Втрати посівів в Україні значно відрізняються від офіційних даних
За офіційними даними, аграрії через посуху втратили близько 2,6% від всіх посівних площ озимих культур і мають отримати за це компенсацію від Уряду.
Альтернативні оцінки на основі аналізу супутникових знімків свідчать про значно більші втрати. Про це пише у колонці на Економічній правді Наталія Куссуль,
заступник директора Інституту космічних досліджень НАНУ та ДКАУ, завідувач відділу інформаційних технологій та систем Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України.
Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ на основі аналізу космічних знімків змогли оцінити стан озимих культур за травень 2020 року та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка складає близько 920 тис. га.
Майже третина з них (340 тис. га) — в Одеській області. Близько 13% озимих культур перебувають у поганому стані, 40% — у пригніченому стані, а 47% знаходяться у хорошому стані.
На непідконтрольній же території, втрати озимих склали 68 тис. га, з яких 64 тис. га в Криму. Таким чином, на підконтрольній території втрати озимини склали 852 тис. га, або близько 10% від посівних площ озимих культур.
“Аналіз стану посівів за супутниковими знімками – інструмент, який вже зараз можна використовувати та масштабувати. Оцінка була проведена на основі створення карт класифікації та стану озимих культур за травень 2020 року, які охоплюють всю територію України.
Завдяки цим картам можна оцінити площі озимих культур в різних областях України, проаналізувати стан культур, а також визначити площі, на яких буде втрачено урожай в 2020 році”, – зазначає Наталія Куссуль.
За її словами, така велика різниця в офіційних та альтернативних підрахунках матиме суттєвий вплив на коригування структури випуску, наприклад, продовольчої (в основному озимої) та фуражної пшениці, ріпаку та інших озимих культур.
“Міністерству економіки, торгівлі та сільського господарства варто було б інституціонувати цей інструмент задля фактично миттєвого моніторингу, реагування та взагалі для розрахунку, наприклад, бюджетних потреб у разі виникнення потреби у компенсацій втрат.
Більше того, такий інструмент буде безцінним надбанням і для Уряду і для приватного сектору в процесі розвитку ринку агрострахування. Також, така значна різниця важлива для питання справедливості відшкодування одним і не відшкодування іншим, адже якщо Міністерство відшкодовуватиме втрати тільки на площі до 300 тис га, то що робити решті, по яких справді вдарила посуха, але які “не попали в списки до відшкодування””, – підкреслює Наталія Куссуль.