174499

Як в Україні створити сімейне фермерське господарство

Обов’язковою умовою для створення сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є наявність земельної ділянки, наданої у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.

Про це повідомив заступник міністра Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький у Фейсбук.

«Фермерське господарство набуває статусу сімейного виключно за умови використання праці членів однієї сім'ї у розумінні статті 3 Сімейного кодексу України», — йдеться у повідомленні.

14.jpg

Покрокова інструкція, як створити фермерське господарство, умови реєстрації та пільги для фермерів дивитися за посиланням.

Врожайність пшениці та ячменю не тішить аграріїв

На Херсонщині у 8 районах області розпочалися жнива, проте, за даними Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, урожайність озимого ячменю та озимої пшениці виявилася помітно нижчою, ніж минулого року. 

Зазначається, що першими почали збирати урожай озимини аграрії Генічеського та Новотроїцького районів, згодом приєдналися фермери Каховського, Каланчацького, Скадовського, Білозерського, Великолепетиського та Нижньосірогозького районів Херсонської області.

«Озимий ячмінь скосили на 4,2 тис. га, озимої пшениці — на 1,28 тис. га. На жаль, середня врожайність цих стратегічних для регіону культур через весняну посуху та приморозки виявилася помітно нижчою у порівнянні з минулим роком. Для ячменю це 2,7 т/га (минулого року — 3,2 т/га), для пшениці — 3 т/га (3,3 т\га у 2019 році). Втім, цифри ще можуть змінитися: адже косовиця ще далеко не на фініші», — підсумували у Департаменті розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА.

Джерело: kurkul.com

Зміни клімату: яке майбутнє вирощування картоплі в Україні

Про це GreenPost повідомила начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

"Останнім часом в усіх регіонах України спостерігається дуже інтенсивне підвищення температури повітря та ґрунту, як середньорічної, так і сезонної. Це пов’язано саме із географічним положенням країни, а не з іншими чинниками. У картоплі бульбоутворення відбувається на глибині 10 см. При температурі, яка перевищує + 25°C, відбувається уповільнення, а часто і припинення росту бульб. Через 10-15 років високі температури ґрунту спричинятимуть колосальні втрати врожаю", - заявила Тетяна Адаменко.

«Високі температури скорочують вегетаційний період картоплі, що впливає на продуктивність. У південних регіонах завжди спостерігалася низька, в півтора раза менша, ніж у західних, урожайність цієї культури. Мова йде саме про центральні, північні та західні області України. При підвищенні температури західний регіон протримається найдовше і залишатиметься сприятливим для вирощування картоплі та її врожайності.

Проте це не означатиме, що в центральних та північних областях картоплі вирощувати не будуть. Нині існують сучасні технології, які пом’якшують негативний вплив високих температур на врожайність картоплі. Наприклад, можна застосовувати сучасні системи зрошення», - зазначила Тетяна Адаменко.

Вона підсумувала, що врожайність картоплі перебуватиме в прямій залежності від температури повітря та ґрунту, а тому фермерам для збереження врожайності доведеться застосовувати передові технології, зокрема, системи зрошення.

В Україні печуть все менше хліба

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів в Україні в січні-травні поточного року становило 314,5 тис. тонн, що на 13,8% менше, ніж за аналогічний період 2019 року.

Про це повідомляє Державна служба статистики України. Із них пшеничного хліба за п'ять місяців було вироблено 127,1 тис. тонн, що на 14,5% менше, ніж роком раніше. При цьому в травні було вироблено 61,7 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання, що на 15,6% менше, ніж у травні минулого року.

Станом на кінець травня запаси продукції на складах підприємств-виробників досягали 377,3 тонни. Обсяг виробництва борошна в січні-травні скоротився на 11,2% - до 609,2 тис. тонн. Запаси борошна на українських складах на кінець травня досягали 44,8 тис. тонн.

