182818
178171

Завершилося наймасштабніше дослідження застосування антибіотиків у тваринництві

Асоціація «Свинарі України» спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та Державною службою України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснили перше в Україні дослідження щодо застосування антибіотиків у тваринництві в межах проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

Серед представників свинарського сектору до проєкту приєдналось 51 господарство з 21-єї області України. Представники Держпродспоживслужби відібрали зразки гною на фермах-учасниках для дослідження на наявність антибіотикорезистентних штамів. Тестування здійснюватимуть на придбаному в межах проєкту сучасному обладнанні, еквівалентів якого в Україні немає.

Учасники дослідження також взяли участь в опитуванні щодо типових схем застосування антимікробних препаратів. За результатами дослідження було підготовлено «Атлас антибіотиків», що налічує 103 позиції. Найчастіше застосовуваними є препарати на основі амоксициліну, ентерофлоксацину, окситетрацикліну, тилозину та колістину.

Серед опитаних жодне господарство не використовує протимікробні препарати як стимулятори росту. 14 господарств застосовують антибіотики тільки з метою лікування, а 33 респонденти — з метою лікування та профілактики, згідно з технологічними картами.

Загалом до дослідження залучили більше 600 респондентів: представників тваринницьких господарств різних напрямів (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство, дрібна рогата худоба), власників домогосподарств, спеціалістів ветеринарної медицини, фармацевтів та комбікормових заводів з усієї України. 

Джерело: pigua.info

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні скоротилося виробництво сала

У І кварталі 2021 року виробництво сала та іншого топленого свинячого жиру в Україні зросло на 6,8%, як порівняти з аналогічним періодом 2020 року, – до 2,3 тис. тонн.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Хоча у березні цього року вироблено на 11% менше сала та іншого свинячого жиру проти показника за аналогічний період 2020 року, – 691,8 тонн.

Як повідомлялося, собівартість виробництва свинини в Україні близька до європейської.


Джерело: AgroTimes
 

Ваш вибір 'Подобається'.


Белокочанная капуста подорожала в 2 раза

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», в Україні білокачанна капуста за тиждень подорожчала фактично в 2 рази. Оптові компанії були змушені прийняти рішення про підвищення закупівельних цін через різке скорочення пропозицій білокачанної якісної капусти в господарствах.

Настільки несподіване підвищення відпускних цін на торішню капусту практично в самому кінці сезону, приємно здивувало тих виробників, у яких ще залишилися достатні запаси якісної продукції. Так, на сьогоднішній день, на українському ринку ціни на торішню білокачанну капусту піднялися до 4-8 грн / кг ($ 0,14-0,29 / кг), що в 2 рази дорожче, ніж в кінці минулого робочого тижня.

Підвищувати ціни виробникам дозволяє, перш за все, істотне скорочення пропозиції продукції на ринку, оскільки запаси торішньої капусти в господарствах вже порядком виснажені. При цьому попит на зазначену продукцію на поточному тижні помітно зріс, що також надає підтримку цінам.

Необхідно відзначити, що на даний момент ціни на білокачанну капусту врожаю 2020 на Україні вже в середньому в 2,2 рази вище, ніж в кінці квітня минулого року. Проте галузеві експерти не виключають, що вже найближчим часом темпи подорожчання торішньої білокачанної капусти в Україні можуть істотно знизитися. Свою думку фахівці аргументують активним збільшенням пропозиції капусти нового врожаю на ринку.



Китайців штрафуватимуть за нез'їдену в ресторанах їжу

Про це пише «Сіньхуа».

Як зазначається, новий закон дозволяє ресторанам додавати до рахунку відвідувачів, які залишають надмірну кількість їжі, мито за утилізацію, проте розмір цього мита повинен бути чітко зазначеним.

«Закон вступає в силу з моменту прийняття», - стверджує агентство.

Згідно з дослідженнями, міські заклади громадського харчування Китаю щорічно викидають близько 18 млн т продуктів харчування.

Джерело: agroportal.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


За півроку Україна відкрила 8 нових експортних ринків

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, розповідаючи про результати роботи за півроку.

«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», - зазначила Владислава Магалецька.

За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану відкриті для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія – для українського тваринного білка, ОАЕ – для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів – комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).

Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.

Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.

Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн – країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В’єтнам, ПАР та Індонезія.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрний фонд отримав майже 200 млн збитку за минулий рік

За підсумками 2020 року акціонерне товариство «Аграрний Фонд» отримало чисті збитки на суму 197 млн грн. Про повідомляє Марлін з посиланням на зведений звіт про виконання показників річного фінансового плану компанії.

За результатами 2019 року товариство отримало чистий збиток на суму 3,9 млрд грн, а у 2018 році збиток склав 27,6 млн грн.

Минулого року чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках становив 2,2 млрд грн проти запланованих 5,5 млрд грн. Тобто виконання фінплану становить 39,9%.

Загальна сума заборгованості «Аграрного Фонду» перед різними партнерами становить 156,5 млн грн.

У компанії повідомили, що збиток за минулий рік зумовлений від’ємним фінансовим результатом сформованим за I квартал 2020 року на суму 206,7 млн грн. Відповідні заборгованості призвели до дефіциту обігових коштів, що негативно вплинуло на комерційну активність «Агрофонду».

Середня чисельність працівників у 2020 році склала 218 осіб. Середня заробітна плата керівника становила 198,5 тис грн, з яких посадовий оклад на суму 173,4 тис грн.

Акціонерне товариство «Аграрний Фонд», засноване у 2003 році Кабінетом Міністрів України і позиціонує себе на ринку як гарант продовольчої безпеки України.

Основне завдання товариства – формування запасів зерна, підтримка вітчизняних сільгоспвиробників та вплив на ситуацію на аграрному ринку. Спеціалізується на оптовій торгівлі зерном та виробами борошномельно-круп’яної промисловості.

Джерело: glavcom.ua