182818
178171

Від приватизації спиртзаводів бюджет отримає 500 млн грн у першому кварталі

Про це повідомив у Фейсбуці Фонд державного майна України.

У Фонді додали, що з демонополізацією спиртової галузі протягом січня-березня конкурувала лише приватизація нерухомості у столиці. За будівлю біля Центрального автовокзалу Києва переможець торгів сплатив 90 млн гривень.

Загалом, п'ятірка найрезультативнішних аукціонів першого кварталу виглядає так: Мишковицьке місце провадження діяльності (МПД) і зберігання спирту — 181 млн грн; Луцьке МПД — 108,48 млн грн; Дубов’язівське МПД — 108 млн грн, Вишняківське МПД — 101,21 млн грн; адміністративна будівля у Києві — 90 млн грн.

Немає опису світлини.



Боротьба з агрорейдерством: необхідні реформи у правоохоронній і судовій системах

На цьому під  час антирейдерського форуму «Захист аграріїв в умовах відкриття ринку земель» наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов, передає прес-служба ВАР.

Заступник голови ВАР акцентував увагу на як на позитивних змінах у даному напрямку, так і на тих моментах, які потребують удосконалення. Зокрема, відзначив зміни на краще у роботі антирейдерської комісії Міністерства юстиції.

«Маю сказати, що ми бачимо зміни на краще. І для нас першим таким дзвіночком стала зміна позиції так званої антирейдерської комісії Мін’юсту. Нещодавно трапився випадок, коли низка наших підприємств постраждали у шахрайській схемі, яка поки що не заблокована законодавством. І ми побачили, що антирейдерська комісія Мін’юсту реально стала на бік постраждалих і знайшла спосіб їх захистити, хоча формально могла б цього не робити», — зауважив Михайло Соколов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Фонд держмайна оголосив про перший аукціон в рамках приватизації комбінатів хлібопродуктів

Про це повідомляє прес-служба Фонду держмайна.

Відзначається, що Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів займається виробництвом продуктів борошномельно-круп'яної промисловості та кормів для тварин, що утримуються на фермах, а також оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням, кормами для тварин тощо.

Об'єкт приватизації складається з декількох будівель і споруд загальною площею 79,8 тис. кв. м, серед яких: адміністративна будівля з їдальнею, пекарні, елеватори, млинзавод, лабораторія, склади, цехи, гаражі та інші господарські споруди.

Також є технологічне обладнання та необхідні комунікації: водопостачання, електропостачання, каналізація, під'їзні шляхи.

Стартова ціна - 187 637 810 грн.

Також підкреслюється, що Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів стане першим об'єктом в рамках приватизації державних комбінатів хлібопродуктів (КХП).

Джерело: Бізнес-Цензор

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Врожай під загрозою: на Закарпатті сніг засипав дерева, що вже встигли зацвісти

Про це повідомляє Укрінформ.

В Ужгороді, зокрема, засипало снігом декоративні та фруктові дерева, які вже встигли зацвісти.

Фото із засніженими деревами в цвіту збирають сотні лайків у соцмережах регіону. Водночас закарпатці побоюються, що цьогоріч знову втратять урожай ранніх абрикосів, персиків та слив, котрі вже встигли зацвісти і можуть бути пошкоджені через холод та сніг.

Утім, про такі природні аномалії в Закарпатській області попереджали синоптики. У зв’язку з переміщенням активного холодного фронту із заходу вранці та протягом дня 6 квітня з переходом в ніч на 7 квітня по області прогнозують сильні опади у вигляді мокрого снігу та снігу, вдень на низині - з дощем, у гірській та передгірній частині значні. Місцями налипання мокрого снігу, в горах хуртовини.

У середу, 7 квітня, сніг на Закарпатті, за прогнозами синоптиків, повинен припинитися. Утім, заморозки до -3 морозу вночі прогнозують ще до кінця цього тижня.



Понад 420 млн грн, виділених на протиепізоотичні заходи, використано неекономно - Рахункова палата

Про це УНН повідомляє з посиланням на прес-службу Рахункової палати.

Зазначається, що епізоотична ситуація в Україні є ускладненою. Через недостатню ефективність протиепізоотичних заходів в Україні і на далі реєструються спалахи грипу птиці, африканської чуми свиней, сказу.

“Загалом протягом 2018−2020 років на проведення протиепізоотичних заходів з державного бюджету виділено понад 1,9 млрд грн, з яких використано 1,8 млрд гривень. При цьому потреба у бюджетних коштах для проведення таких заходів у повному обсязі була забезпечена лише у 2018 році. У 2019−2020 роках така потреба була забезпечена на 55,6% та 39,6% відповідно”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що протягом 2018−2020 років на придбання ветеринарних препаратів використали 1,6 млрд грн, або майже 90% загального обсягу. Ці ветеринарні препарати використовувалися для проведення щеплень і лікувально-профілактичних заходів проти сказу домашніх тварин та диких м’ясоїдних тварин, ліквідацію та профілактику африканської чуми свиней та інші. Загалом було провакциновано понад 17 млн домашніх тварин. На вакцинацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу використали понад 25 млн приманок з вакциною, яку розповсюджено по території України. Для ліквідації та профілактики африканської чуми свиней закупили тести − набори для проведення майже 160 тис. досліджень.