Джерело: УНІАН

Чергова законодавча ініціатива депутатів нанесе непоправної шкоди для інвестиційного клімату країни - аграрії

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до депутатів та Уряду не підтримувати Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо тимчасових заходів захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності від 07.05.2020 року, реєстраційний номер 3444 як такий, що матиме негативний ефект для економіки та інвестиційної привабливості України, повідомляє прес-служба УКАБ.

Законопроектом передбачається запровадження цілого ряду виключних тимчасових обмежувальних заходів в сфері зовнішньоекономічної діяльності – від встановлення спеціального мита та імпортних квот до повної заборони зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, що викликає обґрунтовану стурбованість щодо можливих наслідків такого законодавчого акту, адже перспектива безпідставної заборони зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмежень на їх здійснення не може не викликати великого занепокоєння.

Зокрема, механізм, передбачений Законопроектом, не узгоджується із положеннями Закону України  «Про Митний тариф України» в частині застосування виключних тимчасових заходів захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності у формі скасування або призупинення тарифних пільг щодо ставок Митного тарифу України або запровадження спеціального мита на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Адже відповідно до статті 2 Закону України  «Про Митний тариф України» ставки ввізного мита можуть встановлюватися або змінюватися виключно шляхом внесення змін до Митного тарифу України в порядку, визначеному законом.

Також, відсилочна норма до відповідних статей ГАТТ, ГАТС без конкретизації відповідних положень не сприяє чіткому розумінню, за яких саме умов Кабінет Міністрів України може застосовувати виключні тимчасові заходи захисту національних інтересів, та тільки підсилює занепокоєння у компаній, які здійснюють імпорт як основний вид діяльності, інвестують в економіку України, створюють робочі місця  та сплачують сотні мільйонів гривень податків до Державного бюджету. Відтак прийняття такого Законопроекту може нанести непоправної шкоди  інвестиційному клімату та, відповідно, економіці України.

Законопроектом не передбачено порядку щодо встановлення обставин та наявності фактів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку та торгівлі, які б підтверджували необхідність вжиття заходів задля захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відсутній порядок розгляду, схвалення, відхилення КМУ відповідних пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку та торгівлі та відсутні умови встановлення рівня жорсткості, виду, строків та інших відповідних умов застосування виключних тимчасових заходів захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності; формування переліків товарів і послуг, які мають підпадати під дію таких заходів.

Відповідно неоднозначність положень, що закладені в законопроекті, може призвести до різного роду зловживань та створення корупційних передумов.

«Як результат, до Законопроекту виникає низка критичних зауважень, адже положення, закладені в законопроекті, по своїй суті суперечать положенням Конституції України,  ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про Митний тариф України»  та нівелюють основні принципи свободи зовнішньоекономічної діяльності та доброчесної конкуренції, які були неодноразово озвучені КМУ та Президентом України», - зазначає Ольга Кухар, юрисконсульт УКАБ. 

В Україні розпочався сезон реалізації місцевих абрикосів

Садівники України з південних областей та Закарпаття на поточному тижні почали сезон реалізації абрикоса, повідомляють аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Слід зазначити, що в поточному сезоні виробники почали продаж абрикоса в середньому на 7-10 днів пізніше, ніж роком раніше, що пов'язано з несприятливими погодними умовами в період дозрівання в основних регіонах виробництва.

Так, на даний момент фермери з південних областей та Закарпаття готові відвантажувати перші партії абрикоса від 20 до 30 грн/кг ($0,75-1,12/кг), що в середньому на 15% дорожче, ніж в аналогічний період минулого року. Для порівняння: в 2019 році ціна на перші партії даних кісточкових не перевищувала 25 грн/кг ($0,94/кг).

Такий рівень цін учасники ринку пояснюють зниженням врожайності абрикосів із-за весняних заморозків. Нагадаємо, що раннє становлення теплої та сонячної погоди навесні призвело до того, що фруктові сади на півдні України зацвіли в середньому на 2 тижні раніше визначених термінів. Тому заморозки в квітні і травні стали згубними для врожаю кісточкових. Деякі садівники південних регіонів навіть повідомляли про стовідсоткову втрату врожаю кісточкових, в тому числі і абрикосів.