Як дефіцит молока в Україні впливає на галузь та споживача 

Як дефіцит молока в Україні впливає на галузь та споживача 
Фото: з відкритих джерел

Останні роки в Україні суттєво знижуються поголів’я корів та відповідно й обсяги виробництва молока. Якщо до 2019 року наша країна входила в десятку світових лідерів-виробників молока, то у 2023 році взагалі замикає топ-30 переліку.

Зокрема, упродовж 2018-2023 років загальне поголів’я корів знизилось аж на 37% – у 2017 році в Україні налічували понад 2 млн корів, то наприкінці 2023-го їх було 1,27 млн. У сільськогосподарських підприємствах цей показник впав на 18,5%.

Причин для цього чимало. Не останню роль також зіграли пандемія коронавірусу та, звичайно, повномасштабне вторгнення РФ. Велика війна змусила фермерів кидати свої господарства та виїжджати у безпечні регіони чи за кордон. Багато скоту також було релоковано та експортовано на іноземні підприємства. Безперервні обстріли та відключення електроенергії унеможливлювали регулярне доїння, що негативно впливало на здоров’я корів.

Обсяги виробництва молока за останні п’ять років знизились на 28% – із 10,3 млн тонн до 7,3 млн у 2023 році. Але варто зауважити, що обсяги виробництва підприємствами суттєво не змінились, натомість по господарствах населення зниження становило майже 40% (4,5 млн тонн минулого року). За прогнозами, до 2025 року останні зможуть виробити не більше 3,6 млн тонн молока, тобто менше, ніж половину за 2018 рік.

При цьому, частка молока від населення у загальному обсязі виробництва становить 62%. Й очевидно, що падіння обсягів виробництва молока господарствами населення не

компенсуються зростанням обсягів виробництва у сільськогосподарських підприємствах.

Якщо у 2019 році Україна виробляла молока коров’ячого понад 240 кг на душу населення, то у 2023 році цей показник опустився нижче рівня 220 кг. І як зауважують експерти, падіння було б значнішим, якби не відбувся значний відтік населення (а так і споживачів) за межі України.

Утім, керівництво країни сподівається на повернення біженців. Тож, якщо додому повернуться принаймні 3 млн українців, то до 2025 року обсяг виробництва молока на душу населення впаде до 185 кг. До речі, фахівці кажуть, що раціональна норма споживання молочних продуктів становить 340-350 кг.

“БізнесЦензор” розбирався, як дефіцит молока-сировини впливає на переробні підприємства, експорт та імпорт продукції, а також що необхідно зробити для покращення ситуації.

Унаслідок зменшення обсягів виробництва молока від населення відповідно знизилися обсяги надходження сировини на підприємства промислової переробки – з 4,2 млн тонн у 2018 році до 2,9 млн тонн у 2023-му. При цьому частка молока від господарств населення у переробці торік становила лише 11%. Очікується, що до 2026 року цю категорію молока взагалі не прийматимуть на промислову переробку через невідповідність вимогам безпечності ЄС.

Водночас потужності лише великих та середніх молокопереробних підприємств дозволяють переробляти не менше 5 млн тонн сировини на рік. Тобто останні роки рівень їхньої завантаженості не перевищував і 60%.

Це, своєю чергою, передбачає негативні наслідки для підприємств переробки. Зокрема, зростає собівартість виробництва молочних продуктів (через недозавантаженність обладнання), зменшується кількість персоналу, а з нею рівень зайнятості регіону та обсяги податкових надходжень.

Через зниження обсягів виробництва молока від населення частина українців, які любили “домашні” молочні продукти були змушені перейти на молочку промислового виробництва. За підрахунками експертів, попит на продукти переробних підприємств зріс на 3 млн споживачів.

Торговельні мережі збільшили кількість замовлень до молокопереробних підприємств, які, у свою чергу, для задоволення цих замовлень були змушені підняти рівень конкуренції за якісне молоко. Унаслідок цього у другій половині минулого року ціни на молоко-сировину підстрибнули аж на 30%.

Водночас такий рівень ціни на тлі стабільної гривні негативно відбився на можливостях експорту, адже вартість нашої продукції за кордоном вже не була такою конкурентною.

Зрештою ситуація стала патовою. З одного боку ціни на молоко-сировину не можуть впасти через наявний дефіцит (а з урахуванням потенційного повернення біженців – і поготів). Виробників молока це цілком влаштовує, адже прямо впливає на рентабельність бізнесу. При цьому, вони не хочуть вкладатися в розвиток та розширення своїх підприємств, так як розуміють, що збільшення пропозиції сировини зменшить її ціну.

З іншого боку висока ціна на молоко заважає експорту продукції за кордон. А експорт нам вкрай необхідний, принаймні для “супутньої” молочної продукції, яка виробляється при виробництві основної, наприклад, казеїну при виробництві масла, сироватки – при виробництві твердих сирів. Адже вітчизняна галузь не потребує таких обсягів даних продуктів.

