178171

Визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС: шанси і виклики

Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволить Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи рішення, прийняте Європарламентом 7 жовтня 2020 року.

Таким чином, підкреслив він, українське насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, – як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.

Безперечно, рішення Європарламенту відкриває позитивні можливості для України. Переваги для держави полягають у збільшенні інвестицій в галузь, створення нових робочих місць, а також наповнення державного та місцевого бюджетів за рахунок сплачених податків, пояснив експерт.

Експерти прогнозують, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС забезпечить задоволення експортного попиту та відкриття ринків нових країн для українських насіннєвих компаній.

Втім, ейфорія щодо нового поштовху для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва після визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС є передчасною, застеріг Олександр Захарчук.

Слід пам’ятати, що наразі на території України функціонує вже вісім великих насіннєвих заводів «чисто» іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції.

Робота одного насіннєвого заводу вартістю близько 100 млн дол. США, що будується іноземними компаніями, забезпечує роботою лише 80-85 чоловік. Такий завод може виробити 500-600 тис. посівних одиниць насіння гібридної кукурудзи на загальну суму близько 0,9 млрд грн. З них – інтелектуальна складова може складати до 80 %, тобто 0,7 млрд грн. Це й та додана вартість, з якої сплачуються податки і яка, на жаль, не буде належати українським селекції та насінництву, уточнив учений.

Адже навіть після продажу за кордон, пояснив він, це насіння залишиться французьким, німецьким, чи швейцарським, і буде приносити прибутки в першу чергу іноземним компаніям – Corteva Agriscience, Bayer, Euralis та іншим. Інтелектуальна складова вирощеного ними на території України насіння завжди залишатиметься у власності іноземних держав.

Україна може опинитися у ситуації Румунії, спрогнозував науковець. На території цієї країни іноземними компаніями вироблено багато насіння, але ніхто ніколи не називає Румунію найбільш передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом!

Крім того, на думку науковців Інституту аграрної економіки, на європейському ринку насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, продаючи за кордон насіннєвий матеріал зазвичай за демпінговими цінами, а також у країни не найбільш якісного ведення насінництва.

З існуючою відсталою матеріально-технічною базою, без державної підтримки селекційної галузі, без гідної заробітної плати селекціонерів Україна навряд чи зможе конкурувати з існуючими європейськими  виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС, висловив сумнів Олександр Захарчук.

На його думку, для забезпечення успішного виводу насіння вітчизняної селекції на європейський ринок необхідно запровадити низку системних заходів, спрямованих на посилення позицій саме українського насінництва, зокрема:

збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції;
запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку за рахунок дії селекційних програм;
визначити шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридного;
розробити дієві механізми боротьби з фальсифікатом насіння.
Лише запровадження в Україні цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку та охорона прав інтелектуальної власності на сорти рослин та насіння сприятиме виходу українських виробників на ринки країн – членів ЄС з насінням вітчизняної селекції, підсумував Олександр Захарчук.

Ціни на м’ясо в Україні: курятина та свинина дешевшають

Згідно з даними регулярного моніторингу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, за місяць з усіх основних видів м’яса в Україні подорожчала лише яловичина. Ціни на курятину та свинину протягом першої декади жовтня зменшувались.

Так, станом на 9 жовтня середні гуртові ціни (вартість, за якою продукцію реалізують безпосередньо виробники) на яловичину складали 96,66 грн за кілограм. Це на 13% більше, порівняно з показниками початку жовтня 2019 року, та на 1% більше, ніж було у вересні.

Птиця (кури) вартувала в середньому 46,05 грн за кілограм. Це на 9% менше, ніж минулого року, та на 3% менше, ніж минулого місяця.

Що ж до котирувань свинини, то у річному обчисленні цей вид м’яса подорожчав на 3%. Утім, порівняно з показниками вересня, у жовтні ціни знизились до 84,84 грн за кілограм (-3%).

Крім того, за місяць подорожчали яйця (+11%) та молоко (+2%).

Джерело: Meat-Inform

Горілчаний цех українського олігарха виставили на аукціон за понад 40 млн грн

Про це повідомляє пресслужба ДП, передає УНН.

"На електронному аукціоні OpenMarket (ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України) виставлено цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів за стартовою ціною 40 966 934 грн. Будівля має загальну площу 12346,5 кв.м. та знаходиться у місті Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29", - інформують у ДП.

Так, цех складається з:
▪️ адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею 9406,1 кв.м.;
▪️ адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м.;
▪️ складу В, загальною площею 1460,1 кв.м.;
▪️ виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м.;
▪️ складу - рампи П, загальною площею 550,6 кв.м.;
▪️ складу М, загальною площею 534,5 кв.м.;
▪️ складу Т, загальною площею 109,8 кв.м.

"Україна стрімко йде шляхом демонополізації та приватизації підприємств з виготовлення спирту. Тому ми всією командою OpenMarket раді стати частиною процесу, який допоможе зробити ринок більш різноманітним, з рівними правилами для кожного його учасника. Думаю, що це буде цікавий кейс", — повідомив генеральний директор ДП "СЕТАМ" Олександр Мамро.

Дата проведення аукціону - 30 жовтня поточного року, інформують у пресслужбі.

Варто зазначити, що за інформацією, доступною з відкритих джерел, за згаданою адресою розташований цех, що належав "Станіславській торговій компанії", бенефіціаром якої є олігарх Олег Бахматюк.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

«Аграрний фонд» розпочинає форвардні закупівлі зерна врожаю 2021 року

Про це повідомила прес-служба АТ «Аграрний фонд».

Товариство планує закупити 160 тис. тонн зернових, а саме: 150 тис. тонн пшениці та 10 тис. тонн жита. За попередніми оцінками, обсяг платежів агровиробникам складе близько 500 млн грн.

Розмір авансового платежу встановлено на рівні 40-80% від загальної вартості поставки за договором, у відповідності до системи оцінки клієнтів.

Рівень цін осінньої кампанії форвардної програми, виходячи з яких здійснюватиметься передплата за договорами, на зерно пшениці 2 класу – 5800 грн/т, пшениці 3 класу - 5600 грн/т, жита 2 та 3 класів - 4000 грн/т.

Відсоткова ставка за користування коштами попередньої оплати без урахування курсових коливань від 17% до 19%, з урахуванням курсових коливань - 11%.

Крім того, в рамках форвардної програми сільгоспвиробники матимуть можливість укласти договори на поставку азотних добрив, вартість яких не перевищуватиме розміру авансового платежу. Таким чином азотні добрива можна не лише придбати, але й обміняти на сільгосппродукцію за ринковими цінами.

АТ «Аграрний фонд» співпрацюватиме з великими агрохолдингами, малими та середніми фермерськими агрогосподарствами, які мають успішний досвід вирощування сільськогосподарських культур, з позитивною кредитною історією та без податкової заборгованості. При цьому є певні вимоги до обсягу мінімальної партії: для пшениці - 100 тонн, жита - 50 тонн.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Кампанія у ЗМІ щодо подорожчання хліба насправді призведе до цього

Про це Укрінформу заявив заступник директора Інституту аграрної економіки (ІАЕ) Микола Пугачов.

Він зазначив, що останнім часом у засобах масової інформації поширюються відомості щодо подорожчання хліба до кінця 2020 року на 15-20 %. І це, на його думку, як і будь-яка маркетингова інформація, впливає на поведінку учасників ринку.

«Як правило, інформаційна кампанія про майбутнє подорожчання закінчується реальним збільшенням ціни. Тим більше, що при підвищенні ціни на 15-20 % споживання хліба практично не зменшиться. Адже хліб в цілому є відносно нееластичним товаром й можливостей відмовитися від споживання хліба або замінити його іншим товаром у населення небагато. Отже, виторг виробників хліба та його продавців зросте», - наголосив Пугачов.

Втім, за його словами, існують і об’єктивні причини подорожчання хліба, до яких можна віднести підвищення цін на енергоносії, збільшення оплати праці, коливання світових цін на аграрну продукцію.

«Скорочення у 2020 році валового збору зернових в Україні на 7-10 млн тонн не є катастрофічним для внутрішнього ринку. Дефіциту зерна не буде. Водночас ціна на внутрішньому ринку зерна суттєво залежить від світової ціни. А ціни на зерно у Чорноморському регіоні досягають у поточному сезоні нових максимумів. Якщо українську пшеницю можна продати на експорт по 240 дол. за тонну (на умовах FOB), то, відповідно, ціна її продажу вітчизняному борошномельному підприємству чи пекарні буде наближатися до цієї величини. Як наслідок, відбувається подорожчання борошна», - пояснив заступник директора ІАЕ.

Ваш вибір 'Подобається'.

На Харківщині судитимуть фермера за захоплення 75 га землі

Про це Харків Times повідомили в прес-службі прокуратури області.

За інформацією слідства, 64-річний керівник відділення товариства з обмеженою відповідальністю самовільно зайняв більше 75 га, які розташовані на території однієї з сільрад Красноградського району. На цих ділянках за допомогою сільськогосподарської техніки, що належить ТОВ, вирощував соняшник.

В результаті дій керуючого державі в особі ГУ Держгеокадастру завдано збитків на суму майже 3 млн грн. Чоловікові повідомили про підозру за фактом самовільного зайняття земельної ділянки (ч. 2 ст. 197-1 КК). Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

За рішенням Красноградського районного суду арештовані посіви соняшнику загальною площею понад 75 га і сільгосптехніка, яка використовувалася при зборі врожаю з зазначених земельних ділянок.

Досудове розслідування здійснюють слідчі СО Красноградського ОП ГУНП в Харківській області.

Ваш вибір 'Подобається'.