Вірус чікунгунья: симптоми, шляхи передачі та методи захисту
Вірус чікунгунья, який передається через укуси комарів, знову фіксується як серйозна загроза для людства. Це захворювання вже поширилося у понад 110 країнах світу та може спричинити небезпечні ускладнення для здоров’я.
Про це розповідає AgroReview
Що потрібно знати про вірус чікунгунья
Чікунгунья – гостре вірусне захворювання, що характеризується раптовою гарячкою, інтоксикацією організму та геморагічними проявами. Назва інфекції походить від слова мовою кімаконде (Танзанія), що означає «стати зігнутим», оскільки біль у суглобах змушує людей приймати характерну позу. Вперше вірус виявили у Танзанії ще у 1952 році. З 2004 року кількість спалахів захворювання суттєво зросла, і нині вірус реєструють у країнах Азії, Африки, Європи та Америки.
Шляхи передачі та основні симптоми
Чікунгунья передається через укуси комарів Aedes aegypti та Aedes albopictus – тих самих, що поширюють віруси денге та Зіка. Ці комахи активні переважно вдень. Вірус може потрапити до організму комара, якщо він ужалить інфіковану людину, а потім знову передатися під час наступних укусів.
Інкубаційний період триває від 2 до 12 днів, найчастіше 4–8 днів після укусу інфікованого комара. Основні прояви захворювання:
- раптовий підйом температури із сильним болем у суглобах;
- набряклість суглобів, м’язовий біль, головний біль, нудота, втома, висипання;
Суставний біль може бути досить сильним і виснажливим, тривати від кількох днів до місяців, а в окремих випадках – навіть роками. За симптоматикою хвороба схожа на денге або зараження вірусом Зіка.
Групи ризику та ускладнення
Найбільше ризикують важкого перебігу новонароджені, які можуть інфікуватися від матері під час пологів або в перші тижні життя, а також люди похилого віку з хронічними хворобами. Випадки ускладнень і летального кінця трапляються рідко і переважно у цих категорій пацієнтів.
Діагностика, лікування та профілактика
Виявити вірус можна завдяки аналізу крові, зокрема шляхом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією у перші сім днів хвороби. Специфічних ліків від чікунгуньї поки не існує: лікування спрямоване на полегшення симптомів – вживання жарознижувальних, знеболювальних, достатнє пиття та відпочинок.
Вірус чікунгунья становить серйозну загрозу для громадського здоров’я через швидке поширення та відсутність специфічного лікування.
У низці країн вже зареєстровані або рекомендовані дві вакцини для груп ризику, але наразі вони не є широко доступними для широкого кола населення.
Профілактика зараження полягає у:
- носінні закритого одягу, що захищає шкіру;
- використанні репелентів з DEET, IR3535 або ікаридином;
- встановленні захисних сіток на вікна та двері;
- ліквідації місць розмноження комарів (вилучення стоячої води навколо житла).
Головним методом запобігання поширенню інфекції залишається контроль над популяцією та місцями розмноження комарів-переносників. Дотримання цих заходів допоможе знизити ризик зараження.