Експорт та імпорт молочних продуктів

Як не парадоксально, але 2022 рік був досить вдалим для галузі. Він зріс приблизно на 40%. Зокрема, зросли обсяги постачання сухого молока, масла та сирів. Окрім рішення ЄС скасувати мита та квоти на аграрну продукцію України, цьому є ще декілька причин.

“По-перше, зменшилася кількість споживачів в Україні, люди емігрували – тож з’явилися надлишки, які можна було експортувати. По-друге, накопичилася певна продукція. Через порушення логістичних ланцюгів сухе молоко на складах перебувало десь пів року.

Також вплинула девальвація національної валюти, курс знизився, і відповідно, українська продукція набула конкурентної цінової спроможності. Але уже у 2023 році ці конкурентні переваги знизилися, тож обсяги експорту знизилися до рівня 2021 року”, – пояснив керівник експертно-аналітичної служи Спілки молочних підприємств України Леонід Тулуш.

Із поступовим поверненням українців додому у 2023 році внутрішнє споживання молока почало збільшуватися, а сировинна база – скорочуватися, що, як уже писалося вище, призвело до зростання цін на 30%.

Наприкінці минулого року ціни на молоко-сировину в Україні перевищили 90% від середнього показника по країнах ЄС (45 євро за 100 кг), що є фактично історичним максимумом для вітчизняної галузі.

Водночас зі зменшенням експорту молочної продукції Україна збільшила обсяги імпорту – із $224 млн у 2022 року до $258 млн у 2023 році.

“Ми дуже багато імпортуємо. Багато їде сирів, молока з сусідніх країн – з Польщі, Німеччини. І ці обсяги сягають великих розмірів. Якщо, як приклад брати тверді сири, то десь 50% ми споживаємо імпортного сиру. До того ж бачимо на полицях імпортні сири, які й дешевші на українські”, – наголосив голова наглядової ради Ічнянського молочно-консервного комбінату Валентин Запорощук.

За його словами, це також є наслідком дефіциту якісної сировини. Адже саме така сировина з великих ферм переробляється в молоко, яке можна споживати та виробляти з нього якісну продукцію. І саме таку продукцію ми можемо експортувати.

Як пояснює Запорощук, молоко від населення вважається несортовим молоком.

“І держава, на мій погляд, повинна сьогодні про це подумати. Є багато прикладів, коли наші сусіди застосовують різні підтримуючі фактори. Не завжди йдеться про гроші. Це можуть бути умови – для отримання кредитів, компенсаторів на інвестиції. Не стоїть питання віддати гроші. Ні. Наприклад, ви інвестуєте, створюєте нові робочі місця, сплачуєте податки – тоді маєте певні преференції. Чим швидше ми почнемо це робити, тим швидше ми відчуємо зростання”, – зазначив він.

Що необхідно для покращення ситуації у молочній галузі

Європейські фермери отримують значні обсяги дотацій з ЄС – донедавна практична половина

бюджету ЄС спрямовувалась на фінансування заходів Спільної аграрної політики ЄС. При цьому

Польща є одним із найбільших реципієнтів такої підтримки – у 2022 році її обсяг сягнув майже 12 млрд євро.

“Свого часу, у дев’яностих роках, у молочну галузь Польщі, зокрема у модернізацію молокопереробних потужностей, було спрямовано значний обсяг фінансових ресурсів з ЄС. Натомість, вітчизняний молочний сектор практично був позбавлений державної підтримки – чи не єдиним інструментом державної підтримки був спецрежим справляння ПДВ, дія якого була скасована у 2017 році”, – пояснив заступник виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Дмитро Стріховський.

Тож, на його думку, представники молочної галузі України ніколи не мали і у перспективі найближчих 10-15 років – до моменту потенційного вступу до ЄС – не матимуть доступу до зіставних за обсягами ресурсів державної підтримки, які є у Польщі та інших аграрних країнах ЄС. Як наслідок, українських молочним фермам складно конкурувати з європейськими.

Крім того, у Польщі для сімейних молочних ферм передбачені пільгові кредити, супровід, компенсації по інвестиціях.

“Польща також починала з п’яти корів на фермах. Згодом закон зобов’язував збільшувати поголів’я, розвивати виробництво, покращувати якість та контроль. На сьогодні сімейна молочна ферма у Польщі – це мінімум 25 корів. Але вони до цього йшли 40 років, – додав голова наглядової ради ІМКК Валентин Запорощук.

На його думку, необхідно прискорити процес створення сприятливих умов для розвитку галузі. Для цього потрібні державні важелі – створення сімейних молочних ферм, пільгове кредитування, інвестиції на збільшення поголів’я, компенсація на відкриття нових потужностей та нового обладнання тощо.

Що пропонує бізнес

Як наголошують у Спілці молочних підприємств України, наразі постає гостра необхідність стимулювання поставок молока-сировини на промислову переробку.

У цьому контексті варто стимулювати виробників молоко-сировини збільшувати обсяги діяльності у секторі молочного скотарства – через надання дешевих кредитів для будівництва/розширення ферм, придбання племінного поголів’я, а також обладнання для утримання корів.

Як наголошує заступник виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Дмитро Стріховський, ще з 2021 року СМПУ намагається вплинути на реформування держполітики у сфері розвитку тваринництва в цілому та скотарства зокрема.

За цей час були запропоновані варіанти дежстимулювання розвитку молочного скотарства для подолання дефіциту якісної молоко-сировини та відновлення експортного потенціалу.

“На жаль, інертність бюрократичного апарату та низька ефективність інституцій державного управління в Україні, зокрема в частині удосконалення та осучаснення регулювання діяльності в аграрному секторі економіки, суттєво стримує активність СМПУ”, – визнає пан Стріховський.

Наразі, Спілка та бізнес просуває наступні ініціативи:

  • забезпечити доступ суб’єктів молочного сектору до ресурсів програми держпідтримки шляхом здешевлення кредитів “5-7-9” – зокрема, збільшити ліміт для отримання кредиту на поповнення обігових коштів до 150 млн грн (зараз ліміт – 90 млн грн), а також можливість отримати кредити для фінансування капітальних інвестицій у будівництво/реконструктцію/розширення молочних ферм;
  • стимулювати зростання поголів’я корів на індустріальних молочних фермах з поголів’ям понад 500 корів, оскільки саме такий розмір молочних ферм наразі характеризується найвищою продуктивністю;
  • стимулювати постачання сировини на офіційну молоко-переробку – для зниження обсягів переробки молока за “тіньовими” схемами, зростання безпечності молокопродуктів, рівня зайнятості та податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

У лютому цього року під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький обіцяв, що Міністерство економіки у межах програми “доступних кредитів 5-7-9%” забезпечить можливість тваринницьким підприємствам збільшити кредитний ліміт за цією програмою із 90 до 150 млн грн для фінансування оборотного капіталу. На сьогодні це рішення вже виконано.

Також міністерство мало запропонувати окремий напрям підтримки в межах цієї кредитної держпрограми – здешевлення кредитів для здійснення капітальних інвестицій, з лімітом 300 млн грн.

Водночас, як повідомили “БізнесЦензору” у Міністерстві аграрної політики, окрім програми “Доступні кредити 5-7-9%” українські виробники можуть отримати гранти. Їх надають для створення нових виробництв переробних підприємств або збільшення потужностей існуючих виробництв. За цією програмою підприємці отримують до 8 млн грн на розвиток бізнесу.

При цьому у міністерстві звернули увагу, що отримати бюджетні кошти можуть фермерські господарства, які мають у власності від 3 до 100 голів корів або від 5 до 500 голів кіз та овець, офіційно ідентифікованих та зареєстрованих. Кошти надаються у розмірі: 7000 грн на 1 корову і 2000 грн на одну голову кіз та/або овець.

Утім, у СМПУ пояснюють, що ферми, які мають невелику кількість корів здебільшого збиткові і не можуть бути ефективними, щоб забезпечити європейську якість сировини та подолати дефіцит молока. А великим підприємствам з арсеналом в тисячі корів, які мають для цього необхідні потужності, державної підтримки не передбачено.

До того ж кошти, які виділяються на підтримку бізнесу, здебільшого спрямовуються з західної допомоги. Вони здебільшого йдуть на розвиток малого бізнесу, адже у створенні великих потенційних конкурентів Захід не зацікавлений.

Тож, по факту, на сьогодні відбувається стимулювання неефективного бізнесу, а як зробити, щоб великі підприємства могли у подальшому вільно конкурувати з європейськими – поки не ясно.

У Мінагрополітики додали, що спільно з науковцями та профільними асоціаціями розробляється Концепція Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року. Це має стати стратегічним документом з розвитку тваринницької галузі і молочної, зокрема.

Бізнес сподівається, що документ матиме відповіді на питання, які стоять перед підприємствами, та враховуватиме інтереси всіх учасників.

Водночас, як зазначив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, поки що галузь цього не відчуває – “тільки слова підтримки, щоб трималися”.

“Це повинно бути першочерговою задачею не тільки Мінагрополітики, а всього уряду. Хоча б для того, щоби бути на одній хвилі з ЄС, де молочний сектор – в пріорітеті і є священною коровою, за яким стоять робочі місця, місцеві і державні податки, продовольча внутрішня безпека і потужний експортний потенціал”, – наголосив він. 

Автор: Юлiя Недашківська

Джерело: biz.censor.net

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yak-deficzyt-moloka-v-ukrayini-vplyvaye-na-galuz-ta-spozhyvacha
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати