Tempo950x100

Tempo300x100

Якщо завтра скасують єдиний податок: які зміни чекають на агросектор

Якщо завтра скасують єдиний податок: які зміни чекають на агросектор
Фото: з відкритих джерел

За майже 25 років існування спрощеної системи оподаткування український бізнес встиг звикнути до неї через прийнятні ставки єдиного податку і зручне адміністрування. Кожна нова влада розглядає питання відміни або обмеження функціоналу “спрощенки” для розширення доходів бюджету, але не наважується через ймовірні протести підприємців. Зміна оподаткування можлива, кажуть експерти для Delo.ua, але безконтрольні зміни можуть “вбити” галузь.      

Спрощена система оподаткування (ССО) з’явилася в Україні в кінці 90-х років. Вона дала можливість малому та середньому бізнесу сплачувати фіксовані обсяги податків і подавати менше звітності в державні органи. Система позитивно вплинула на економіку України на мікро- та макрорівні, створивши передумови для виникнення в країні середнього класу в 2000-х і 2010-х роках.

Водночас, великий та середній бізнес навчився використовувати “спрощенку” для мінімізації податкових платежів, виведення готівки і торгівлю контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП. Через це добросовісний бізнес потрапляє в нерівні конкурентні умови з користувачами ССО, що спонукає його комбінувати спрощену і загальну систему оподаткування.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) критикує чинні параметри спрощеної системи оподаткування в Україні, що стимулює найбільш прибуткових платників податків спотворювати звітність та приховувати обороти. Для продовження співпраці з організацією і отримання траншів фінансування, Україна зобов’язалась розробити Національну стратегію доходів в 2024-2030 роках, котру схвалила в кінці 2023 року.

Документ описує стратегію адміністрування і стягнення окремих видів податків, декларує реформування спрощеної системи оподаткування, ПДВ, ренти за користування радіочастотами, функцій митниці тощо. Не залишився без уваги і агросектор – для юросіб-спрощенців на 4 групі єдиного податку планується виведення з ССО на загальну систему оподаткування протягом трьох років.

Аграрні асоціації вже висловили невдоволення цією ініціативою – вони прогнозують погіршення економічного та інвестиційного клімату в АПК країни.      

Як стягується єдиний податок з фермерів? 

До четвертої групи єдиного податку (ЄП) можуть відноситись лише сільгоспвиробники. Наразі цією групою “спрощенки” можуть користуватись наступні платники:

а) юридичні особи, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний рік дорівнює або перевищує 75%;

б) фізичні особи-підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, за умови виконання наступних вимог:

  1. здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, її збирання, вилов, переробку або продаж;
  2. провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
  3. не використовують працю найманих осіб;
  4. членами фермерського господарства такого ФОП є лише члени її сім’ї;
  5. використовують сукупну площу сільгоспугідь або земель водного фонду не менше 0,5 га, але не більше 20 га.

Базою оподаткування платників ЄП четвертої групи зараз є показник НГО з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного на 1 січня базового звітного року. Розмір єдиного податку розраховується як відсоток від кожного гектару землі та становить:

  • 0,95% —  для ріллі, сіножатей і пасовищ;
  • 0,57% — для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях;
  • 0,57% — для багаторічних насаджень (сади, лісосмуги);
  • 0,19% — якщо багаторічні насадження розташовані у гірських районах;
  • 2,43% — для водойм;
  • 6,33% — для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту;

Що планується змінити? Для юридичних осіб Нацстратегія доходів передбачає повне скасування 4 групи ССО та переведення їх на загальну систему оподаткування.

“Для виробників с/г продукції – юридичних осіб ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру еквівалентного загальному значенню ставки податку на прибуток (18% – ред.). Метою такого заходу є заохочення юридичних осіб до поступового, протягом трьох років, самостійного переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування”, – йдеться в документі.

Фізичні особи, які провадять діяльність селянських ФГ, зможуть залишитися в режимі четвертої групи ССО. Базу оподаткування для них буде розширено з року, у якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки.

Наразі 4-ю групою “спрощенки” користуються як звичайні фермери, так і великі агрохолдинги, зазначає Євген Лисенко, старший юрист практики корпоративного та податкового права юркомпанії TOTUM LF. Останні мають перевагу перед дрібним бізнесом, оскільки їхня ставка оподаткування значно менша за великий бізнес в інших галузях.

