За час карантину найбільше подорожчала гречка

У квітні 2020 року порівняно з березнем цього року середні споживчі ціни на крупи гречані зросли на 17,99 %. Серед 53 найменувань товарів та послуг, споживчі ціни яких відстежуються Держстатом помісячно, цей показник поступається лише цибулі ріпчастій (+65,26 %), зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо зміни споживчих цін на товари та послуги за січень-квітень 2020 року.

Загалом споживчі ціни у квітні зросли проти березня на 0,8 %, а на продукти харчування – на 2,2 %. Це вкотре підтверджує, що гречка є надзвичайно чутливим для внутрішнього ринку продуктом, динаміка цін на яку визначається переважно психологічними чинниками, підкреслив науковець.

За його словами, найвища середня споживча ціна на гречану крупу у квітні 2020 року була у Донецькій (40,30 грн/кг), Черкаській (39,21 грн/кг) та Київській (39,16грн/кг) областях. Найдешевше гречка продавалася у Дніпропетровській (32,92 грн/кг) та Тернопільській (32,96 грн/кг) областях, а також у Києві (33,35 грн/кг).

Для порівняння, у грудні 2019 року найдорожча гречка була на Київщині (31,74 грн/кг) та Закарпатті (30,34 грн/кг), а найдешевша – у Тернопільській (26,32 грн/кг), Вінницькій (26,36 грн/кг) та Житомирській (26,39 грн/кг) областях.

Серед інших продуктів харчування найбільше зростання цін у квітні зафіксовано по картоплі (+14,43 %), капусті білокачанній (+12,89 %) та яблуках (+11,27 %). Натомість подешевшали проти березня філе куряче (-14,21 %), птиця (тушки курячі) (-13,51 %), сало (-1,46 %) та пшоно (-1,22 %).

В цілому зростання споживчих цін на продукти харчування у квітні проти березня 2020 року стало найвищим серед усіх груп товарів та послуг, однак відносно невисоким для карантинних очікувань, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд розширив напрями підтримки галузі тваринництва

20 травня на засіданні Уряду прийнято зміни до постанови №107, якими визначаються напрями та механізми надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. За програмою передбачені видатки в обсязі 1 млрд грн.

“З огляду на актуальний стан тваринництва, ми всі розуміємо, що підтримка цієї галузі є вкрай необхідною. За результатами багаточисленних консультацій і зустрічей з профільними аграрними асоціаціями, прийнято рішення, що підтримка буде направлена, зокрема, на стабілізацію поголів'я худоби, кількості бджолосімей та поліпшення їх генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва та бджільництва, а також для створення нових потужностей для зберігання зерна”, - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Він додав, що підтримка бджільництва цього року запроваджується вперше. Стимулювання розвитку бджільництва сприятиме збільшенню кількості промислових пасік, запровадженню простежуваності продукції бджільництва, а також підвищенню її якості та конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Крім того, галузь бджільництва важлива для розвитку малого підприємництва на селі.

Відповідно до проєкту постанови підтримка у 2020 році надаватиметься за такими  напрямками:

дотація за бджолосім’ї
(дозволить надати спеціальну бюджетну дотацію за наявні 520,0 тис. бджолосімей);

часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів 

(дозволить відшкодувати вартість 6 400 голів нетелів, 4 800 голів свинок, 450 голів овець, 200 000 доз репродуктивного матеріалу, 2 500 бджолопакетів, 20 000 бджоломаток та 50 ембріонів);

часткове відшкодування вартості будівництва тваринницьких об’єктів

(дозволить відшкодувати вартість 25 тваринницьких ферм і комплексів, введених в дію у грудні минулого року та у поточному році)   

часткове відшкодування вартості будівництва об'єктів із зберігання та переробки зерна

(забезпечить створення додатково потужостей із одночасного зберігання зерна на 500 тис. тонн, що на 5% збільшить існуючі потужності). 

компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів
(дозволить відшкодувати вартість тваринницьких об’єктів, будівництво і  реконструкція яких розпочата та здійснюється за рахунок залучених кредитних ресурсів у 2018-2019 роках).