“Попри такі заходи, кількість випадків зараження тварин різними хворобами залишається високою. У 2020 році зареєстровано 851 пункт спалаху сказу та 1062 випадки зараження сказом, дев’ять пунктів спалаху пташиного грипу, 28 неблагополучних пунктів спалахів африканської чуми свиней”, — зазначається в повідомленні.

Також Рахункова палата зауважує, що не високим є і рівень отримання імунітету проти сказу у диких м’ясоїдних тварин, а саме — лисиць, так як у 2018 році імунітет проти сказу отримало лише 18% від загальної кількості вакцинованих лисиць, а у 2019 − 16%. Через такі показники є ризики не досягнути необхідного рівня для розриву епізоотичного ланцюга і подолання поширення вірусу сказу (не менше 70%) на території України після 5 років здійснення таких заходів. Отже, існує і ризик нерезультативного використання коштів державного бюджету, зокрема 492 млн грн, які спрямовано на ці заходи у 2018−2019 роках.

“Аудитом також встановлено, що понад чверть бюджетних коштів − 421 млн грн, виділених протягом 2018−2020 років на протиепізоотичні заходи, використали неекономно. Зокрема, через нормативно-правову неврегульованість питання створення залишків засобів захисту тварин утворились їх значні обсяги. Це призвело до неекономного використання понад 406 млн гривень. Через недоліки в плануванні та неузгодженість визначеної потреби у вакцині з запланованими щепленнями проти сказу, кошти у сумі майже 15 млн грн також були використані неекономно”, — йдеться в повідомленні.

Непроведення значної кількості лабораторно-діагностичних досліджень і утилізація ветеринарних препаратів призвели до нерезультативного використання бюджетних коштів у сумі 6 млн гривень. Розпорядники бюджетних коштів допустили неефективне управління коштами у сумі 231 млн грн, з яких 161 млн грн — кошти загального фонду державного бюджету, які невикористані і повернені до державного бюджету та майже 70 млн грн − кошти спеціального фонду, отримані в рамках грантових угод та які не використовуються, у тому числі і через правову невизначеність.

“Порушення, встановлені аудитом, свідчать про відсутність належного внутрішнього контролю за використанням Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів бюджетних коштів, спрямованих на проведення протиепізоотичних заходів з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України у 2018–2019 роках та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2020 році”, — зазначається в повідомленні.

Виявлені також окремі недоліки законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють питання проведення протиепізоотичних заходів. Не достатньою була і діяльність Державної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

За результатами аудиту, Рахункова палата надала низку рекомендацій Кабінету Міністрів України та об’єктам контролю.

Ваш вибір 'Подобається'.


Збитки на 80 млн грн: агрохолдинг та чиновники Держгеокадастру організували оборудку із землями сільгосппризначення

Служба безпеки України викрила протиправний механізм привласнення 5 тис. гектарів державних земель сільськогосподарського призначення. Процедуру відчуження «супроводжували» посадовці Держгеокадастру, які діяли на замовлення менеджменту великого агрохолдингу. Про це повідомила прес-служба СБУ.

Оперативники спецслужби встановили, що топменеджмент агрохолдингу залучив до оборудки низку комерційних структур. Ділки незаконно отримували паспортні дані соціально незахищених та малозабезпечених громадян, які не використали своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Потім зловмисники, використовуючи зв’язки серед службових осіб органів Держгеокадастру, оформлювали документи для передачі земель у приватну власність.

Після оформлення права власності, організатори через підконтрольних нотаріусів проводили операції з купівлі-продажу без участі реальних власників землі. У такий спосіб земельні ділянки переходили у власність комерційних фірм, які афілійовані з одним із найбільших агроходингів регіону.

Досудовим слідством задокументовано, що через дії зловмисників з держвласності виведено майже 5 тис. гектарів сільгоспземель у Чернігівській, Сумській та Черкаській областях. За попередніми висновками фахівців сума збитків завданих державі становить майже 80 мільйонів гривень.

Правоохоронці провели понад 10 обшуків у офісах агрохолдингу та комерційних структур, задіяних у оборудці. Під час слідчих дій вилучено:

документацію;
чорнові записи;
комп’ютерну техніку із доками протиправної діяльності.
Розслідування здійснюється за ст. 190 та ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та притягнення до відповідальності осіб, причетних до оборудки.

Заходи із викриття протиправної діяльності проводилися УСБУ в Чернігівській області у взаємодії з Управлінням стратегічних розслідувань та слідчими ГУ НП в Чернігівській області під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури.