178171
182818

За рік яйця подорожчали на 109% – Держстат

Про це свідчать дані Держстату.

У березні 2021 року яйця порівняно з груднем 2020 року подорожчали на 14,5%, а порівняно з лютим 2021 - подешевшали на 0,6%.

Водночас у першому кварталі цього року порівняно з 1 кварталом 2020 - яйця подорожчали на 78,9%.

У січні-лютому 2021 року виробництво яєць в Україні, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зменшилось на 16,1% - до 2,03 млрд штук.

Джерело: Економічна правда

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Нардепи поскаржилися на голову Держпродспоживслужби: призначає недолугі кадри та ігнорує проблеми

Керівні посади у Держпродспоживслужбі (ДПСС) займають люди із сумнівною репутацією. Про це у коментарі УНН розповів член комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, народний депутат Андрій Богданець.

Йдеться серед іншого про керівників регіональних управлінь ДПСС у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Львівській областях, уточнив нардеп.

"Мої колеги із різних регіонів України наводять ряд аргументів, б'ють на сполох і просять Магалецьку (керівник ДПСС Владислава Магалецька - ред.) звернути увагу на те, що ці люди не є чистими на руку, бо по них є кримінальні провадження. І на мене, як на народного депутата, дуже багато звернень іде по очільнику регіонального управління ДПСС у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Львівській областях", - розповів Богданець.

Держпродспоживслужба проводить недолугу кадрову політику, констатував нардеп, Магалецька проблему знає, але ігнорує.

"Ми неодноразово писали запити на ім'я Магалецької. Вона або ігнорує запити, або відписується загальними фразами, кажучи, що депутати мають займатися законотворчою роботою і не вмішуватися в кадрову політику. Більше того – ми її запрошували на комітет. Ми писали звернення і на Прем'єр-міністра України (Денис Шмигаль - ред.) і на міністра економіки (Ігор Петрашко - ред.), у керуванні якого знаходиться ДПСС. Ми просили владу відреагувати на неналежне спілкування і поводження із народними депутатами і на неналежну кадрову політику, яку проводить ДПСС", - інформує Богданець.



Податки з двох гектарів, або логіка фіскальної політики за умов карантину

Селянам, які самостійно обробляють земельні паї площею від 2 га, нагадали про те що потрібно задекларувати доходи та сплатити податки за продану сільгосппродукцію. Мешканці сіл на заклики податкових не завжди відреагували приязно. Що ж думають з цього приводу експерти, з’ясовували журналісти SEEDS

Держава за існуючих умов пандемії ніяк не допомагає дрібним сільськогосподарським виробникам, вимагаючи від них додаткових виплат. Про це говорить Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

«Фіскальна політика за умов карантину не має логіки. З одного боку, влада обіцяє 8 тис. гривень фізичним особам підприємцям у містах.

З іншого боку, позбавивши селян можливості продати продукцію на вільному ринку за ринковою ціною, обкладає їх додатковим фіскальним обтяженням.

Причому нікого, крім селян не турбує, як вони самотужки щось посіють навесні і зберуть восени. Держава за існуючих умов пандемії ніяк не допомагає дрібним сільськогосподарським виробникам, вимагаючи від них додаткових виплат. Такий “суспільний контракт” навряд чи можна вважати легітимним», – зазначає Андрій Мартинов.

Податкова система України потребує суттєвого реформування, можливо варто перейти від оподаткування доходів до оподаткування витрат. Так вважає кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

«На жаль влада намагається наповнити Держбюджет за рахунок пересічних українців, в той час, як крупний бізнес всіляко ухиляється від сплати податків. Згідно до чинного законодавства, громадяни повинні декларувати та сплачувати податки з усіх отриманих доходів.

На практиці більшість громадян податки зі своїх доходів не сплачує. Причиною цього є бідність. Людям ледь вистачає доходів на життя, платити податки просто ні з чого.

В багатьох європейських країнах встановлений мінімальний рівень доходів, який не підлягає оподаткуванню. Так в Німеччині він знаходиться на рівні 8000 євро на рік. Це дозволяє бідним громадянам не сплачувати податки. Крім того є багато податкових пільг, які дозволяють зменшувати суму податку, наприклад, на суму коштів витрачених на навчання чи лікування», – зазначає незалежний експерт.
«В Україні неоподаткований мінімум вже давно не переглядався і становить лише 17 грн. Тобто, оподатковуються навіть мізерні доходи. Замість того, щоб змусити платити податки багатих, влада намагається забрати останні кошти в бідних.

Зараз влада планує запровадити загальне декларування доходів та готує для цього законодавчу базу. Посилюється психологічний тиск на людей, їх закликають декларувати доходи та нагадують про відповідальність.

Зокрема, податкові служби в регіонах закликають власників земельних ділянок задекларувати доходи та сплатити податки за продану сільськогосподарську продукцію», – додає кандидат економічних наук.

«Це викликає справедливе обурення людей. Не виключено, що влада вдасться до репресій і почне вибірково штрафувати людей за несплату податків. Охопити всіх їм не вдасться. Також сума зібраних таким чином податків буде мізерна, вона не вирішить фінансових проблем країни», – вважає Олександр Хмелевський.

«Влада повинна зрозуміти, що вирішення проблеми наповнення Держбюджету полягає в забезпеченні економічного розвитку країни та ліквідації схем ухилення від сплати податків крупним бізнесом. Нишпорення по кишеням пересічних українців нічого крім суспільного невдоволення не принесе.

Також податкова система України потребує суттєвого реформування. Можливо варто перейти від оподаткування доходів до оподаткування витрат. Давно слід замінити ПДВ на податок з обороту. Доходи в межах прожиткового мінімуму взагалі не повинні оподатковуватися», – переконаний кандидат економічних наук.

Ваш вибір 'Подобається'.


Сезон «доїння» беріз. Куди йде 1000 т соку

Про це в коментарі АgroPortal.ua розповів фахівець із розширення ринків збуту ТОВ «Лілак» Сергій Стьопін.

За його словами, сік підприємство збирає з дикоросів. «Щоб береза почала випускати сік, потрібна стабільна тепла погода з температурою вище нуля протягом 1-2 тижнів після сходження снігу. Затяжна весна трохи відтермінувала старт сезону. У середньому одне дерево дає 3 л рідини за добу», — констатує Сергій Стьопін.

«Лілак» є лідером на ринку березового соку в Україні і за обсягами виробництва та реалізації, і за експортом. Дев’ять років тому підприємство отримало сертифікат «Органік Стандарт». Органічну продукцію також збирають з дикоросів, попередньо дослідивши ґрунти, де ростуть берези, на вміст шкідливих матеріалів, важких металів, пестицидів, нітратів тощо.

Крім того, посадки повинні бути на певній відстані від тваринницьких ферм, автомобільних трас та АЗС. «Потреби у штучних насадженнях немає, вистачає дикоросів у карпатських лісах, співпрацюємо з держлісгоспами», — коментує фахівець.

Після збору сік фільтрується, до нього додається лимонна кислота, проводиться стерилізація. Потужність лінії розливу — 10 тис. л на добу. Сік розливається у скляну тару об’ємом 300 мл і 1 л, а також асептичні ємності для виготовлення в подальшому різноманітних напоїв.

«Раніше більш популярними були малі пляшки, зараз із урахуванням карантинних обмежень частіше обирають літрові банки з соком. Загалом попит зростає, оскільки зростає обізнаність у корисних властивостях соку, особливо відчутним це стало після пандемії», — додав Сергій Стьопін.

Крім чистого березового соку «Лілак» виробляє також купажі — сік із додаванням настоїв дикорослих плодів, ягід і трав: шипшини, м’яти, кропиви, бузини, а також лимону. Найбільшим попитом користується березовий сік із шипшиною, м’ятою.

На цей сезон запланована новинка — органічний сік із додаванням йодис-концентрату та стевії. Коли з’являється новий продукт, його надсилають усім клієнтам для дегустації. Продукцію реалізують через національні мережі супермаркетів, інтернет-магазини.

Для збору соку і трав задіяна бригада з 10-12 осіб, це постійні працівники компанії. Сировину від населення не приймають, щоб бути впевненими у високій якості продукції.



В Україні легалізували використання медичного канабісу, але не всього

Теґи: 

Відповідну постанову від 7 квітня опублікували на урядовому порталі. 

У документі зазначено, що до речовини ізольованового канабідіолу (ізоляту канабідіолу) цією постановою заходи державного контролю не встановлюються.

"Обіг психотропних речовин Дронабінол, Набілон (синтетичний канабіноїд, імітуючий дію ТГК) та Набіксімолс (стандартизований екстракт канабісу з однаковим вмістом ТГК та канабідіолу) допускається лише у формі лікарських засобів або у формі субстанцій, призначених для виробництва,  виготовлення таких лікарських засобів", – йдеться у документі. 