Також з метою забезпечення державою взятих на себе зобов'язань пропонується надати отримувачам державну підтримку у повному розмірі, що був визначений у 2019 році відповідно до Порядку використання коштів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні потрібна національна програма зрошення

Про те, як реконструювати, а в деяких регіонах і реанімувати систему зрошення полів в Україні учасники ВАР з південних регіонів обговорили під час онлайн-зустрічі із представниками Європейського банку реконструкції та розвитку та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. 

Голова ВАР Андрій Дикун наголосив, що у світлі останніх подій на півдні України, коли частина аграріїв Одещини втратила урожай через посуху, дане питання особливо актуальне. 

"Ми маємо об'єднатись сьогодні і виступити з єдиною національною програмою зрошення України", - сказав Андрій Дикун. 
Представник ЄБРР Василь Говгера представив результати трирічного дослідження зрошувальної системи України, зазначивши, що однієї зрошувальної системи в Україні немає. Є багато систем, які різняться в кожному регіоні і навіть у районах однієї області - агрокліматичні та геогаріфічні умови надто неоднакові. 

ЄБРР провів детальний технічний аудит Нижньодністровської зрошувальної системи, яка є однією із найстаріших в Україні і стан її на сьогодні аварійний. Нижньодністровська зрошувальна система охоплює 40 тис. га землі, з якої фактично зрошується 7,5 тис. га. Для її повної реконструкції необхідно 84 млн євро, що складає в середньому 2 тис євро на 1 га інвестицій. Щодо інших зрошувальних систем, для оцінки вартості їх реконструкції необхідний такий же детальний аудит. 

Разом з тим, учасники ВАР назвали основні проблеми, пов'язані із роботою систем зрошення та управління ними. Зокрема, це - державна монополія на зрошувальні системи, яка є неефективною, оскільки незрозуміло ні як розподіляють кошти, сплачені за отриману воду, ні як формується тариф на неї. Крім того, аграріїв змушують підписувати договори на отримання додаткових послуг, яких вони фактично не отримують, а кошти за них змушені платити.   

Одним із виходів з ситуації учасники ВАР бачать у створенні Асоціацій водокористувачів та передачу в їх управління деяких об'єктів зрошувальних систем, наприклад, насосних станцій. Це дасть можливість інвестувати кошти у них. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антимонопольний комітет відкрив справу проти одного з найбільших виробників яєць

Про це повідомляє прес-служба АМКУ, передає БізнесЦензор.

"Антимонопольний комітет України почав справи за ознаками вчинення групою" Авангард "(компанії, що належать або належали на момент вчинення дій Олегу Бахматюку) десяти порушень законодавства про захист економічної конкуренції", - сказано в повідомленні.

Зокрема, АМКУ встановив, що протягом двох попередніх років одна з компаній групи "Авангард" збільшила кількість філій за рахунок оренди (суборенди) птахофабрики в с. Телешівка Рокитнянського р-ну Київської області, в селах Мліїв і Петропавлівка Городищенського району Черкаської області, Ковтунівській сільській раді Золотоніського району Черкаської обл., селищі Відрадне Запорізького району Запорізької області, а також селах Старовірівка Шевченківського р-ну та Охоче ​​Нововодолазького району Харківської області.

Після отримання активів в користування, "Авангард" почав на них виробництво курячих яєць.

"Згідно з чинним законодавством набуття контролю над більшістю з цих фабрик вимагало дозволу Антимонопольного комітету. Однак набувачі за таким дозволом не зверталися, що вказує на ознаки порушення статті 50 закону" Про захист економічної конкуренції ", - підкреслюється в повідомленні.

В АМКУ відзначають, що дізналися про ці факти в ході дослідження ринку курячих яєць в шкаралупі.

"Оскільки група компаній" Авангард "є одним з найбільших учасників цього ринку і найбільшим виробником сухих яєчних продуктів в Україні, Комітет оцінить вплив виявлених транзакцій на конкуренцію. Зокрема, АМКУ встановить, яким чином виявлені концентрації вплинули на ринкові частки групи" Авангард "і не привели зазначені дії до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції ", - наголошується в повідомленні.

