За правдою і захистом український агробізнес змушений звертатися до Лондонського суду
Сьомий місяць триває брудна історія, пов’язана з рейдерством підприємств найбільшого багатопрофільного агрохолдингу Південного Сходу України. Ми попросили кінцевого бенефіціара Ristone Holdings Вадима Нестеренко прокоментувати поточний стан справ навколо холдингу.
– Вадиме Григоровичу, з’явилася інформація про те, що найбільший борошномельний комбінат «Дніпромлин» в Дніпрі, що входить до цього часу у ваш холдинг, знаходиться на межі зупинки. До чого це може призвести?
– Почну з того, що «Дніпромлин» вже два місяці фактично простоює, у нього немає сировини, тому що з рейдерами ніхто з постачальників не хоче працювати. Відповідно, великі проблеми і у захоплених рейдерами хлібозаводів, вони на межі зупинки. Про те, що ці соціально орієнтовані за своєю суттю підприємства рано чи пізно зупиняться, я публічно і відкрито поінформував обласну владу ще в минулому вересні. Були мої публічні звернення і до керівництва Аграрного фонду України, яке зберігає державне зерно на Дніпромлин. На жаль для галузі, більшість моїх негативних прогнозів реалізувалися.
Суть в тому, що шахраї і рейдери спочатку відрізняються від бізнесменів своїм способом мислення. У них завдання полягає не в збереженні і розвитку бізнесу, а в швидкій наживі, через механізми банкрутства і виведення активів.
Через місяць після захоплення борошномельного комбінату і хлібозаводу, як я і припускав, рейдери за фіктивними боргами, сфабрикованими від так званої «оптимізації податку ПДВ», відкрили процедуру банкрутства цих підприємств. Шляхом маніпуляцій з термінами подачі позову, вони дочекалися розподілу справи на суддю Соловйову, яка була колишньою співробітницею Вілкула. Тепер ця суддя в упор не бачить, наприклад, що юрособа-кредитор і юрособа-дебітор зареєстровані за однією і тією самою юридичною адресою. Доведення успішного підприємства до банкрутства – це між іншим – конкретна стаття КК.
Рейдери також здійснили переоформлення цілісного майнового комплексу Дніпромлина на ТОВ «IT-Техносмарт», директором і власником якого записаний сторож будинку Макса Романенко на прізвище Борман. Я, до речі, не здивуюся, якщо з’ясується, що у раптово «розбагатівшого» охоронця раптом виявляться посвідченя адвоката. Не дарма ж Романенко і його люди в грудні 2019 року здійснили зухвале за формою рейдерське захоплення КДК Ради адвокатів Дніпропетровської області. Тепер більшість учасників рейдерських справ Романенко прикриваються адвокатськими посвідченнями і привілеями. Для чого це потрібно? Добре розуміючи, що до них прийдуть правоохоронці, буквально днями люди Вілкула і Романенко підняли істерику в ЗМІ про те, що «йде цькування». Але труять на рейдерів, а нібито «адвокатів», яких хтось «залякує», тому вони «бояться обшуків» і вся європейська громадськість негайно повинна стати на їх захист.
Так от, повернемося на «Дніпромлин». Рейдерство ці шахраї здійснили швидко і нахабно, але господарники з них виявилися нікудишні, вони не можуть зрозуміти як працюють виробничі та економічні ланцюжки, щоб забезпечити випуск борошна. Ось уже другий місяць виробництво борошна практично зупинено, від рейдерів відвернулася більша частина постачальників і покупців, тому що бізнесмени за визначенням не можуть довіряти рейдерам. Розуміють, що рейдери їх обов’язково кинуть.
При цьому у Романенко і Вілкула, у їх підставного менеджменту є серйозні неприємності з довгостроковими контрактами, за якими передбачено суттєві штрафні санкції. Тому сьогодні рейдери бігають по ринку борошна і скуповують все сміття, щоб забезпечити свої зобов’язання з постачання обсягів, наприклад, в мережу АТБ, там страшні штрафи за невиконання контракту.
Бігають рейдери і по всіх банках, просячи позикові гроші і отримуючи відмови. Причина відмов в тому, що підставних фіктивних бенефіціарів, типу Моршініна і Залізняка, банківський менеджмент навіть розглядати не хоче. Банкіри люди не дурні, вони в курсі того, що відбувається, і не люблять коли їх так нахабно обманюють. А реальні бенефіціари рейдерського захоплення – Романенко і Вілкул – світити в банках своїми особами не хочуть, тому що тоді відразу спливе страшне для них питання від НАБУ і прокуратури – звідки у них гроші? На це питання вони реально можуть відповісти тільки явкою з повинною.
