Як не закрити виробництво сирів під час війни

Майже шість місяців Україна мужньо обороняє свої кордони. Кожен воює на своєму фронті, компанія, а Ardis Group створює надійний економічний тил. Директор виробництва «Молочна майстерня» Олександр Українець розповів в інтерв’ю Аgroreview.com про труднощі, командну роботу й бойовий дух, плани на майбутнє у розвитку виробництва та про стан українського сирного бізнесу. 

Доброго дня, Олександре. Зараз в Україні вже 6 місяць триває війна. Маємо змогу сьогодні поговорити з вами та поставити вам декілька запитань щодо роботи виробництва у воєнний час. Як змінилася робота виробництва з початку війни?

Звичайно війна торкнулася і нас. На початку війни більше ніж на 50% впали запити існуючих контрагентів на нашу продукцію, відповідно скоротились і обсяги виробництва. Весь цей час ми намагаємось відновити втрачени обсяги  як можемо, підтримуємо наших захисників і тих, хто постраждав від війни.

Що ви робили в перші дні війни та як вдалося зібрати команду, для того, щоб продовжувати працювати? 

У перші дні ми відчували неймовірне напруження і мали швидко приймати багато складних рішень. З одного боку — зупинилося споживання наших продуктів основними споживачами. З іншого — до нас звернулися молочні господарства з проханням прийняти надлишки молока, які утворилися за рахунок руйнування виробництв і ланцюгів постачань. 

Ми приймали й переробляли молоко, хоча знали, що попит на продукцію впав в рази. Надавали сир безкоштовно силам ТРО Благовіщенської, Первомайської, Южноукраїнської ТГ. Наша команда знаходилася на підприємстві, затримувалися в комендантську годину, працювали по вихідним дням, проводили зустрічі й постійно спілкувалися, розуміючи, що ми робимо важливу справу по забезпеченню держави продуктами харчування.

Розкажіть, з якими труднощами ви  зіштовхнулися? 

Основними труднощами для нас стали:

— різке скорочення попиту на продукцію;

— порушення ланцюгів постачання; (контрагенти закрились чи тимчасово припинили роботу); 

— розуміння невизначеності в подальшому розвитку ситуації.

Що допомогло вам триматися та не падати духом? 

Безумовно, це віра в Україну, наш народ і людей поруч, тобто нашу сильну духом команду. Завдяки нашим цінностям ми змогли зберегти весь наш колектив. Ніхто не покинув робочих місць, всі виходили на роботу згідно з планом і намагалися зробити максимум. В перші дні війни з нашого колективу призвано до лав Збройних сил України 4 захисника. За ними збережено робочі місця, ми продовжуємо виплачувати їм заробітну плату. Обсяг їх роботи взяли на себе ті, хто залишився боронити державу на економічному фронті, тобто наші співробітники.

Як вам вдається зберігати та нарощувати клієнтів у складний час? Можливо у вас є поради, якими ви можете поділитися.

Ще на початку війни ми організували виїзну торгівлю й старалися задовольнити запити наявних клієнтів. Складність у продажах з коліс була в недовірі, тому багато приходилося розповідати про цінність наших продуктів. Згодом вже стояла черга, почалося відновлення і з‘являлися нові клієнти. 

Для нас це був урок виживання і неймовірно складний та цікавий досвід, завдяки якому ми зрозуміли як нам далі рухатися. Також протягом війни налагодили випуск вершкового масла власного виробництва. Наша команда спілкувалася з основними клієнтами, ми знаходили разом спільні рішення, обговорювали можливі варіанти. 

Щодо порад: немає шаблонів, які змогли б підійти певному бізнесу, але головне це швидкість та здоровий глузд. Гірше неправильного рішення може стати тільки його затримка.

Вміння швидко змінюватися, бути готовими до експериментів, підлаштовуватися під обставини, які складаються й пам‘ятати про командні цінності — те, що врятувало нас у складні часи.

Чи налагоджені зараз поставки молока, чи працюють господарства. Розкажіть про плани виробництва на майбутнє.

Співпраця з молочними господарствами налагоджена, в нашому регіоні вони не зазнали втрат. Ми продовжуємо рухатися і реагувати на виклики, які ставить час. У зв’язку зі зниженням попиту на продукцію на внутрішньому ринку, що пов’язане з відтоком людей з країни та зниженням купівельної спроможності населення ми плануємо виходити на ринок експорту. Звичайно сподіваємось на відновлення попиту на внутрішньому ринку. Зараз постійно працюємо над удосконаленням якості нашої продукції, готові працювати для відродження українського бізнесу й зміцнення нашої країни.

Маленькими кроками до великої перемоги!