Завод на Черкащині перейшов на воєнні рейки і виготовляє консерви для ЗСУ

Завод на Черкащині, який до війни виготовляв корми для тварин, переорієнтував діяльність на потреби Збройних сил і гуманітарних організацій. Тепер консерви «Каневілль» користуються великим попитом у військових, пише Економічна правда.

Про це розповідає AgroReview

У жовтні 2021 року підприємець Тарас Лисенко разом з партнерами запустив завод з виробництва кормів для котів і собак. У створену ними компанію Kaniville (ТОВ «Борисфен-трейд») інвестували майже 50 млн грн і найняли близько пів сотні працівників. А за чотири місяці після цього почалася війна.

Підприємці вирішили переорієнтували виробництво. Нині на заводі щомісяця виготовляють близько 2 млн банок м’ясної продукції. Майже половина з них постачається військовим, частину викуповують представники міжнародних гуманітарних організацій і безкоштовно роздають українцям, а решта потрапляє на полиці супермаркетів.

Корм для тварин завод теж виготовляє, його частка – 20% від усієї продукції.

Тарас Лисенко 20 років працював у сфері кормів для тварин і ніколи не думав, що йому колись доведеться виготовляти консерви для людей.

Два роки тому підприємець разом із партнерами придбав виробничий майданчик під Каневом, де раніше працював завод «Верес». Його загальна площа – 6 га, на яких розташовані 4 тис кв м виробничих приміщень.

Ідею будівництва заводу з виробництва їжі для тварин підприємці виношували п’ять років.

«Усе було таке занедбане, що ми рік робили ремонт, встановлювали обладнання для виробництва кормів для котів і собак», – зазначає Лисенко.

«На початку березня мій партнер Ігор, який живе в Черкасах, їхав на завод до Хмільної на Черкащині і побачив, як з фури просто на трасі безкоштовно роздавали людям м’ясо курей. Їм нікуди було дівати товар, у них також перестали працювати звичні канали постачань», – каже Лисенко.

У підприємців виникла ідея: брати курятину і робити консерви для людей. Провели переговори і птахофабрика запропонувала хорошу ціну. За тиждень підприємці розробили рецептуру, зробили тестову партію курячого паштету і до кінця березня виготовили кілька сотень тисяч банок продукції.

«На обладнанні, де ми робили корм для тварин, можна виготовляти консерви. У нас було майже все, крім рецептур», – каже співвласник заводу.

Зараз підприємство продовжує виготовляти корми для тварин паралельно з консервами для людей. Частка перших становить близько 20%. Крім власних брендів, на заводі також виготовляли продукцію для кількох інших компаній під їхніми брендами. Наприклад, для чернігівської компанії Collar.

«В одному цеху на одному обладнанні за нормами можна виготовляти консерви для людей і тварин, але потрібно розносити виробництво в часі. Обладнання миється спеціальним чином», – розповідає співвласник заводу.

Щоб виготовляти консерви для людей, довелося змінити лише рецептуру.

«Приймаємо сировину, зберігаємо її в морозильних камерах. Далі в цеху м’ясо перемелюється і через трубопроводи подається в банки. Вони закатуються і сушаться. Потім усе це складають в корзини і завантажують в автоклав, де відбувається стерилізація», – пояснює виробничий процес Лисенко.

Він каже, що найважче було ухвалити рішення про виробництво консервів для людей. Після виготовлення першої партії в компанію почали звертатися клієнти.

«Ми розробити свою торгову марку – Kaniville, зробили простий дизайн упаковки. Згодом виявилося, що він дуже схожий на польський паштет. Поляки писали, що ми вас, українців, звичайно, дуже любимо, але чому ж воно таке схоже? Тому ми змінили етикетку», – згадує підприємець.

Спочатку на заводі виготовляли курячий і печінковий паштети. Таку продукцію, за словами Лисенка, швидко розкуповували. Згодом попит спав.

«До середини травня був жорсткий дефіцит цієї продукції, ми з коліс продавали все, що виготовляли. Ближче до кінця травня в нас були повні склади, ми не знали, куди продавати ці паштети, і завод зупинився», – каже підприємець.

У компанії провели примітивне маркетингове дослідження у вигляді опитування клієнтів. Воно показало, що ринок потребує тушонки. Технологи розробили кілька рецептів. Так вдалося підхопити нову хвилю попиту.

«У березні-квітні нас врятувала близька комунікація з птахофабрикою. З травня почалися перебої: то зникала яловичина і росла її ціна, то свинина. У жовтні в нас було велике замовлення на курячу тушонку, але партнери з птахофабрики не підтвердили постачання. Ми шукали курятину по всій країні», – розповідає Лисенко.

Останнім часом із забезпеченням сировиною стало простіше. Виробники м’яса часто самі пропонують співпрацю. Наприклад, зацікавлення виявила компанія OPOS, яка, зокрема, постачає яловичину для McDonald’s.

Попри це, аби не залежати від постачальників, на заводі почали будувати цех механічного обвалювання м’яса.

«Ми придбали пʼять обвальних машин та інше обладнання, яке дозволить купувати будь-яку частину курки. Це дозволить вирішити питання дефіциту сировини», – зазначає підприємець.

Потужності заводу дозволяють виготовляти щомісяця понад 2 млн банок продукції. «Борисфен-трейд» має прямий контракт з однією військовою частиною Міноборони, а партнери компанії виграють тендери на поставки ЗСУ.

Через запити волонтерів та військових завод почав виготовляти м’ясні каші. Недавно асортимент доповнили п’ятьма видами курячих крилець у соусах.

Близько 40% продукції через дистриб’юторів потрапляють у супермаркети та роздрібні мережі. З мережею АТБ «Борисфен-трейд» працює напряму. Ще близько 35% товару купують гуманітарні та волонтерські організації, які безкоштовно роздають продукцію тим, хто її потребує.

Інші 25% реалізують через нетрадиційні канали, зокрема через «Укрпошту». З нею підприємство працює напряму – консерви продаються у відділеннях. У ці 25% також входять відвантаження консервів для потреб української армії.

За його словами, тестову партію товару також замовив фонд Сергія Притули.

У виробництво на етапі запуску партнери інвестували понад 50 млн грн власних і кредитних коштів. Після початку великої війни довелося вкласти ще кілька десятків мільйонів. Завод починав роботу з двох автоклавів, а зараз їх п’ять.

Підприємство готове працювати попри російські ракетні обстріли і вимкнення електроенергії. Тут є дизель-генератор, який дозволяє заводу не зупиняти виробництво деяких найменувань продукції навіть в умовах знеструмлення.

«Генератор дозволяє безперервно виготовляти каші і тушонки. Для випуску паштетів потрібна більша потужність генератора», – каже Лисенко.

Власна котельня для виробництва може працювати на газі, а невдовзі зможе працювати і на твердому паливі. Також на території є власні джерело водопостачання та каналізація. Усе обладнання встановили ще до війни. На заводі триває реконструкція приміщення площею 1 200 кв м, де встановлять ще одну виробничу лінію.