Я прогнозую в першій половині року зупинку одного за одним хлібозаводів холдингу, почнуть швидше за все з Павлограда і Нікополя. А по-іншому рейдерам ніяк не виплутатися з цінових ножиць – диспропорції між цінами на борошно і готову хлібобулочну продукцію. Як вести бізнес в таких умовах я знаю, ми неодноразово виходили з подібних ситуацій шляхом товарних дотацій силами підприємств холдингу. Рейдери ж можуть тільки закочувати істерики про «зупинку флагмана борошномельної промисловості області». І звалювати «провину за банкрутство» на мене, хоча якраз я фізично не можу мати ніякого відношення до їх ігрищ в фіктивне банкрутство і до їх тупого адміністрування бізнесу, в якому вони не розбираються. Жителі області ще зіткнуться з хлібними проблемами, поки підприємства холдингу знаходяться в руках шахраїв і рейдерів.
При цьому я гарантую, що після повернення законним способом управління підприємствами, їх робота буде відновлена і стабільна. Якщо звичайно на той час Романенко не поріже «Дніпромлин» на металобрухт. Вести цей бізнес вони не можуть, і продати його не можуть – все в судах, банкрутство і арешти. Їм захотілося обдурити мене, але в глухий кут потрапили вони самі. Плюс, не забувайте про те, що МВС під процесуальним керівництвом Генеральної Прокуратури відкрило і веде абсолютно ясну і очевидну справу про шахрайство, кінцевими «бенефіціарами» якого стане Романенко, як організатор цієї схеми.
– Ми знаємо, що за фактами рейдерства ведеться цілий ряд досудових наслідків і судових процесів. Як ви оцінюєте їх перспективу?
– Я вам уже наводив приклад того, як суддя Соловйова в упор не помічає документи, які свідчать про фіктивність банкрутства Дніпромлин. На жаль, таких прикладів у справах холдингу я можу навести чимало. Не думаю, що це через неграмотність суддів і правоохоронців. З набагато більшою часткою ймовірності можна припустити наявність корупційних інтересів. Але я твердо маю намір реалізувати всі правові важелі і довести всі питання рейдерства підприємств холдингу до справедливого і правового рішення.
На жаль, надій на українське правосуддя залишається небагато. Тому прийнято рішення подавати позовні документи в Арбітражний суд Лондона. Правова підстава для цього є, оскільки засновником холдингу є європейська кіпрська компанія Ristone Holdings LTD. І ввійшли десять років тому в право власності на частину майна холдингу представники Вілкула теж знаходяться під юрисдикцією судової системи англосаксонського, прецедентного права.
(Про те, що передувало добровільно-примусовій угоді Нестеренко з Вілкулом десять років тому ми детально розповідали тут).
З огляду на те, що в резолюції Європарламенту по Україні від 11 лютого прямим текстом говориться про корупцію в нашій країні і хаосі в судово-правоохоронній системі, Лондонський суд без сумніву прийме наші позови. І таких прикладів вже досить. А оскільки там вони будуть розглянуті дійсно в правовому полі і без корупційних ризиків, то позитивного вердикту, я думаю, чекати доведеться недовго. Адже в Лондоні не будуть діяти всі стандартні механізми рейдерства від Вілкула і Романенко – підкуп, наклеп, залякування, тітушки і всяке таке інше.
У Лондоні неминуче запитають про походження грошей у всіх фігурантів спору. Думаю здивуються тому, як простий український сторож раптом став власником майна на сотні мільйонів гривень. Обов’язково з інтересом подивляться відео, на якому Вілкул отримує готівкою 6 млн доларів, ознайомляться з фіктивними і справжніми документами, підписаними у нотаріуса. До цього процесу ми зібрали багато цікавих фактів, на які не хочуть поки звертати увагу українські правоохоронці та судді. Та й всі ці схеми Романенко з фіктивними банкрутствами та відходами від податків, які у нас здаються оригінальними і «непробивними», в Лондоні добре знають і легко пробивають. До речі, якщо мої опоненти спробують не з’явиться до суду, затягуючи розгляд, в таких випадках там суди діють дуже конкретно і радикально. Вони заарештовують усі рахунки і активи за кордоном, а при виїзді за кордон просто заарештовують фігурантів справи, які ухиляються від правосуддя. До того ж, всі ці обмеження будуть стосуваться не тільки учасників цієї рейдерської схеми, але і їх родичів. Упевнений, рейдери і взяті гроші повернуть, і активи холдингу.
Це звичайно дуже неприємна ситуація, в якій сумлінному українському агробізнесу за правдою і захистом доводиться звертатися через голову українського же правосуддя в Європу, але іншого виходу у нас сьогодні, на жаль, немає. За правду, справедливість і холдинг, який я створював понад 20 років, я буду боротися рішуче і до перемоги.