Війна змінила харчові звички українців: що буде з цінами на популярні продукти
Цей рік здивував нас рекордним ростом цін на продукти харчування.Інфляційний прогноз на наступний рік теж не радує. На думку аналітиків Мінфіну, інфляція у 2023 році сягне близько 28%, але як це відобразиться саме на цінах на продукти — питання не з легких.
Про те, чого очікувати вже у новому році, сайт Pro Гроші поспілкувався з членом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.
Експерт зазначає, що 28% — це загальна інфляція, тож ріст цін у різних галузях буде нерівномірним. Наприклад, ціни на енергоносії для населення майже не будуть зростати, оскільки цей тягар на себе візьме держава.
А от продукти, на жаль, можуть стрибнути набагато більше.
“При середній інфляції 30% цього року, продукти харчування очікувано виростуть десь на рівні 38-40%. Приблизно така сама ситуація буде і у наступному році. Середня інфляція закладена на рівні 28%, але продуктова корзина виросте значно більше”, – зазначає Олег Пендзин.
На його думку, загалом, дорожчати будуть майже усі категорії продуктів, але на ситуацію можуть впливати непередбачувані чинники, наприклад, деокупація певних територій та врожайність.
Цьогоріч усі відчули подорожчання овочів та фруктів навіть в сезон, до цього, крім інфляції, “доклала руку” окупація Херсонщини. Через нестачу продуктів на внутрішньому ринку до нас поїхало багато імпорту, а він залежить від курсу долара, який теж помітно зріс з початку повномасштабної війни.
Чи змінить деокупація ціни наступного року?
Восени нашим захисникам вдалося деокупувати значну частину Херсонської області, яка є одним з найважливіших аграрних регіонів країни. Можливо, це суттєво знизить ціни на овочі та фрукти наступного року?
Пендзин радить не забувати про те, яких жахливих руйнувань зазнав регіон, і як складно і довго це все відновлювати.
“Окупанти були на Чернігівщині і Сумщині відносно небагато часу і то, коли сьогодні приїжджають сільськогосподарські виробники, вони підриваються на полях на мінах. Уявіть, що відбувається на Херсонщині, скільки там заліза засіяно в ті лани, скільки ще буде біди і проблем у тих, хто займається там аграрною діяльністю”, — пояснює експерт.
Безумовно, якась кількість овочів наступного року звідти очікується, але, по-перше, деокупована менша частина регіону, по-друге, ці території дуже близькі до театру бойових дій.
Також російські війська зруйнували величезну кількість населених пунктів, де і жили аграрії. Це означає, що люди спочатку займуться відбудовою своїх домівок, а не капіталовкладеннями в аграрний бізнес.
Однозначно, овочі звідти підуть, але їх набагато менше, ніж було у 2021 році. Це саме стосується і Запорізької області, тож значних змін у кількості та ціні овочів не відбудеться.
Як війна змінила споживчі звички українців?
Ріст цін на м’ясо був не такий стрімкий, як на деякі інші продукти, наприклад, хлібобулочні вироби, але радіти зарано.
Річ у тім, що через падіння доходів населення люди все менше стали дозволяти собі дорогі продукти.
“Так, в нас дійсно падає поголів’я, але проблема в іншому. В тому, що люди їдять дуже мало яловичини через надто високу ціну. Українці зараз змінили структуру споживчого кошика, в ньому різко збільшилась кількість хліба і картоплі, і різко зменшилась кількість м’яса і фруктів, бо ми стали біднішими. Наприклад, ціни на молочку за рік виросли на 19%, при тому, що споживча корзина виросла на 38%”, — розповідає економіст.
Це означає, що на більш дороговартісні продукти ціна буде рости, але повільніше, а ось на популярні наразі складові споживчого кошика українця — швидше.
Експерт наводить приклад споживчого кошика європейця — середньостатистичний мешканець ЄС їсть понад 50% яловичини, близько 30% свинини й 15-18% курятини.
У нас все навпаки, українці здебільшого їдять курятину, далі йде свинина і лише потім яловичина, яка дорожча за інші види м’яса.
Також варто врахувати, що термін окупності курятини, тобто період від моменту завезення маленького курча до отримання прибутку з нього, як з м’яса — декілька місяців, свинини — близько дев’яти місяців, а яловичини — близько двох років.
Це означає, що зараз вкладати у відновлення скотарства та його розвиток ніхто не буде, держава зробила декілька програм з підтримки, але на найближчий час це все.