Тому запланована зміна податкової політики має встановити більш збалансований підхід до оподаткування агросектору, а виключення юросіб з платників 4-ї групи ЄП може певним чином стимулювати розвиток малих сімейних фермерських господарств. Однак, після проведення масової оцінки землі та запровадження оподаткування на її основі, розмір єдиного податку для 4 групи для фізосіб, скоріш за все, теж збільшиться, додає експерт.

Як зараз рахується податок для “спрощенців” 4-ї групи? Базою оподаткування виступає НГО з гектару сільськогосподарських угідь, додає юристка практики земельного та аграрного права TOTUM LF Анастасія Іщенко. Розмір НГО визначається технічною документацією для земельної ділянки, розробленої в межах відповідної територіальної громади. Тому показник НГО і розмір податку є в кожному випадку індивідуальним та залежить зокрема від особливостей розташування земельної ділянки.

Водночас, технічна документація по НГО розроблена далеко не для всіх сільгоспугідь. У випадку її відсутності застосовуються дані всеукраїнської нормативної грошової оцінки земділянок, розташованих поза населеними пунктами. Наприклад, рілля та перелоги у Київській області в загальному випадку оцінюється у 26 531 грн/га, в Одеській – 31 017 грн/га, у Львівській – 21 492 грн/га.

Далі річна сума податку розраховується за наступною формулою: НГО × коефіцієнт індексації × ставка єдиного податку для типу угіддь. Значення коефіцієнта індексації НГО на 2023 рік становить 1,051. Тобто, аграрій-платник податку 4-ї групи, який оброблює ріллю, має сплатити наступну суму з гектару: 

ОбластьНГО загальна, грнКоефіцієнт індексаціїСтавка ЄП для рілліПодаток за рік, грн
Київська26 5311,0510,95%265 
Львівська 31 0171,0510,95%310
Одеська 21 492 1,0510,95%215

Таким чином, ФОП на 4-й групі ЄП платить також ЄСВ, але позбавлений від виплати цілого ряду податків: земельного, податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, податку на майно за земельні ділянки, а також рентної плати за використання води. 

В свою чергу, ФОП інших груп платять значно більше. Для першої групи “спрощенки” щорічний платіж складає 3 633 грн (302,2 грн/міс), другої – 17 040 грн (1420 грн/міс), третьої – 5% від доходу, або 3% від доходу + ПДВ.

Податки на землю в Україні низькі порівняно з ЄС 

Сучасне оподаткування “спрощенців” 4-ї групи є по суті податковою пільгою, пише доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський. Це фіксований податок, який наразі замінює податок на прибуток та податок на землю, а до 2012 року він замінював близько 12 інших податків і зборів.

Ставка ЄП в Україні варіюється в діапазоні 0,09-0,95% НГО, і в 2010 році податкове навантаження від його сплати досягало в середньому $0,75/га ріллі. У 2015 році податок зріс до $10/га через підвищення показнику НГО, але по мірі девальвації гривні скоротився до нинішніх $6-7/га. Таким чином, оподаткування сільгоспвиробників залишається дуже низьким порівняно з тим, що сільгоспвиробники заплатили б на загальній системі оподаткування. 

При цьому ведення агробізнесу має свою специфіку, яка пояснює низькі ставки податку 4-ї групи:

  1. Врожайні роки змінюються неврожайними, а аграрії зобов’язані платити фіксований податок безвідносно до свого фінансового стану. Наприклад, в 2023 році через низькі ціни на сільгоспсировину і складну логістику єдиною рентабельною культурою була соя, а всі інші – збитковими;   
  2. Аграрії мають проблеми доступом до кредитування, оскільки ЄП 4-ї групи не вимагає ведення детальної звітності про діяльність. Через це банки не можуть оцінити потенціал того чи іншого сільгосппідприємства і часто відмовляють в наданні позик. Це важливо, оскільки робота аграрія напряму залежить від його здатності залучати кредити.  

