174499

Врятує кукурудза: Україна може зібрати врожай близький до минулорічного

Україна протягом останніх трьох років стабільно демонструє врожаї понад 90 млн. т. Це стало можливим за рахунок підвищення врожайності культур та ефективності ведення сільського господарства. В середньостроковій перспективі УЗА очікує подальшого зростання виробництва зерна та олійних культур за рахунок підвищення врожайності – до 113 млн. т, в той час як експорт може сягнути понад 70 млн. т. Про це повідомляє прес-служба Української зернової асоціації.

Як відомо, Україна входить до п’ятірки провідних країн експортерів зернових за всіма основними зерновими культурами, а за грошовою оцінкою 2019 року наша країна посіла друге місце за експортом зернових після США з показником $9,6 млрд, обійшовши за цим показником Аргентину ($9,3 млрд) та Росію ($7,9 млрд). 

«Цьогорічна зима та весна викликали тривогу на ринку через можливе погіршення врожаю 2020 року у зв’язку з погодними умови, проте травневі опади виправили весняну засуху та значно покращили зволоження ґрунту для вегетації як озимих, так і ярих культур, а спекотна погода червня сприяє росту та дозріванню зернових. Засуха в південних областях України не матиме критичного впливу на валовий врожай зернових, оскільки ці регіони не є основними виробниками зерна. Окрім того, в цьому році  аграрії значно розширили площі під кукурудзою, що дозволяє очікувати на новий рекорд врожаю цієї культури», – зазначив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

УЗА станом на червень 2020 року прогнозує, що в новому 2020/2021 маркетинговому році Україна цілком може знову отримати врожай близький до минулорічного – 97,1 млн. т, при цьому експорт зернових та олійних може сягнути 58,8 млн. т. Високий валовий збір врожаю в новому зерновому сезоні можна очікувати завдяки новому рекордному показнику врожаю кукурудзи – 36,9 млн т, при цьому експорт кукурудзи сягне – 31 млн. т. УЗА також очікує в цьому році на другий після минулорічного за обсягом врожай пшениці – 26,8 млн т, при цьому експорт може скласти 18 млн т.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Київщині з'явиться науковий агропарк

Про це йдеться в повідомленні Київської облдержадміністрації.

«Вже на початку липня ми плануємо приступити до державної реєстрації Наукового парку Unit Agro. На базі наукового парку вчені та бізнес зможуть працювати. Київщина отримає сучасну платформу для розвитку агропромисловості, ведення освітньої і науково-технічної діяльності», — зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.

За задумом засновників, парк дозволить вирощувати на території Київщини конкурентоспроможну, органічну продукцію, яка буде мати попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Важливим парк також є для розвитку освітньої, науково-технічної та інноваційної діяльності науковців області. Майбутній парк — це матеріально-технічна база для комерціалізації результатів їх досліджень. Парк буде сприяти розвитку та підтримки малого інноваційного підприємництва в країні.

«Всі ці та інші чинники об'єднали обласні влади, бізнесменів і вчених в бажанні створити надсучасний майданчик для подальшого розвитку агропромисловості та економіки Київщини», — підкреслив Володін.

Джерело: agroportal.ua

На Херсонщині згоріло пшеничне поле

На Херсонщині 23 червня іскра від приміського потягу спалила поле пшениці. Про це повідомляє прес-служба ДСНС.

Згідно з повідомленням, потужне займання сухостою сталося поблизу села Подокалинівка Херсонської області. Із сухої трави вогонь перекинувся на пшеничне поле. Пожежа вирувала на площі близько п’яти гектарів. Гасили займання понад дві години.

«Скоріш за все, пожежа виникла через потрапляння на суху траву розжарених частинок з вихлопного колектору приміського потягу, що на той момент рухався залізничною колією», — повідомили рятувальники.

Джерело: kurkul.com

Стан посівів більшості сільськогосподарських культур в Україні добрий і задовільний

Протягом другої декади червня підвищений температурний режим і достатнє на більшій частині території вологозабезпечення ґрунту сприяли інтенсивному росту та розвитку більшості сільськогосподарських культур, фенологічний розвиток яких завдяки інтенсивному накопиченню ефективних температур у червні значно прискорився. Стан посівів більшості сільськогосподарських культур був добрим та задовільним. Про це йдеться в агрометеорологічному огляді Укргідрометеоцентру, пише apk-inform.com.

«На окремих площах північних та західних областей із припиненням інтенсивних опадів і підвищенням температурного режиму стан ярих культур покращився у порівнянні з попереднім періодом», - уточнили експерти.

Як і в попередній період, загалом по території країни та в межах окремих областей спостерігалося строкате зволоження ґрунту під ранніми зерновими культурами – від надмірного для періоду молочна-воскова стиглість зерна (більше 125-160 мм) до недостатнього (менше 20 мм), місцями у південних областях метровий шар був зовсім сухим.

