Як українські імпортери купують мінеральні добрива російських олігархів у Казахстані

Як українські імпортери купують мінеральні добрива російських олігархів у Казахстані
Фото: з відкритих джерел

Третій рік повномасштабної війни росії проти України не заважає українським ділкам сплачувати суттєві суми коштів російським олігархам за мінеральні добрива казахського походження, що завозяться до України в обхід законодавства. Про учасників схеми та те, як на них наживаються митники та місцеві брокери, — в статті РБК-Україна.

Про це стало відомо з митних документів щодо імпорту кількох партій азотно-фосфорних добрив — NP 10:46 виробництва “Казфосфат”. “Казфосфат” — це група фосфатодобувних та переробних підприємств у Казахстані, якими напряму володіють російські олігархи.

Як українські імпортери купують мінеральні добрива російських олігархів у Казахстані

Виходячи з наявних даних, компанією “Інтерторгмет” було імпортовано морським транспортом 2000 тон азотно-фосфорних добрив NP 10:46 виробництва “Казфосфат”, а саме кораблем – JN Brothers з турецького порту Мерсін.

Як українські імпортери купують мінеральні добрива російських олігархів у Казахстані

Оформлювався вантаж відділом митного оформлення №1 митного поста “Ізмаїл” Одеської митниці Держмитслужби, а декларуванням імпорту для компанії “Інтерторгмет” займалася місцева одеська компанія — ТОВ “Юнайтед Глобал Лоджистик“.

Поставка товару здійснювалась відповідно до зовнішньоекономічного контракту з естонською компанією AMBER GROUP EUROPE OU, якою володіють громадяни України Олександр Максимов, Петро Макарук та Ігор Темний. AMBER GROUP EUROPE OU має власне представництво в Україні – ТОВ “Амбер-Груп“, яке зареєстроване на мешканця Житомирської області Романа Руденка.

Своєю чергою, в Національному банку України журналістм “Коротко про” пояснили, чи порушує платіж за декларацією ТОВ “Інтерторгмет” вимоги постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану” в частині заборони уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження в РФ.

Регулятор відповів, що “…для цілей застосування підпунктів 2 та 3 пункту 17 Постанови № 18 не важливо, хто є кінцевим бенефіціарним власником контрагента-нерезидента, на користь якого резидент здійснює переказ коштів за зовнішньоекономічним контрактом. Іншими словами, підпункти 2 та 3 пункту 17 Постанови № 18 не встановлюють обмежень на валютну операцію з переказу резидентом коштів з України на користь контрагента-нерезидента, лише за наявності інформації, що кінцевим бенефіціарним власником цього контрагента-нерезидента є особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ.

Водночас для цілей застосування Положення № 8 банк, як агент валютного нагляду, та суб’єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає повноту заходів, зокрема встановлення кінцевих бенефіціарних власників (на підставі інформації та документів, зокрема зібраних з офіційних та/або надійних джерел, які стосуються діяльності та репутації контрагентів, що приймають участь у розрахунках з їх клієнтами) та ухвалює рішення щодо переліку документів (інформації), які(а) необхідні(а) йому для здійснення всебічного, комплексного та ґрунтовного аналізу такої валютної операції, з урахуванням ризик-орієнтованих підходів та за результатами вжитих ним заходів відповідно до вимог чинного законодавства України.

Уповноважена установа за результатами проведеного додаткового аналізу з урахуванням ужитих достатніх та адекватних заходів на виконання вимог пункту 13 Положення № 8 має встановити наявність/відсутність підстав уважати, що ця валютна операція є сумнівною (пункт 15 Положення № 8). Водночас наголошуємо, що заходи щодо встановлення кінцевих бенефіціарних власників учасників валютної операції мають здійснюватися банком в комплексі з іншими заходами, зазначеними в пункті 13 Положення № 8, з метою встановлення наявності/відсутності підстав уважати, що ця валютна операція є сумнівною.

Отже, банки під час здійснення валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціями своїх клієнтів мають ураховувати вимоги Положення № 8 у т.ч. в частині встановлення банками кінцевих бенефіціарних власників учасників фінансових операцій”.

Схожий запит було надіслано до АТ “ОТП БАНК”, який є обслуговуючим банком клієнта ТОВ “Інтерторгмет”. Відповіді не надійшло. Утім, з відповіді НБУ можна зробити висновок, що АТ “ОТП БАНК” зобов’язаний встановлювати кінцевих бенефіціарних власників учасників фінансових операцій.

Іншу партію ідентичного товару обсягом 3000 тон за тією ж схемою імпортувала компанія Агрохімресурс (ЄДРПОУ: 32399340), яка належить чернігівському бізнесмену Валерію Шнайдману , який до того ж володіє ТОВ “Агропартнер” (ЄДРПОУ: 31818929), ТОВ “Агроцентр “Світ Рослин” (ЄДРПОУ: 42796080), які займаються оптовою та роздрібною торгівлею хімічним продуктами.

Як українські імпортери купують мінеральні добрива російських олігархів у Казахстані

Поставка товару здійснювалась відповідно до зовнішньоекономічного контракту з швейцарською компанією HEXAGON TRADING AG, яка позиціонує себе на власному веб-сайті світовим лідером у торгівлі мінеральними добривами, а насправді є звичайною “фунтарнею”, яка зареєстрована за місцем знаходження напівпідвалу з кафешкою Сhicago у швейцарському місті Цуг – доволі популярне місце для реєстрації різного роду підставних компаній у цьому швейцарському місті.

Як українські імпортери купують мінеральні добрива російських олігархів у Казахстані

Дивовижна ситуація, адже “Казфосфат” належить громадянам РФ, які входять до російського списку олігархів Forbes та справно сплачують податки до бюджету РФ.

ТОВ “Казфосфат” було засновано 27 жовтня 1999 р. у Республіці Казахстан, а у червні 2023 року у ТОВ “Казфосфат” змінився засновник. За повідомленням forbes.kz, новим власником стала приватна компанія CAF Holding Ltd., у якої, своєю чергою, чотири власники – Kazakhmys Resources B.V., Нуржан та Нурхан Нурланови, а також приватна компанія KP Fertilizers Ltd.

Саме KP Fertilizers Ltd. належить та контролюється Дмитром Стрежнєвим, співвласником російської групи компаній “Єврохім” та №167 в рейтингу найбагатших людей росії. Більше того, самого Дмитра Стрежнєва внесено у санкційні списки стратегічного партнера України – Великобританії за підтримку російської військової машини, а також указом президента №727/2022 від 19.10.2022 “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” накладено санкції на громадянина РФ Стрежнєва Дмитра Степановича.

Також важливим фактом є те, що бенефіціарним власником ТОВ “Казфосфат” зареєстровано компанію Kazchemprom Holding LLC (англійська назва російської компанії ТОВ “Казхімпром Холдінг”, що знаходиться на москві), яка своєю чергою належить Сергію Момцемлідзе, директору по виробництву азотного напрямку компанії “Уралхім” з часткою 33,33%, Євгену Шавелю, генеральному директору АТ “Уралхім Холдінг” з часткою 33,34%, та Михайлу Генкіну з часткою 33,33%. Зауважимо, що таке партнерство також не зупиняє українські компанії ТОВ “Інтерторгмет” та ТОВ “Агрохімресурс” від співробітництва з “Казфосфатом”, а отже й бізнесменами країни-терориста.

Своєю чергою, Валерій Шнайдман, власник ТОВ “Агропартнер”, відкрито декларує свою давню дружбу з ДП “Агроцентр Єврохім-Україна” (ЄДРПОУ: 33102216), що є дочірнім підприємством АТ “Мінерально-хімічна компанія “Єврохім”, що зареєстрована на москві по вулиці Дубінінській, 53 та належить громадянину РФ під українськими та британськими санкціями Стрежнєву Дмитру Степановичу.

До слова, стосовно самої компанії ДП “Агроцентр Єврохім-Україна” було введено санкції РНБО ще 21.06.2018, наказ №176-2018.

Зауважимо, що 14 травня 2024 року на веб-сайті “Єврохім“, з’явилася новина про те, що компанія підписала контракт з китайською China National Chemical Engineering Co., Ltd. (CNCEC) на будівництво виробничого хімічного комплексу на півдні Казахстану із сумарним обсягом інвестицій більше ніж 1 млрд доларів США та плановим обсягом випуску продукції понад 1 млн тон мінеральних добрив і супутньої промислової продукції на рік.

Як українські імпортери купують мінеральні добрива російських олігархів у Казахстані

Таким чином, російський виробник отримає можливість експортувати свою продукцію в обхід санкцій, в тому числі й в Україну, під виглядом продукції із казахським походженням.

Отже, можна припустити, що буде влаштована схема із компаній-посередників для заплутування зв’язків між виробником та постачальниками, щоб потім через митницю оформлювати сумнівні вантажі та формально залишатися в правовому полі. Адже, на перший погляд, все законно, країна-виробник – Казахстан, підприємство виробник не віднесено до ризикових, а санкції указом президента не накладалися.

Зате санкційних бенефіціарів корупційні митники “ніби й не зобов’язані перевіряти”, хоча в той самий час при імпорті паливно-мастильних продуктів імпортер не надає хіба що довідку про склад сім’ї прибиральників заводу-виробника, натомість усі до останнього інші документи, що наявні в усього ланцюжка постачальників мають бути подані до оформлення, інакше – заборона на ввезення. Подвійні стандарти, чи як?

Всі вищевказані факти, аж ніяк не заважають посадовим особам оформлювати продукцію, кошти за яку поповнюють бюджет країни-агресора. Не зважають також митники й на постанову Кабінету міністрів №426 від 09 квітня 2022 року, якою введено повну заборону (ембарго) на ввезення на територію України товарів з країни-агресора, а також запроваджені додаткові заходи з перевірки походження товарів, що постачаються.

Однак, це вже справа СБУ дізнаватися, хто з інспекторів поставив свою печатку під декларацією.

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yak-ukrayinski-importery-kupuyut-mineralni-dobryva-rosijskyh-oligarhiv-u-kazahstani
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати