178171

Відкрито справи про банкрутство агрофірм через борг перед Приватбанком

11-12 січня Госпсуд Дніпропетровської області відкрив низку проваджень в справах про банкрутство агрокомпаній, які є боржниками Приватбанку та які пов’язували з “приватівцями”:

- ТОВ “Приват-Агро-Альянс” (справа №904/6739/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 196 млн грн;

- ТОВ “Приват-Альянс” (справа №904/6736/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 122 млн грн;

- ПрАТ "Племінний завод "Червоний велетень" (справа №904/6733/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 152 млн грн;

- ТОВ “Коновалівське” (справа №904/6730/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 235 млн грн;

- ТОВ “Україна” (справа №904/6727/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 215 млн грн

- ТОВ “Приват-Агро-Білозір’я” (справа №904/6728/20); згідно з судовим рішенням, борг перед Приватбанком - 34 млн грн.

У всіх цих випадках ініціатором процедури банкрутства є ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", яке знову ж таки пов’язували з “приватівцями”.

Джерело: Finbalance

Близько 30% фермерських господарств півдня вже згорнули свою діяльність

2020 рік став дуже показовим щодо українських сільгоспвиробників до аграрного страхування. З одного боку, високі врожаї в останні роки та відсутність глобальних кліматичних катаклізмів послабили пильність аграріїв, з іншого – пандемія, економічна криза, невизначеність і очікування щодо відкриття ринку землі у 2021 році сприяли оптимізації витрат, в тому числі й за рахунок страхування. Але, як показав сумний досвід аномального з усіх боків 2020 року, багато аграріїв залишилися незахищеними від катастрофічних збитків.

І хоча агросектор найменш постраждав від пандемії, багато компаній на початку весни зіткнулися з нерозумінням і страхом, як далі вести свій бізнес.

Чи чекати банкрутства серед автовиробників? Подробиці теми розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної раді Денис Марчук в ефірі телеканалу «Перший Діловий».

За його словами, на жаль 2020 рік відзначився не тільки подоланням важких наслідків пандемії, а й для самої України це виявися рік неврожаю.

«Було багато погодних катаклізмів. В тому числі й на початку весни. Сталася велика втрата серед багатьох аграрних культур через те, що катастрофічно не вистачало вологи в ґрунті. Це не дало нам отримати більш якісний урожай. Більш того, ми вже зіткнулися з відповідними наслідками. Наприклад, на півдні України, в тій же Одесі, вже близько 30% домогосподарств просто закрилися», – навів приклад експерт.

Він заявив, що такі ділянки навіть не мали можливості увійти в посівну компанію на осінь, тому що у людей просто не вистачало коштів для того, щоб розплатитися по податках, купити паї та забезпечити себе добривами.

«Все це можна назвати дуже великою катастрофою, оскільки в цій ситуації постраждав не тільки той чи інший фермер, але і вся селянська інфраструктура, коштом якої живе громадськість», – сказав Марчук.

Він навіть згадав про факти суїциду з боку аграріїв, які не змогли змиритися з такою долею.

«Деякі аграрії покінчили життя самогубством через власне економічне становище, яке пішло в мінус через поганий врожай 2020 року. Він зачепив багато регіонів країни, але південь постраждав найбільше», – розповів про проблематику ситуації експерт.

Він вказав на те, що уряд повинен глобально підійти до питання про модернізацію системи зрошення в Україні.

«В Україні має бути створено об’єднання водокористувачів України. Тоді саме аграрії стануть безпосередніми учасниками системи водокористування України. Поточні підходи до питання зрошення землі не є ефективними. Нині на цьому просто заробляють певні менеджери», – резюмував глава Всеукраїнської аграрної раді.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як змінилися ціни на м’ясо та молочку

З грудня 2019 року по грудень 2020 року в Україні свинина подешевшала на 2,8%, куряче філе – на 9,8%, курятина у тушках – на 5,7%; інші товари тваринного походження подорожчали.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

У грудні 2020 року сало в середньому по Україні продавалося по 78,95 грн за кг (на 4,1% дорожче, ніж у грудні 2019 року); яловичина – по 144,82 грн за кг (на 9,0% дорожче); ковбаса варена першого ґатунку – по 103,91 грн за кг (на 4,7% дорожче); морожена риба – по 80,97 грн за кг (на 3,4% дорожче) ; яйця – по 27,48 грн за десяток (на 30,4% дорожче).

При цьому з грудня 2019 року по грудень 2020 року подешевшали: свинина – на 2,8%, до 115,86 грн за кг; куряче філе – на 9,8%, до 91,71 грн за кг; курятина у тушках – на 5,7%, до 55,96 грн за кг.

Молоко пастеризоване жирністю до 2,6% за цей період зросло у ціні на 1,1% (до 25,60 грн за кг); сири м’які жирні – на 5,4% (до 111,46 грн за кг); сметана жирністю до 15% – на 2,9% (до 63,81 грн за кг); вершкове масло – на 4,4% (до 44,47 грн за 200 г).

Ваш вибір 'Подобається'.

Експерт назвав найкращий час для купівлі та продажу землі

Чи слід чекати на торговельний бум на ринку землі Українському радіо розповів голова комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський.

Експерт звернув увагу на дуже велику розбіжність між цінами на землю в Україні та Європі та дав поради щодо найкращого часу, коли варто купувати чи продавати землю.

"Розбіжність в ціні між Україною та Європою має економічне підґрунтя, тому що українська земля, попри свою родючість, не може забезпечити такий рівень доходів, як земля в Німеччині чи Нідерландах. Потрібна інфраструктура, певний розвиток суспільства, певний рівень корупції, не такий як у нас", –розповів експерт. 

Але, за словами Кобилянського, всі експерти сходяться в одному, що ціна на землю в Україні буде зростати: "Тому тим, хто має у власності земельну ділянку, мабуть, не варто поспішати її продавати. І навпаки: тим, хто хоче придбати, доцільніше це робити поки земля доволі дешева".

"Разом з тим, можу прогнозувати, що з відкриттям ринку сільськогосподарських земель масової купівлі-продажу певний час не буде", – підсумував Віктор Кобилянський. 

Кувейт планує виробляти в Україні солодощі

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу посольства України в Кувейті, про це йшлося під час зустрічі посла України в Кувейті Олександра Балануци з генеральним директором ТОВ «Al-Watan Sweets» Х.Аль-Хальваджі.

«Сторони обговорили можливість постачання солодощів кувейтського виробництва до України та домовилися вивчити питання щодо рентабельності створення спільних кувейтсько-українських виробничих потужностей на території України», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що посол Балануца розповів про інвестиційні можливості нашої країни та відзначив, що створення виробництва в Україні відкриє шлях до експорту в Європу завдяки добре налагодженій логістиці та Угоді про асоціацію з ЄС.

Названо регіони з найвищою якістю ґрунтів

За якісною оцінкою десятого туру дослідження ґрунтів, здійсненого фахівцями Інституту охорони ґрунтів, 19,2% сільськогосподарських угідь – це землі високої якості, середню якість мають 57% земель і низьку – 23% (це переважно землі Полісся). Так, найвищу якість мають ґрунти Кіровоградської, Харківської та Тернопільської областей.

Про це розповіла вчений секретар ДУ «Держґрунтохорона» Світлана Романова.  

«За результатами досліджень кожного туру, Інститутом охорони ґрунтів України видається доповідь, де проаналізовано зміни показників родючості, картограма забезпеченості макро- і мікроелементів, забруднення важкими металами, радіонуклідами й залишками пестицидів по всіх областях України. Установа співпрацює з обласними державними адміністраціями, яким надається аналітична довідка, матеріали про стан ґрунтів, атласи придатності ґрунтів для найбільш поширених сільськогосподарських культур кожного регіону», – зазначає Світлана Романова.

Крім того, за її словами, за потреби господарствам надається аналітичний супровід вирощування сільськогосподарських культур за замкнутим циклом, від аналізу ґрунтових зразків до аналізу сільськогосподарської продукції.

«В Інституті функціонують наразі три мікробіологічні лабораторії, котрі починають досліджувати мікробіологічні показники. Кількісний і якісний склад ґрунтової біоти віддзеркалює ступінь антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив. Його варто використовувати, на нашу думку, як діагностичний показник під час оцінки екологічного стану ґрунту», – додає фахівець.

Джерело: AgroTimes