«У районах значних злив у супроводі граду та шквалів відзначалися локальні механічні пошкодження рослин усіх с/г культур і локальне полягання зернових. Після злив складалися умови для утворення щільної ґрунтової кірки, яка негативно впливає на ріст коренеплодів. У деяких районах північних та західних областей, де з початку колосіння озимих випало більше 150 мм опадів, створювалися умови для «стікання» зерна», - йдеться в огляді.

LOZOVA MACHINERY: пора готувати техніку до осені

Так для осінніх польових робіт українські та європейські господарства успішно застосовують важкі дискові борони ДУКАТ GOLD.

Машина створена для роботи по залишкам просапних крупностеблевих культур, таких як кукурудза і соняшник. Всього за один прохід знаряддя швидко і якісно виконує передпосівну підготовку ґрунту навіть по неоране полю без забивання робочих органів. А чудове копіювання нерівностей поля забезпечує рівномірну обробку на складних рельєфах.

Високу продуктивність борони підтверджує Андрій Воронкин, власник агрофірми «Колос» в Близнюківському районі Харківської області. У його господарстві за допомогою ДУКАТ GOLD з шириною захвату 6 метрів обробляли поля під посів соняшнику.

«Ми на власному досвіді переконалися в результативності застосування важкої дискової борони. Нас порадували відмінні результати, агрегат добре вирівнює поле і швидко перебиває всі пожнивні залишки, перемішуючи їх з грунтом. Машина відпрацювала без зауважень, нас абсолютно влаштовує, що вона вимагає мінімального обслуговування. Цієї осені будемо використовувати тільки ДУКАТ GOLD».

16.jpg

Позитивними відгуками діляться і інші аграрії, які брали ДУКАТ GOLD для роботи по стерні після збирання зернових і кукурудзи. Вони відзначають практичність і високу продуктивність борони (витрата палива становить близько 5-7,5 л/га), а також відмінну якість обробки грунту на щільних, піщаних і перезволожених грунтах.
Диски збільшеного діаметру (724 мм) дозволяють знаряддю працювати на глибину до 20 см, витримуючи навантаження в 260 кг. А Х-подібна форма розташування дисків повністю виключає відведення агрегату в бік при роботі на великій глибині.

Підшипникові вузли, робочі органи і шарніри рам ДУКАТ GOLD не містять точок змащення, і знаряддя практично не вимагає обслуговування. Для зручності аграріїв агрегат комплектується п'ятьма видами котків для різних грунтів.

В умовах щорічного зростання посівних площ з просапними культурами важкі дискові борони стають все більш актуальними серед фермерів.

 

Які країни купують українську плодовоовочеву продукцію

За інформацією аналітиків EastFruit, за роки дій російського ембарго на постачання плодоовочевої продукції на ринок РФ, українські садівники і городники повністю позбулися залежності від даного ринку і навіть наростили обсяги експорту.

В сезоні 2012/13 років Росія була основним ринком збуту плодоовочевої продукції з України. У цю країну направлялося більше 29% всього плодоовочевого експорту на суму близько $75 млн. доларів США. Ще близько 3% експорту українських овочів, фруктів, ягід і горіхів прямувало в Білорусь.

У сезоні 2019/20 років головним ринком збуту для плодоовочевої продукції українського виробництва були країни Євросоюзу. На країни ЄС припадає вже 67% обсягу експорту фруктів, ягід, овочів і горіхів з України. Ще 14% припадає на постачання плодоовочевої продукції українського виробництва в країни Близького Сходу, і лише близько 7% - в Білорусь, яка, частково, реекспортує українську продукцію на ринок Росії.

За оцінками трейдерів, питома вага російського ринку в постачаннях овочів і фруктів з України становить від 3 до 5% у вартісному вимірі. Тобто за сім років залежність українського плодоовочевого бізнесу від поставок на ринок РФ скоротилася приблизно в сім разів, а Росія вперше випала з десятки основних країн-покупців української плодоовочевої продукції за підсумками сезону 2019/20.

На даний момент Польща залишається основним ринком збуту української продукції з питомою вагою близько 17%. Туреччина займає друге місце, багато в чому завдяки масштабним закупівлям українських волоських горіхів, з питомою вагою близько 10%, а Франція третє – з часткою понад 7%.

Франція, в основному імпортує з України заморожені ягоди та волоські горіхи, а також закуповує українське яблуко і нарощує імпорт заморожених овочів. Польща теж імпортує українські заморожені ягоди, фрукти і овочі, а також свіжі тепличні помідори і огірки. В асортимент українського плодоовочевого експорту в Польщу входять також гриби, сухофрукти, цибуля, кавуни, дині, капуста, буряк, черешня, часник і навіть яблука.