Антимонопольний комітет почав збір і аналіз доказів по цим справам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Тривожний сигнал для України: Угорщина пропонує обмежити ввезення курятини у ЄС

Нещодавно пролунав тривожний сигнал від ЄС — вони знову хочуть обмежити імпорт з інших країн, у тому числі, ймовірно, розглядається й Україна. Відповідну пропозицію оголосила Угорщина. Якщо таке рішення буде ухвалено, це буде ще один серйозний удар по нашій країні з боку ЄС — подібний до того, що був у лютому цього року через локальний спалах пташиного грипу.

Україна цінує торгове співробітництво з ЄС, проте в разі обмежень буде змушена ввести відповідні заходи.Так в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прокоментували пропозицію Угорщини обмежити ввезення курятини у ЄС з інших країн, передає УНН.

Зазначимо, що сьогодні Україна є одним із найбільших постачальників м’яса птиці у ЄС, а отже будь-які обмеження будуть для країни серйозним ударом. Водночас, Україна є і імпортером м’яса птиці з ЄС, а відтак перекриття торгових кордонів буде взаємоневигідним усім.

У Мінекономіки, посилаючись на дані Євростату, розповіли, що в 2019 році Україна експортувала до ЄС майже 110 тис. тонн м’яса птиці.

“З них в Угорщину — 10,6 тис. тонн (10,6% — ред.)”, — пишуть у міністерстві.

Водночас, з ЄС в Україну було ввезено 130,9 тис. тонн продукту. 13,6% курятини поставила Україні Угорщина, розповіли у Мінекономіки.

Аналогічна тенденція зберігається і в 2020 році. Так, у першому кварталі 2020 року Україна поставила до ЄС 23,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, водночас з ЄС було ввезено в Україну — 26,5 тис. тонн.

“Таким чином, обсяги поставок м’яса птиці з ЄС перевищують експорт аналогічних товарів з України до Євросоюзу. А у разі обмеження Європейським Союзом імпорту української птиці, українська сторона виходитиме з необхідності захисту національних інтересів та вжиття відповідних кроків, спрямованих на обмеження імпорту м’яса свійської птиці, походженням з держав-членів ЄС”, — прокоментували у Мінекономіки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на молоко знову знизились

Середньозважена ціна трьох гатунків зменшилася на 19 коп., порівняно з попереднім періодом досліджень і становить 9,53 грн/кг. Падіння цін відбулось, головним чином, за рахунок зниження цін на перший та вищий ґатунки. Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.

Середня ціна на екстраґатунок майже не змінилася – 10,1 грн/кг., а втрати склали лише 2 коп. Вищий ґатунок подешевшав на 18 коп., до 9,57 грн./кг, а найбільше знецінився перший ―  на 37 коп. Його середня ціна  опустилась до 8,92 грн./кг.

Діапазон коливань цін на екстраґатунок у регіонах різниться. Зокрема у західному ― 9,50-9,80 грн./кг.; східному ― 9,7-9,90 грн./кг.; північному ― 9,80-10,15 грн./кг., південному ― 9,7-10,30  грн./кг., центральному  ― 10,0-10,15 грн./кг.

Падіння цін на молоко нижчих ґатунків продиктоване скоріше  зниженням попиту в умовах соціально-економічних обмежень. У такій ситуації переробники більше акцентуються на виробництві біржової пари молочної продукції масло-СЗМ, які потребують дешевої сировини. Додаткового тиску тут завдають світові ціни на цю продукцію, які впродовж світового карантину залишаються на низьких рівнях з одночасним ростом їх світових запасів. Тим часом, ціна молока першого ґатунку вже вийшла на рівень показників травня минулого року і це при тому, що об’єми загального валу виробництва у цьому році є нижчими, ніж у минулому.

Кінець травня є періодом завершення сезонного низхідного тренду цін та їх стабілізації, що матиме вигляд бокового руху на графіку. Найближчим часом суттєвого падіння цін не очікується. Терміни початку сезонного росту цін у значній мірі будуть залежати від послаблення карантинних обмежень та відновлення попиту. За сприятливого сценарію початок зростання можливий навіть раніше, оскільки дефіцит сировини нікуди не подівся, а його наслідки тимчасово не відчутні в умовах карантинних обмежень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview