186395

Вимоги Європейського зеленого курсу стануть ключовими для експортерів агропродукції – експерт

Про це заявив голова Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Дмитро Лось під час публічного обговорення на тему «Дружнє до довкілля виробництво».

«Давайте чітко розуміти, які виклики зараз стоять перед експортерами з точки зору екологізації процесів. Це європейський рівень, про це думає тільки Європа. Але результати останнього Саміту G7 такі, що Green Deal невідворотний для усіх. Це те, що буде нас чекати у наступні п’ять років, хоч би куди ми експортували свою продукцію», - заявив Лось.

Він зазначив, що нині Європейський Союз приймає все нові і нові стандарти, які будуть стосуватися добробуту тварин, упаковки, екологізації виробленого продукту, і за ним підуть всі інші країни.

«Чому ми опікуємося питанням українського аграрного Green Deal? Коли йдеться про амбітні плани щодо того, як ми будемо робити екологізацію нашого ринку, ми забуваємо, що в нас уже є процес адаптації законодавства до європейських стандартів. Це означає підвищення стандартів і означає, що аграрії вже несуть фінансове навантаження. Тому, звичайно, в представників агроринку виникло ключове питання: скільки ми реально зможемо витратити на це, якими будуть джерела фінансування, звідки ці гроші», - акцентував голова UBTA.

Читайте також: Україна має поділитися власним досвідом на Саміті продовольчих систем – Качка
Він також додав, що, приміром, найближчим часом у ЄС знову буде підвищено стандарти щодо транспортних заходів, і, можливо, через два-три роки ЄС почне враховувати, якою технікою обробляли поля, які хімікати використовували. Тож треба ці питання прораховувати вже зараз.

Окремо керівник бізнес-асоціації звернув увагу на проблеми малих, крафтових виробників.

«Фактично в нас навіть немає стандартів для того, щоб невеличке дрібне підприємство могло виробляти крафтову продукцію. Ми повинні розробляти ці стандарти, враховуючи наші особливості. Тільки тоді в нас з’явиться програма допомоги малим товаровиробникам», - вважає Лось.

Джерело: ukrinform.ua



Зеленський підписав закон про агрострахування

22 липня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 1601-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який Верховна Рада ухвалила 1 липня поточного року.

Прийняття Закону про агрострахування було ціллю Мінагрополітики, передбаченою в Стратегії розвитку до 2030 року .

«Закон про агрострахування підписано. У стислі терміни ми виконали обіцяне разом із комітетом агрополітики та народними депутатами! Цей критично важливий інструмент дозволить нам підтримати агросектор покриттям ризиків. В умовах великої волатильності погодних факторів, відтепер держава забезпечить і гарантуватиме аграріям стабільний дохід незалежно від зовнішніх обставин. Нарешті ці механізми ми зможемо втілювати в життя», - зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Законом визначається механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування їхньої продукції, а також вимоги до учасників ринку, яким може надаватися така допомога.

Відповідно до Закону страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи – підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства.

Крім того, документом визначаються страхові продукти, ризики та випадки страхування з державною підтримкою. Розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів встановлено на рівні до 60%. 

Також Законом внесено зміни до Податкового кодексу України в частині збільшення ставки податку на дохід за договорами страхування сільськогосподарської продукції на 0,5 відсоткових пункти з метою у подальшому спрямування цих коштів на підтримку страхування сільськогосподарської продукції.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Експорт зернових нового врожаю перевищив мільйон тонн

Про це повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики.

Зокрема, з 1 по 21 липня 2021 року було експортовано 343 тис. тонн пшениці (на 69 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період 2020/2021 МР), 301 тис. тонн ячменю (як і за аналогічний період минулого МР), 4,6 тис. тонн жита (на 4,4 тис. тонн більше), 529 тис. тонн кукурудзи (на 133 тис. тонн більше). Також за вказаний період було експортовано 7,1 тис. тонн борошна (на 5,2 тис. тонн менше).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні зареєстровано 1411 земельних угод

Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 21 липня укладено 1411 угод у рамках чинного ринку землі.

Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 3947 нотаріусів. Всього заяв – 4415, із них погоджено 3891, у черзі на розгляд – 8, відмову отримали 516.

Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

 



Названо найбільших споживачів української курятини за кордоном

У січні-червні Україна експортувала м’яса та їстівних субпродуктів птиці на 320 млн дол. Про це свідчать дані Державної митної служби, повідомляє УНН.

Головними покупцями української птиці за кордоном були Саудівська Аравія (97,6 млн доларів), Нідерланди (53,6 млн доларів) та ОАЕ (15,9 млн доларів).

Лише у червні експорт української курятини склав 64,7 млн дол.

Водночас за 6 місяців Україна імпортувала курятини лише на 25,4 млн дол. Зокрема, у червні — на 4 млн дол.

Експорт курятини Україною перевищує імпорт у 13 разів (у грошовому вимірюванні).



В Україні планують впровадити інструмент банківської гарантії для форвардних контрактів

Українська зернова асоціація та представники банківського сектору, які забезпечують левову частку агрокредитування в країні, обговорили можливість впровадження інструменту банківської гарантії для форвардних контрактів. Такий фінансовий інструмент убезпечить учасників зернового ринку від ризиків невиконання форвардних контрактів через підвищення цін на зерно в момент фізичного постачання. Про це повідомляє прес-служба УЗА.

Запровадження такого банківського інструменту дозволить не лише великому агровиробнику, а і  малому та середньому, продавати свою продукцію напряму експортерам за форвардними контрактами, слугуватиме гарантією від збитків та оздоровить вітчизняний зерновий ринок, вивівши більшість агровиробників в ранг першокласних компаній. Ба більше, впровадження такого інструменту значно покращить позиції українського зерна на світовому ринку, а український ринок перейде в ранг преміальних. Це гарантуватиме вищу ціну на українське зерно як на світовому ринку, так і безпосередньо агровиробнику.

Концепцію УЗА активно підтримали усі учасники ринку: як виробники та експортери, так і банківський сектор. Наразі, робоча група завершує деталізацію механізму фінансового інструменту  банківської гарантії та найближчим часом буде проведено додаткове обговорення серед учасників зернового ринку.

Очікується, що інструмент запрацює до кінця 2021 року, таким чином забезпечивши форвардні контракти на постачання зерна урожаю 2022 року.