Наразі в постанові зазначено два препарати на основі канабісу:

"Набілон" – застосовується для лікування побічних ефектів хіміотерапії раку (нудоти і блювоти);
"Набіксімолс" – для зняття спазмів м'язів при розсіяному склерозі.

За словами голови благодійної організації "100% Життя" Дмитра Шерембея, препарати які включені до цього переліку коштують дуже дорого  – $2055 та $640 відповідно.

Крім того, в своїй основі вони містять лише хімічну копію канабісу.

"Постанова Кабінету Міністрів легалізує ввезення в Україну лише  двох препаратів, які містять хімічну копію канабісу, та геть лишає пацієнтів надії на ліки з канабісу.

Навіщо потрібна хімічна копія рослини, якщо ця рослина росте сама по собі, а ліки із неї коштуватимуть 20 доларів, замість 600 та 2000 – як це відбувається із Дронабінолом та Набіксімолсом, зазначеними в постанові? 

Це нагадує мені, як зробити штучний бензин та продавати його за 600 доларів за літр, у той час, коли є нафта, та з неї можна робити бензин за доллар", – пояснює Дмитро.

Глава організації також зауважує, що до короткого списку не увійшов препарат "Епідіолекс" – це ліки від фармрезістентної епілепсії. Їх потребує 18 тисяч дітей в Україні.

На думку Дмитра, ця постанова лобіює інтереси окремих фармкомпаній.

 "Це чисто лобістські дії МОЗ, які відстоюють в Україні інтереси лише двох виробників, замість того, щоб дозволити усім пацієнтам лікуватися ліками на основі медичного канабісу", – розповідає очільник організації. 

При цьому заступник міністра охорони здоров‘я Ігор Іващенко стверджує, що виробники лікарських засобів, які містять у своєму складі ізольований канабідіол, можуть звертатися за реєстрацією до "Державного експертного центру". 

"Епідіолекс" – це торгова назва лікарського засобу який містить у своєму складі ізольований канабідіол.

Відповідно до Постанови, всі лікарські засоби, у складі яких міститься лише ізольований канабідіол, не підлягають контролю з боку держави, як речовини, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини. 

Обмеження у вигляді квотування, ліцензування та інших заходів контролю стосовно їх використання у лікуванні, виробництві, виготовленні, ввезенні, вивезенні їх з території України не встановлюються.

Виробники "Епідіолексу" уже можуть звертатися до "Державного експертного центру" для отримання реєстрації", – пояснює Іващенко.

Джерело: pravda.com.ua



Куди Україна може експортувати решту обсягів кукурудзи

Про це в коментарі ІА «АПК-Інформ» розповів директор  ARIA COMMODITIES UKRAINE Олег Левченко.

"Відповідно, в період сезону, що залишився, Україні залишиться експортувати близько 3,5 млн тонн кукурудзи, що цілком реально з урахуванням активізації продажів зерна аграріями. Більш того, я вважаю, що при поточних рівнях цін немає сенсу тримати великі перехідні залишки кукурудзи, та й мало хто на ринку може собі це дозволити. Це позбавлено логіки, адже далі ціна може тільки впасти під тиском як нового врожаю південноамериканської кукурудзи, так і нового врожаю пшениці в Україні та Причорномор'ї", - зазначив О.Левченко.

До того ж, підкреслив він, що вихід Бразилії з новим урожаєм поки зміщується на 1,5 місяці, тобто у вересні буде йти масовий урожай з двох ключових регіонів. Отже, рано чи пізно настане момент, коли Україна продаватиме кукурудзу в усіх напрямках, де є попит, особливо не перебираючи. За оцінками експертів компанії, поки потенційно в України є варіанти і непогані. Далі все залежатиме від цін на кукурудзу з Аргентини та Бразилії.

"Будучи аграрієм, я б продав 30%, а то й 50% майбутнього врожаю, тим самим захеджувавши свої ризики. Адже поки не зрозуміло, яким буде літо в цьому році, за прогнозами метеорологів, воно може бути таким же посушливим. Але аграрії в будь-якому випадку в збитку не залишаться з урахуванням сформованої цінової кон'юнктури. Всі розумні вже продалися по 200-210 USD/т СРТ-порт», - підсумував О.Левченко.

Ваш вибір 'Подобається'.