Загроза голоду. Наша відповідь руzzкім загарбникам

Загроза голоду. Наша відповідь руzzкім загарбникам
Фото: з відкритих джерел

Окупанти знищують цивільну інфраструктуру міст і сіл. Захоплюють або знищують сільськогосподарську техніку, елеватори, вантажні термінали.

У звіті Програми розвитку ООН стверджується, що, за попередньою оцінкою, внаслідок війни, яка може затягнутися, майже 30% населення потребуватиме життєво необхідної гуманітарної допомоги. Конфлікт загалом безпосередньо торкнеться близько 18 мільйонів осіб, понад 7 мільйонів стануть внутрішньо переміщеними особами.

Це означатиме, що третина українців можуть мати проблеми з отриманням харчових продуктів. Дехто говорить про загрозу голоду. Виклики серйозні:

По-перше, військові дії та окупація регіонів із найбільшими площами зернових і олійних культур та овочів обмежують виробництво продукції.

По-друге, можливе різке скорочення посівних площ під ярими культурами на полях решти регіонів через відсутність паливно-мастильних матеріалів для посівної, знищення ворогом чималої кількості сільгоспмашин.

По-трете, з огляду на руйнування багатьох великих птахофабрик на сході і півдні, руйнування великих складів готової продукції в цих регіонах та навколо Києва, очікується зменшення постачання птиці, ускладнення логістики з поставок на птахофабрики кормів, преміксів, ліків тощо.

«Сади Перемоги» — наша відповідь окупантам на загрозу голоду.

Традиційно в Україні чималу частину продовольства вирощували й виготовляли індивідуальні селянські господарства, але останніми роками частка їхньої продукції постійно скорочувалась, а їхню продовольчу нішу займав імпорт.

Тепер імпорту не буде, пропозиції високотоварного виробництва харчових продуктів для внутрішнього ринку теж будуть обмежені. Тому саме індивідуальні сільські домогосподарства можуть досить швидко знизити загрозу нестачі продовольства. У 1990-х роках саме вони вберегли Україну від цієї проблеми під час руйнації колгоспів.

Відтак зараз потрібне досить значне нарощування виробництва харчових продуктів у індивідуальних домогосподарства, як для внутрішнього споживання у громадах, так і для постачання в міста різних регіонів України.

Кожне селянське домогосподарство, кожна сім`я ВПО, котра переселилась у село, кожна міська сім`я, що має дачу або город, кожна територіальна громада, що володіє комунальними землями, — мають включитись у програму самозабезпечення харчовими продуктами, обробити, засіяти/засадити свої земельні ділянки — «Сади Перемоги».

Так ми зможемо швидко наростити виробництво харчових продуктів у децентралізований спосіб із мінімальними ресурсами й максимальним результатом.

«Сад Перемоги» — це з любов’ю оброблена земельна ділянка, на якій вирощується все потрібне для нормального харчування. Це не безкрайні гектари, це можуть бути сотки, квадратні метри. Але сюди у них вкладаються людська праця, любов, бажання досягти максимального результату на малому масштабі. Можна вирощувати різні культури (та навіть живність) на невеликих площах, навіть у містах, де є земельні ділянки, які можна обробити, — наприклад, клумби.

«Сади Перемоги» — це нагода не допустити голоду й водночас шанс для багатьох людей відкрити у собі сільського підприємця, агронома, дослідника. Це шанс змінити у майбутньому парадигму українського аграрного виробництва і перейти від агрохолдингів до ефективних малих ферм.

«У 1917 році «Сади Перемоги» почали поширюватись у Канаді, — в рамках кампанії Міністерства сільського господарства «Город у кожному домі» жителі міст і селищ використовували свої задні двори під вирощування овочів для власного споживання та військових потреб». Під час Другої світової «Сади Перемоги» зіграли дуже значну роль у продовольчому забезпеченні таких країн як Велика Британія, США, Австралія. «На травень 1943 року у США було 18 мільйонів «Садів Перемоги» — 12 мільйонів у містах та 6 мільйонів на фермах. Фрукти й овочі, вирощені в таких «садах», у 1944 році оцінено у 8,2–9,1 млн т, що дорівнювало всьому комерційному обсягу свіжих овочів за той рік».

В українських умовах, коли у власності домогосподарств є близько 10 млн гектарів землі, коли навколо міст розкинулося багато масивів розподілених і неосвоєних земель під забудову, коли наприкнці 1980-х було роздано під «дачі» сотні тисяч земельних ділянок, запровадження такого руху — самостійно вирощувати продукти для себе та на продаж або поставку у війська — може бути дуже швидким і успішним проєктом для Перемоги.

«Сади Перемоги» — всі земельні ділянки, придатні для вирощування овочів, фруктів, для іншого сільськогосподарського виробництва, мають бути запущені в роботу. Це гарантує і продукти, і самозайнятість сотень тисяч людей, і відволікання від психологічного тиску воєнних злигоднів. Це нова філософія ставлення до землі як традиційного для українців ресурсу, що оберігає і дає сили для боротьби.

Проте ключовою складовою проєкту «Сади Перемоги» має стати підтримка сільських домогосподарств у територіальних громадах по більшості регіонів України. Мова про надання насіння та посадкового матеріалу культур відповідно до розрахунків із громад або перерахування коштів на їх закупівлю, якщо поставка гарантована; закупівлю корму для птахівництва в індивідуальних домогосподарствах; малої техніки для обробітку невеликих масивів земель із необхідним причіпним/навісним обладнанням; цистерн для зберігання резервного палива для допомоги домогосподарствам; портативного обладнання для виготовлення крупів з місцевої сировини в невеликих обсягах у самій громаді; обладнання для виготовлення м`ясних та овочевих консервів; надання технологій отримання максимальних урожаїв на невеликих ділянках; створення обмінного фонду насіння та посадкового матеріалу (на основі інтернет-технологій: кожен, хто має якийсь надлишок, може виставити там свою пропозицію на обмін чи на продаж, аналог OLX).

Кожна громада самостійно визначає свої потреби і свої способи розвитку «Садів Перемоги», але мусить бути загальний алгоритм дій у територіальній громаді. Він включає відкрите розширене засідання виконкому з участю всіх старост, представників різних соціальних спільнот громади, підприємців, активістів. Крім того, треба облікувати земельні ділянки, що використовуються або можуть бути використаними для розширення виробництва, та провести роз`яснювальну роботу серед домогосподарств про важливість вироблення більшої кількості продовольства, ніж зазвичай. Зібрати потреби домогосподарств для цього. Розширити номенклатуру овочів, які вирощуються у громаді, та обсяги вирощування. Визначити пріоритетні для вирощування, залежно від регіону і кліматичних особливостей, особливостей агротехніки, овочі та запропонувати жителям відповідне насіння.

Для супроводу такої роботи у громаді варто створити невелику групу з представника виконкому, старостів і представників організованих домогосподарств.

До реалізації такого всеукраїнського проєкту самозабезпечення могли б бути залучені ЦОВВ — Мінрегіон та Мінагро, ОДА та облради, асоціації територіальних громад, фермери та постачальними насіння і посадкового матеріалу, виробники та постачальники малої с/г техніки, міжнародні організації та фонди. Я впевнений, що українська земля, яка завжди була дружньою до українців та перетравлювала завойовників, і тепер нам допоможе. Українці перемелють нових загарбників, а «Сади Перемоги» забезпечать нас усіх необхідними продуктами і зруйнують надії рашистів на спровокування нового голоду.

Автор: Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства

Джерело: Дзеркало тижня

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/zagroza-golodu-nasha-vidpovid-ruzzkim-zagarbnykam
Like
Цікаво
1
Подобається
Сумно
Нічого сказати