В ЄС запроваджено вуглецеве мито CBAM: як це вплине на український експорт
З 1 січня на території Європейського союзу офіційно розпочав дію транскордонний механізм коригування вуглецевих викидів (CBAM), який передбачає плату за вуглецевий слід імпортованих товарів. Відтепер імпортери до ЄС повинні купувати спеціальні сертифікати на суму, яка відповідає обсягу викидів CO₂ під час виробництва продукції, що постачається на європейський ринок.
Про це розповідає AgroReview
Що таке СВАМ і чому він важливий для експортерів
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), відомий у перекладі як СВАМ, — це новий європейський механізм мита на імпорт товарів, виробництво яких супроводжується значними викидами CO₂. До таких товарів належать, зокрема, сталь, цемент, електроенергія. Запровадження СВАМ відбувається у межах «Європейської зеленої угоди» та спрямовано на прискорення переходу промисловості ЄС до більш чистих технологій. Основна ідея полягає у вирівнюванні конкурентних умов: європейські виробники несуть витрати на виконання екологічних стандартів, тоді як імпорт із країн із менш жорсткими вимогами залишається дешевшим. Для усунення цієї нерівності і впроваджено механізм СВАМ, розроблений Єврокомісією у 2019–2020 роках та затверджений у 2022 році.
Наслідки для України: економічні ризики та втрати
У липні 2025 року Україна подала запит до Єврокомісії щодо відтермінування запровадження СВАМ для українських експортерів та надала всі необхідні документи. Однак на початок року відповідного рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Відтак з 1 січня українські компанії, які експортують продукцію до ЄС, змушені сплачувати вуглецеве мито.
“За оцінкою Федерації роботодавців України у 2023 році український експорт продукції до ЄС, яка підпадала під CBAM, становив $3,6 млрд — це 9,9% від усього експорту з України”.
Зокрема, у 2023 році частка експорту до ЄС склала 78,3% для електроенергії, 80,7% — для алюмінію, 82,5% — для чорних металів і металопродукції, 86,5% — цементу та цементних клінкерів, а також 90% — добрив.
Згідно з аналітичними прогнозами, вже у перший рік дії мита ВВП України може скоротитися на 4,8%, а обсяг експорту товарів до ЄС — на 7,8%. Податкові надходження до бюджету можуть зменшитися на $2,8 млрд на рік, а внаслідок зниження ділової активності країна ризикує втратити до 73,1 тисячі робочих місць. Якщо ситуація не зміниться, до 2030–2035 років загальні втрати зайнятості можуть досягти 120 тисяч працівників, а бюджетні надходження — впасти на $3,6 млрд.
Окрім прямих економічних ризиків, бізнес відзначає і потенційні опосередковані загрози. Зокрема, закриття європейського ринку для імпортерів із третіх країн може змусити їх шукати нові ринки збуту, одним із яких може стати й Україна.