Як аграрний експорт зміг утриматися на довоєнних показниках
Попри перебої в роботі логістики та фактично блоковане Чорне море, українська аграрна торгівля вийшла на обсяги, порівнянні з минулим сезоном.
30 червня завершився 2022/23 маркетинговий рік на аграрному ринку. Це умовний період, який охоплює як виробництво врожаю, так і його продаж. Сезон, що завершився, стартував 1 липня 2022 року, тому його заведено характеризувати як такий, що повністю пройшов під час війни. Проте це не зовсім так: основа врожаю минулого року була закладена восени 2021-го – саме повноцінно проведена озима посівна кампанія дозволила згладити шок весни 2022 року та значне просідання обсягів у ярій групі.
За даними Держстату та Державної митної служби, експорт основних зернових культур з України у 2022/23 році становив понад 49 млн тонн (дані на 28 червня) проти 48,4 млн тонн сезоном раніше. Абсолютна більшість поставок припала на кукурудзу – цієї культури було експортовано 29 млн тонн, майже на чверть більше, ніж у 2021/22 МР.
У 2022 році частка агропродовольчої продукції у загальному експорті України збільшилася до 53% із 41% у 2021 році.
Mind розбирався, як вдалося досягти такого показника, враховуючи, що практично все було проти українського експорту.
Що сформувало ресурс для експорту, адже врожай напевно знизився? Справді, у 2022 році виробництво зернових культур в Україні скоротилося на 37% порівняно з показником 2021 року і склало близько 53,9 млн тонн.
Найбільших втрат, 75–80%, зазнали врожаї у прифронтових Запорізькій, Донецькій та Луганській областях. Також з обігу випала Херсонщина, яка більшу частину 2022 року перебувала під окупацією.
Проте, незважаючи на серйозне просідання, сумарний результат жнив не був провальним: по-перше, через те, що база для порівняння була від початку завищеною (у 2021 році Україна зібрала рекордний у своїй історії врожай – 84 млн тонн); по-друге, через окупацію частини територій і відтік людей за кордон, зменшився попит на внутрішньому ринку і це дозволило перенаправити додаткові обсяги на експорт.
Ще один рівновеликий фактор, що забезпечив підсумкову цифру експорту, виключно статистичний. Через блокаду чорноморських портів з кінця лютого аж до серпня 2022 року значна частина (за оцінками, приблизно 20 млн тонн) рекордного, нагадаємо, врожаю залишилася не вивезеною і експортувалася активно вже в новому сезоні, поповнивши його статистику.
Скільки було експортовано у розрізі культур? На 28 червня експорт проти минулого сезону склав:
- пшениці – 16,8 млн тонн проти 18,7 млн тонн;
- ячменя – 2,7 млн тонн проти 5 млн тонн;
- ріпаку – 3,4 млн тонн проти 2,7 млн тонн;
- кукурудзи – 29 млн тонн проти 23 млн тонн;
- сої – 3,2 млн тонн проти 1,1 млн тонн.
Експорт з України окремих товарів агропромислового комплексу у 2021/2022 та 2022/2023 маркетингових роках
| Товарна категорія | Експорт у 2021/2022, тонн | Експорт у 2022/2023 тонн | Експорт у 2021/2022 тис. $ | Експорт у 2022/2023 тис. $ |
| Пшениця та меслин | 18 738 778,9 | 16 776 898,7 | 4 871 467,8 | 3 502 214,9 |
| Жито | 161 523,0 | 17 944,0 | 34 446,5 | 3 582,6 |
| Ячмінь | 5 748 946,5 | 2 695 487,2 | 1 315 559,6 | 511 555,5 |
| Овес | 12 456,9 | 5 009,6 | 2 920,0 | 1 150,3 |
| Кукурудза | 23 402 525,3 | 29 073 356,6 | 5 828 271,3 | 6 125 670,9 |
| Рис | 4 106,8 | 58.1 | 2 567,5 | 113.4 |
| Сорго зернове | 67 309,5 | 69 351,3 | 16 340,3 | 15 460,9 |
| Гречка, просо та насіння канаркової трави | 98 781,6 | 74 528,1 | 29 807,6 | 22 652,1 |
| Соєві боби, подрібнені або неподрібнені | 1 152 998,1 | 3 236 842,4 | 639 281,6 | 1 239 390,7 |
| Насіння льону | 32 825,5 | 15 144,3 | 23 172,4 | 8 656,6 |
| Насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене | 2 709 877,7 | 3 400 664,3 | 1 727 513,5 | 1 668 583,5 |
| Насіння соняшнику | 1 079 692,8 | 2 369 383,8 | 610 229,6 | 896 431,6 |
| Насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені | 24 710,8 | 23 428,3 | 41 829,4 | 45 415,8 |
| Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції | 4 337 266,4 | 5 277 604,8 | 5 826 835,3 | 5 538 947,9 |
| Макуха і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії | 420 223,8 | 546 841,8 | 230 180,0 | 252 980,9 |
| Макуха і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій | 3 391 794,4 | 3 965 174,4 | 956 063,3 | 829 807,5 |
Як змінився аграрний експортний вектор (якщо змінився)? До повномасштабного вторгнення український аграрний експорт орієнтувався на країни Азії та насамперед Китай – частка цього напряму в структурі аграрного експорту досягала 30%. Колосальний показник, враховуючи величезні грошові та товарні обсяги української торгівлі АПК. Закупівельну активність позаминулого сезону деякі аналітики трактували як підготовку Китаю до європейської війни, яка неминуче викличе зростання цін на продовольство. Як бачимо, вони стовідсотково мали рацію, і 24 лютого 2022 року КНР зустріла з історично-рекордними запасами агропродукції.
Після блокади чорноморських портів все змінилося.
У 2022 році Азія вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера української агропродукції і перемістилася на друге місце. У грошах обсяги експорту до країн цього регіону становили минулого року $7,3 млрд.
На перше місце у переліку імпортерів української агропродукції очікувано вийшли колективна Європа та Туреччина.
У 2022 році обсяги постачання української аграрної продукції до країн – членів ЄС збільшилися проти показника 2021 року на 66% і склали $13,1 млрд. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції вперше перевищила половину всього українського агроекспорту і торік становила 55,5%.
За підсумками сезону співвідношення збереглося.
Тобто звинувачення в тому, що Україна постачала зерно здебільшого в багаті країни, а не в Африку – виправдані? Ні, не виправдані, якщо дивитися на продовольчі категорії.
Наприклад, у переліку основних покупців пшениці Бангладеш знаходиться на четвертому місці з показником імпорту понад 1 млн тонн на суму $216,012 млн. Також у першій десятці покупців цієї культури Єгипет, Індонезія та Ліван.
За ячменем у першій десятці покупців Ліван, Туніс та Лівія.
При цьому технічні культури, такі як ріпак, дійсно закуповують переважно країни Євросоюзу, але це не завдає жодної шкоди покупцям з країн Африки.
Зазначимо, що за прогнозом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Єгипет у 2023/24 МР стане найбільшим у світі імпортером пшениці, закупивши 12 млн тонн проти 11,2 млн тонн попереднього року. Драйвером торгівлі стане скорочення внутрішнього врожаю й зростання кількості населення, для якого хліб, виробництво якого субсидується, є основним продуктом харчування.
Європейські фермери, які протестували проти українського зерна, мали для цього підстави? Так, але не ті, які обурювалися найголосніше.
Хедлайнером аграрних протестів у ЄС заведено вважати польських аграріїв, які планомірно, починаючи з осені 2022 року, скаржилися на наплив українського зерна. Ці скарги артикулювали, зокрема, у форматі масштабних протестів на кордоні та блокади трас.
Проте, якщо аналізувати статистику за сезон, то Польща зовсім не лідирує у переліку імпортерів за більшістю категорій, хоч і входить до першої п’ятірки покупців. Так, у переліку імпортерів пшениці ця країна – п’ята з обсягом закупівлі 0,8 млн тонн – відносно скромно, хоч і шокуюче багато, якщо порівнювати з попереднім сезоном, коли країна купила лише 15 000 тонн.
Серед покупців українського ячменю Польща восьма, а кукурудзи – сьома.
У топі покупців країна з імпорту жита (номер один із обсягом закупівлі 9000 тонн); сорго – третя (близько 7000 тонн); гречки – перша (10 000 тонн), так само лідер з імпорту ріпаку – 0,745 млн тонн.
Нагадаємо, що Єврокомісія 2 травня оголосила про введення тимчасових заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника з України на ринки Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини та виплату компенсацій місцевим фермерам.
Обмеження було запроваджено після скарг деяких країн ЄС на те, що надлишок українського зерна знижує ціни на місцеву агропродукцію та впливає на доходи фермерів.
На початку червня обмеження було пролонговано до 15 вересня.
А що з експортом олійних категорій? Експорт соняшнику шокуючи зріс – на 268%. В обсягах експорт склав 2,4 млн тонн проти близько 1 млн тонн минулого сезону.
Основні покупці – Болгарія, Румунія, Угорщина.
Завдяки українській сировині у поточному 2022/23 МР Болгарія б’є рекорди з виробництва соняшникової олії. Зростання імпорту соняшнику країною склало +28%, частка України в імпорті соняшнику перевищує 66%. Експорт олії з Болгарії досяг рекордної позначки – 433 000 тонн (+59% до аналогічного періоду минулого року).
Експорт соняшникової олії з України у фізичних обсягах навіть трохи перевищив результат минулого сезону, однак у грошах знизився до $5,5 млрд проти $5,8 млрд.
Які прогнози на 2023/24 маркетинговий рік? Урожай зерна у 2023 році значно знизиться порівняно навіть із минулим військовим роком. Його оптимістична оцінка – 48 млн тонн, яка може бути – і напевно буде – переглянута у бік зменшення. Це істотно скорочує ресурс для експорту, особливо якщо розвиватиметься тренд на повернення українців з-за кордону і ємність внутрішнього ринку почне поступово зростати.
При цьому Стамбульська угода – домовленість, що дозволяє експортувати зерно з чорноморських портів і без того працює ні добре ні погано, спливає 18 липня. Більшість учасників ринку схиляються до того, що продовжено її не буде.
Це ще більше звужує логістичні можливості та змушує компанії-експортери вже зараз опрацьовувати можливості перевалки через порти на Дунаї. Але цей канал у діапазоні найближчого сезону буде складно розвинути настільки, щоб компенсувати втрачені можливості портів Великої Одеси.