га);
горох – Запорізька область (68,9 тис. га);
соя – Хмельницька область (131,5 тис. га);
льон олійний – Одеська область (3,2 тис. га);
гірчиця – Хмельницька область (7,1 тис. га);
ріпак – Дніпропетровська область (120 тис. га);
соняшник – Дніпропетровська область (618,8 тис. га);
цукровий буряк – Вінницька область (48,5 тис. га).  

 

Джерело: AgroTimes