Як Закарпаття перетворюється в “царство форелі”

Як Закарпаття перетворюється в “царство форелі”

В Україні зустрічається три різновиди форелі – озерна , струмкова і райдужна. Всі види форелі водяться в річках Закарпаття, пише depo.ua.

Форель, або, як називають її місцеві, пструг, – царська риба. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто на Закарпатті ще за часів Австро-Угорщини, і сьогодні воно, успішно відроджується.

Сьогодні ловля пструга – є одним з найпопулярніших і найдоступніших видів відпочинку в Закарпатті, який приносить задоволення не тільки професійним рибалкам, а й новачкам.

У дикій природі, на форель можна натрапити, в основному, у гірській місцевості, оскільки ця риба любить холодну, чисту й прозору воду. Не можна зловити форель у водоймі, температура води якої сягає понад 20°С. Взагалі, ловля форелі є чи не найвищим пілотажем рибальського мистецтва, і ті, хто зумів хоч одного разу її спіймати, ще довго цим пишаються. Справа в тому, що спіймати навіть дві форелі в одному місці майже неможливо. Щоби рибалити далі, потрібно йти вверх річкою або потічком. За день рибалки проходять 12-15 кілометрів.

Цікаво, що для форелі температура тіла людини занадто висока, і якщо взяти її руками, риба отримує опіки та серйозний шок. Тому справжні поціновувачі або роблять це у спеціальних рукавицях, або попередньо охолоджують руки у воді, або намагаються зовсім не торкатися здобичі.

 

У сотнях закарпатських ресторацій та ресторанчиках туристам пропонують скуштувати струмкову форель. У переважній більшості випадків власники, м’яко кажучи, обдурюють клієнтів. Справа в тому, що справжнього струмкового пструга, давнього мешканця карпатських річок, залишилося дуже мало і ловити його для масових кулінарних потреб можна хіба що браконьєрським способом. Часто під виглядом струмкової форелі в ресторанах подають маленьку райдужну форель.

Рибалки кажуть, що різниця між струмковою та райдужною форелями приблизно така, як між свійською та дикою качкою. Струмкова форель не виростає великою, вона більш строката: має крупні червоні та чорні цятки по боках. У райдужної – цятки дрібніші, лише чорні, а на боці – рожева смуга. За смаковими якостями гурмани надають перевагу рожевому м’ясу “диких” пстругів. Але у справжнього кухаря і райдужна форель посмакує не гірше струмкової.

Райдужна форель була завезена в Європу з Америки та акліматизована для тутешніх умов. Вона хоч і не така гарна, як струмкова, але більш витривала до високої температури води (може виживати навіть при +25 °С) та її забруднення, менше схильна до захворювань, швидше виростає і навіть може харчуватися рослинними кормами. Її розведенням віддавна займаються форельні господарства.

Скажімо, форелеве господарство Карпатського біосферного заповідника має 9 басейнів для нагулу риби та інкубатор, обладнаний 32 апаратами Шустера. Умови, в яких вирощують форель в рибгоспах, близькі до ідеальних – чиста джерельна вода, стерильні басейни і якісний корм. У рибнику утримується понад 65 тис. лососевих порід з мальками: форель струмкова, форель райдужна та голець американський. Струмкова форель розводиться виключно для випуску в численні гірські річки і потічки задля підтримки нечисельних природних популяцій, в той час як інтродуковані види – для комерційних цілей.

Щороку лісівники випускають у закарпатські ріки десятки тисяч мальків райдужної форелі. Приживаність мальків – біля 70 %. Аби форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспів будують перепади на річках. Одна з функцій перепадів – під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить потоком.

На Закарпатті є багато готельних комплексів, приватних садиб, де знаходяться штучні озера та ставки, цілі форельні господарства, в яких розводять та вирощують форель для туристів.

До прикладу, у селі Колочава на форелевій фермі щодня ловлять 40 кг райдужної форелі. Власником ферми є Володимир Дзюба. Чоловік родом з Вінниччини. Він єдиний в Україні створив природну форелеву ферму, яка стала одним із найцікавіших і найазартніших місць відпочинку у селі. Риболовля та приготовлена форель на свіжому повітрі залишають приємні спогади на все життя.

 

У кількох водоймах рибу вирощують від малька до дорослої особини, процес триває два роки. За цей час, харчуючись натуральними кормами та кочуючи з одно басейну до іншого, риба досягає товарної ваги – 500 грам, проте є чимало таких що виростають до 600-700 гр. Спіймати таку справжнє везіння!

Вода в басейни з рибою тече з гірської річки, тому має приблизно однакову температуру влітку і взимку. Через це форель дуже смачна. Раніше фермер продавав рибу у ресторани, нині заробляє на туристах, які самі ловлять форель, а потім смажать її на мангалі. Зловлену форель можна забрати із собою та похвалитися трофеєм перед друзями.

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yak-zakarpattya-peretvoryuyetsya-v-carstvo-foreli
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати