Які альтернативи має Україна після зупинки “Артемсолі”
У 30 разів збільшився попит на сіль в Україні, щойно стало відомо про зупинку через бойові дії на Донеччині держпідприємства “Артемсіль”, розповів Суспільному заступник міністра економіки України Тарас Качка. Він називає дефіцит солі й підвищення цін в магазинах “класичною панікою” і не бачить проблеми ані для споживчого ринку, ані для промисловості. Проте сіль подекуди досі — дефіцит. Експерти, виробники, ритейлери заспокоюють покупців: мають запаси на складах, посилюють виробництво й уже замовили сіль за кордоном. Суспільне розповідає, що відбулось на ринку солі.
Зупинка найбільшого виробництва солі в Україні
Державне підприємство “Артемсіль”, яке розташоване в Соледарі Донецької області, з 7 квітня на невизначений час зупинило роботу через бойові дії, розповів голова профспілки підприємства Андрій Попов. “Зараз готової продукції на підприємстві немає. Підприємство зачинене і в його районі ведуться активні бойові дії”, — пояснив він.
Ще 1 квітня там звітували: сіль відвантажується, видобуток та переробку ведуть три рудники. Але відтоді і до сьогоднішнього дня “Артемсіль” під обстрілами: 26 травня росіяни не вперше поцілили в територію підприємства, пошкодили будівлі та рудник.
Запас готової продукції з ДП “Артемсіль” вивезли у квітні, розповідав “Вільному радіо” керівник підприємства Віктор Юрін. “Серед наших постійних клієнтів — Угорщина, Польща, Грузія, Молдова, Азербайджан, Румунія”, — казав він. Зараз “Артемсіль” в офіційному простої. Пластам кам’яної солі під землею нічого не загрожує: “Те, що під землею, не зруйнується. Якщо, звісно, спеціально там щось не зробити. Підтоплень у нас немає. У нас немає водовідводу, це не як у вугільних шахтах”, — додає Юрін.
Чи будуть проблеми з промисловою сіллю
З 1,1 мільйона тонн, що “Артемсіль” виробила для внутрішнього ринку 2021 року, 907 тисяч тонн — це промислова сіль, наводить дані заступник міністра економіки Тарас Качка. “На сьогоднішній день я не чув заяв про те, що для якогось підприємства життєво неможливо працювати. Технічна сіль доступна на світових ринках. Треба розуміти, що досить багато промислових об’єктів, що використовують сіль, вони самі зараз… От, наприклад, п’ятим за обсягом клієнтом “Артемсолі” був маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, який зараз знищений. Ще “Автодор”, якому сіль потрібна в зимовий період. Тобто в нас є запас часу, щоб зорієнтуватися”, — пояснює Качка. Серед можливих імпортерів промислової солі він називає Румунію.
Чому подорожчала сіль в магазинах і що буде з цінами
Качка напряму пов’язує зникнення солі з прилавків та різке підвищення цін з повідомленням про зупинку держпідприємства. Найвища ціна, яку зафіксували кореспонденти Суспільного в регіонах, — 55 гривень за півтора кілограми кам’яної солі замість 20 гривень на Вінничині. Заступник мера міста Андрій Очеретній каже: ще до зупинки “Артемсолі” закупили 22 вагони солі і розповсюдили по мережевих магазинах. Але щойно сіль з’являлась у продажу, її розбирали. За словами Очеретного, паніка та ажіотаж призвели до того, що люди на початку квітня почали купувати втричі більше солі, ніж у довоєнний час.
На одеському “Привозі” в однієї з продавчинь 500 кілограмів солі купили за годину. “У нас сьогодні була сіль, кілограм — 40 гривень. Мішками брали, тому що люди тут ковбасу солять, сало, ось вони брали багато”, — розповідала продавчиня.
У Черкаській області, за словами начальника обласної військової адміністрації Ігоря Табурця, магазини отримують продукцію обмежено “у визначених обсягах середнього споживання”, аби люди не купували надміру солі і не спричиняли ще більшого дефіциту.
Одна з найбільших торговельних мереж “Сільпо” заявила, що поставлятиме 200 тонн солі щомісяця в Україну з-за кордону. “Постачальники у Польщі, Румунії та Туреччині. Перші партії Куявської солі з Польщі ми почали отримувати декілька тижнів тому. Сіль з Румунії та Туреччини очікуємо в Україні на початку та в середині червня”, — йдеться в повідомленні прессслужби.
На Полтавщину, де так само спорожніли полиці з сіллю, також постачатимуть сіль з Польщі, Румунії та Туреччини. “Цей продукт уже почав надходити до мереж, оптових продавців. Видатки більше на логістику, на закупівлю. Вона коштує дорожче за кордоном, ніж на “Артемсіль”, — повідомив начальник Полтавської обласної амдіністрації Дмитро Лунін.
Сіль з Румунії продавали і в Хмельницькій області: в одній з торгових точок ціна румунської солі була 30 гривень за кілограм.
Держава не регулює ціни на сіль. Проте вона має певні “привілеї”: через воєнний стан уряд заборонив експорт солі, а в березні її внесли до переліку товарів критичного імпорту.
Звідки ще брати сіль
“Артемсіль” ще з радянських часів є монополістом. Для споживчого ринку, за даними заступника міністра економіки, підприємство відвантажило за минулий рік 700 тисяч тонн. Але це не єдине виробництво в Україні. Одне з найстаріших родовищ солеваріння розташоване на території Львівської області, у Дрогобичі. Дотепер воно діяло як туристичний об’єкт, виробництво було невеликим — до 22 тонн щомісяця.
“Коли почалася війна, ми збільшили обсяги виробництва до 31-32 тонн. Зараз — до 55 тон на місяць, але щоб збільшити видобуток, треба підводити газ, ставити нові великі ванни для виварювання… Дуже великі гроші треба від держави, щоб модернізувати завод”, — розповів Суспільному керівник Дрогобицької солеварні Ігор Нащочич.
Крім того, на Закарпатті у Солотвино є великі шахти, де добували сіль. “Вона і біліша, і цікавіша з точки зору не тільки споживання, а й фармацевтики (ніж сіль з “Артемсолі”, — ред.). Ця сіль може використовуватися у медичних та косметологічних засобах, але треба вкласти гроші, тому що останні десятиліття там не займалися видобутком”, — каже перший віцепрезидент торгово-промислової палати України Михайло Непран.
Крім того, нагадує експерт, поруч є Польща, де є одна лінія родовищ, яка тягнеться з Прикарпаття. Тож проблем з постачанням не буде. “Хотів би порадити ні в якому разі не бігти і не скуповувати сіль, аби не створювати штучний ажіотаж”, — застеріг Непран.
Власник ТМ SOLEVAR, ТМ “Солонка” Віталій Логінов також не бачить приводів для ажіотажу, каже, що виробники вже формують нову “карту доставки” солі для харчової промисловості.
У Міністерстві економіки ситуацію з дефіцитом солі в магазинах називають “класичною панікою” споживачів. “Після анонсу, що “Артемсіль” зупинилась, попит зріз в 30 разів. Але ж споживання не зростає в 30 разів. Відповідно ця сіль осідає у людей вдома. Ми бачимо, що мережі перелаштовуються”, — каже Качка. За його словами, наразі ажіотаж зменшується. І навіть побоювання тих, хто каже, що тепер на ринку не буде кам’яної солі, не справдяться. Бо така сіль є в Румунії й, коли буде запит, її можна буде без проблем імпортувати в потрібних обсягах.