Олег Нів’євський також підкреслює, що забезпечити більшу справедливість оподаткування агросектору можна, встановивши перебування на ССО не за правовою формою (напр. селянське фермерське господарство), а за обсягом виручки, оскільки дрібними сільгоспвиробниками є не тільки фермерські господарства.

“Пропозиції в Нацстратегії-2030 в частині зміни підходів до оподаткування в аграрному секторі – це прямо в точку – те, що потрібно було вже давно зробити, і про що ми з колегами неодноразово писали”, – підкреслює експерт.

Низькі податки компенсують відсутність дотацій

Заступник голови ГС “Всеукраїнська аграрна рада” (ВАРДмитро Кохан акцентує увагу на показнику рентабельності агровиробництва, за яким в 2023 році переважна більшість сільгоспкультур була збитковою. В таких умовах державі просто немає сенсу переводити платників 4-ї групи ЄП на загальну систему оподаткування, базою для якої є отриманий прибуток.

Фото 2 — Якщо завтра скасують єдиний податок: які зміни чекають на агросектор

Якщо, наприклад, перевести їх на загальну систему вже сьогодні, то аграрії просто звітуватимуть про отримані в 2023 році збитки, і взагалі не сплачуватимуть жодних податків. Натомість, перебуваючи на 4-й групі “спрощенки”, вони в будь-якому випадку платять фіксований податок, який держава може обраховувати при плануванні майбутніх бюджетних витрат.

Експерт зазначає, що з державницької точки зору воююча держава має підвищувати податки для забезпечення фронту. Однак, переводити нерентабельну галузь на загальну систему оподаткування є нелогічним, бо тоді податок на прибуток ніхто не сплачуватиме – просто не буде з чого справляти податок.

Головною проблемою врегулювання розміру податків з аграріїв він називає відмінність базових принципів оподаткування АПК України та ЄС. Дійсно, ставка єдиного податку за користування землею в Україні порівняно невисока, але і український сільгоспвиробник не отримує дотацій, які є в європейських фермерів.

“В Європі на гектар оброблюваної землі щорічно виплачується EUR250 і більше. Натомість, до повномасштабної війни в Україні держпідтримка не перевищувала в середньому EUR6/га. Відсутність дотацій в Україні частково врівноважується низьким єдиним податком, який можна розцінювати як певну підтримку агросектору. В 2021 році аграрії в середньому отримували EUR250 прибутку з гектару, тому це в певній мірі врівноважувало український і європейський агробізнес”, – пояснює Дмитро Кохан.

Специфіка зернового ринку полягає в тому, що сільгосппродукція продається на зовнішніх ринках з усталеними цінами, які коливаються в невеликих межах від країни до країни. Європейські аграрії “вписуються” в параметри світового ринку завдяки великим дотаціям, а українські – завдяки, в тому числі, відносно помірному податковому навантаженню. Тому необґрунтоване збільшення податків зробить український агробізнес неконкурентним.

“Не можна просто підняти в Україні податки, якщо всі наші сусіди будуть в значно кращих економічних умовах. Ми просто програємо конкуренцію з ними і “завалимо” основну експортну галузь”, – зазначає Дмитро Кохан, заступник голови ВАР.

Через це він радить до кінця російського вторгнення утриматись від будь-яких податкових змін, щоб не підірвати існуючу податкову базу. Після війни Україна має оцінити перехід на європейську модель агробізнесу: якщо український фермер теж отримає великі дотації – тоді справедливим буде збільшення ЄП, що спиратиметься на економічне обґрунтування.

Експерти Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” зазначають, що що виключення юридичних осіб з ССО в агросекторі прибере єдину перевагу українських фермерів. Крім того, європейський АПК має доступ до дешевих кредитів, якісної судової системи, некорумпованої податкової і митної служби, а також інших параметрів, яких немає в Україні.

Зміна оподаткування загалом не призведе до досягнення запланованої Стратегією мети – зменшення зловживань великим бізнесом із застосуванням ССО. Такі норми на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної. Нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у ССО виключно її простота, відсутність обліку та помірні ставки. Це призведе до масової тінізації економіки, фактично, повернувши Україну на рівень 1999 року. 

Перегляди: 44
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yakshho-zavtra-skasuyut-yedynyj-podatok-yaki-zminy-chekayut-na-agrosektor
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати