Закупівлі золота Китаєм спричиняють рекордне зростання цін на дорогоцінний метал
Реальні обсяги закупівлі золота Китаєм можуть значно перевищувати офіційну статистику, що впливає на стрімке зростання цін на цей дорогоцінний метал. Аналітики впевнені, що непублічні закупівлі Китаю здатні перевищувати офіційні дані більш ніж у десять разів. Основна причина такої активності — прагнення країни зменшити залежність від долара США, що, у свою чергу, провокує нові цінові рекорди на світових ринках.
Про це розповідає AgroReview
Закритість ринку та оцінки аналітиків
Офіційно Народний банк Китаю повідомляє про закупівлю золота у межах 1,9–2,2 тонни на місяць у 2025 році. Проте більшість ринкових гравців скептично ставиться до цих цифр. Експерти Société Générale оцінюють, що реальні закупівлі Китаю за рік можуть сягати 250 тонн, що становить понад третину загального попиту центральних банків світу. Така непрозорість ускладнює оцінку ринкової ситуації та довгострокове прогнозування цін на золото.
Як зазначає головний стратег із енергетичних питань у Carlyle Джефф Каррі, Китай активно купує золото в межах стратегії дедоларизації. Відстежити ці обсяги складно, адже, на відміну від нафти, золото не можна контролювати супутниковими методами. Трейдери змушені звертатися до альтернативних джерел інформації, зокрема аналізувати замовлення на великі зливки вагою 400 унцій із Швейцарії та Південної Африки, що потім потрапляють до Китаю.
Зростання частки золота у світових резервах
Експерти припускають, що реальні резерви золота у Китаї можуть досягати 5000 тонн — це у два рази більше за офіційні дані. Останні роки центральні банки різних країн активно скуповують золото, що піднімає його ціну до понад $4300 за унцію. Частка золота у світових резервах поза межами США зросла з 10% до 26% і тепер є другим за значимістю резервним активом після долара США.
Водночас Міжнародному валютному фонду повідомляється все менше відомостей про закупівлі: у останньому кварталі було оприлюднено лише третину офіційних закупівель, тоді як ще чотири роки тому ця частка становила близько 90%. Багато країн, зокрема і Китай, надають мінімум інформації про свої резерви через політичні ризики та для запобігання впливу на ціни.
Китай залишається найбільшим виробником і споживачем золота у світі, маючи змогу нарощувати запаси як за рахунок імпорту, так і власного видобутку. Офіційно за рік країна придбала лише 25 тонн золота, але аналітики, враховуючи різницю між виробництвом, імпортом та офіційною статистикою, отримують значно більші обсяги — сотні тонн на рік.
Крім того, Китай активно залучає інші країни до розміщення своїх золотих резервів: так, Камбоджа погодилася зберігати нові запаси золота у сховищах Шанхайської біржі з оплатою в юанях.
“Це в кінцевому підсумку невідомо. Будь-які спроби оцінити його… упускають той факт, що це лише частина великої загадки, якою є ринок золота Китаю”, – каже Адріан Еш, директор досліджень BullionVault.
Більшість аналітиків утримуються від прогнозів щодо реального масштабу закупівель золота Народним банком Китаю, підкреслюючи складність та закритість цього ринку.